A A A K K K
для людей із порушенням зору
Берестечківська міська рада
Волинська область, Луцький район

Державна податкова служба інформує

19.05.2022

Чи застосовуються штрафні санкції та пеня за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності у період запровадженням воєнного стану в Україні?

 

У період запровадженням воєнного стану в Україні не передбачено звільнення від застосування штрафних санкцій та пені за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 на всій території України запроваджено воєнний стан.

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Згідно з п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок, передбачених п.п. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, до платників податків застосовується відповідальність згідно з ПКУ, законами, контроль за якими покладено на контролюючі органи, а вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), у такому випадку не застосовуються, у тому числі положення п.п. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 ПКУ.

Водночас, правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473).

Згідно з частиною другою ст. 3 Закону № 2473 питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду, регулюються виключно Законом № 2473. Частиною третьою ст. 3 Закону № 2473 визначено, що у разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього закону, застосовують положення Закону № 2473.

Так, частиною п’ятою ст. 13 Закону № 2473 передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відс. суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до частини четвертої ст. 14 Закону № 2473 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право адекватно вчиненому порушенню застосувати до юридичних осіб (крім уповноважених установ) захід впливу у вигляді штрафних санкцій у розмірі до 100 відс. суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 112.05).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Як у період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу здійснюються розрахункові операції в режимі офлайн під час воєнного стану?

 

На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану або обставин непереборної сили:
проведення розрахункових операцій, що здійснюються в режимі офлайн та використання фіскальних номерів із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, можуть здійснюватися з перевищенням строків, встановлених абзацами третім і четвертим ст. 5 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон).          

Відповідно до абзацу третього ст. 5 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) на період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО) та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.

Суб’єкт господарювання може використовувати фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, не більше 168 годин протягом календарного місяця (абзац четвертий ст. 5 Закону № 265).

Абзацом сьомим ст. 5 Закону № 265 визначено, що використання ПРРО у період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу без отриманого в контролюючому органі діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, забороняється.

Водночас, Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Закону № 265, зокрема, розд. ІІ «Прикінцеві положення» доповнений новим п. 13.

Так, згідно з п. 13 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 265 на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану або обставин непереборної сили:      проведення розрахункових операцій, що здійснюються в режимі офлайн та використання фіскальних номерів із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, можуть здійснюватися з перевищенням строків, встановлених абзацами третім і четвертим ст. 5 Закону № 265.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.20).

 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Щодо яких активів не здійснюються нарахування та сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?

 

Головне управління ДПС у Волинській області інформує, що згідно з п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, становлять:

1) активи (крім визначених підпунктами 2 і 3 п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ), сумарна вартість яких не перевищує 400 тис. грн. станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування (тобто, станом на 31 серпня 2022 року). У разі якщо грошова вартість таких активів визначена в іноземній валюті/банківських металах, їх вартість зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим Національним банком України (далі – НБУ)/облікової ціни банківських металів, розрахованої НБУ на дату подання декларантом Декларації;

2) нерухоме майно, розташоване на території України, яке станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування належало фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів, в обсязі:

а) об’єкти житлової нерухомості:

квартира/квартири, загальна площа якої/яких не перевищує сукупно 120 кв.м, або майнові права, що підтверджені відповідними документами, на таку квартиру або квартири у багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва;

житловий будинок/житлові будинки, зареєстрований/зареєстровані у встановленому порядку в Україні, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м, або житловий будинок незавершеного будівництва чи будинки незавершеного будівництва, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м, за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення;

б) об’єкти нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 кв.м;

в) земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями (далі – ЗКУ).

Відповідно до ст. 121 ЗКУ громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

- для ведення фермерського господарства – в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство;

-для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 га;

-для ведення садівництва – не більше 0,12 га;

- для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 га, в селищах – не більше 0,15 га, в містах – не більше 0,10 га;

-для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 га;

-для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 га;

3) один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тис. куб. см та/або середньоринковою вартістю понад 400 тис. грн., мотоцикла із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 куб. см., літака, гелікоптера, яхти, катера), право власності на який було зареєстровано відповідно до законодавства України станом на дату завершення періоду Декларування.

Щодо активів фізичної особи, визначених п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, не здійснюються нарахування та сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 134.02).

 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

18.05.2022

 

Волинські спрощенці перерахували до бюджету 273 мільйони гривень єдиного податку

 

Господарюючі суб’єкти Волині, які працюють в умовах спрощеної системи оподаткування, у січні-квітні 2022 року сплатили до місцевих бюджетів 273 мільйони гривень єдиного податку.

Це на 17,5 відсотка більше, ніж у січні-квітні минулого року.  

Позитивна динаміка надходжень єдиного податку свідчить, що волинські СГД-спрощенці відповідальні у виконанні податкових зобов’язань. Зокрема, за підсумками чотирьох місяців поточного року ріст показників сплати єдиного податку має місце серед підприємців-фізичних осіб, сільськогосподарських товаровиробників та спрощенців - юридичних осіб.

У податковій службі нагадують, що єдиний податок зараховується до місцевого бюджету. Тобто, використовується органами місцевого самоврядування  для забезпечення функціонування об’єктів критично важливої інфраструктури. А це означає, що кожен платник долучаються до спроможності громад самостійно фінансувати видатки для вирішення соціально-економічних питань розвитку, - наголошують у Головному управлінні ДПС у Волинській області. Успішна протидія військовій агресії ворога вимагає бездоганної податкової дисципліни. Тож,  ДПС  просить усіх платників, котрі провадять діяльність, своєчасно перераховувати передбачені законом податки до бюджетів усіх рівнів.  

Нагадаємо, що представникам підприємництва податкова служба пропонує  зручний та сучасний дистанційний формат спілкування та звітування через Електронний кабінет.

Щодо фізичних осіб, які раніше здійснювали підприємницьку діяльність без сплати податків, то саме зараз можна скористатися правом на податкову амністію, - нагадують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.

З 1 вересня 2021 року кожен, хто отримував доходи, які були приховані від оподаткування, має право подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію.

Щодо активів, які підлягають декларуванню у рамках  податкової амністії детальну інформацію можна отримати у тематичному банері на субсайті Головного управління ДПС у Волинській області.

На які рахунки бюджетної класифікації буде зараховуватись сплата ЄП за ставкою 2 відсотки?

 

Відповідно до положень ст. 10 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями єдиний податок належить до місцевих податків. Враховуючи зазначене, сплата податкових зобов’язань з єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відс. доходу здійснюватиметься на відповідні рахунки місцевих бюджетів.

Відповідні роз’яснення розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/578879.html.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 108.00).

 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

 

Чи сплачують ЄВ за себе ФОП – платники ЄП у період воєнного стану в Україні?

 

Тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе, - звертають увагу в Головному управлінні ДПС у Волинській області.

Відповідно до частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зокрема, є:

фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464).

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464.

Так, згідно з абзацом першим п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. При цьому положення абзацу другого п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовується.

При цьому такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався (абзац другий п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 107.00).

 

Чи можуть платники податків авторизуватися та підписати електронні документи за допомогою Дія.Підпис в Електронному кабінеті?

Платники податків – користувачі Електронного кабінету можуть авторизуватися та підписати електронні документи за допомогою Дія.Підпис.

Дія.Підпис – кваліфікований цифровий підпис, який дозволяє авторизуватися, отримати доступ до послуг податкової онлайн та підписати електронні документи.

Отримати послугу Дія.Підпис можна безоплатно через застосунок Дія.

Також для підпису доступні «хмарні» КЕП SmartID, Cloud Key, Deposit sign.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 129.03).

 Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

17.05.2022

 

Яким чином оподатковується дохід, отриманий ФО-спадкоємцем від продажу майнового паю ЮО (ТОВ), створеній внаслідок реорганізації колективного сільськогосподарського підприємства?

 

Майновий пай члена підприємства документально підтверджується Свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства (майновим сертифікатом), яке видається сільською, селищною або міською радою.

Відповідно до Рекомендацій щодо використання майна, яке перебуває у спільній частковій власності, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 09.04.2001 № 97, кожен із співвласників має право продати свою частку майна, яка знаходиться у спільній частковій власності, згідно з договором купівлі-продажу майнового паю, засвідченого Свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновим сертифікатом).

Разом з тим, Податковим кодексом України встановлено, що корпоративні права – права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Отже, зміст прав особи, який засвідчує майновий сертифікат, є тотожнім змісту корпоративних прав.

Фізична особа, яка протягом звітного року продає інвестиційний актив (корпоративні права) юридичній особі (ТОВ) та отримує інвестиційний прибуток, повинна подати річну декларацію про майновий стан і доходи у встановленому порядку та сплатити податок на доходи фізичних осіб.

При цьому юридична особа виступає як податковий агент у частині відображення виплаченого доходу у Розрахунку.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 103.02).

 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Для кого визначається мінімальне податкове зобов’язання у разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування?


У разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування (при оформленні таких взаємовідносин відповідно до чинного законодавства) мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному Податковим кодексом України.

Для фізичних осіб, які оформили взаємовідносини щодо передачі сільськогосподарських угідь в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування, МПЗ контролюючим органом не визначається. У такому випадку МПЗ за такі землі сплачує орендар.  Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» для платників податків – фізичних осіб, у яких у власності та/або користуванні (оренді, суборенді, емфітевзисі, постійному користуванні) є земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, введено поняття мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ).

Відповідно до п.п. 162.1.1 прим. 1 п. 162.1 ст. 162 ПКУ платниками у частині МПЗ зобов’язання є резидент, який володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.

Підпунктом 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПКУ встановлено, що визначення загального МПЗ фізичним особам, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб до 1 липня року, наступного за звітним.

Платниками податку до бюджету сплачується лише позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.

До загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів для платника податку – фізичної особи включаються: податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції; земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь (п.п. 170.14.5 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).

Слід зазначити, що у разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування (при оформленні таких взаємовідносин відповідно до чинного законодавства) МПЗ визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному ПКУ.

Отже, для фізичних осіб, які відповідно до норм Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами і доповненнями, Земельного кодексу України від 25 жовтня
2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями та Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161 «Про оренду землі» із змінами та доповненнями оформили взаємовідносини щодо передачі сільськогосподарських угідь в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування, МПЗ контролюючим органом не визначається. У такому випадку МПЗ за такі землі сплачує орендар.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 103.02).

 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Чи підлягає оподаткуванню військовим збором дохід у вигляді вартості успадкованого майна, який оподатковується за нульовою ставкою ПДФО?

 

Не підлягає оподаткуванню військовим збором дохід у вигляді вартості успадкованого майна, який оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.  Пунктом 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні (п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. «Перехідні положення» ПКУ).

Відповідно до п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи, перелік яких визначено підпунктами 164.2.1 – 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Згідно з п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до зазначеного переліку включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розд. ІV ПКУ.

Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регулюється ст. 174 ПКУ.

Так, за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються об’єкти спадщини, які перелічені у п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ.
Разом з тим, відповідно до абзацу першого п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 3 і 4 п. 170.13 прим. 1 ст. 170 ПКУ.

Враховуючи викладене, дохід у вигляді вартості успадкованого майна, який оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, звільняється від оподаткування військовим збором.

Водночас, об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ (кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг), подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно із правилами, встановленими розд. IV ПКУ для оподаткування спадщини (п. 174.6 ст. 174 ПКУ).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 126.02).

 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

16.05.2022

Чи має можливість платник, який обрав ЄП за ставкою 2 відс. доходу, обрати іншу ставку ЄП протягом року?

Так, платники єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відс. доходу не обмежені в праві змінити ставку єдиного податку третьої групи на 3 або 5 відс. доходу шляхом подання до контролюючого органу заяви про зміну ставки.

При цьому у заяві про зміну ставки суб’єкти господарювання:

- не заповнюють розділ 5.1 «Обрання або перехід на спрощену систему оподаткування»;
- зазначають у розділі 5.2 «Зміна ставки та групи» у полі «зі ставки» діючу ставку у розмірі 2 відс., а у полі «на ставку» – обрану ставка у розмірі 3 або 5 відс. доходу.
Такі платники єдиного податку мають право змінити ставку 2 відс. доходу на ставку єдиного податку, яку застосовували до обрання спрощеної системи з особливостями оподаткування.
Відповідні роз’яснення розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/582709.html.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 108.01.03).

 

На Волині до місцевих бюджетів сплачено 40 мільйонів гривень податку на нерухомість

 

Власники вартісної нерухомості на Волині у січні-квітні 2022 року сплатили до місцевих бюджетів 39,6 мільйона гривень податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Сума отриманого громадами області податку на нерухомість незначно менша минулорічних надходжень. Цей момент пов'язаний із запровадження в Україні воєнного стану та, відповідно, законодавчими змінами, що дозволяють певним групам платників не сплачувати майнові податки до бюджету.  

Оскільки Волинь належить до регіонів, у яких не ведуться активні бойові дії, в Головному управлінні ДПС у Волинській області рекомендують усім платникам своєчасно виконувати податкові зобов’язання, а громадян-власників нерухомого майна податківці просять  перерахувати до місцевого бюджету заборговані за минулі роки суми податку на нерухомість. 

Звертаємо увагу, що платники податків мають можливість самостійно провести звірку щодо розрахунків з бюджетом через Електронний кабінет. Щоб стати користувачем електронних сервісів ДПС треба отримати електронний цифровий підпис, зареєструватися на вебпорталі ДПС і в будь-який зручний час переглядати інформацію щодо нарахування та сплати податків з персонального комп’ютера чи гаджета.

Інформацію щодо нарахованих податкових зобов’язань також можна отримати у Центрах обслуговування платників, що діють при державних податкових інспекціях області.

Якщо ж ваше нерухоме майно, придбане у минулі податкові періоди за доходи, з яких не сплачено податків, то громадяни можуть скористатися правом на одноразове добровільне декларування.

           Особи, які задекларують такі активи, за умови перерахування одноразового збору, звільняються від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності за ухилення від оподаткування в минулому.  

            Щоб скористатися правом на податкову амністію потрібно заповнити в Електронному кабінеті і подати одноразову добровільну (спеціальну) декларацію, згодом сплатити передбачений спеціальний збір. Про те, як це зробити правильно - детальна інформація в банері «Одноразове добровільне декларування».

Які ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Головне управління ДПС у Волинській області нагадує, що відповідно до п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування Збору, визначеної згідно з п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, ставок у таких розмірах:

Ставка 5 відс.:

- щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні з дотриманням вимог п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, та щодо права грошової вимоги до резидентів України, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ;

- щодо об’єктів декларування, визначених підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, що знаходяться (зареєстровані) в Україні, крім тих, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

У цілях одноразового (спеціального) добровільного декларування для застосування передбаченої п.п. 8.1 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ ставки Збору на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) кошти декларанта в національній та іноземній валютах, банківських металах мають бути розміщені на рахунках у банках України.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

При цьому підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування визначені такі активи:

б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).

Для цілей цього підрозділу до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:

- не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;

- не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;

в) рухоме майно, у тому числі:

-транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;

-інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);

г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;

ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;

д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;

е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.

Ставка 9 відс.:

-щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках в іноземних банках або які зберігаються в іноземних фінансових установах, та щодо права грошової вимоги до нерезидентів України, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ;

-щодо об’єктів декларування, визначених підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, що знаходяться (зареєстровані) за кордоном, крім тих, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

У цілях одноразового (спеціального) добровільного декларування для застосування передбаченої п.п. 8.2 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ ставки збору кошти декларанта в іноземній валюті на дату подання Декларації мають бути розміщені на рахунках у банках та/або інших фінансових установах за кордоном.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

Ставка 2,5 відс.:

-щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 134.00).

 

 

 

13.05.2022

Чи проводять податкові органи у період воєнного стану фактичні перевірки щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та які підстави проведення таких перевірок?

 

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, податкові органи здійснюють державний контроль (нагляд) та спостереження у сфері ціноутворення відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення» за дотриманням платниками податків вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) шляхом проведення фактичних перевірок.

Фактична перевірка проводиться за наявності хоча б однієї з таких підстав:
-отримання у встановленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни і ціноутворення;

-отримання письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Законом України від 01 квітня 2022 року № 2173-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 - VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), зокрема, підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п. 27.

Так, п. 27 підрозд. 10 розд. «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, податкові органи здійснюють державний контроль (нагляд) та спостереження у сфері ціноутворення відповідно до Закону України від 21 червня 2012 року № 5007-VI «Про ціни і ціноутворення» із змінами та доповненнями з урахуванням особливостей, встановлених п. 27 підрозд. 10 розд. «Перехідні положення» ПКУ.

Податкові органи здійснюють контроль за дотриманням платниками податків вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) шляхом проведення фактичних перевірок.

Фактична перевірка проводиться за наявності хоча б однієї з таких підстав:
-отримання у встановленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни і ціноутворення;

-отримання письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Під час проведення фактичної перевірки податкові органи мають право отримувати від суб’єктів господарювання документи та/або інформацію, які підтверджують вартість придбання товару, що є предметом перевірки.

У разі виявлення порушень законодавства про ціни і ціноутворення за результатами проведення фактичної перевірки такі порушення зазначаються в окремому акті про результати фактичної перевірки, який надсилається до органу, уповноваженого приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

У разі якщо платник податків не погоджується з виявленими під час фактичної перевірки порушеннями законодавства про ціни і ціноутворення, він надсилає свої зауваження до органу, уповноваженого приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 130.05).

 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

 

 

Чи оподатковується ПДФО відшкодована ФО, які надають послуги з перевезення, сума вартості пального, витраченого при наданні послуг з перевезення для забезпечення потреб ЗСУ та підрозділів територіальної оборони?     

 

Не оподатковується податком на доходи фізичних осіб відшкодована фізичним особам, які надають послуги з перевезення, сума вартості пального, витраченого при наданні послуг з перевезення для забезпечення потреб Збройних Сил України та підрозділів територіальної оборони.     

Законом України від 03 березня 2022 року № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), зокрема, підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п. 69.

Згідно з п.п. 69.7 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ сума відшкодування вартості пального, витраченого при наданні послуг з перевезення для забезпечення потреб Збройних Сил України та підрозділів територіальної оборони, не включається до складу оподатковуваного доходу фізичних осіб, які надають такі послуги.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 103.02).

Яким суб’єктам господарювання в період дії воєнного стану на території України надається звільнення від сплати ПДВ при ввезенні товарів на митну територію України у митному режимі імпорту?

 

Звільнення від оподаткування ПДВ операцій з ввезення товарів на митну територію України у митному режимі імпорту надається платникам єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та суб’єктам господарювання – платникам єдиного податку першої, другої та третьої групи, крім фізичних та юридичних осіб, які обрали ставку єдиного податку у розмірі 3 відс. доходу.

Відповідно до п.п. 69.23 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI з змінами та доповненнями (далі – ПКУ) тимчасово, з 01 квітня 2022 року на період дії воєнного стану на території України звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення товарів на митну територію України у митному режимі імпорту суб’єктами господарювання, які зареєстровані платниками єдиного податку першої, другої та третьої групи, крім фізичних та юридичних осіб, які обрали ставку єдиного податку, визначену п.п. 1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ.

Зокрема, згідно з п.п. 1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі 3 відс. доходу – у разі сплати ПДВ згідно з ПКУ.

Крім того, згідно з п.п. 9.5 п. 9 підрозд. 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, звільняються від обов’язку нарахування та сплати ПДВ, зокрема, при ввезенні товарів на митну територію України.

Звільнення від оподаткування, встановлене п.п. 9.5 п. 9 підрозд. 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ та п.п. 69.23 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, не застосовується до операцій із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаною державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 101.12).

10.05.2022

 

Місцеві бюджети Волині отримали понад 2,1 мільярда гривень податків

 

За підсумками січня-квітня 2022 року до місцевих бюджетів Волині надійшло 2 мільярди 138 мільйонів гривень податкових платежів, які адмініструє Головне управління ДПС у Волинській області. 

Наразі сума сплачених волинянами податків до бюджетів громад на 18,6 відсотка перевищує аналогічні показники торік.

В умовах воєнного стану місцеві бюджети отримали на 335 мільйонів гривень більше податкових платежів. За таким бюджетним позитивом – сумління волинського бізнесу та громадян, котрі не ігнорують вимоги закону та чесно сплачують податки.

Оборона держави, безпека кожного з нас і спроможність країни фінансово дбати про забезпечення потреб армії та соціально незахищених громадян залежить від кожного платника податків. Тож, у Головному управлінні ДПС у Волинській області висловлюють щиру подяку представникам підприємництва і громадянам, які своєчасно виконують свої зобов’язання перед бюджетом.

Оскільки органи місцевого самоврядування виконують низку завдань із забезпечення діяльності інфраструктури, у Головному управлінні ДПС у Волинській області нагадують громадянам та господарюючим суб’єктам про обов’язок сплачувати майнові податки.

Окрім поточних платежів, що є обов’язковими для сплати на територіях, де не ведуться бойові дії, власникам землі та об’єктів нерухомості Волині варто погасити заборговані майнові податки, а підприємцям – заборговані суми єдиного податку.

Сьогодні фінансово підтримати країну можуть громадяни, котрі в минулі податкові періоди придбали нерухомість, землю чи інші активи за кошти, з яких не сплачено податки, їм запропоновано скористатися правом на податкову амністію.

Зокрема, до 1 вересня 2022 року кожен, хто отримував доходи, які були приховані від оподаткування, має право подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію.

Щодо активів, які підлягають декларуванню у рамках податкової амністії, детальну інформацію можна отримати у тематичному банері на субсайті Головного управління ДПС у Волинській області та за номером телефону «гарячої лінії» (0332) 777-106, що працює щосереди з 10.00 до 12.00.

Нагадаємо, що для громадян, які не мають можливості своєчасно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи граничний термін подання звітності відтерміновується до строку, встановленого Законом України від 24 березня 2022 року № 2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану».

Яким чином нараховується ЄВ у разі виплати мобілізованим працівникам середнього заробітку у розмірі меншому мінімальної заробітної плати?

 

Якщо розмір середнього заробітку, нарахованого мобілізованому працівнику, дорівнює або перевищує розмір мінімальної заробітної плати, єдиний внесок нараховується на фактично нараховану суму.

Однак, якщо розмір нарахованого середнього заробітку менший розміру мінімальної заробітної плати, то сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати та ставки єдиного внеску (22 відсотка).

Частиною третьою ст. 119 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями (далі – КЗпП) передбачено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, в яких вони працювали на час призову.

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) для роботодавців та найманих працівників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно із Законом України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон № 108).

Статтею 2 Закону № 108 визначено структуру заробітної плати, яка включає, зокрема, основну та додаткову заробітну плату.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки).

Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, що включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Згідно з частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464, у разі якщо база нарахування ЄВ не перевищує розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд, сума ЄВ розраховується як добуток розмiру мiнiмальної заробiтної плати та ставки єдиного внеску у розмірі 22 відсотка.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 201.00).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

09.05.2022

 

На Волині до держбюджету сплачено понад 1,7 мільярда гривень податків

 

Упродовж січня-квітня 2022 року господарюючі суб’єкти Волині перерахували до держбюджету 1 мільярд 725 мільйонів гривень податкових платежів, які адмініструє Головне управління ДПС у Волинській області.

Сума сплачених в області податків у звітному періоді на 92 мільйони гривень перевищує минулорічні показники за аналогічний період.

Таким чином, наразі ріст показників сплати податків до держбюджету в області складає плюс 5,6 відсотка до фактичних надходжень у січні-квітні торік.

У Головному управлінні ДПС у Волинській області відзначають високий рівень соціальної відповідальності волинського бізнесу, представники якого в умовах воєнного стану виконують свої податкові зобов’язання своєчасно та у повному обсязі.

Фінансовий фундамент ефективної протидії ворогу в умовах військової агресії рф – податкові надходження, що використовуються державою для фінансування оборонних заходів і національного війська.  Тому внесок кожного платника податків у перемогу над загарбниками важливий, - наголошують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.

Нагадаємо, що про стан розрахунків з бюджетом, реєстраційні та облікові дані, результати обробки податківцями звітів та строки подання звітності і сплати податків можна дізнатися через Електронний кабінет та сервіс «InfoTAX».

 

Сектор інформаційної взаємодії

ГУ ДПС у Волинській області

Який порядок видачі довідки про сплачений податок нерезидентом в Україні?
 

Довідка видається органом ДПС за місцезнаходженням (місцем проживання) резидента або постійного представництва нерезидента, що здійснює на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України.   

Довідка або обґрунтована відмова у її видачі видається на бланку органу ДПС за підписом керівника органу ДПС протягом 5 робочих днів від дати одержання письмового звернення нерезидента або уповноваженої ним особи.

Згідно з п.1 Порядку видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.12.2012 №1264, зареєстрованим в Мін`юсті України 24.12.2012 за № 2155/22467 (далі - Порядок), зазначений Порядок визначає процедуру видачі довідки за затвердженою формою особі (юридичній або фізичній), яка не є резидентом та отримує доходи з джерелом їх походження з України (далі – довідка).

Довідка видається органом ДПС за місцезнаходженням (місцем проживання) резидента або постійного представництва нерезидента, що здійснює на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України (п.2 Порядку).

Довідка або обґрунтована відмова у її видачі видається на бланку органу ДПС за підписом керівника органу ДПС протягом 5 робочих днів від дати одержання письмового звернення нерезидента або уповноваженої ним особи (п.3 Порядку).

Письмове звернення нерезидента про надання довідки надсилається до відповідного податкового органу безпосередньо або через особу, яка здійснює на користь нерезидента виплату доходів з джерелом їх походження з України, або через уповноважену особу, яка повинна підтвердити свої повноваження (п.4 Порядку).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 103.05).

06.05.2022

 

За який звітний період, в який термін та в якому вигляді (електронному чи на паперових носіях) ФО, щодо яких до ЄДР внесено запис про припинення підприємницької діяльності ФОП, подають останню податкову декларацію платника ЄП – ФОП та Додаток 1 до неї?

 

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що фізичні особи, щодо яких до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, подають податкові декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – Декларація) востаннє за податковий (звітний) квартал, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу або до закінчення такого звітного періоду на який припадає дата ліквідації.

У полі 8 «Особливі відмітки» Декларації у рядку 8.1 «платника податку, що подає декларацію за останній податковий (звітний) період, на який припадає дата державної реєстрації припинення» проставляється позначка «+».

Остання Декларація подається особисто (уповноваженою на це особою) або надсилаються поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

При цьому фізичні особи, разом з останньою Декларацією подають додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (крім фізичних осіб, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).

У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (абзац перший п. 295.8 ст. 295 ПКУ).

У разі державної реєстрації припинення, зокрема, підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (п. 294.6 ст. 294 ПКУ).

Слід зазначити, що з 01.04.2021 податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752) (далі – Декларація), у складі якої передбачено подання звітності про нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) до органу ДПС за основним місцем обліку платника єдиного внеску.

Більше: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 107.00).

 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

 

Документ, який підтверджує  прийняття контролюючим органом одноразової (спеціальної) добровільної декларації, поданої через Електронний кабінет – друга квитанція

 

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття контролюючим органом одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), - звертають увагу в Головному управлінні ДПС у Волинській області.

При цьому, датою та часом прийняття Декларації контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Згідно з п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків (далі – декларант).
Відповідно до п.п. 6.2 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) подається безпосередньо декларантом до контролюючого органу, в електронній формі з урахуванням вимог, встановлених розд. II ПКУ, та особливостей, встановлених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Абзацом першим п. 42.6 ст. 42 ПКУ визначено, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями без укладення відповідного договору.

Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557).

Пунктом 2 розд. ІІ Порядку № 557, зокрема, визначено, що створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).

Автор має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Після накладання кваліфікованого електронного підпису автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням телекомунікаційних мереж до адресата протягом операційного дня (п. 3 розд. ІІ Порядку № 557).

У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка (п. 5 розд. ІІ Порядку № 557).

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня (п. 6 розд. ІІ Порядку № 557).

Відповідно до п. 8 розд. ІІ Порядку № 557 перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у п. 7 розд. ІІ Порядку № 557, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.
Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком № 557, формується друга квитанція (абзац перший п. 9 розд. ІІ Порядку № 557).

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).

На другу квитанцію накладається печатка відповідного контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі (п. 10 розд. ІІ Порядку № 557).

У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (п. 11 розд. ІІ Порядку № 557).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно- довідковий ресурс (категорія 134.05).

 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

 

Яким чином можна виправити помилково проведену через РРО операцію «службове внесення», у т.ч. якщо СГ не виправив таку помилку протягом робочого дня?

 

Головне управління ДПС у Волинській області наголошує, що помилково проведену через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) операцію «службове внесення» можна виправити до закінчення робочого дня шляхом реєстрації від’ємної суми розрахунку або за допомогою операції «службова видача».

При цьому чинним законодавством не передбачено механізму виправлення помилково проведеної через РРО операції «службове внесення» на наступний день.

Згідно з п. 6 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок), внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій, зокрема:

операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Пунктами 7 та 8 розд. III Порядку визначено, що реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн., матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Такий самий акт складається під час скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку або помилково вибраної форми оплати (готівка, картка, кредит тощо). В акті зазначаються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа.

Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку, помилкової форми оплати зберігаються протягом трьох років. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати зазначені акти контролюючим органам під час проведення перевірки.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.02).

 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Оборонний внесок волинян – 144 мільйони гривень військового збору до держбюджету

 

Завдяки легальним доходам волинян у січні-квітні 2022 року до держбюджету надійшло 144 мільйони гривень військового збору.

Сума сплаченого військового збору в області на 12,2 відсотка перевищує аналогічні показники минулого року.

Офіційне працевлаштування та інші легальні доходи – основне джерело находжень військового збору та ПДФО до бюджету. Тому позитивна динаміка сплати військового збору в області – переконливий аргумент на користь збереження робочих місць волинськими працедавцями  і свідчення їх високої податкової дисципліни, - констатують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.  

Успішна протидія військовій агресії неможлива без належного фінансового забезпечення. Тому якісне адміністрування податків і зборів задля бюджетної стабільності та фінансування оборонних заходів – пріоритет роботи органів ДПС, - наголошують у податковій службі.

Долучитися до фінансування національного війська можуть і повинні громадяни, котрі торік отримали доходи, але не сплатили з них податки.

Річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2021 рік можна подати впродовж шести місяців після припинення чи скасування воєнного стану. Така норма передбачена Законом України № 2142–IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану».

Разом з тим, у податковій службі рекомендують волинянам, котрі мають таку можливість, відзвітуватися про отримані торік доходи через Електронний кабінет вже зараз.

Задекларувавши доходи і сплативши ПДФО та військовий збір, громадяни підтримають обороноздатність країни у надскладний час війни з рф.

Нинішнього року держава запропонувала громадянам задекларувати не лише минулорічні доходи, а й на компромісних умовах  відзвітуватися про активи, що придбані у минулі податкові періоди за доходи без належного оподаткування.

 Особи, які задекларують активи, придбані за доходи без сплати податків, за умови перерахування одноразового збору, звільняються від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності за ухилення від оподаткування в минулому. Тому податкова служба рекомендує скористатися можливістю розпочати історію сумлінного платника податків. 

Щоб скористатися правом на податкову амністію потрібно заповнити в Електронному кабінеті і подати одноразову добровільну (спеціальну) декларацію, згодом сплатити передбачений спеціальний збір. Про те, як це зробити правильно - детальна інформація в банері «Одноразове добровільне декларування».

05.05.2022

 

В який термін подається заява про відмову від використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ?

Заява про відмову від реєстрації платником єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відс. повинна бути подана до першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення.
Форма заяви про застосування спрощеної системи оподаткування затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16 липня 2019 року № 308.
Відповідно до п.п. 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями платник податку має право самостійно відмовитися від використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення.

Таким чином, заява про відмову повинна бути подана до першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення. Так, наприклад, у разі прийняття рішення про відмову від реєстрації платником єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відс. з 01.06.2022, заява про відмову повинна бути подана до контролюючого органу не пізніше 31.05.2022.

Довідково: відповідні роз’яснення розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/578879.html.

 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Волинські податківці та фахівці Держпродспоживслужби обговорили  спільні заходи задля контролю у сфері ціноутворення

Зустріч фахівців підрозділу податкового аудиту ГУ ДПС в області та ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області, на якій обговорили конкретні кроки для ефективного виконання вимог Закону України від 01.04.2022 №2173-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного стану, надзвичайного стану», відбулася 3 травня 2022 року.

Оскільки з 16 квітня 2022 року органам ДПС надано додаткові повноваження на здійснення контролю у сфері ціноутворення, то при проведенні фактичних перевірок податківці контролюють дотримання платниками податків вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, дотримання граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) на деякі види товарів.

У Головному управлінні ДПС у Волинській області звертають увагу, що підставами для проведення перевірок у сфері ціноутворення є скарги громадян або ж отримана від органів державної влади та місцевого самоврядування інформація про можливі порушення у сфері ціноутворення.

Першочергово, аналізуючи діяльність платників податків, фахівці ДПС звертають увагу на  діяльність тих платників, які здійснюють торгівлю продовольчими товарами, що мають істотну соціальну значущість, лікарськими засобами та пальним.  

Обмін інформацією між органами ДПС та Держпродспоживслужби, про що домовилися учасники зустрічі,  сприятиме якісній контрольно-перевірочній роботі, що унеможливить необґрунтоване підняття цін.

Нагадаємо, що загалом в умовах дії воєнного стану Державна податкова служба забезпечує контроль за діяльністю суб’єктів господарювання сфери торгівлі, ресторанного господарства та послуг шляхом проведення фактичних перевірок.

Насамперед, перевірки закладів торгівлі та громадського харчування проводяться за скаргами громадян, у яких повідомляється про відмову суб’єкта господарювання у можливості проведення розрахунків за придбані товари (послуги) платіжною карткою, незастосування РРО/ПРРО при здійсненні розрахунків за продаж підакцизної продукції; продажу алкогольних напоїв, у разі заборони такого продажу місцевою владою, під час дії воєнного стану.

У разі, якщо при проведенні фактичних перевірок посадові особи органів ДПС вчиняють неправомірні дії, або наявна інформація щодо вчинення податківцями корупційних чи інших, пов’язаних з корупцією правопорушень, просимо повідомляти про такі факти за телефоном 0800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому відповідачі напрямок «5», або на електронну скриньку idd@tax.gov.ua.

 

Чи зобов’язаний СГ застосовувати РРО та/або ПРРО при здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами) у безготівковій формі, в тому числі шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установи банку?

Суб’єкт господарювання при здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами) у безготівковій формі (у тому числі шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установи банку), зобов’язаний застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та або програмні РРО з обов’язковою видачею у паперовій та/або електронній формі фіскального касового чека, в якому зазначено форму оплати – безготівкова.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) роздрібна торгівля – діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання (у тому числі іноземних суб’єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.

Роздрібна торгівля, зокрема, алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю (ст. 15 Закону № 481).

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю, зокрема, алкогольними напоями, тютюновими виробами додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), програмних РРО (далі – ПРРО) (книг обліку розрахункових операцій – далі – КОРО), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень РРО (КОРО), фіскальні номери ПРРО, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в контролюючих органах.

Пунктом 1.4 глави І Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, із змінами та доповненнями визначено, що безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Згідно з ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) розрахункова операція це, зокрема, приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, зокрема, в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (ст. 3 Закону № 265).

Відповідно до п. 1 розд. II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями, визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), РРО або ПРРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Тобто, суб’єкт господарювання, який має ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (тютюновими виробами), може здійснювати продаж таких товарів у безготівковій формі (у тому числі шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установи банку), за умови застосування РРО та або ПРРО в установленому Законом № 265 порядку, під час видачі споживачу алкогольної продукції та обов’язкової видачі у паперовій та/або електронній формі фіскального касового чека, в якому зазначає форму оплати – безготівкова.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.02).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

З доходів легальних працівників м. Володимира до держбюджету спрямовано 14,3  мільйона гривень військового збору

            За підсумками січня-квітня 2022 року з офіційних доходів працівників м. Володимира до держбюджету сплачено 14,3 мільйона гривень військового збору.

Сума перерахованого для потреб армії військового збору з доходів мешканців м. Володимира вдвічі перевищує минулорічні показники за аналогічний період.  

          Саме військовий збір, що сплачується з легальних доходів громадян, належить до вагомого джерела бюджетних надходжень для фінансування армії. Ріст надходжень військового збору переконує у відповідальній позиції працедавців м. Володимира.  

Долучитися до фінансування національного війська можуть і повинні громадяни, котрі торік отримали доходи, але не сплатили з них податки.

Річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2021 рік можна подати впродовж шести місяців після припинення чи скасування воєнного стану. Така норма передбачена Законом України № 2142–IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану».

Разом з тим, у податковій службі рекомендують волинянам, котрі мають таку можливість, відзвітуватися про отримані торік доходи через Електронний кабінет вже зараз.

Задекларувавши доходи і сплативши ПДФО та військовий збір, громадяни підтримають обороноздатність країни у надскладний час війни з рф.

Нинішнього року держава запропонувала громадянам задекларувати не лише минулорічні доходи, а й на компромісних умовах відзвітуватися про активи, що придбані у минулі податкові періоди за доходи без належного оподаткування.

 Особи, які задекларують активи, придбані за доходи без сплати податків, за умови перерахування одноразового збору, звільняються від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності за ухилення від оподаткування в минулому. Тому податкова служба рекомендує скористатися можливістю розпочати історію сумлінного платника податків. 

Щоб скористатися правом на податкову амністію потрібно заповнити в Електронному кабінеті і подати одноразову добровільну (спеціальну) декларацію, згодом сплатити передбачений спеціальний збір. Про те, як це зробити правильно - детальна інформація в банері «Одноразове добровільне декларування».

04.05.2022

Чи зобов’язані СГ щоденно створювати (друкувати) на РРО та/або ПРРО фіскальні звітні чеки та забезпечувати їх зберігання?

Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО) (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або програмними РРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.02).

 

Розрахунок податкових зобов’язань з плати за землю включає елемент бази оподаткування - нормативну грошову оцінку земельної ділянки

 

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що Податковий Кодекс передбачає, що платники плати за землю при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подають Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку (далі: НГО). Необхідність у поданні нового Витягу виникає у Платника у разі затвердження у визначеному законом порядку нової НГО (п. 286.2 ст. 286 Кодексу).

З метою уникнення неправомірного застосування Платниками положень п. 286.2 ст. 286 Кодексу після затвердження постановою КМУ від 03.11.2021 року №1147 Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, ДІ1С вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Рішення рад щодо технічної документації з НГО набирають чинності у строки, встановлені відповідно до п.271.2 ст.271 Кодексу.

Пунктом 4 постанови №1147 визначено, що технічна документація з НГО та  із загальнонаціональної (всеукраїнської) НГО земель сільськогосподарського призначення (на відповідній території) залишається чинною до початку застосування Рішення відповідного органу місцевого самоврядування про нову технічну документацію з НГО, затверджену та оприлюднену з урахуванням вимог п. 271.2 ст. 271 Кодексу до набрання чинності Методикою, затвердженою згідно з пунктом 1 цієї постанови.

Тому, платникам, які при декларуванні плати за землю на 2022 рік використали Витяги з технічної документації про НГО, які не відповідають оприлюдненим Рішенням про затвердження технічної документації з НГО, необхідно уточнити суми податкових зобов’язань з плати за землю відповідно до чинного законодавства (ст. 50 Кодексу).

Довідково: лист ДПС України від 02.05.2022 №3722/7/99-00-04-01-02-07.

 

Волинські страхувальники спрямували на соціальні потреби 2,1 мільярда гривень єдиного внеску

Упродовж січня-квітня 2022 року волинські працедавці перерахували на соціальні потреби 2 мільярди 110 мільйонів гривень єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.  

Сплачена сума єдиного внеску в області на 357 мільйонів гривень перевищує аналогічні показники торік.

Ріст показників сплати єдиного внеску на 20 відсотків до минулорічних показників  свідчить про відповідальність волинського бізнесу, який в умовах воєнного стану дотримується належних стандартів оплати праці та дбає про інтереси держави, - наголошують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.

У податковій службі Волині висловлюють щиру подяку представникам бізнесу, які виконують вимоги закону, дбають про своїх найманих осіб і фінансово підтримують спроможність держави фінансувати соціальні видатки.

Водночас у податковій службі звертають увагу: якщо фінансовий стан підприємства дозволяє належну оплата праці найманих осіб, то кожен працедавець зобов’язаний дотримуватися вимог закону.

Нагадаємо, що з 1 березня поточного року до припинення воєнного стану та ще 12 місяців потому фізичні особи-підприємці, особи, котрі здійснюють незалежну професійну діяльність і члени фермерських господарств мають право не сплачувати єдиний внесок за себе.

Фізичним особам - підприємцям 2-3 груп спрощеної системи оподаткування також дозволяється не сплачувати єдиний внесок за мобілізованих осіб. Суми єдиного внеску за мобілізованих осіб до соціальних фондів буде сплачено з державного бюджету.

Довідково:  саме  страховий стаж, тобто нараховані і сплачені до бюджету податковим агентом-роботодавцем суми єдиного внеску, безпосередньо впливає на суму соціальної допомоги від держави у разі настання страхового випадку та пенсійних виплат.

Фізичні особи, у тому числі самозайняті особи можуть скористатися правом на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації

У разі якщо самозайнята особа має у власності кошти, отримані нею від здійснення господарської діяльності, але такі кошти не були задекларовані у податковій декларації, а також не були сплачені податки, встановлені податковим законодавством, то така особа має право задекларувати вказані кошти шляхом подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації та сплатити збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування.
Під час проведення документальної перевірки зазначені кошти будуть вважатися такими з яких сплачений податок на доходи фізичних осіб, єдиний податок, військовий збір.

Відповідно до п. 1 підрозд. 9прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Згідно з п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків.
Таким чином, скористатися правом на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації можуть фізичні особі, у тому числі самозайняті особи.

Крім того, відповідно до п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, зокрема валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.

При цьому відповідно до п.п. 7.1 п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є грошова вартість відповідного об’єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам. У разі якщо така грошова вартість визначена в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. У разі якщо така грошова вартість визначена у вигляді банківських металів, вартість банківських металів зазначається, виходячи з маси та облікової ціни банківських металів, розрахованої Національним банком України станом на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.

У разі якщо самозайнята особа має у власності кошти, отримані нею від здійснення господарської діяльності, але такі кошти не були задекларовані у податковій декларації, а також не були сплачені податки, встановлені податковим законодавством, то така особа має право задекларувати вказані кошти шляхом подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації та сплатити збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування за ставкою, визначеною п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Згідно з абзацом другим п. 13 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, сплата декларантом у повному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, у тому числі донарахування грошового зобов’язання, у випадках, передбачених цим підрозділом, звільняє такого декларанта від відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та від обов’язку нарахування та сплати податків і зборів щодо доходів, які стали джерелом одержання (набуття) активів, зазначених таким декларантом в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (у межах складу і вартості активів, зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації як об’єкт і база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування), що мали місце у будь – якому з податкових періодів до 01 січня 2021 року.

Враховуючи вищезазначене зауважуємо, що під час проведення документальної перевірки зазначені кошти будуть вважатися такими, з яких сплачений податок на доходи фізичних осіб, єдиний податок, військовий збір.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 134.02).

 

03.05.2022

 

Яким чином та за якими реквізитами бюджетного рахунку сплатити суму збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?

 

Головне управління ДПС у Волинській області  інформує, що після подання платником «Звітної»/«Звітної нової»/«Уточнюючої» одноразової (спеціальної) добровільної декларації автоматично відкривається інтегрована картка платника за відповідною територією та в Електронному кабінеті (приватна частина) в розд. «Стан розрахунків з бюджетом» стає доступна інформація з відображенням реквізитів для сплати задекларованих сум збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування з можливим використанням однієї із наявних платіжних систем та/або згенерованого QR-коду за кодом платежу 11011100.

При скануванні QR-коду на смартфоні користувача автоматично відкривається мобільний застосунок банку зі сформованими реквізитами рахунків для сплати Збору.

У разі якщо платником була змінена адреса відповідно до «Звітної нової» або «Уточнюючої» Декларації платнику буде направлено повідомлення з оновленими реквізитами для сплати суми Збору.

В Електронному кабінеті забезпечено автоматичне заповнення платіжного доручення на підставі даних платника.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 134.01).

 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

 

Податковий внесок Волині до бюджетів – майже 4 мільярди гривень

 

Упродовж січня-квітня 2022 року на Волині до бюджетів усіх рівнів сплачено 3 мільярди 869 мільйонів гривень податків. Сума сплачених податків в області на 12,4 відсотка перевищує аналогічні показники минулого року.

Із загальної суми сплачених податків в області до загального фонду державного бюджету зібрано понад 1,7 мільярда гривень, а місцеві бюджети отримали понад 2,1 мільярда гривень податкових платежів.

 Загалом волинські платники податків перерахували до бюджетів  на 426 мільйонів гривень податкових платежів більше, ніж у січні-квітні торік.  Тобто, господарюючі суб’єкти Волині у надскладний час воєнного періоду докладають максимум зусиль для збереження підприємницьких проєктів, бізнес-ініціатив і робочих місць, - зазначають у Головному управлінні ДПС у Волинській області.

Чесна і своєчасна  сплата податків - це .реальний фінансовий внесок для організації ефективної протидії військовій агресії з боку рф. Тож у Головному управлінні ДПС у Волинській області висловлюють щиру вдячність представникам бізнесу, які дбають про захист держави та фінансування національного війська.

В умовах воєнного стану сплата податків – це вияв справжнього патріотизму, відданості та любові до своє країни. 

Перемога буде за нами!

Слава Україні!

Чи застосовується відповідальність до платників податків у зв’язку з неможливістю своєчасного виконання податкових обов’язків, передбачених ПКУ у зв’язку з запровадженням воєнного стану в Україні?

 

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, платники податків звільняються від передбаченої Податковим кодексом України (далі – ПКУ) відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану не застосовуються у випадку виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок, передбачених п.п. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Платники податків, які у зв’язку з наслідками їх безпосередньої участі у воєнних діях не дотрималися визначених термінів виконання податкових обов’язків, звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за невиконання податкових обов’язків, за умови виконання таких обов’язків протягом одного місяця з дня закінчення дії наслідків, які унеможливили виконання таких обов’язків.

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Згідно з п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок, передбачених п.п. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, до платників податків застосовується відповідальність згідно з ПКУ, законами, контроль за якими покладено на контролюючі органи, а вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), у такому випадку не застосовуються, у тому числі положення п.п. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 ПКУ.

Зокрема, п.п. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ передбачено проведення камеральних перевірок декларацій або уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, показники яких сформовані на підставі податкових накладних та/або розрахунків коригування, складених та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та/або митних декларацій, за виключенням товарів (продукції), визначених підпунктами 215.3.1, 215.3.2, 215.3.21 та 215.3.31 п. 215.3 ст. 215 ПКУ, камеральних перевірок податкових декларацій платників єдиного податку четвертої групи та фактичних перевірок.

Платники податків, які у зв’язку з наслідками їх безпосередньої участі у воєнних діях не дотрималися визначених п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ термінів виконання податкових обов’язків, звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за невиконання податкових обов’язків, за умови виконання таких обов’язків протягом одного місяця з дня закінчення дії наслідків, які унеможливили виконання таких обов’язків (п.п. 69.3 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 132.00).

 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

02.05.2022

Які особливості оподаткування та подання звітності у період воєнного стану?

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ). 

У випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які у зв’язку з наслідками їх безпосередньої участі у воєнних діях не дотрималися визначених цим пунктом термінів виконання податкових обов’язків, звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за невиконання податкових обов’язків, за умови виконання таких обов’язків протягом одного місяця з дня закінчення дії наслідків, які унеможливили виконання таких обов’язків.

Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 до 18 години.

Платники податків мають право подавати до контролюючого органу податкову декларацію та інші документи в паперовій формі.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 129.00).

 

 

Платники податків Волині понад 97 відсотків звітів подають через Електронний кабінет

 

За останніми даними волинські господарюючі суб’єкти - юридичні та фізичні особи,  подали на опрацювання податкової служби 150,8 тисячі звітних документів. Із цієї кількості декларацій 146,6 тисячі подано засобами телекомунікаційного зв’язку.

Таким чином, наразі на Волині понад 97 відсотків звітів на опрацювання ДПС подаються дистанційно.

Кількість електронних декларацій, які надавалися на опрацювання ДПС через Електронний кабінет, упродовж останніх місяців стабільно зростала. Сьогодні дистанційний формат спілкування з ДПС має впевнену більшість серед платників податків Волині. Це надзвичайно важливо, оскільки дистанційна комунікація запобігає корупційним ризикам, - наголошують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.  

            Враховуючи період воєнного стану платники податків мають право подавати декларації у паперовому вигляді відповідно до норм  Закону України від 24 березня 2022 року № 2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану». Однак, електронна взаємодія – більш зручна для тих, хто вмілий користувач електронних сервісів та має доступ до мережі Інтернет, - переконують у податковій службі Волині.

            Нагадаємо, що громадяни, котрі в минулі податкові періоди придбали нерухомість, землю чи інші активи за кошти, з яких не сплачено податки, саме зараз  можуть скористатися правом на податкову амністію.

Зокрема,  кожен, хто отримував доходи, які були приховані від оподаткування, має право подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію.

Щодо активів, які підлягають декларуванню у рамках податкової амністії, детальну інформацію можна отримати у тематичному банері на субсайті Головного управління ДПС у Волинській області та за номером телефону «гарячої лінії» (0332) 777-106, що працює щосереди з 10.00 до 12.00.

До речі, одноразова добровільна декларація подається лише  в електронному вигляді. Громадянам - декларантам для цього варто отримати електронний цифровий підпис та зареєструватися в Електронному кабінеті.

Звертаємо увагу, що з 1 січня 2022 року стартувала кампанія декларування доходів громадянами за 2021 рік. Річну податкову декларацію про доходи за минулий рік за  новою формою  зобов’язані заповнити і подати до 1 травня 2022 року громадяни, котрі отримали доходи, з яких торік  не сплачено податок на доходи фізичних осіб.

Для громадян, які не мають можливості своєчасно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи граничний термін подання звітності відтерміновується до строку, встановленого Законом України від 24 березня 2022 року № 2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану».

Які особливості подання громадянами податкової декларації про майновий стан і доходи в зв’язку із запровадженням воєнного стану?

 

Для громадян, які не мають можливості своєчасно до 01.05.2022 подати податкову декларацію про майновий стан і доходи граничний термін подання звітності відтерміновується до строку, встановленого Законом України від 24 березня 2022 року № 2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану».

Такі платники податків звільняються від передбаченої Податковим кодексом України відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану.

Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 на всій території України запроваджено воєнний стан.

Законом України від 24 березня 2022 року № 2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» (далі – Закон № 2142) внесено зміни до п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Так, п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» визначено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема, щодо дотримання термінів слати податків та зборів, подання звітності, то платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану.
З урахуванням зазначеного, та з метою забезпечення можливості платникам податків до 01.05.2022 виконати вимоги ПКУ задекларувати свої доходи, визначити та сплатити податкові зобов’язання, повідомляємо, що для громадян, які не мають можливості своєчасно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи граничний термін подання звітності відтерміновується до строку, встановленого Законом № 2142.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 103.00).

 

 

29.04.2022

 

Чи може ЮО, яка внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій, обрати третю групу спрощеної системи оподаткування?

 

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що юридична особа, яка внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій, може обрати третю групу спрощеної системи оподаткування у разі дотримання вимог, встановлених главою 1 розд. XIV Податкового кодексу України, за умови виключення її з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Відповідно до п.п. 14.1.121 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) неприбуткові підприємства, установи та організації – неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

Підпунктом 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ встановлено, що неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

-утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

-установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ;

-установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

-внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).

Положення абзаців третього і четвертого п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ щодо вимог наявності установчих документів не поширюються на бюджетні установи.

Зареєстровані установи та організації (новостворені), які подали в установленому порядку документи для внесення до Реєстру під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації та які за результатами розгляду цих документів внесені до Реєстру, для цілей оподаткування вважаються неприбутковими організаціями з дня їх державної реєстрації.

Главою 1 розд. XIV ПКУ встановлено правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.

До третьої групи платників єдиного податку належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ)

Види діяльності, які не дозволяють юридичним особам обрати спрощену систему оподаткування, наведено у п. 291.5 ст. 291 ПКУ.

Крім того, при переході на спрощену систему оподаткування юридичній особі необхідно враховувати обмеження щодо сукупності часток засновників у статутному капіталі, встановлене п.п. 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 ПКУ.

Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 ПКУ).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 108.01.01).

 

Якщо не анулюється реєстрація платника ПДВ, то чи потрібно буде нараховувати «умовні» податкові зобов’язання з ПДВ по активах, що були придбані з ПДВ, а реалізовані у період застосування єдиного податку за ставкою 2%?

 

Після завершення застосування спрощеної системи оподаткування при відновленні правил нарахування та сплати ПДВ платник ПДВ у податковій звітності за перший звітний період відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу повинен нарахувати податкові зобов’язання на вартість товарів, послуг, необоротних активів використаних (поставлених, реалізованих) в не оподатковуваних операціях (реалізованих в період дії воєнного, надзвичайного стану), суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту на дату переходу на спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відсотка:

- за товарами/послугами – виходячи з вартості придбання таких товарів, послуг,

- по необоротних активах, які фактично використані (поставлені, реалізовані) в період перебування такого платника на спрощеній системі оподаткування за ставкою 2% доходу - виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції.

Такі операції повинні бути відображені у відповідних рядках рядка 4 «Нараховано податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України за операціями, що оподатковуються» податкової декларації з ПДВ.

Відповідно, платник зобов’язаний забезпечити складання не пізніше останнього дня першого звітного періоду після завершення дії воєнного, надзвичайного станів і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних  зведену податкову накладну за такими товарами/послугами, необоротними активами.

 

Як відкривається спеціальний рахунок в банку для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальні рахунки) до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, - зазначають в Головному управлінні ДПС у Волинській області.

Декларант відкриває в банку спеціальний рахунок та вносить на нього готівкові кошти, банківські метали через операційну касу банку за заявою на переказ готівки, а у реквізиті «Призначення платежу/зміст операції» зазначає «добровільне декларування».

Після підтвердження джерел походження грошових коштів, банківських металів декларант має право:

-перерахувати грошові кошти, банківські метали на власний поточний рахунок фізичної особи, відкритий в банку України;

-або зняти грошові кошти, банківські метали та закрити спеціальний рахунок;

-або подати в банк заяву та використовувати надалі цей рахунок як звичайний поточний рахунок фізичної особи, відкритий для власних потреб.

Декларант додатково до документів для відкриття спеціального рахунку подає анкету та заяву.

Банк уживає заходів щодо встановлення джерел походження коштів у національній та іноземних валютах, банківських металів у випадках, передбачених законодавством з питань фінансового моніторингу.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 134.00).

 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

28.04.2022

 

Чи потрібно при продажу основних засобів, які при їх ліквідації обліковувались у бухгалтерському обліку на рахунках «Товари» або «Виробничі запаси», застосовувати РРО?

У разі продажу за готівкові кошти матеріальних цінностей, що були вилучені з активів (списані з балансу) та обліковуються на відповідних рахунках як сировина і матеріали, паливо, запасні частини тощо і які не є продукцією власного виробництва, суб’єкти господарської діяльності зобов’язані здійснювати розрахункові операції через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, або здійснювати такі розрахункові операції у безготівковій формі через установи банків.

Відповідно до преамбули Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Згідно з п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Також Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92, визначено, що основні засоби – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Згідно із нормами чинного законодавства України матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення, є товаром.

Відповідно до Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007 № 2, для цілей бухгалтерського обліку запаси включають, зокрема товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.02).

 

Чи є об’єктом оподаткування ПДВ операція з надання/отримання платником податку поворотної/безповоротної фінансової допомоги?

 

У зв’язку з тим, що операція з надання/отримання платником поворотної/безповоротної фінансової допомоги не підпадає під визначення операцій з постачання товарів/послуг, то на таку операцію ПДВ не нараховується.

Відповідно до підпунктів «а» та «б» п. 185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та/або послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п 14.1.191 п. 14.1 ст 14 ПКУ).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 101.00).

Податківці просять волинян погасити заборговані майнові податки

 

Своєчасно сплачені майнові податки - одна з передумов бюджетної стабільності громад. Оскільки органи місцевого самоврядування виконують низку завдань із забезпечення діяльності інфраструктури, у Головному управлінні ДПС у Волинській області нагадують громадянам та господарюючим суб’єктам про обов’язок сплачувати майнові податки.

Окрім поточних платежів, що є обов’язковими для сплати на територіях, де не ведуться бойові дії, власникам землі та об’єктів нерухомості Волині варто погасити заборговані майнові податки, а підприємцям – заборговані суми єдиного податку.

З переліком боржників бюджету - власників майна Волині можна ознайомитися за посиланням.

В умовах воєнного стану бюджетна стабільність громад залежить від сумління кожного платника податків, - наголошують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.

На важливості своєчасних розрахунків із бюджетом, зокрема погашенні податкових боргів,  особливо наголошується у наказі голови Волинської ОВА від 22 04.2022 року № 137 «Про забезпечення виконання доходів місцевих бюджетів».

Звертаємо увагу, що платники податків мають можливість самостійно провести звірку щодо розрахунків з бюджетом через Електронний кабінет..  Щоб стати користувачем електронних сервісів ДПС треба отримати електронний цифровий підпис, зареєструватися на вебпорталі ДПС і в будь-який зручний час переглядати інформацію щодо нарахування та сплати податків з персонального комп’ютера чи гаджета.

Інформацію щодо нарахованих податкових зобов’язань також можна отримати у Центрах обслуговування платників,, що діють при державних податкових інспекціях області.

Водночас податківці рекомендують  скористатися правом на податкову амністію тим, хто придбав майно за доходи, з яких не сплачено ПДФО. Сплативши збір після подання одноразової добровільної декларації, такі особи звільняються від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності за несплату податків у минулому.

Довідково: з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року кожен, хто отримував доходи, які були приховані від оподаткування, має право подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію.

Щодо активів, які підлягають декларуванню у рамках податкової амністії,  детальну інформацію можна отримати у тематичному банері на субсайті Головного управління ДПС у Волинській області та за номером телефону «гарячої» лінії (0332) 777-106, що працює щосереди з 10.00 до 12.00.

27.04.2022

 

Іноземна компанія може отримати статус податкового резидента України за умови дотримання певних умов

 

Головне управління ДПС у Волинській області  звертає увагу, що з метою реалізації права іноземної компанії для отримання статусу/відмови від статусу податкового резидента України розроблено Порядок взяття на облік та зняття з обліку іноземної компанії як платника податку на прибуток підприємств зі - статусом податкового резидента України, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.12.2021 №663 ((далі - Порядок № 663).

Дія Порядку № 663 поширюється на юридичних осіб, що утворені відповідно до законодавства інших країн (іноземні компанії) та мають місце ефективного управління на території України.

Згідно з п.п. 133.1.5 п. 133.1 ст. 133 розділу III Кодексу місцем ефективного управління вважається Україна, якщо дотримується одна або декілька з таких умов щодо іноземної компанії чи її видів діяльності:

а)проведення зборів виконавчого органу іноземної компанії регулярніше в Україні, ніж у будь-якій іншій країні;

б)прийняття управлінських рішень і здійснення іншої поточної (операційної) діяльності іноземної компанії її посадовими особами переважно здійснюється з України;

в)фактичне управління діяльністю іноземної компанії переважно здійснюється з України незалежно від наявності в осіб, які здійснюють таке управління, формальних (юридичних) повноважень для такого управління.

У разі якщо іноземна компанія може бути визнана такою, що має місце ефективного управління в іншій іноземній державі, місцем управління такої іноземної компанії визначається Україна, якщо в Україні виконується хоча б одна з таких умов: управління банківськими рахунками іноземної компанії; ведення бухгалтерського або управлінського обліку іноземної компанії; управління персоналом іноземної компанії.

Порядок взяття на облік іноземної компанії як платника податку на прибуток підприємств зі статусом податкового резидента України визначено розділом II Порядку № 663 та, зокрема, передбачає, що іноземна компанія до початку діяльності (здійснення ефективного управління) на території України зобов’язана стати на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням об’єкта ефективного управління.

Взяття на Облік нерезидента (іноземної юридичної компанії, організації) здійснюється відповідно п. 64.5 ст. 64 глави 6 розділу II Кодексу та розділу V Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462).

Іноземна компанія, яка перебуває на обліку в контролюючому органі та внесена до реєстру платників податків — нерезидентів, для взяття на облік як платника Податку на прибуток із статусом податкового резидента України подає до контролюючого органу заяву іноземної компанії про взяття на облік/зняття з обліку як платника податку на прибуток підприємств зі статусом податкового резидента України за формою № 1-ІК (далі - Заява за формою № 1-ІК, додаток до Порядку № 663) з ознакою «Отримання статусу податкового резидента України», у якій зазначається інформація про об’єкт (об’єкти) ефективного управління в Україні такої іноземної компанії.

Довідково: Лист ДПСУ ВІД 22.02.2022 №3240/7/99-00-21-02-01-07.

 

 

Які СГ зобов’язані забезпечити можливість здійснення держателями електронних платіжних засобів розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів?

 
Забезпечувати можливість здійснення держателями електронних платіжних засобів розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів зобов’язані лише ті суб’єкти господарювання, які при продажу товарів (наданні послуг) використовують реєстратори розрахункових операцій, - наголошують в Головному управлінні ДПС у Волинській області.

При цьому, від обов’язкового приймання електронних платіжних засобів звільняються заклади громадського харчування закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів, зокрема особовий склад Збройних Сил та інших військових формувань, студентів, учнів та викладачів вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, працівників промислових підприємств, підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. метрів (крім автозаправних станцій), а також суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 25 тис. осіб.

Згідно з п. 14.19 ст. 14 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі - Закон) суб’єкти господарювання зобов’язані забезпечувати можливість здійснення держателями електронних платіжних засобів розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів не менше трьох платіжних систем, однією з яких є багатоемітентна платіжна система, платіжною організацією якої є резидент України.

Вимоги до суб’єктів господарювання щодо приймання електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги) визначає Кабінет Міністрів України.

Контроль за дотриманням суб’єктами господарювання вимог щодо здійснення розрахунків з використанням електронних платіжних засобів здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, а за забезпеченням захисту прав держателів електронних платіжних засобів на здійснення зазначених розрахунків - спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2010 року № 878 «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 878) установлено, що суб’єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг і які відповідно до закону використовують реєстратори розрахункових операцій, повинні здійснити перехід на обов’язкове приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги).

Відповідно до п. 2 Постанови № 878 звільнені від обов’язкового приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) заклади громадського харчування закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів, зокрема особовий склад Збройних Сил та інших військових формувань, студентів, учнів та викладачів вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, працівників промислових підприємств, підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. метрів (крім автозаправних станцій), а також суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 25 тис. осіб.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.06).

 

Реалізація алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального – лише за наявності ліцензії

 

Уся підакцизна продукція - алкоголь, цигарки та пальне, повинна реалізовуватися оптом та вроздріб лише за наявності ліцензії на такий вид діяльності, - звертають увагу у Головному управлінні ДПС у Волинській області.

Саме ліцензована діяльність з реалізації підакцизної продукції гарантує належну якість товару і передбачені законом надходження до бюджету.

Зокрема, за підсумками першого кварталу 2022 року волинські господарюючі суб’єкти сплатили до бюджету понад 3 мільйони за придбані ліцензії на оптову торгівлю  алкоголем і тютюном. Ще майже 3 мільйони отримали громади області від платників за придбані ліцензії на право роздрібної реалізації горілчаної продукції та цигарок.  За придбані ліцензії на реалізацію пального сплачено 565 тисяч гривень. 

Лише дотримання вимог чинного законодавства всіма платниками  гарантує стабільні надходження до бюджету, належну якість підакцизної продукції та її безпеку для здоров’я та життя споживачів.

Серед умов, які вказують на те, що алкоголь  і тютюнові вироби відповідають стандартам якості та реалізуються з дотриманням вимог закону, - марка акцизного податку встановленого зразка на кожній одиниці продукції та ліцензія у продавця такого товару.

Щоб переконатися в тому, що ви купуєте легальну підакцизну продукцію, зазирніть у фіскальний чек. У цьому документі повинна бути обов’язково відображена сума роздрібного акцизу.

Якщо Ви володієте інформацією про реалізацію, зберігання пального та фальсифікованих алкогольних напоїв і тютюнових виробів, немаркованих марками акцизного податку встановленого зразка, реалізацію таких товарів особам, які не досягли 18 років, чи торгівлю пальним, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, варто повідомити про такі факти за номером (0332) 777-152  (управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Волинській області). Своє повідомлення Ви можете також надіслати поштою за адресою: м. Луцьк, Київський майдан, 4 (конфіденційність гарантується).

 

26.04.2022

 

Яким чином суб’єктам господарювання, які здійснюють реалізацію товару за допомогою платiжних карт Visa i MasterCard iз використанням мережi Інтернет, проводити через РРО та/або ПРРО оплату за товар?

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) – оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Місце проведення розрахунків – місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Згідно з п. 2 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО (далі – ПРРО) QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти.

Разом з тим, п. 12 ст. 9 Закону № 265 визначено, РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо).

Також застосування РРО є не обов’язковим у разі здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом безпосереднього внесення коштів через касу банку).

Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).

Так, пп. 1 та 2 розд. ІІ Положення № 13 визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі – фіскальний чек) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), РРО та/або ПРРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги), який повинен містити обов’язкові реквізити згідно з визначеним переліком, у тому числі позначення форми виплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо) та суму коштів за цією формою виплати та валюту операції (рядок 19).

Розрахункові документи, що створюються РРО або ПРРО в паперовій та/або електронній формі, можуть містити додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком, суму здачі та інші дані, зокрема інформацію, яка визначена технічними вимогами до спеціалізованих РРО (п. 5 розд. І Положення № 13).

Тобто, законодавством України у сфері проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у готівковій та безготівковій формі чітко і однозначно встановлені вимоги до змісту та форми розрахункових документів, іншого чинним законодавством не передбачено.

Отже, у випадку проведення розрахункових операцій з відстроченням платежу або в кредит необхідно відповідно до вимог чинного законодавства при відпуску товару (послуги) видати покупцеві розрахунковий документ встановленої форми із зазначенням у ньому форми оплати «кредит/післяплата/відстрочка платежу».
Таким чином, у разі продажу товарів із використанням мережі Інтернет за допомогою платіжних карт продавець зобов’язаний забезпечити надання споживачу (покупцю) розрахункового документа (фіскальний чек) встановленої форми.

При цьому оформлення операцій з отримання коштів за товари, які були продані із відстроченням платежу, здійснюється з урахуванням режиму роботи суб’єкта господарювання.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.06).

 

 

Як оподатковується ПДФО дохід ФО у вигляді безоплатно отриманих корпоративних прав (частки в статутному фонді ЮО) від іншої ФО – засновника підприємства, яка не є членом сім’ї першого та другого ступеня споріднення?

 

У разі безоплатного отримання фізичною особою (не є членом сім’ї спадкодавця (дарувальника) першого та другого ступенів споріднення) доходу у вигляді корпоративних прав (частки в статутному фонді юридичної особи) від іншої фізичної особи – засновника підприємства за заявою, іншого документа про перехід чи передачу частки учасника у статутному капіталі товариства в цілях оподаткування податком на доходи фізичних осіб такий дохід слід розглядати як дохід, отриманий платником податку у дарунок, що підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків.

При цьому фізична особа, яка безоплатно отримала корпоративні права (частку в статутному фонді юридичної особи) від іншої фізичної особи - засновника підприємства, повинна подати податкову декларацію про майновий стан і доходи до 1 травня року, наступного за роком, в якому було отримано такий дохід.

Відповідно до частини четвертої ст. 17 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 755-IV) для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, крім змін до відомостей, передбачених частиною п’ятою ст. 17 Закону № 755-IV, подаються, зокрема такі документи: примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про вихід із складу засновників (учасників) та/або заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, та/або договору, іншого документа про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, та/або рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про примусове виключення із складу засновників (учасників) юридичної особи або ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - у разі внесення змін, пов’язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи.

Правове регулювання договору дарування регламентовано ст.ст. 717 - 727 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ).

Згідно з ст. 717 ЦКУ за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Дарунком можуть бути майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому (ст. 718 ЦКУ).

Статтею 719 ЦКУ встановлено форму договору дарування. Зокрема, договір дарування майнового права та договір дарування з обов’язком передати дарунок у майбутньому укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним.

Пунктом 174.6 ст. 174 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) передбачено оподаткування доходу, отриманого платником податку як дарунок (або в результаті укладення договору дарування) від фізичних осіб.

Відповідно до абзацу першого п. 174.6 ст. 174 ПКУ об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. IV ПКУ для оподаткування спадщини.

Згідно з п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не зазначені у п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ, зокрема членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відсотків).
Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно- довідковий ресурс (категорія 103.02).

21.04.2022

 

Які товари є сільськогосподарською продукцією?

 

До сільськогосподарської продукції відносяться наступні товари:

-живі тварини; продукти тваринного походження, зазначені у групах 01 – 05 УКТ ЗЕД;

-продукти рослинного походження, зазначені у групах 06 – 14 УКТ ЗЕД;

-жири та олії тваринного або рослинного походження; продукти їх розщеплення; готові харчові жири; воски тваринного або рослинного походження, зазначені у групі 15 УКТ ЗЕД;

-готові харчові продукти; алкогольні та безалкогольні напої і оцет; тютюн та його замінники, зазначені у групах 16 – 24 УКТ ЗЕД.

Відповідно до п.п. 14.1.234 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) – це продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 – 24 Українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс (категорія 109.01).

 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Громади Волині залучили понад 31 мільйон гривень податку на нерухомість

 

За підсумками першого кварталу 2022 року громади Волині залучили 31,1 мільйона гривень податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Власники вартісної нерухомості сплатили до бюджетів громад на 8 відсотків більше податку на нерухомість проти аналогічного періоду торік.

В умовах воєнного стану податковий внесок кожного платника важливий, оскільки сприяє посиленню обороноздатності та фінансовій самостійності держави та громад, - наголошують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.  Тому у податковій службі рекомендують всім представникам бізнесу та громадянам, котрі мають таку можливість, виконувати свої податкові зобов’язання своєчасно та у повному обсязі.

             Підтримати країну фінансово можуть громадяни, котрі торік отримали доходи, але не сплатили з них податки, - нагадують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.

Річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2021 рік можна подати впродовж шести місяців після припинення чи скасування воєнного стану. Така норма передбачена Законом України № 2142–IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану».

Разом з тим, у податковій службі рекомендують волинянам, котрі мають таку можливість, відзвітуватися про отримані торік доходи через Електронний кабінет вже зараз.

Держава також запропонувала громадянам задекларувати не лише минулорічні доходи, а й на компромісних умовах  відзвітуватися про активи, що придбані у минулі податкові періоди за доходи без належного оподаткування.

Особи, які задекларують активи, придбані за доходи без сплати податків, за умови перерахування одноразового збору, звільняються від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності за ухилення від оподаткування в минулому. Тому податкова служба рекомендує скористатися можливістю розпочати історію сумлінного платника податків. 

Щоб скористатися правом на податкову амністію потрібно заповнити в Електронному кабінеті і подати одноразову добровільну (спеціальну) декларацію, згодом сплатити передбачений спеціальний збір. Про те, як це зробити правильно - детальна інформація в банері «Одноразове добровільне декларування».

 

Офіційні доходи волинян поповнили бюджет на понад 1,4 мільярда гривень ПДФО

За підсумками першого кварталу 2022 року з легальних  доходів волинян до бюджетів усіх рівнів сплачено 1 мільярд 436  мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб. Із загальної суми сплаченого ПДФО в області 304 мільйони гривень надійшло до держбюджету, понад 1,1 мільярда гривень  – доходи територіальних громад.  

Загалом в області  має місце позитивна динаміка зі сплати ПДФО. Зокрема, упродовж січня-березня поточного року сплачено на 17,2 відсотка більше податку на доходи фізичних осіб проти аналогічного періоду торік. А це означає, що більшість робочих місць на території області збережена,  - констатують у Головному управлінні ДПС в області .

У податковій службі наголошують, що саме офіційні робочі місця та належна оплата праці гарантують стабільні бюджетні надходження податку на доходи фізичних осіб до бюджетів усіх рівнів і військового збору до державної скарбниці. Саме дотримання вимог трудового і податкового законодавства більшістю працедавців сприяє бюджетній стабільності та обороноздатності країни.  

Підтримати країну фінансово можуть громадяни, котрі торік отримали доходи, але не сплатили з них податки, - нагадують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.

Річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2021 рік можна подати впродовж шести місяців після припинення чи скасування воєнного стану. Така норма передбачена Законом України № 2142–IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану».

Разом з тим, у податковій службі рекомендують волинянам, котрі мають таку можливість, відзвітуватися про отримані торік доходи через Електронний кабінет вже зараз.

Нинішнього року держава запропонувала громадянам задекларувати не лише минулорічні доходи, а й на компромісних умовах  відзвітуватися про активи, що придбані у минулі податкові періоди за доходи без належного оподаткування.

 Особи, які задекларують активи, придбані за доходи без сплати податків, за умови перерахування одноразового збору, звільняються від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності за ухилення від оподаткування в минулому. Тому податкова служба рекомендує скористатися можливістю розпочати історію сумлінного платника податків. 

Щоб скористатися правом на податкову амністію потрібно заповнити в Електронному кабінеті і подати одноразову добровільну (спеціальну) декларацію, згодом сплатити передбачений спеціальний збір. Про те, як це зробити правильно - детальна інформація в банері «Одноразове добровільне декларування».

 

Для повернення надміру або помилково сплачених сум ЄВ необхідно подати заяву

Повернення сум єдиного внеску здійснюється у випадках:

1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на належний рахунок 3556;

2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій не на належний рахунок 3556;

3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на бюджетний рахунок за надходженнями;

4) помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України
(далі – ПКУ) та іншими законами, на рахунок 3556;

5) виявлення технічної та/або методологічної помилки за сумами, які були зараховані на рахунок 3556 з єдиного рахунку.

У випадках, передбачених пп.1, 2 та 4, заява про повернення коштів з рахунків 3556 (далі – Заява) подається до територіального органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів.

Повернення єдиного внеску у випадку, передбаченому п. 3, здійснюється відповідно до вимог ст. 43 ПКУ.

Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі через електронний кабінет та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

До Заяви платник обов’язково додає копію розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), що підтверджує сплату коштів на рахунок 3556 (до Заяви в електронній формі – електронну копію зазначеного документа). Копія цього документа завіряється платником особисто.

У разі надходження Заяви самостійний структурний підрозділ територіального органу ДПС, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску (далі – підрозділ адміністрування єдиного внеску), у строк не більше ніж десять робочих днів з дати надходження до територіального органу ДПС Заяви проводить перевірку наданої платником інформації та формує висновок про повернення коштів з рахунків 3556 (далі – Висновок), який реєструє або надає платнику повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причин такої відмови.
Якщо за результатами розгляду Заяви встановлено правомірність повернення коштів підрозділ адміністрування єдиного внеску надсилає Висновок до самостійного структурного підрозділу територіального органу ДПС, на який покладено функцію ведення бухгалтерського обліку, який (за умови наявності поточних надходжень за день на рахунку 3556) у строк не пізніше ніж три робочих дні з дня отримання Висновку формує у встановленому порядку розрахунковий документ на повернення коштів з рахунку 3556, на який їх було сплачено, та подає його до відповідного головного управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві, Севастополі, яке виконує розрахунковий документ за рахунок поточних надходжень за день на відповідний рахунок 3556.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 201.10).

 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

До доходу  резидента Дія Сіті не включаються суми коштів, сплачені ним за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення

Не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку суми, що сплачуються резидентом Дія Сіті за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення та/або за договорами добровільного медичного страхування платника податку – гіг-спеціаліста в межах 30 відс. нарахованої винагороди такому гіг-спеціалісту, - наголошують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.
Відповідно до п.п. «г» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до закону, страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у тому числі, за договорами добровільного медичного страхування та за договором страхування додаткової пенсії, внесків на пенсійні вклади, внесків до фонду банківського управління, сплачена будь-якою особою – резидентом за платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються:

-резидентом Дія Сіті за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення та/або за договорами добровільного медичного страхування платника податку – гіг-спеціаліста в межах 30 відс. нарахованої винагороди такому гіг-спеціалісту.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 103.02).

 

Дохід ФО – резидента, отриманий від продажу другого легкового автомобіля, оподатковується за ставкою 5 відсотків

 

Головне управління ДПС у Волинській області інформує, що дохід, отриманий фізичною особою – резидентом від послідовного продажу протягом звітного (податкового) року першого легкового автомобіля не оподатковується податком на доходи фізичних осіб, дохід від продажу другого легкового автомобіля оподатковується за ставкою 5 відс., а дохід від продажу третього та наступного легкового (вантажного) автомобіля оподатковується за ставкою 18 відсотків.

Разом з тим, дохід фізичної особи від продажу протягом звітного (податкового) року першого та другого вантажного автомобіля, оподатковується за ставкою податку 5 відсотків.

Водночас, дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу, може бути зменшений на вартість такого об’єкта рухомого майна, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування).

Порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб операцій з продажу або обміну фізичними особами об’єктів рухомого майна визначений ст. 173 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізичні особи – резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні (п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПКУ).

Відповідно до абзацу першого п. 173.1 ст. 173 ПКУ дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою 5 відс., визначеною в п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Згідно з п. 173.2 ст. 173 ПКУ, як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, а саме 18 відсотків.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу, може бути зменшений на вартість такого об’єкта рухомого майна, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування), відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно- довідковий ресурс (категорія 103.22).

 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

18.04.2022

 

Як здійснюється електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом та в яких випадках він припиняється?


Відповідно до змін, внесених п.п. 2 п. 6 розд. І Закону України від 14 липня 2020 року № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців», які набрали чинності 07.11.2020, ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доповнено новим п. 42.6, згідно з яким електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851), від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) без укладення відповідного договору.

Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження.

Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог Закону № 851 та Закону № 2155.

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках:

-отримання інформації від кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг про завершення строку чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа керівника платника податків;

-отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про зміну керівника платника податків;

-отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи;
-наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи;

-наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків у зв’язку зі смертю.

Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 129.0).

 

Яким чином заповнюються реквізити «Призначення платежу» та «Отримувач» платіжного доручення на сплату ЄВ?

 

Вимоги щодо заповнення платіжних документів на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) визначені Порядком заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 666).

Так, відповідно до п.п. 1 п. 5 Порядку № 666 при сплаті єдиного внеску поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

-у полі № 1 – зазначається службовий код («*»);

-у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати («101» – Сплата суми єдиного внеску);

-у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та податковий номер платника єдиного внеску або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку у паспорті або запис про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії), який здійснює сплату;

-у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу;

-у полі № 5 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

-у полі № 6 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

-у полі № 7 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється.

Відповідно до п. 13 додатка 9 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 із змінами та доповненнями, при заповненні реквізита «Отримувач»:

-зазначається повне або скорочене (за наявності) найменування отримувача, яке міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань або в Єдиному банку даних юридичних осіб, або в реєстраційному документі;

-зазначається прізвище, ім’я, по батькові отримувача, що відповідає прізвищу, імені, по батькові отримувача, яке містить паспорт громадянина України (або інший документ, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів);

-під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.

Зазначений порядок розповсюджується і на платників єдиного внеску.

При цьому, відповідно до частини шостої ст. 9 Закону № 2464 для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному контролюючому органу.

Таким чином, оскільки єдиний внесок не належить до доходів бюджету, то код бюджетної класифікації не вказується, а у полі «Отримувач» платіжного доручення зазначаються найменування контролюючого органу та його код за ЄДРПОУ.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 201.00).

 

Громади Волині отримали в розпорядження 118 мільйонів гривень плати за землю

 

За підсумками першого кварталу 2022 року на Волині до місцевих бюджетів надійшло 118 мільйонів гривень плати за землю. Це майже на 4 відсотки більше проти аналогічного періоду торік.

Наразі громадяни-землевласники та землекористувачі  спрямували до місцевих бюджетів Волині майже 7,5 мільйона гривень плати за землю. Внесок юридичних осіб перевищив 110 мільйонів гривень.

В умовах воєнного стану  бюджетна стабільність громад залежить від сумління кожного платника податків, - наголошують у Головному управлінні ДПС у Волинській області і рекомендують юридичним особам, котрі провадять діяльність, та громадянам своєчасно розраховуватися із бюджетом.

Водночас податківці пропонують скористатися правом на податкову амністію тим, хто придбав земельні наділи за доходи, з яких не сплачено ПДФО. Сплативши збір після подання одноразової добровільної декларації, такі особи звільняються від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності за несплату податків у минулому.

Довідково: з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року кожен, хто отримував доходи, які були приховані від оподаткування, має право подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію.

Щодо активів, які підлягають декларуванню у рамках податкової амністії,  детальну інформацію можна отримати у тематичному банері на субсайті Головного управління ДПС у Волинській області та за номером телефону «гарячої» лінії (0332) 777-106, що працює щосереди з 10.00 до 12.00.

Чи потрібно закривати робочу зміну в ПРРО, якщо необхідно здійснити програмування (коригування) цін, найменування товарів, та обліку їх кількості?

 

Відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або через програмні РРО (далі – ПРРО) для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

При цьому для здійснення програмування (коригування) цін, найменування товарів, та обліку їх кількості суб’єкту господарювання (користувачу) не потрібно закривати робочу зміну в ПРРО.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.20).

 

14.04.2022

 

Чи застосовується відповідальність до платників податків у зв’язку з неможливістю

своєчасного виконання податкових обов’язків, передбачених ПКУ у зв’язку з запровадженням

воєнного стану в Україні?

У випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий

обов’язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, платники

податків звільняються від передбаченої Податковим кодексом України (далі – ПКУ) відповідальності

з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або

скасування воєнного стану в Україні.

Вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій

(штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану не застосовуються у випадку виявлення

порушень законодавства за результатами проведення перевірок, передбачених п.п. 69.2 п. 69 підрозд.

10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Платники податків, які у зв’язку з наслідками їх безпосередньої участі у воєнних діях не дотрималися

визначених термінів виконання податкових обов’язків, звільняються від відповідальності,

передбаченої ПКУ за невиконання податкових обов’язків, за умови виконання таких обов’язків

протягом одного місяця з дня закінчення дії наслідків, які унеможливили виконання таких обов’язків.

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння

податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX

«Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами

та доповненнями (далі – ПКУ).

Згідно з п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ у випадку відсутності у

платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема щодо

дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності,

передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних

накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні

залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків

звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків

протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок, передбачених п.п.

69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, до платників податків застосовується

відповідальність згідно з ПКУ, законами, контроль за якими покладено на контролюючі органи, а

вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій

(штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого

Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню

коронавірусної хвороби (COVID-19), у такому випадку не застосовуються, у тому числі положення

п.п. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 ПКУ.

Зокрема, п.п. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ передбачено проведення

камеральних перевірок декларацій або уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано

заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, показники яких сформовані на підставі

податкових накладних та/або розрахунків коригування, складених та зареєстрованих в Єдиному

реєстрі податкових накладних, та/або митних декларацій, за виключенням товарів (продукції),

визначених підпунктами 215.3.1, 215.3.2, 215.3.21 та 215.3.31 п. 215.3 ст. 215 ПКУ, камеральних

перевірок податкових декларацій платників єдиного податку четвертої групи та фактичних перевірок.

Платники податків, які у зв’язку з наслідками їх безпосередньої участі у воєнних діях не дотрималися

визначених п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ термінів виконання податкових

обов’язків, звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за невиконання податкових

обов’язків, за умови виконання таких обов’язків протягом одного місяця з дня закінчення дії

наслідків, які унеможливили виконання таких обов’язків (п.п. 69.3 п. 69 підрозд. 10 розд. XX

«Перехідні положення» ПКУ).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 132.00).

Завдяки легальним доходам волинян до держбюджету надійшло 103,5 мільйона

гривень військового збору

За підсумками першого кварталу 2022 року з легальних доходів волинян до держбюджету

сплачено 103,5 мільйона гривень військового збору. Це на 12,1 мільйона гривень більше

проти аналогічного періоду торік.

Основна сума військового збору сплачена до держбюджету завдяки офіційним робочим

місцям. А це свідчить про високий рівень податкової культури волинських працедавців, які

в умовах воєнного стану докладають максимум зусиль для збереження робочих місць, -

наголошують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.

У податковій службі нагадують, що саме легальні робочі місця – основне джерело

надходжень військового збору та ПДФО. В умовах військової агресії з боку рф саме

фінансування національної армії залишається першочерговим питанням для кожного з нас.

Долучитися до фінансування національного війська можуть і повинні громадяни, котрі

торік отримали доходи, але не сплатили з них податки.

Річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2021 рік можна подати

впродовж шести місяців після припинення чи скасування воєнного стану. Така норма

передбачена Законом України № 2142–IX "Про внесення змін до Податкового кодексу

України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період

дії воєнного стану».

Разом з тим, у податковій службі рекомендують волинянам, котрі мають таку можливість,

відзвітуватися про отримані торік доходи через Електронний кабінет вже зараз.

Задекларувавши доходи і сплативши ПДФО та військовий збір, громадяни підтримають

обороноздатність країни у надскладний час війни з рф.

Нинішнього року держава запропонувала громадянам задекларувати не лише минулорічні

доходи, а й на компромісних умовах відзвітуватися про активи, що придбані у минулі

податкові періоди за доходи без належного оподаткування.

Особи, які задекларують активи, придбані за доходи без сплати податків, за умови

перерахування одноразового збору, звільняються від кримінальної, адміністративної та

фінансової відповідальності за ухилення від оподаткування в минулому. Тому податкова

служба рекомендує скористатися можливістю розпочати історію сумлінного платника

податків.

Щоб скористатися правом на податкову амністію потрібно заповнити в Електронному

кабінеті і подати одноразову добровільну (спеціальну) декларацію, згодом сплатити

передбачений спеціальний збір. Про те, як це зробити правильно - детальна інформація в

банері «Одноразове добровільне декларування».

 

Яким чином здійснюється реєстрація КОРО на господарську одиницю?

Відповідно до абзацу двадцять першого ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про

застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із

змінами та доповненнями книга обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) – прошнурована і належним чином

зареєстрована в контролюючих органах книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних

розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Пунктом 2 глави 1 розд. II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових

операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями

(далі – Порядок), встановлено, що реєстрація КОРО здійснюється в контролюючому органі за основним місцем

обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

Суб’єкт господарювання, який є платником податку на прибуток, може реєструвати КОРО за місцезнаходженням

своїх відокремлених підрозділів, які розташовані на території іншої, ніж такий суб’єкт, територіальної громади.

КОРО за місцезнаходженням відокремлених підрозділів та господарських одиниць юридичної особи

реєструються за кодом Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України юридичної особи.

Відповідно до п. 3 глави 1 розд. II Порядку КОРО реєструється на кожну окрему господарську одиницю, при цьому

кількість КОРО, що реєструються одночасно, не обмежується.

Форму КОРО на господарську одиницю наведено у додатку 2 до Порядку.

Згідно з п. 4 глави 1 розд. II Порядку при реєстрації першої КОРО на окрему господарську одиницю в

контролюючому органі їй присвоюється фіскальний номер.

Фіскальний номер КОРО на окрему господарську одиницю складається з 10-розрядного числового порядкового

номера реєстраційного запису в інформаційно-телекомунікаційній системі ДПС, відповідно до алгоритму його

формування, та літери «г».

Пунктом 5 глави 1 розд. II Порядку визначено, що фіскальний номер другої та наступних КОРО складається з

фіскального номера першої КОРО, зареєстрованої на ту саму окрему господарську одиницю, та проставленого

через дріб порядкового номера наступної КОРО.

Після скасування реєстрації фіскальний номер закривається та надалі не використовується.

Відповідно до п. 6 глави 1 розд. II Порядку КОРО повинна бути прошнурована, послідовно пронумерована та

мати належним чином установлені засоби контролю, щоб унеможливити розшнурування КОРО або вилучення її

аркушів без порушення цілісності засобу контролю.

Титульна сторінка КОРО має містити дані про суб’єкта господарювання, кількість аркушів, номер установленого

засобу контролю та дані про РРО у разі реєстрації КОРО на РРО (модифікація, заводський і фіскальний номери,

версія програмного забезпечення).

Згідно з абзацом першим п. 7 глави 1 розд. II Порядку для реєстрації першої та наступних КОРО на господарську

одиницю в контролюючому органі суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання подає до

цього органу:

заяву про реєстрацію КОРО та/або розрахункової книжки за формою № 1-КОРО (додаток 3 до Порядку) (далі –

реєстраційна заява за ф. № 1-КОРО (ідентифікатор J/F1311304)) (абзац другий п. 7 глави 1 розд. II Порядку);

КОРО на господарську одиницю (абзац третій п. 7 глави 1 розд. II Порядку).

Реєстраційна заява за ф. № 1-КОРО може бути подана керівником суб’єкта господарювання або фізичною

особою – підприємцем чи представником суб’єкта господарювання за умови наявності документів, що

посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження (абзац четвертий п. 7 глави 1 розд. II

Порядку).

Реєстраційна заява за ф. № 1-КОРО має бути підписана керівником суб’єкта господарювання або фізичною

особою – підприємцем чи представником суб’єкта господарювання за умови наявності документів, що

посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження, а також виконання вимог щодо електронної

ідентифікації у випадку подання заяви в електронному вигляді із зазначенням дати подання. Усі розділи

Реєстраційної заяви за ф. № 1-КОРО підлягають обов’язковому заповненню.

Суб’єкти господарювання, які включені до системи подання податкових документів в електронній формі, можуть

подавати заяви за ф. № 1-КОРО в електронній формі засобами телекомунікацій в електронній формі з

дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із

зазначенням обов’язкових реквізитів електронних документів.

Порядок та строки розгляду контролюючим органом заяв, поданих в електронній формі, є такими самими, як і для

заяв, поданих у паперовому вигляді (п. 8 глави 1 розд. ІІ Порядку).

Пунктом 11 глави 1 розд. II Порядку передбачено, що у разі відсутності підстав для відмови в реєстрації КОРО

посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня отримання заяви проводить реєстрацію

КОРО шляхом внесення даних до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС.

При реєстрації КОРО на господарську одиницю посадова особа контролюючого органу здійснює записи у

відповідних рядках титульної сторінки КОРО (номер КОРО, сформований в інформаційно-телекомунікаційній

системі ДПС, дата реєстрації КОРО, найменування контролюючого органу, дані про посадову особу

контролюючого органу).

Відповідно до п. 12 глави 1 розд. II Порядку за бажанням суб’єкта господарювання на одну господарську одиницю

можна реєструвати декілька перших КОРО для використання в окремих місцях проведення розрахунків. Такі

КОРО реєструються в інформаційно-телекомунікаційній системі ДПС та отримують фіскальний номер на кожну

КОРО.

13.04.2022

 

Для набуття статусу неприбуткової організації необхідно подати заяву за формою 1-РН

 

Для включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) неприбуткові підприємства, установи та організації (далі – неприбуткова організація) повинні подати до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з додатком 1 до Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 (далі – Порядок).

Крім того, необхідно подати засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів неприбуткової організації (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»). Неприбуткові організації, що діють на підставі установчих документів організації вищого рівня, відповідно до закону подають разом із реєстраційною заявою за формою 1-РН згідно з додатком 1 до Порядку засвідчену підписом керівника або представника такої організації та скріплену печаткою (за наявності) копію документа, який підтверджує включення до організації вищого рівня та надає право діяти на підставі установчих документів такої організації вищого рівня.

За результатами розгляду реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, або на підставі відомостей, отриманих з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, протягом трьох робочих днів з дня їх отримання контролюючим органом приймається рішення про:

включення, повторне включення, відмову у включенні (повторному включенні) неприбуткової організації до Реєстру;

виключення неприбуткової організації з Реєстру;

зміну ознаки неприбутковості.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно- довідковий ресурс (категорія 102.00).

 

Терміни подання антикорупційних декларацій у зв’язку із запровадженням воєнного стану перенесено

Національне агентство з питань запобігання корупції надало роз’яснення щодо застосування положень Закону України «Про запобігання корупції» та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів. Роз’яснення надано з урахуванням положень Закону України від 03.03.2022 № 2115-IX «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни».

Держслужбовцям варто звернути увагу на те, що відповідно до Закону України від 03.03.2022 № 2115-ІХ фізичні особи подають документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період обов’язку подати документи.

Тобто, декларацію щорічну за 2021 рік держслужбовці подають у період з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем припинення чи скасування воєнного стану, до 00 годин 00 хвилин відповідного числа третього місяця від такого дня.

Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня 2021 року включно) та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Декларацію при звільненні, якщо звільнення відбулось під час дії воєнного стану, подають у період з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем припинення чи скасування воєнного стану, до 00 годин 00 хвилин відповідного числа третього місяця від такого дня.

Таку декларацію подають за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб'єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності, яка передбачає обов'язок подання декларації, перебування па посаді, яка зумовлює здійснення такої діяльності.

Декларацію кандидата на посаду, якщо особу призначено на вакантну посаду державної служби або служби в органах місцевого самоврядування у період дії воєнного стану, подають у період з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем припинення чи скасування воєнного стану, до 00 годин 00 хвилин відповідного числа третього місяця від такого дня.

Відповіді на інші питання можна знайти у роз‘ясненні НАЗК.

 

Які відомості повинна містити довідка про доходи ФО, яка надається податковим агентом, з метою заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи для реалізації права на застосування податкової знижки?

Враховуючи те, що затвердженої форми довідки про доходи, яку повинні надавати податкові агенти на вимогу платника податків, нормами чинного законодавства не передбачено, то довідка надається у довільній формі, в якій, крім загальної інформації про фізичну особу (П. І. Б, реєстраційний номер облікової картки, період роботи), зазначається обов’язково наступна інформація:

-сума нарахованого оподатковуваного доходу (помісячно та загальною сумою);

-розмір та сума податкової соціальної пільги;

-сума нарахованого та утриманого податку на доходи фізичних осіб.

Відповідно до п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за встановленою формою.    

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

При цьому особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку (п.п. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно- довідковий ресурс (категорія 103.05).

 

11.04.2022

 

На Волині понад 3,8 тисячі господарюючих суб’єктів стали платниками єдиного податку зі ставкою 2 відсотки

Упродовж березня 2022 року заяви про перехід на спрощену систему оподаткування зі ставкою 2 відсотки до органів ДПС подали 3809 волинських господарюючих суб’єктів.

Таким чином, у період воєнного стану в умовах спрощеної системи оподаткування з вказаною пільговою ставкою вже працюватимуть 626 юридичних осіб  і 3183 підприємця- фізичні особи.

Як свідчить аналітика, заяви про застосування  пільгової ставки 2 відсотки подали понад 2 тисячі СГД, які перебували на різних групах спрощеної системи оподаткування. 

Платники податків мають право подавати заяви про застосування спрощеної системи оподаткування після 1 квітня 2022 року. Це передбачено нормами Закону України від 24.03.2022 № 2142 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану».

У разі подання заяви, починаючи з 1 квітня 2022 року, такі суб’єкти господарювання будуть зареєстровані платниками єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу з наступного робочого дня після подання заяви.

Нагадаємо, що в зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким внесено низку змін до Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Так, підрозділ 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу доповнено пунктом 9, який визначає особливості справляння єдиного податку під час воєнного, надзвичайного стану на території України.

Відповідно до пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV Кодексу застосовуються з урахуванням особливостей, зокрема, платниками єдиного податку третьої групи можуть бути фізичні особи – підприємці та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, в яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 10 мільярдів гривень.

До таких осіб не застосовується обмеження щодо кількості осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах.

При цьому для суб’єктів господарювання, які планують зареєструватися платниками єдиного податку третьої групи зі ставкою у розмірі 2 відсотків доходу, зменшено перелік обмежень порівняно з тим, що встановлені пунктом 291.5 статті 291 Кодексу для обрання спрощеної системи оподаткування.

 

Зареєструватися платником єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу можна  у разі наявності видів діяльності, які заборонені для єдинників

Головне управління ГУ ДПС у Волинській області звертає увагу, що підпунктом 9.3 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі: Кодекс) встановлено види діяльності, здійснюючи які суб’єкт господарювання не може обрати спрощену систему з особливостями оподаткування з особливостями, визначеними цим пунктом.

Підпункт 5 пункту 298.3 статті 298 Кодексу визначає, що у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обов'язкові відомості суб’єктів господарювання, у тому числі обрані суб'єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010.

Суб’єкт господарювання з метою реєстрації платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки доходу у рядку 8 заяви про застосування спрощеної системи оподаткування зазначає обрані види діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010, які планує фактично здійснювати в період перебування на спрощеній системі оподаткування зі ставкою 2 відсотки доходу.

Таким чином, наявність у Єдиному державному реєстрі або у статуті суб’єкта господарювання видів господарської діяльності, які не дають права обрати спрощену систему оподаткування зі ставкою 2 відсотки доходу, не є підставою для відмови від реєстрації такого суб’єкта господарювання платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки доходу за умови, що такі види діяльності фактично не здійснюватимуться в період використання особливостей оподаткування, встановлених пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

 

Роботодавці – платники єдиного податку II та III груп мають право не сплачувати єдиний внесок за найманих працівників - мобілізованих

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що під час періоду мобілізації, визначеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 "Про загальну мобілізацію", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію", роботодавці – платники єдиного податку, які обрали спрощену систему оподаткування – фізичні особи – підприємці, які належать до другої та третьої груп платників єдиного податку, а також юридичні особи, які належать до третьої групи платників єдиного податку, мають право за власним рішенням не сплачувати єдиний внесок за найманих працівників, призваних під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України.

Суми єдиного внеску, нараховані та не сплачені роботодавцями, сплачуються за рахунок державного бюджету, крім періодів, у яких наймані працівники, отримували доходи у вигляді грошового забезпечення, з яких було сплачено єдиний внесок за рахунок державного бюджету.

Нагадаємо, що тимчасово на період режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану, штрафні санкції не застосовуються. Також, не нараховується пеня, а нарахована за ці періоди підлягає списанню.

Довідково:Закон України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих   актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану». 

 

08.04.2022

 

Як ФОП-військовий сплачує податки за себе

 

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що  мобілізованих ФОП звільнено від нарахування і сплати ПДФО та єдиного податку, а також від подання звітності. Це врегульовано п. 25 підрозд. 10 р. ХХ ПКУ. Звільнення стосується всіх ФОП й осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, і діє весь період їх військової служби.

Звільнення діє незалежно від наявності найманих працівників.

Підставами для такого звільнення є заява ФОП та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізований ФОП перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв'язку з виконанням обов'язків під час мобілізації, зазначені документи подають протягом 10 днів по закінченню його лікування (реабілітації).

Мобілізовані ФОП, які не використовують працю найманих працівників, на весь строк військової служби звільняються від нарахування та сплати ЄСВ "за себе" та від подання звітності (абз. 2 п. 92 р. VIII Закону про ЄСВ).

Як бути зі сплатою податків ФОП-військовому, у якого є наймані працівники

У даному випадку так само діє норма п. 25 підрозд. 10 р. ХХ ПКУ. Якщо працівники продовжують працювати, то ФОП зможе виконати всі свої обов'язки щодо нарахування та сплати податків після повернення з військової служби.

Або ФОП може призначити уповноважену особу, яка і займатиметься нарахуванням ПДФО, ВЗ та ЄСВ на доходи працівників. Суми нарахованих уповноваженою особою податків сплачуються до бюджету демобілізованою фізичною особою – підприємцем протягом 180 к. дн. із першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій.

Водночас в умовах воєнного часу всі суб'єкти господарювання звільнені від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у зв'язку з настанням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), засвідчених ТПП України (пп. 112.8.9 ПКУ).

Факт настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 24 лютого 2022 року засвідчено Торгово-промисловою палатою України (далі – ТПП України).

Також протягом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) штрафні санкції за порушення законодавства з питань РРО також не застосовують.

28.03.2022

Для переходу з 1 квітня 2022 року на особливий режим оподаткування необхідно подати заяву

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою I Розділу XIV Податкового кодексу України (далі – Кодекс) (пункт 291.3 статті 291), та реєструється платником єдиного податку у визначеному порядку. Для цього такі суб’єкти господарювання повинні подати заяву. Головне управління ДПС у Волинській області пропонує  подати заяву  за формою J0102003 через Електронний кабінет.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Відповідно до абзацу першого підпункту 9.2 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ Кодексу передбачено, що тимчасово з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, платниками єдиного податку третьої групи можуть бути фізичні особи – підприємці та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 10 мільярдів гривень. Відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ Кодексу, встановлюється у розмірі 2 відсотків доходу.

Отже, для платників податків обрання спрощеної системи оподаткування з особливостями справляння єдиного податку за ставкою 2 відсотки є правом, а не обов’язком. Підприємці, які здійснюють діяльність на третій групі з обраною ставкою 5 відсотків без змін можуть далі продовжувати працювати за обраною ставкою.

 

 

Податковою знижкою можна скористатися до 31 грудня 2022 року

Волинські податківці просять громадян врахувати, що Річну податкову декларацію про майновий стан і доходи з метою отримання податкової знижки за 2021 рік можна подавати впродовж усього 2022 року.

Усім, хто планує подавати Річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, зокрема для отримання податкової знижки,  у Головному управлінні ДПС у Волинській області рекомендують зареєструватися в Електронному кабінеті на єдиному вебпорталі ДПС України.

Оскільки  подання декларації з метою отримання податкової знижки передбачає надання копій підтверджуючих документів, в Електронному кабінеті передбачена можливість  підкріплення  необхідних файлів.  

Нагадаємо, що податкова знижка надається лише громадянам, котрі отримують легальну заробітну плату, тобто сплачують ПДФО. Право на отримання податкової знижки не переноситься на наступні роки, тобто для отримання знижки за 2021 рік, необхідно подати декларацію до 31 грудня 2022 року включно.

Довідково: Порядок отримання податкової знижки визначено статтею 166 Податкового кодексу України. До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Після отримання декларації визначається сума, що підлягає поверненню, яка громадянам перераховується поштовим переказом або на банківський рахунок. 

21.03.2022

 

До уваги бізнес-спільноти! Проведення фактичних перевірок відновлено

Волинські податківці звертають увагу представників бізнесу на важливості дотримуватися вимог закону при проведенні готівкових розрахунків. Податкову дисципліну при реалізації товарів, зокрема підакцизної групи податківці мають право перевіряти в ході фактичних перевірок. Фактична перевірка може проводитися за наявності хоча б однієї з таких підстав:

 - у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій,  у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування.

 Довідково: Закон України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до

Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».

 

Податківці Волині просять споживачів інформувати про порушення у сфері роздрібної торгівлі

Кожен споживач має право повідомити про порушення у сфері готівкових розрахунків. Зі свого боку, фахівці Головного управління ДПС у Волинській області уважно опрацюють надану громадянами інформацію та вживатимуть заходів для виявлення значних порушень у сфері роздрібної торгівлі.

Зокрема, покупці мають можливість звернутись до Головного управління ДПС у

Волинській області у разі:

-відмови суб’єктами господарювання щодо можливості розрахунків за придбані товари

(послуги) платіжною карткою;

-незастосування РРО/ПРРО при здійсненні розрахунків за продаж підакцизної продукції;

-продажу алкогольних напоїв, у разі заборони такого продажу місцевою адміністрацією,

під час дії воєнного стану тощо;

-інші порушення.

При інформуванні про факти порушень необхідно:

-представитись: вказати прізвище та ім’я особи, яка телефонує;

-повідомити зворотні дані для зв’язку (інформування): поштову адресу та контактний

телефон;

-надати чітку інформацію про порушника: повну адресу об’єкта (населений пункт, назву

вулиці та номер будинку (споруди), назву зупинки тощо), назву об’єкта (супермаркет,

магазин, кіоск тощо), назву суб’єкта за можливості;

-чітко вказати, яке порушення виявлено.

Отримана інформація буде обов’язково взята до уваги та використана при організації контрольно-перевірочної роботи для усунення суб’єктами господарювання порушень.

Номер телефонів, за якими можна повідомити про виявлені порушення:

0-800-501-007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів).

Також можливо повідомити про виявлені порушення безпосередньо до Головного управління ДПС у Волинській області

0687787759

Дякуємо всім за активну громадянську позицію у такий складний для держави час.

23.02.2022

Запити та звернення до органів ДПС можна надіслати з приватної частини Електронного кабінету

Головне управління ДПС у Волинській області пропонує платникам податків користуватися засобами електронного зв’язку, а саме Електронним кабінетом.

За допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету платники податків мають можливість надіслати лист (запит, звернення тощо) до відповідного органу ДПС у форматі pdf (обмеження 2 МБ).

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

У разі виникнення питань щодо користування Електронним кабінетом платника слід звернутись до служби підтримки за телефоном 0800501007 (напрямок 0) або за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/help/.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Які особливості передбачені для визначення ліквідних активів для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що грошовими активами фізичної особи для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування є:

-кошти в національній та іноземній валютах, розміщені на рахунках в українських та іноземних банках,

-грошові внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ,

-права грошової вимоги (у тому числі кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до фізичної особи,

-активи у банківських металах, пам’ятні банкноти та монети, електронні гроші.

При цьому електронні гроші – це одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж особа, яка їх випускає, і є грошовим зобов’язанням цієї особи, що виконується в готівковій або безготівковій формі. Обіг електронних грошей регулюється відповідним положенням, затвердженим Національним банком України.

Водночас, визначення «грошові активи фізичної особи» не охоплює віртуальні активи – як цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей.

Згідно з п.п. 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) грошові активи фізичної особи для цілей підрозд. 9 прим 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ – це кошти в національній та іноземній валютах, розміщені на рахунках в українських та іноземних банках, грошові внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, права грошової вимоги (у тому числі кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до фізичної особи, а також активи у банківських металах, пам’ятні банкноти та монети, електронні гроші.

В даному випадку термін «електронні гроші» слід розглядати у визначенні, наведеному у Законі України від 05 квітня 2001 року «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами та доповненнями, відповідно до якого – це одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж особа, яка їх випускає, і є грошовим зобов’язанням цієї особи, що виконується в готівковій або безготівковій формі.

При цьому, відповідно до Положення про електронні гроші в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України
від 04 листопада 2010 року № 481 із змінами та доповненнями, обіг електронних грошей регулюється відповідним положенням, затвердженим Національним банком України.

Визначення «грошові активи фізичної особи» для цілей підрозд. 9 прим 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не охоплює «віртуальні активи», визначення яких міститься у Законі України від 06 грудня 2019 року № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», відповідно до п.п. 13 п. 1 розд. І якого, віртуальні активи – це віртуальний актив – цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 134.02).

 

ДПС пропонує відеоурок про те, як користуватися Е-сервісами

Головне управління ДПС у Волинській області пропонує платникам податків відеоурок, присвячений заповненню декларації про майновий стан і доходи громадян. Переглянувши його, користувачі зможуть дізнатися як правильно заповнити декларацію крок за кроком та як при цьому уникнути помилок.

Звертаємо увагу, для того, щоб подати декларацію  через Електронний кабінет платникам податків необхідно мати електронний підпис.

Для зручності та комфорту пропонуємо платникам користуватися електронними сервісами від Державної податкової служби.

ВІДЕОУРОК

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

22.02.2022

Яким чином можна виправити помилково проведену через РРО операцію «службове внесення», у т.ч. якщо СГ не виправив таку помилку протягом робочого дня?

Помилково проведену через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) операцію «службове внесення» можна виправити до закінчення робочого дня шляхом реєстрації від’ємної суми розрахунку або за допомогою операції «службова видача»,- нагадують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.

При цьому чинним законодавством не передбачено механізму виправлення помилково проведеної через РРО операції «службове внесення» на наступний день.

Згідно з п. 6 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок), внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій, зокрема:

-операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Пунктами 7 та 8 розд. III Порядку визначено, що реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».
 Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн., матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).
Такий самий акт складається під час скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку або помилково вибраної форми оплати (готівка, картка, кредит тощо). В акті зазначаються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа.

Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку, помилкової форми оплати зберігаються протягом трьох років. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати зазначені акти контролюючим органам під час проведення перевірки.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно- довідковий ресурс (категорія 109.02).

 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

В яких випадках подається уточнююча одноразова (спеціальна) добровільна декларація?

Головне управління ДПС у Волинській області інформує, що відповідно до п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) підлягає перевірці у спеціальному порядку.

Уточнююча Декларація подається декларантом:

- у разі виявлення контролюючим органом, за результатами камеральної перевірки арифметичних та логічних помилок у відповідній Декларації, що не призвели до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (абзац другий п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ);

- у разі виявлення контролюючим органом, за результатами камеральної перевірки відповідної Декларації арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (абзац третій п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ);

- у разі виявлення контролюючим органом, за результатами камеральної перевірки відповідної Декларації арифметичної помилки, що призвела до переплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (абзац четвертий п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4розд. XX ПКУ);

- після подання Декларації з урахуванням положень абзацу першого п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ та протягом періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант може одноразово скористатися правом додаткового розміщення коштів у національній та/або іноземній валюті у готівковій формі та/або банківських металах на спеціальному рахунку (абзац другий п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ).

При цьому, згідно з абзацом першим п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України до подання Декларації.

Після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування платник податків має право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої Декларації виключно у випадках, передбачених підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ (абзац перший п.п. 6.3 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ).

При цьому, в даному випадку уточнююча Декларація подається декларантом за умови подання ним звітної (нової звітної) Декларації до строку закінчення зазначеного декларування та отримання за результатами проведеної камеральної перевірки повідомлення.

Уточнююча Декларація подається протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно- довідковий ресурс (категорія 134.05).

 

Який розмір нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, не підлягає оподаткуванню ПДФО?

Головне управління ДПС  у Волинській області звертає увагу, що  відповідно до п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року (у 2020 році – 2940 грн., у 2021 році – 3180 грн., у 2022 році – 3470 гривень).
     Положення п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не поширюються на профспілкові виплати своїм членам, умови звільнення яких від оподаткування передбачені п.п. 165.1.47 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно- довідковий ресурс (категорія 103.15).

 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Яким чином визначається розрахункова сума мінімального податкового зобов’язання?

 Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що розрахункова сума мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) визначається в залежності від наявної нормативно грошової оцінки відповідної земельної ділянки або нормативно грошової оцінки 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Податковим кодексом України для справляння плати за землю; коефіцієнту та кількості календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

Тимчасово, для розрахунку МПЗ за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки коефіцієнт застосовується із значенням 0,04.

Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» для платників податків – фізичних осіб, у яких у власності та/або користуванні (оренді, суборенді, емфітевзисі, постійному користуванні) є земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, введено поняття мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ).

Платниками у частині МПЗ є резидент, який володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь (п.п. 162.1.1 прим. 1 п. 162.1 ст. 162 ПКУ).

Підпунктом 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПКУ встановлено, що визначення загального МПЗ фізичним особам, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб до 1 липня року, наступного за звітним.

Платниками податку до бюджету сплачується лише позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.

До загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів для платника податку – фізичної особи включаються: податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції; земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь (п.п. 170.14.5 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).

Розрахункова сума МПЗ визначається за формулами, встановленими ст. 38 прим. 1 ПКУ, в залежності від наявної нормативно грошової оцінки відповідної земельної ділянки або нормативно грошової оцінки 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю; коефіцієнту та кількості календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

Відповідно до п. 67 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, для розрахунку МПЗ за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки коефіцієнт застосовується із значенням 0,04.

Наприклад, платник податків – фізична особа протягом 2022 року має в Київській області у власності земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, площею 4,0 га, нормативна грошова оцінка якої не проведена. Земельна ділянка в оренду емфітевзис або інше користування не передавалась. За 2022 рік сплачено земельний податок у сумі 318,4 гривень.

Розрахункова сума МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулою:

 МПЗ = НГО х S х Кх М / 12, де:

НГО – нормативна грошова оцінка 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю;

S – площа земельної ділянки, гектарах;

К – коефіцієнт;

М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

За умовами, визначеними у прикладі, за результатами 2022 року контролюючий орган сформує та направить платнику податків до 01.07.2023 податкове повідомлення – рішення на суму різниці між сумою МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків:

(26531 х 4 х 0,04 х 12/12) – 318,4 = 4244,96 – 318,4 = 3926,56 гривень.

Разом з тим, якщо протягом звітного року платник податку отримував доходи від реалізації сільгосппродукції у сумі 100000,0 грн., з яких 78000 грн. не підлягали оподаткуванню, відповідно до п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, а з різниці утримано податковим агентом податок у сумі 3960,0 грн, то сума податку на доходи фізичних осіб, яку платник податків повинен сплатити до бюджету (позитивне значення різниці між сумою МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків), буде становити 33,44 грн. (4244,96 – 318,4 – 3960,0).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно- довідковий ресурс (категорія 107.05).

 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

21.02.2022

 

Базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є витрати на придбання активів або їх оціночна вартість


У разі якщо фізична особа є власником коштовного годинника та дороговартістної зброї, які придбані за рахунок коштів з яких податки не були сплачені, то базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є витрати на придбання зазначених активів або їх оціночна вартість, тобто база визначається платником самостійно.     Відповідно до п.п. «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), зокрема, інші активи фізичної особи, у тому числі майно.
Згідно з п.п. 7.2 п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ для об’єктів декларування, визначених підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:

-витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

-вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в Декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання Декларації.
Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 134.02).

 

В якому розмірі встановлюється ЄВ для платника – резидента Дія Сіті при нарахуванні заробітної плати та винагороди за виконання робіт (надання послуг)?

Для платника – резидента Дія Сіті, який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пп. 2, 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667), єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування встановлюється у розмірі мінімального страхового внеску:

а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці»;

б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом № 1667.

Відповідно до частини 14 прим. 1 ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платника – резидента Дія Сіті, який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пп. 2, 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону України від 15 липня 2022 року № 1667-ІX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667) встановлюється:

а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями, – у розмірі мінімального страхового внеску;

б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом № 1667, – у розмірі мінімального страхового внеску.

Мінімальний страховий внесок – сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлюється у розмірі 22 відсотка.

Згідно з пп. 2, 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону № 1667 резидентом Дія Сіті може бути юридична особа, зареєстрована на території України в установленому законодавством України порядку, незалежно від її місцезнаходження та місця провадження господарської діяльності, яка відповідає, зокрема, таким вимогам:

-розмір середньої місячної винагороди залученим працівникам та гіг-спеціалістам, починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, кожного календарного місяця становить не менше, ніж еквівалент 1200 євро за офіційним курсом гривні щодо євро, встановленим Національним банком України станом на перше число відповідного календарного місяця;

-середньооблікова кількість працівників та гіг-спеціалістів юридичної особи (у разі залучення) за підсумками кожного календарного місяця, починаючи з наступного за календарним місяцем, в якому юридичною особою набуто статус резидента Дія Сіті, становить не менше дев’яти осіб.

Не може бути резидентом Дія Сіті юридична особа, яка протягом більш як 30 днів має податковий борг, загальна сума якого становить понад 10 мінімальних заробітних плат (виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного календарного року) (частина друга ст. 5 Закону № 1667).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно- довідковий ресурс (категорія 201.04).

 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Чи потрібно подати річну податкову декларацію продавцю, який у звітному році отримав дохід від продажу іншій ФО вантажного автомобіля, якщо ПДФО сплачений ним під час оформлення договору відчуження?

Фізична особа – резидент (продавець) під час оформлення договору відчуження іншій фізичній особі рухомого майна у вигляді вантажного автомобіля в органі, який здійснює реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів або через товарну біржу, зобов’язана самостійно сплатити до бюджету за своєю податковою адресою податок на доходи фізичних осіб з доходу від продажу такого майна та подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за відповідний звітний рік до 1 травня року, що настає за звітним.
Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну рухомого майна визначено
ст. 173 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Так, згідно з п. 173.1 ст. 173 ПКУ дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ, тобто 5 відс. від розміру отриманого доходу.

Дохід від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об’єкта, визначеної згідно із законом.

Дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його ринкової вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).

Як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню (абзац перший п. 173.2 ст. 173 ПКУ).

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (абзац другий п. 173.2 ст. 173 ПКУ).

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (абзац третій п. 173.2 ст. 173 ПКУ).

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу, може бути зменшений на вартість такого об’єкта рухомого майна, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового спеціального) добровільного декларування, відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (абзац четвертий п. 173.2 ст.173 ПКУ).

Абзацом другим п. 173.3 ст. 173 ПКУ передбачено, що у разі, зокрема, укладення та оформлення договорів відчуження транспортних засобів у присутності посадових осіб органів, які здійснюють реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів, такий посередник або відповідний орган виконує функції податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладання договору зобов’язаний самостійно сплатити до бюджету податок з доходу від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна.

Відповідно до абзацу шостого п. 173.4 ст. 173 ПКУ під час проведення операцій з відчуження об’єктів рухомого майна в порядку, передбаченому ст. 173 ПКУ суб’єкт господарювання, який надає послуги з укладення біржових угод або бере участь в їх укладенні за наявності оціночної вартості такого рухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору, щокварталу подає до контролюючого органу інформацію про такі угоди, включаючи інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку, в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку.

Органи, у присутності посадових осіб яких між фізичними особами здійснюються укладення та оформлення договорів купівлі-продажу (міни, поставки), а також інших договорів, здійснюють у встановленому законом порядку реєстрацію таких транспортних засобів за наявності оціночної або середньоринкової вартості такого рухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору, обчисленого в установленому ПКУ порядку, та щокварталу подають до контролюючого органу інформацію про такі договори (угоди), включаючи інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку, в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку (абзац сьомий п. 173.4 ст. 173 ПКУ).

Для цілей п. 173.4 ст. 173 ПКУ платник податку самостійно визначає суму податку і сплачує його до бюджету через банківські установи (абзац восьмий п. 173.4 ст. 173 ПКУ).

Фізична особа (продавець) у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу рухомого майна з іншою фізичною особою є відповідальною згідно з вимогами розд. IV ПКУ за нарахування та утримання податку та сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету за місцем нотаріального посвідчення таких договорів, а в інших випадках – сплачує (перераховує) податок до відповідного бюджету за своєю податковою адресою (підпункти «б» та «в» п.п. 168.4.5 п. 168.4. ст. 168 ПКУ).

При цьому податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі (п. 45.1 ст. 45 ПКУ).

Водночас, порядок подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) визначено ст. 179 ПКУ, згідно з абзацом четвертим п. 179.2 ст. 179 якого обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, якщо він отримував доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до розд. IV ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розд. IV ПКУ.

Декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно- довідковий ресурс (категорія 103.24).

 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

 

Як платник податків, який подає податкову декларацію з рентної плати в електронному вигляді, може надіслати копії дозвільних документів та/або звіту про використання води за формою № 2ТП-водгосп (річна)?

Платник податків може надіслати через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету до органу ДПС разом із супровідним листом копії дозвільних документів та/або копію електронного звіту про використання води за формою № 2ТП-водгосп (річна) з відміткою про його одержання (QR кодом, який сформований після прийняття такого звіту) у форматі pdf (обмеження 5 МБ).

Відповідно до абзацу першого п. 49.2 ст. 49 Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Форма податкової декларації з рентної плати, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація). Невід’ємною частиною Декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування тип додатка, у якому обчислюється податкове зобов’язання, для такого об’єкта оподаткування до Декларації не додається.
Базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу, а для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, дорівнює календарному місяцю (п. 257.1 ст. 257 ПКУ).
Платники рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України подають до контролюючих органів копії ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, ліцензій на мовлення та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв у місячний строк після їх видачі (п.п. 254.5.4 п. 254.5 ст. 254 ПКУ).

Платники рентної плати за спеціальне використання води подають одночасно з Деклараціями контролюючим органам копії, зокрема, дозволу на спеціальне водокористування та статистичної звітності про використання води (п.п. 255.11.19 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Абзацом другим п. 1.3 розд. І Порядку ведення державного обліку водокористування, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 16.03.2015 № 78 із змінами (далі – Порядок № 78) встановлено, що державний облік водокористування здійснюється шляхом подання водокористувачами звітів про використання води за формою звітності № 2ТП-водгосп (річна) (далі – Звіт) в електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг «Портал Дія» або Портал електронних послуг Державного агентства водних ресурсів України.

Копії електронних Звітів з відміткою про одержання подаються платниками рентної плати за спеціальне використання води разом з Деклараціями до територіальних органів ДПС (п. 1.11 розд. І Порядку № 78).
Згідно з абзацом сьомим п. 2 розд. І Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) електронні документи – це документи (у тому числі, зокрема, податкова звітність, інші документи), які створені в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг, складення, та/або подання, та/або надіслання яких передбачається ПКУ, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ, та/або пов’язане з реалізацією прав та обов’язків платника та/або контролюючих органів згідно із нормами ПКУ, та подаються у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку.

Формат (стандарт) Декларації не передбачає додаток довільного формату для надсилання копії сканованого документа (у форматі pdf).

Платники для формування електронних документів самостійно на власний розсуд можуть обрати будь-яке програмне забезпечення, у тому числі інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет).

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 118.06).

18.02.2022

 

Відповідно до адміністративно-територіального устрою України всі населені пункти, що мали статус «селище міського типу», наразі відносяться до населених пунктів із статусом «селище»

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що відповідно до адміністративно-територіального устрою України всі населені пункти, що мали статус «селище міського типу», наразі відносяться до населених пунктів із статусом «селище», то фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють діяльність, визначену пп. 1, 4, 6, 7, 8, 11, 17, 22 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336, на їх території, не застосовують реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО), а використовують розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09 лютого 2022 року № 95 «Про внесення змін до переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій», яка набрала чинності 11.02.2022, внесено зміни до Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 (далі – Перелік), відповідно до яких дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО, але з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність, визначену пп. 1, 4, 6, 7, 8, 11, 17, 22 Переліку не тільки на територію сіл, а й селищ по всій Україні.

Згідно з ст. 133 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР із змінами та доповненнями cистему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села.

Слід зазначити, що відповідно до адміністративно-територіального устрою України всі населені пункти, що мали статус «селище міського типу», наразі відносяться до населених пунктів із статусом «селище».

Відповідно суб’єкти господарювання, що здійснюють діяльність на їх території, мають право на використання пільг, встановлених пп. 1, 4, 6, 7, 8, 11, 17, 22 Переліку в повному обсязі.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно- довідковий ресурс (категорія 109.04).

 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Чи розміщується та оприлюднюється на офіційному вебпорталі ДПС інформація щодо платників податків, у яких є податковий борг?     

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що на офіційному вебпорталі ДПС працює електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», який розміщено на головній сторінці вебпорталу.
Слід зазначити, що меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надає платнику податків з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів.
Відповідно до п. 35.4 ст. 35 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, на офіційному веб-порталі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оприлюднюється:

-щоденно інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, із зазначенням керівників таких суб’єктів господарювання та сум податкового боргу в розрізі платежів і територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, із зазначенням керівників таких територіальних органів;

щомісячно:
-інформація щодо сплати податків суб’єктами природних монополій та суб’єктами господарювання, які є платниками рентної плати за користування надрами;

-інформація про фізичних осіб, які мають податковий борг, із зазначенням прізвища, імені, по батькові (за наявності), дати народження фізичної особи, сум податкового боргу в розрізі платежів і територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, із зазначенням керівників таких територіальних органів;

-інформація щодо сплати податків і зборів суб’єктами господарювання, які зареєстровані платниками акцизного податку з реалізації пального, та/або отримали ліцензії на право виробництва або зберігання пального (крім зберігання пального, яке не реалізується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), оптової або роздрібної торгівлі пальним.

Форма такої інформації та порядок її оприлюднення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган не несе відповідальності за оприлюднення інформації, передбаченої у цьому пункті, яка є помилковою, внаслідок зазначення платником податків неправильних реквізитів у документах про сплату податків і зборів, невиконання обов’язку щодо надання контролюючим органам інформації про зміну у своїх даних чи даних про об’єкти оподаткування або з інших причин, незалежних від контролюючих органів.

Також платник податків має право надіслати запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС за формою «F/J1300204» через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно- довідковий ресурс (категорія 128.01).

 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Що є базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у разі, якщо ФО є власником 10 земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, кожна з яких не перевищує 2,0 гектара?

У разі наявності в фізичної особи земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, придбаних за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, сукупний розмір яких перевищує 2,0 гектара, декларант самостійно приймає рішення щодо подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація). При цьому, у разі подання Декларації базою для нарахування збору кожної окремої земельної ділянки є витрати декларанта на придбання (набуття)/оціночна вартість такої земельної ділянки, у сумі з яких не сплачено податки і збори.
Відповідно до п.п. «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості), що належить декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться (зареєстроване, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).
Пункт 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.

Згідно з п. 7.2 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених п.п. «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:

витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;
вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання Декларації.

Пунктом 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства.

До таких активів відноситься, зокрема, земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями (далі – Земельний кодекс).

Частиною першою ст. 121 Земельного кодексу визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара.
Положення пункту 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовуються у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 134.02).

 

 

Як оподатковується ПДФО дохід ФО у вигляді безоплатно отриманих корпоративних прав (частки в статутному фонді ЮО) від іншої ФО – засновника підприємства, яка не є членом сім’ї першого та другого ступеня споріднення?

У разі безоплатного отримання фізичною особою (не є членом сім’ї спадкодавця (дарувальника) першого та другого ступенів споріднення) доходу у вигляді корпоративних прав (частки в статутному фонді юридичної особи) від іншої фізичної особи – засновника підприємства за заявою, іншого документа про перехід чи передачу частки учасника у статутному капіталі товариства в цілях оподаткування податком на доходи фізичних осіб такий дохід слід розглядати як дохід, отриманий платником податку у дарунок, що підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків.

При цьому фізична особа, яка безоплатно отримала корпоративні права (частку в статутному фонді юридичної особи) від іншої фізичної особи - засновника підприємства, повинна подати податкову декларацію про майновий стан і доходи до 1 травня року, наступного за роком, в якому було отримано такий дохід.

Відповідно до частини четвертої ст. 17 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 755-IV) для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, крім змін до відомостей, передбачених частиною п’ятою ст. 17 Закону № 755-IV, подаються, зокрема такі документи: примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про вихід із складу засновників (учасників) та/або заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, та/або договору, іншого документа про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, та/або рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про примусове виключення із складу засновників (учасників) юридичної особи або ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - у разі внесення змін, пов’язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи.

Правове регулювання договору дарування регламентовано ст.ст. 717 - 727 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ).

Згідно з ст. 717 ЦКУ за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Дарунком можуть бути майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому (ст. 718 ЦКУ).

Статтею 719 ЦКУ встановлено форму договору дарування. Зокрема, договір дарування майнового права та договір дарування з обов’язком передати дарунок у майбутньому укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним.

Пунктом 174.6 ст. 174 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) передбачено оподаткування доходу, отриманого платником податку як дарунок (або в результаті укладення договору дарування) від фізичних осіб.

Відповідно до абзацу першого п. 174.6 ст. 174 ПКУ об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. IV ПКУ для оподаткування спадщини.

Згідно з п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не зазначені у п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ, зокрема членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відсотків).
Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно- довідковий ресурс (категорія 103.02).

 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Після переобладнання вантажного транспортного засобу у підакцизний легковий автомобіль необхідно подати Декларацію акцизного податку 

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що у разі переобладнання вантажного транспортного засобу, який відповідає товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, у легковий автомобіль, який відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, необхідно подати до контролюючого органу за місцем реєстрації  Декларацію акцизного податку та Додаток 13 «Розрахунок суми акцизного податку з транспортних засобів, що оподатковуються згідно із підпунктами 215.3.5, 215.3.5-1, 215.3.5-2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу».

Відповідно до підпункту 212.1.14 пункту 212.1 статті 212 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (далі – Кодекс) платником акцизного податку є особа – власник ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, що переобладнується у легковий автомобіль, з якого справляється акцизний податок.

Об’єктом оподаткування акцизним податком є операції з переобладнання ввезеного на митну територію України транспортного засобу у підакцизний легковий автомобіль (пп.213.1.11 п.213.1 ст.213 Кодексу).

Датою виникнення податкових зобов’язань у разі здійснення переобладнання вантажного транспортного засобу, який відповідає товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, у легковий автомобіль, який відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, є дата видачі документа про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху. У цьому випадку акцизний податок сплачується власником такого транспортного засобу не пізніше дати подання документів до органу, що здійснює державну реєстрацію транспортних засобів, для реєстрації або перереєстрації такого транспортного засобу (п.216.11 ст.216 Кодексу).

Відповідно до пункту 49.2 статті 49 Кодексу платник податків зобов’язаний за кожний встановлений Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. 

Пунктом 223.1 статті 223 Кодексу встановлено, що базовий податковий період для сплати акцизного податку відповідає календарному місяцю.

Платники податку, визначені пунктом 212.1 статті 212 Кодексу подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу (п.223.2 ст.223 Кодексу).

Форму декларації акцизного податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року №14 «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку» із змінами і доповненнями.

Відповідно до пункту 16.1.3 статті 16 Кодексу платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. 

Звертаємо увагу, що пунктом 120.1 статті 120 Кодексу передбачені штрафні санкції за неподання платником податків податкових декларацій (розрахунків), а також іншої обов’язкової звітності.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

17.02.2022

 

Чи повинні ФОП, у тому числі платники ЄП другої – четвертої груп, вести облік товарних запасів у разі надання виключно послуг, у тому числі посередницьких (дропшипінгу)?

Фізичні особи – підприємці, у тому числі платники єдиного податку, які надають виключно послуги, у тому числі посередницькі (дропшипінг), з метою реалізації яких використовуються товарні запаси, що включаються до вартості таких послуг (у тому числі сировина, матеріали, запасні частини, напівфабрикати власного виробництва на складах комплектуючих тощо), зобов’язані вести облік товарних запасів за формою обліку, встановленою наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Форма обліку) з відображенням інформації про їх надходження та вибуття.

При цьому, якщо при наданні послуг ФОП не використовують товарні запаси, то обов’язку вести облік товарних запасів у таких ФОП не виникає.

Водночас, не зобов’язані вести Форму обліку фізичні особи – підприємців, які є платниками єдиного податку, які не зареєстровані платниками податку на додану вартість та не провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.02).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

 

Чи застосовують РРО та/або ПРРО СГ, у тому числі ФОП – платники ЄП другої – четвертої груп при продажу булочних, кондитерських і порційних кулінарних виробів, морозива, безалкогольних напоїв, сувенірів, іграшок і надувних кульок з розносок та ручних візків у театрально-видовищних та спортивних закладах?

При продажу булочних, кондитерських і порційних кулінарних виробів, морозива, безалкогольних напоїв, сувенірів, іграшок і надувних кульок з розносок та ручних візків у театрально-видовищних та спортивних закладах суб’єктам господарювання, у тому числі фізичним особам – підприємцям – платникам єдиного податку другої – четвертої групи, дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, незалежно від річного обсягу розрахункових операцій, - звертають увагу в ГУ ДПС у Волинській області.

Відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО) не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 1336) затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).

Згідно з п. 26 Переліку при продажу булочних, кондитерських і порційних кулінарних виробів, морозива, безалкогольних напоїв, сувенірів, іграшок і надувних кульок з розносок та ручних візків у театрально-видовищних та спортивних закладах суб’єктам господарювання дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Пунктом 2 Постанови № 1336 встановлено, що для форм і умов проведення діяльності, визначених, зокрема, у п. 26 Переліку, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.03).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Як оподатковуються ПДФО доходи, нараховані ЮО – резидентом на користь ФО у вигляді дивідендів?

Головне управління ДПС у Волинській області інформує, що доходи у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентом – платником податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування), оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків.

Доходи у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток, оподатковуються за ставкою 9 відсотків.
Крім того, дивіденди, нараховані платнику податку за акціями або іншими корпоративними правами, що мають статус привілейованих, або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, що перевищує суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, для цілей оподаткування прирівнюються до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням, тобто оподатковуються за ставкою 18 відсотків.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 103.13).

 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Чи є об’єктом одноразового (спеціального) добровільного декларування ТЗ, який було придбано за кошти, з яких не сплачені податки і збори, якщо в подальшому його викрадено, однак право власності залишилось за ФО? - про це волиняни спілкувалися з податківцями в ході тематичної «гарячої» лінії

Під час «гарячої» лінії з питань подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, що відбулася 16 лютого 2022 року, волиняни найчастіше ставили наступне питання: Чи є об’єктом одноразового (спеціального) добровільного декларування ТЗ, який було придбано за кошти, з яких не сплачені податки і збори, якщо в подальшому його викрадено, однак право власності залишилось за ФО?

1.Чи є об’єктом одноразового (спеціального) добровільного декларування ТЗ, який було придбано за кошти, з яких не сплачені податки і збори, якщо в подальшому його викрадено, однак право власності залишилось за ФО?

У разі використання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації об’єктом декларування може бути транспортний засіб, придбаний за кошти, з яких не сплачені податки і збори, якщо в подальшому його викрадено, однак право власності залишилось за фізичною особою.

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Підпунктом «в» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, зокрема, рухоме майно, у тому числі транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми.

Разом з тим, п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, зокрема:

один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тис. куб. см. та/або середньоринковою вартістю понад 400 тис. грн., мотоцикла із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 куб. см., літака, гелікоптера, яхти, катера), право власності на який було зареєстровано відповідно до законодавства України станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування (п.п. 3 п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Таким чином, положення п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовуються у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

2.Чи має право ФО – резидент подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію та задекларувати актив у вигляді права грошової вимоги за договором позики, що надана іншій ФО за рахунок коштів (у національній або іноземній валюті), з яких не були сплачені податки у податкових періодах до 01.01.2021?

Фізична особа – резидент має право подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію та задекларувати актив у вигляді права грошової вимоги, яке нотаріально посвідчене, за договором позики, що надана іншій фізичній особі за рахунок коштів (у національній або іноземній валюті), з яких не були сплачені податки у податкових періодах до 01.01.2021.

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Згідно з п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.

При цьому для об’єктів декларування, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є грошова вартість відповідного об’єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам. У разі якщо така грошова вартість визначена в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України (далі – НБУ) станом на дату подання Декларації. У разі якщо така грошова вартість визначена у вигляді банківських металів, вартість банківських металів зазначається, виходячи з маси та облікової ціни банківських металів, розрахованої НБУ станом на дату подання декларантом Декларації.
Декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування шляхом додання до Декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.

 

Запитання-відповіді з питань одноразового добровільного декларування

16.02.2022

 

З 1 вересня 2021 року по 1 березня 2022 року діє пільгова ставка збору з одноразового декларування визначена щодо об’єктів декларування, що знаходяться (зареєстровані) за кордоном

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що згідно з п. 19 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово з 01 вересня 2021 року по 01 березня 2022 року ставка Збору, визначена п.п. 8.2 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, застосовується у розмірі 7 відсотків. Як альтернативу платник податків може обрати ставку 9,5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

Відповідно до п.п. 8.2 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування Збору, визначеної згідно з п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, таких ставок:

9 відс. – щодо об’єктів декларування, визначених підпунктами «б» - «е» п. 4 розд. XX «Перехідні положення», що знаходяться (зареєстровані) за кордоном, крім тих, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ (абзац третій п.п. 8.2 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення ПКУ).

Згідно з п.п. «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ об’єктами декларування можуть бути активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі, але не виключно:

б)нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).
Для цілей цього підрозділу до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:

-не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;

-не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;

в) рухоме майно, у тому числі:

транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;

інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);

г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;

ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;

д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;

е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.

Підпунктом 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено ставку Збору у розмірі 2,5 відсотка щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 1 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно).

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно (абзац п’ятий п.п. 8.2 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 134.03).

 

На яких СГ поширюються вимоги наказу Мінфіну від 03.09.2021 № 496 щодо ведення обліку товарних запасів?

Головне управління ДПС у Волинській області наголошує, що вимоги наказу Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 «Про затвердження Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку» поширюються на:

фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють:
-реалізацію технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
-реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення;
-реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку третьої групи, які зареєстровані платниками податку на додану вартість;

фізичних осіб – підприємців – на загальній системі оподаткування, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Наказ Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 «Про затвердження Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку» (далі – Порядок № 496), який набрав чинності 26.11.2021 визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі – ФОП), які відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.

При цьому, дія Порядку № 496 не поширюється на платників єдиного податку першої групи.
Із загального числа платників єдиного податку другої – четвертої груп (фізичних осіб – підприємців) вимоги Порядку № 496 поширюються виключно на платників, які здійснюють:
-реалізацію технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

-реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення;

-реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Разом з тим, вимоги Порядку № 496 поширюються на фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку третьої групи, які зареєстровані платниками податку на додану вартість.
Водночас, Порядок № 496 встановлює обов’язок ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації для фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.02).

 

Чи застосовуються ЮО РРО та/або ПРРО при реалізації продукції власного виробництва (в т.ч. відходи, тара)?

При здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємства, установи і організації усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання, мають право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО.
Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання.

До продукції власного виробництва відноситься продукція, яка виробляється та реалізується самим підприємством в єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої робочої сили.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.03).

 

Фізична особа - нерезидент, яка отримала спадщину, зобов’язана сплатити податок на доходи фізичних осіб до нотаріального оформлення

Фізична особа - нерезидент, яка отримала спадщину (подарунок) від фізичної особи - резидента, зобов’язана сплатити податок на доходи фізичних осіб до нотаріального оформлення успадкованого (подарованого) об’єкта, або в сільських населених пунктах - до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, за ставкою 18 відсотків.

Відповідно до п. 174.6 ст. 174 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 -VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини.
Об’єкти спадщини оподатковуються за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ, для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем - нерезидентом від спадкодавця - резидента (п.п. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 - 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Пунктом 174.3 ст.174 ПКУ передбачено, що особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації про майновий стан і доходи, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах - до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах - до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 103.18).

 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

15.02.2022

ФОП – платники ЄП третьої групи, які є платниками ПДВ, повинні вести облік доходів та витрат

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів і витрат за типовою формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

При цьому фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи ведуть облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів підприємницької діяльності.
Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», який набрав чинності 01.01.2022, внесено зміни, зокрема, до п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Згідно з абзацом другим – четвертим п. 296.1 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів і витрат за типовою формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 107.01.06).

 

Чи може страхувальник – роботодавець та/або резидент Дія Сіті подати повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту поштою?

Нормами Порядку повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту не передбачено подання страхувальником – роботодавцем та/або резидентом Дія Сіті повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту поштою, - звертають увагу у Головному управлінні ДПС у Волинській області.

Відповідно до абзаців першого – четвертого Порядку повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 413), повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Порядку № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв’язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу.

За відсутності технічної можливості подання повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту засобами електронного зв’язку в електронній формі таке повідомлення подається у формі документа на папері згідно з додатком до Порядку № 413 разом з копією в електронній формі.

Водночас, Порядок № 413 не містить посилання на норми подання страхувальником – роботодавцем та/або резидентом Дія Сіті повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту поштою.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 201.10).

 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

 

Як декларанту розрахувати базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо валютних цінностей?

У Головному управлінні ДПС у Волинській області наголошують, що для валютних цінностей базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є грошова вартість відповідного об’єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам.

При цьому застосовуються наступні правила:

-у разі якщо така грошова вартість визначена в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України (далі – НБУ) станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

-у разі якщо така грошова вартість визначена у вигляді банківських металів, вартість банківських металів зазначається, виходячи з маси та облікової ціни банківських металів, розрахованої НБУ станом на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.

Відповідно до п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 134.02).

 

 

Яким чином оподатковується ПДФО дохід від надання ФО в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна ЮО чи ФОП?

Доходи, від надання в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. податковим агентом під час їх виплати за їх рахунок, - звертають увагу в Головному управлінні ДПС у Волинській області.

Згідно з п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 розд. ІV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ.

Відповідно до п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.
При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Підпунктом 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ передбачено, що податковим агентом платника податку – орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.

Разом з тим, об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди.

Доходи, від надання в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (п.п. 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Податок сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до відповідного бюджету або розрахункового документа на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений ст. 35 прим. 1 ПКУ (п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (п.п. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно- довідковий ресурс (категорія 103.09).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

11.02.2022

Які СГ зобов’язані забезпечити можливість здійснення держателями електронних платіжних засобів розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів?


Забезпечувати можливість здійснення держателями електронних платіжних засобів розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів зобов’язані лише ті суб’єкти господарювання, які при продажу товарів (наданні послуг) використовують реєстратори розрахункових операцій, - наголошують в Головному управлінні ДПС у Волинській області.

При цьому, від обов’язкового приймання електронних платіжних засобів звільняються заклади громадського харчування закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів, зокрема особовий склад Збройних Сил та інших військових формувань, студентів, учнів та викладачів вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, працівників промислових підприємств, підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. метрів (крім автозаправних станцій), а також суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 25 тис. осіб.

Згідно з п. 14.19 ст. 14 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі - Закон) суб’єкти господарювання зобов’язані забезпечувати можливість здійснення держателями електронних платіжних засобів розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів не менше трьох платіжних систем, однією з яких є багатоемітентна платіжна система, платіжною організацією якої є резидент України.

Вимоги до суб’єктів господарювання щодо приймання електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги) визначає Кабінет Міністрів України.

Контроль за дотриманням суб’єктами господарювання вимог щодо здійснення розрахунків з використанням електронних платіжних засобів здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, а за забезпеченням захисту прав держателів електронних платіжних засобів на здійснення зазначених розрахунків - спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2010 року № 878 «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 878) установлено, що суб’єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг і які відповідно до закону використовують реєстратори розрахункових операцій, повинні здійснити перехід на обов’язкове приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги).

Відповідно до п. 2 Постанови № 878 звільнені від обов’язкового приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) заклади громадського харчування закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів, зокрема особовий склад Збройних Сил та інших військових формувань, студентів, учнів та викладачів вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, працівників промислових підприємств, підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. метрів (крім автозаправних станцій), а також суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 25 тис. осіб.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.06).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Хто є Резидентом Дія Сіті?

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що з 1 січня 2022 року набрав чинності Закон України від 14.12.2021 № 1946-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».

Законом передбачено  запровадження низки заходів щодо стимулювання розвитку ІТ-індустрії, зокрема, спеціального режиму оподаткування резидентів Дія Сіті – ІТ-компаній, що відповідатимуть передбаченим Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» вимогам та будуть включені до спеціального реєстру, ведення якого здійснюватиме Мінцифри.

Резидент Дія Сіті – платник податку, який відповідає всім таким вимогам:

1)  здійснює один з видів діяльності (комп’ютерне програмування, консультування з питань інформатизації, діяльність із керування комп’ютерним устаткуванням, видання комп’ютерних ігор та інших програм, надання програмних продуктів у режимі «онлайн», освітня діяльність у галузі ІТ, кібербезпека тощо);

2)  розмір місячної винагороди спеціалістам не менше 1200 євро;

3)  кількість гіг-спеціалістів не менше 9;

4)  сума кваліфікованого доходу юридичної особи за перші 3 місяці не менше 90 відсотків.

Контролюючі органи надають Мінцифри інформацію, необхідну для визначення відповідності юридичної особи вимогам, передбаченим Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», щодо:

- розміру заробітної плати;

- середньооблікової кількості працівників та гіг-спеціалістів юридичної особи;

- суми податкового боргу;

- щодо включення юридичної особи до реєстру неприбуткових підприємств, установ, організацій.

Перехід на застосування спеціального режиму оподаткування резидентів Дія Сіті здійснюється за заявницьким принципом.

 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

 

Який порядок оподаткування ПДФО іноземних доходів?

Відповідно до п. 170.11 ст. 170 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.).

У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

У разі відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.

Не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника податку:

а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;

б) поштові податки;

в) податки на реалізацію (продаж);

г) інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.

Сума податку з іноземного доходу платника податку - резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 103.19).

10.02.2022

Яким чином суб’єктам господарювання, які здійснюють реалізацію товару за допомогою платiжних карт Visa i MasterCard iз використанням мережi Інтернет, проводити через РРО та/або ПРРО оплату за товар?

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) – оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Місце проведення розрахунків – місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Згідно з п. 2 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО (далі – ПРРО) QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти.

Разом з тим, п. 12 ст. 9 Закону № 265 визначено, РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо).

Також застосування РРО є не обов’язковим у разі здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом безпосереднього внесення коштів через касу банку).

Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).

Так, пп. 1 та 2 розд. ІІ Положення № 13 визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі – фіскальний чек) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), РРО та/або ПРРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги), який повинен містити обов’язкові реквізити згідно з визначеним переліком, у тому числі позначення форми виплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо) та суму коштів за цією формою виплати та валюту операції (рядок 19).

Розрахункові документи, що створюються РРО або ПРРО в паперовій та/або електронній формі, можуть містити додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком, суму здачі та інші дані, зокрема інформацію, яка визначена технічними вимогами до спеціалізованих РРО (п. 5 розд. І Положення № 13).

Тобто, законодавством України у сфері проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у готівковій та безготівковій формі чітко і однозначно встановлені вимоги до змісту та форми розрахункових документів, іншого чинним законодавством не передбачено.

Отже, у випадку проведення розрахункових операцій з відстроченням платежу або в кредит необхідно відповідно до вимог чинного законодавства при відпуску товару (послуги) видати покупцеві розрахунковий документ встановленої форми із зазначенням у ньому форми оплати «кредит/післяплата/відстрочка платежу».
Таким чином, у разі продажу товарів із використанням мережі Інтернет за допомогою платіжних карт продавець зобов’язаний забезпечити надання споживачу (покупцю) розрахункового документа (фіскальний чек) встановленої форми.

При цьому оформлення операцій з отримання коштів за товари, які були продані із відстроченням платежу, здійснюється з урахуванням режиму роботи суб’єкта господарювання.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.06).

 

Громади Волині у січні отримали в розпорядження 468 мільйонів гривень податкових платежів

До місцевих бюджетів Волині у січні 2022 року надійшло 468,3 мільйона гривень податкових платежів, які адмініструє Головне управління ДПС у Волинській області. 

Це на 65,8 мільйона гривень більше, ніж у січні торік.

«Сума отриманих громадами податкових надходжень на 16,3 відсотка перевищує показники січня 2021 року. Тобто, громади області за підсумками першого місяця нового фінансового року отримали суттєво більше коштів для фінансування власних видатків», - зазначає заступник начальника Головного управління ДПС у Волинській області Ольга Ліщинська.

Посадовець наголосила, що саме початок року - період для ретельного аналізу минулорічних надходжень і планування заходів для забезпечення сталих показників сплати податків упродовж року.

«Маємо гарні напрацювання щодо обміну інформацією між податковою службою та територіальними громадами у контексті залучення додаткових надходжень. Податківці завжди відкриті для конструктивного діалогу з лідерами місцевого самоврядування  з питань, що належать до компетенції ДПС. Насамперед, звертаємо увагу на можливостях місцевого самоврядування в питанні легалізації праці і держреєстрації підприємницької діяльності.   До речі, саме зараз держава запропонувала прийнятний механізм одноразового декларування активів, що придбані за неоподатковані в минулому доходи»,  - підсумувала Ольга Ліщинська.

 Нагадаємо, що громадяни, котрі в минулі податкові періоди придбали нерухомість, землю чи інші активи за кошти, з яких не сплачено податки, можуть скористатися правом на податкову амністію.

Зокрема, до 1 вересня 2022 року кожен, хто отримував доходи, які були приховані від оподаткування, має право подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію.

Щодо активів, які підлягають декларуванню у рамках податкової амністії, детальну інформацію можна отримати у тематичному банері на субсайті Головного управління ДПС у Волинській області та за номером телефону «гарячої лінії» (0332) 777-106, що працює щосереди з 10.00 до 12.00.

Звертаємо увагу, що з 1 січня 2022 року стартувала кампанія декларування доходів громадянами за 2021 рік. Річну податкову декларацію про доходи за минулий рік за  новою формою  зобов’язані заповнити і подати до 1 травня 2022 року громадяни, котрі отримали доходи, з яких торік  не сплачено податок на доходи фізичних осіб.

 

Спеціальний режим оподаткування резидентів Дія Сіті передбачає можливість переходу ними на оподаткування податком на прибуток підприємств за особливими умовами

З 1 січня 2022 року набрав чинності Закон України від 14.12.2021 № 1946-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».

Законом передбачено  запровадження низки заходів щодо стимулювання розвитку ІТ-індустрії, зокрема, спеціального режиму оподаткування резидентів Дія Сіті – ІТ-компаній, що відповідатимуть передбаченим Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» вимогам та будуть включені до спеціального реєстру, ведення якого здійснюватиме Мінцифри.

Спеціальний режим оподаткування резидентів Дія Сіті передбачає можливість переходу ними на оподаткування податком на прибуток підприємств за особливими умовами (аналог податку на виведений капітал), що передбачають ставку податку у розмірі 9% та оподаткування лише низки операцій, таких як, зокрема:

виплати дивідендів;          

виплати процентів на користь нерезидентів – пов’язаних осіб, або нерезидентів, зареєстрованих у державах, що є «низькоподатковими» юрисдикціями;

надання фінансової допомоги нерезиденту Дія Сіті – платнику на спеціальному режимі, яка не підлягає поверненню, або пов’язаній фізичній особі або пов’язаній особі – нерезиденту незалежно від наявності умови про повернення, або непов’язаній особі, яка залишається неповернутою протягом 12 календарних місяців;

безоплатне надання майна нерезиденту Дія Сіті – платнику на спеціальному режимі;

виплати, що здійснюються у зв’язку із вкладенням в об’єкти інвестицій (в тому числі придбанням майна), що перебувають за межами території України,

придбання майна, робіт, послуг у неплатника податку – нерезидента, та/або передача майна, робіт, послуг неплатнику податку – нерезиденту (якщо розрахунки чи постачання майна, робіт, послуг за відповідними операціями не здійснено у 360-денний чи інший строк відповідно до законодавства);

виплата роялті в сумах перевищення ліміту та в інших окремих випадках.

При цьому окремою базою оподаткування в спеціальному режимі оподаткування резидентів Дія Сіті буде сума невідповідності контрольованої операції принципу «витягнутої руки», яка буде оподатковуватись за ставкою 18%.

Звітним періодом для спеціального режиму оподаткування резидентів Дія Сіті є календарний рік.

 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Перелік витрат для ФО, які здійснюють незалежну діяльність, Податковим кодексом України не передбачено 

Фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність (приватний нотаріус, адвокат), має право включити cуми документально підтверджених витрат до складу витрат того звітного року, в якому вони були сплачені.

Оподаткування доходів, отриманих ФО, яка провадить незалежну професійну діяльність, регламентується ст. 178 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат (п. 178.3 ст. 178 ПКУ).

ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для ФО, які здійснюють незалежну діяльність.

Для визначення переліку витрат, які можуть бути враховані при обчисленні оподатковуваного доходу ФО, яка провадить незалежну професійну діяльність, доцільно скористатися узагальнюючими податковими консультаціями, затвердженими наказом ДПС України від 24.12.2012 № 1185, наказами Міндоходів від 30.12.2013 № 884 та від 30.12.2013 № 885.

При цьому, зазначені витрати повинні бути пов’язані із провадженням певного виду незалежної діяльності та підтверджені документально.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 105.05).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

«Щодо яких активів не здійснюються нарахування та сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?» - про це волиняни спілкувалися з податківцями в ході тематичної «гарячої» лінії

Під час «гарячої» лінії з питань подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, що відбулася 09 лютого 2022 року, волиняни найчастіше ставили питання: «Щодо яких активів не здійснюються нарахування та сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?»

1.Щодо яких активів не здійснюються нарахування та сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Нарахування та сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Декларування) не здійснюються щодо таких активів фізичної особи:

1. активи (крім визначених нижчепереліченими підпунктами 2 та 3) сумарна вартість яких не перевищує 400 тис. грн. станом на дату завершення періоду Декларування;

2. нерухоме майно, розташоване на території України, яке станом на дату завершення періоду Декларування належало фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів, в обсязі:

а) об’єкти житлової нерухомості:

квартира/квартири, загальна площа якої/яких не перевищує сукупно 120 кв.м, або майнові права, що підтверджені відповідними документами, на таку квартиру або квартири у багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва;

житловий будинок/житлові будинки, зареєстрований/зареєстровані у встановленому порядку в Україні, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м, або житловий будинок незавершеного будівництва чи будинки незавершеного будівництва, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м, за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення;

б) об’єкти нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 кв.м;

в) земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України;

3. один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тис. куб. см та/або середньоринковою вартістю понад 400 тис. грн., мотоцикла із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 куб. см., літака, гелікоптера, яхти, катера), право власності на який було зареєстровано відповідно до законодавства України станом на дату завершення періоду Декларування.

2. Чи потрібно подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, за об’єкти рухомого або нерухомого майна, які були отримані у спадок (подарунок) від члена сім’ї першого або другого ступеня споріднення?

Якщо об’єкти рухомого або нерухомого майна були отримані у спадок (подарунок) від члена сім’ї першого або другого ступеня споріднення, то подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію платнику податків не потрібно за умови відсутності інших підстав для подання такої декларації.

Згідно з п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків.

Відповідно п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється положеннями розд. IV ПКУ.

Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку на доходи фізичних осіб в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок нерухомого або рухомого майна визначено ст. 174 ПКУ, відповідно до п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 якої за нульовою ставкою оподатковуються об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.

При цьому об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. IV ПКУ для оподаткування спадщини (п. 174.6 ст. 174 ПКУ).

Відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці/обдаровані, які отримали спадщину/дарунок.

Дохід у вигляді вартості успадкованого/отриманого у дарунок майна (у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації про майновий стан та доходи, крім спадкоємців, які отримали у спадщину/дарунок об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.

Запитання-відповіді з питань одноразового добровільного декларування

07.02.2022

Які дії СГ, якщо він не закрив робочу зміну, але вже згенерував новий кваліфікований електронний підпис?
Якщо суб’єкт господарювання (користувач) не закрив робочу зміну, але вже згенерував новий кваліфікований електронний підпис, то для роботи з програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО) за новим ідентифікатором ключа, він повинен подати Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа про касира за формою J/F1391802 (далі – Повідомлення J/F1391802) з інформацією про новий ідентифікатор ключа з сертифікату, який використовується для підпису.

При цьому, в графі «Тип підпису» Повідомлення J/F1391802 необхідно вказати «Старший касир».

Якщо на момент формування нового кваліфікованого електронного підпису зміну на ПРРО було закрито, то в графі «Тип підпису» можна вказати «Касир».

Водночас, рекомендуємо скасування електронних ключів касирів або їх сертифікатів виконувати після закриття зміни таким касиром.

Чи можливо здійснити первинну процедуру реєстрації в Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС через мережу Інтернет без особистої присутності в центрі?
Заявник має бути особисто присутнім під час первинної процедури реєстрації. Первинна процедура отримання електронних довірчих послуг від Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) не передбачає можливість реєстрації заявників через мережу Інтернет.
Відповідно до вимог Регламенту КН ЕДП ІДД ДПС заявник має бути особисто присутнім під час первинної процедури реєстрації.
Детальну інформацію щодо процедури реєстрації можна переглянути на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (http://www.acskidd.gov.ua) у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО».

 

Ліцензії на всі види діяльності у сфері обігу підакцизної продукції видаються за умови обов'язкової реєстрації об'єкта оподаткування

Головне управління ДПС у Волинській області наголошує, що починаючи з 01.01.2022 року набрали чинності зміни, внесені до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481).

Згідно ст.15 вказаного вище Закону №481 ліцензії на всі види діяльності видаються за умови обов'язкової реєстрації об'єкта оподаткування відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України.

Ліцензія видається за поданою наручно, поштою або в електронному вигляді заявою суб'єкта господарювання.

Повідомлення про необхідність внесення чергового платежу за ліцензію автоматично формується та направляється органом ліцензування суб'єкту господарювання  за 30, за 20, за 10 та за 5 днів до настання терміну сплати за відповідну ліцензію в електронній формі засобами електронного зв'язку.

Ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі:

-заяви суб'єкта господарювання;

-рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання;

-несплати чергового платежу за ліцензію;

-встановлення факту незаконного використання суб'єктом господарювання марок акцизного податку (стосовно імпортерів);

-встановлення факту торгівлі суб'єктом господарювання алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку;

-рішення суду про встановлення факту переміщення суб'єктом господарювання алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, поза митним контролем;

-порушення вимог статті 15 3 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, особам, які не досягли 18 років, або у не визначених для цього місцях;

-отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися / не погоджувалися такими органами;

-встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії;

-встановлення факту здійснення роздрібної торгівлі через реєстратори розрахункових операцій (книги обліку розрахункових операцій), не зазначені в ліцензії;

-встановлення факту відсутності суб'єкта господарювання за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії;

-порушення термінів звернення до органу ліцензування щодо зміни відомостей, зазначених у виданій суб'єкту господарювання ліцензії;

-відмови, без законодавчих підстав, від доступу представника контролюючого органу до проведення перевірки відповідно до вимог статей 80, 81 Податкового кодексу України, на підставі акта, складеного посадовими (службовими) особами податкового органу, який засвідчує факт відмови.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб'єктом господарювання розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв'язку.

У разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб'єкту господарювання  ліцензії (за винятком змін, пов'язаних з реорганізацією суб'єкта господарювання) та/або зміною типу акціонерного товариства), суб'єкт господарювання зобов'язаний у місячний термін з дня внесення таких змін звернутися до органу, який видав ліцензію, з відповідною заявою, який  протягом трьох робочих днів видає суб'єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

Згідно ст.18 Закону № 481 тимчасово, на період з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року включно, встановлено річну плату за ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами у розмірі 150 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня року, за який вноситься щорічний платіж.

Хто із співвласників є декларантом об’єкта житлової нерухомості, який належить декільком фізичним особам на праві спільної сумісної власності без поділу на частки, а загальна площа такого об’єкта перевищує площу активів, що не декларуються?


Кожен із співвласників має право на декларування своєї частини об’єкта житлового нерухомого майна, придбаного за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, з урахуванням норм Цивільного кодексу України.

Згідно з п.п. «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості), що належить декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться (зареєстроване, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Відповідно до частини першої ст. 368 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Частиною другою ст. 370 ЦКУ визначено, що у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Чи можливо переглянути закриту робочу зміну в ПРРО, яка була відкрита та закрита на іншому пристрої?
Переглянути закриту робочу зміну в програмному реєстраторі розрахункових операцій (далі – ПРРО), яка була відкрита та закрита на іншому пристрої (ПРРО), на даний час немає можливості оскільки відсутня синхронізація змін з іншими пристроями в програмних рішеннях «ПРРО Каса» та «пРРОсто», які надаються Державною податковою службою на безоплатній основі.
Водночас, інші виробники (комерційні) програмних рішень за необхідності можуть налаштувати такий режим для здійснення синхронізації між пристроями (ПРРО) суб’єкта господарювання.

 

Яким чином СГ може здійснити перехід з програмного забезпечення (далі – ПЗ) ПРРО, яке надається ДПС, на ПЗ, розроблене іншими виробниками?

З метою переходу з програмного забезпечення (далі – ПЗ) програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО), яке надається Державною податковою службою на безоплатній основі (як і будь-якого іншого ПЗ) на ПЗ інших виробників (комерційних) суб’єкту господарювання необхідно закрити зміну на такому ПРРО, здійснити налаштування іншого ПЗ та розпочати роботу.

 

Чи необхідно особі при поданні звітності пред’являти контролюючому органу документи, що уповноважують таку особу на подання звітності?
Особі при поданні податкової декларації необхідно пред’являти контролюючому органу документи, що уповноважують таку особу на подання звітності.
Особа, уповноважена на подання звітності від імені юридичної особи, повинна мати довіреність, видану керівником такої юридичної особи або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.
Особа, уповноважена на подання звітності від імені самозайнятої особи, також повинна мати нотаріально посвідчену довіреність.
Відповідно до п. 48.5 ст. 48 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація повинна бути підписана:
-керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником. Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність накладеного на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки платника податку (п.п. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПКУ).
-фізичною особою - платником податків або його представником (п.п. 48.5.2 п. 48.5 ст. 48 ПКУ).
Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, зокрема, особисто платником податків або уповноваженою на це особою (п. 49.3 ст. 49 ПКУ).
Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків – фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства (п. 19.2. ст. 19 ПКУ).
Статтею 246 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями визначено, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.
Отже, особі при поданні податкової декларації необхідно пред’являти контролюючому органу документи, що уповноважують таку особу на подання звітності.
Особа, уповноважена на подання звітності від імені юридичної особи, повинна мати довіреність, видану керівником такої юридичної особи або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.
Особа, уповноважена на подання звітності від імені самозайнятої особи, також повинна мати нотаріально посвідчену довіреність.

 

Чи зобов’язаний декларант здійснювати переклад документів, які надаються ним одночасно з поданням одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у разі якщо об’єкти декларування знаходяться за межами України?
Декларант одночасно з поданням одноразової (спеціальної) добровільної декларації зобов’язаний надати легалізовані в установленому порядку документи, які супроводжуються нотаріально засвідченим перекладом українською мовою у разі якщо об’єкти декларування знаходяться за межами України.

Відповідно до абзацу десятого п.п. 7.2 п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) декларант зобов’язаний документально підтвердити вартість об’єктів декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі якщо такі об’єкти знаходяться (зареєстровані) за межами України.
Згідно з п. 1 ст. 13 Закону України від 23 червня 2005 року № 2709-IV «Про міжнародне приватне право» документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
Отже, легалізації підлягають документи, які видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі.
Відповідно до абзацу другого частини першої ст. 4 Закону України від 03 липня 2012 року № 5029-VI «Про засади державної мовної політики» із змінами та порушеннями (далі – Закон № 5029) визначено, що основи державної мовної політики визначаються Конституцією України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР із змінами та доповненнями (далі – Конституція), а порядок застосування мов в Україні – Законом № 5029.
Згідно з ст. 10 Конституції державною мовою в Україні є українська мова.
Частиною другою ст. 6 Закону № 5029 визначено, що українська мова як державна мова обов’язково застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади, у міжнародних договорах, у навчальному процесі в навчальних закладах в межах і порядку, що визначаються Законом № 5029.
Статтею 11 Закону № 5029 встановлено, що основною мовою роботи, діловодства і документації органів державної влади та органів місцевого самоврядування є державна мова.
Відповідно до п.п. 19 прим. 1.1.2 п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 ПКУ до повноважень (функцій) контролюючих органів відноситься, зокрема, контроль за своєчасністю подання платниками податків передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів.
Таким чином, оскільки українська мова як державна мова обов’язково застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами виконавчої влади, то декларант, у разі якщо об’єкти декларування знаходяться за межами України, одночасно з поданням Декларації зобов’язаний надати легалізовані в установленому порядку документи, які супроводжуються нотаріально засвідченим перекладом українською мовою.

04.02.2022

Чи є базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування доходи ФО отримані від здійснення підприємницької діяльності, без державної реєстрації, у тому числі внаслідок вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення ?


Не є базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування активи, одержані (набуті) за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні, з яких не було сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори в періоди до 01 січня 2021 року щодо яких розпочато досудове розслідування або судове провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 212, 212 прим. 1, а так само ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів (обов’язкових платежів), ст. 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу України (далі – ККУ).
Водночас, якщо фізична особа має активи одержані (набуті) за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні, з яких не було сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори в періоди до 01 січня 2021 року, та щодо таких активів не розпочато досудове розслідування або судове провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 212, 212 прим. 1, а так само ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів (обов’язкових платежів), ст. 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) ККУ, то така особа може самостійно прийняти рішення щодо подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

 

Хто надає консультації на запитання, що стосуються заповнення роботодавцями - платниками ЄВ додатків 1, 2, 3, 5 та 6 у складі Розрахунку?


Відомості, які містяться в додатках 1, 2, 3, 5 та 6 до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, за формою затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773 (далі – Наказ № 773), належать до персоніфікованих даних, тобто таких, що обліковуються в Реєстрі застрахованих осіб, у зв’язку з чим контроль та роз’яснення щодо відображення таких відомостей відповідно до ст.ст. 12 прим. 1, 14 прим. 1 здійснює Пенсійний фонд України, який, також, є співрозробником проєкту змін затверджених Наказом № 773 в частині формування та наповнення додатків до Розрахунку, які містять персоніфіковані відомості застрахованих осіб.     

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), умови та порядок його нарахування і сплати визначені Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Дія Закону № 2464 поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених Законом № 2464, або в частині, що не суперечить Закону № 2464 (частина перша ст. 2 Закону № 2464).
Для забезпечення ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації, накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного внеску та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, нарахування та обліку виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування створено Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Державний реєстр) (частина перша ст. 16 розд. V Закону № 2464).
Державний реєстр складається з реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб (частина друга ст. 16 розд. V Закону № 2464).
Реєстр страхувальників – це автоматизований банк відомостей, створений для ведення обліку платників єдиного внеску – страхувальників (ст. 19 Закону № 2464).
Страхувальники – це роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону № 2464 зобов’язані сплачувати єдиний внесок (п.п. 10 частини першої ст. 1 Закону № 2464).
Слід зазначити, що Пенсійний фонд України (далі – ПФУ) відповідно до покладених на нього завдань формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру (п. 1 частини першої ст. 12 прим. 1 Закону №2464).
Реєстр застрахованих осіб – це автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону (частина перша ст. 20 Закону № 2464).
Застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 частини першої ст. 1 Закону № 2464).
Пунктом 3 частини першої ст. 12 прим. 1 Закону № 2464 визначено, що ПФУ здійснює контроль за достовірністю відомостей про осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню.
Таким чином, ДПС здійснює контроль за збором та обліком єдиного внеску в розрізі страхувальників, а не застрахованих осіб.

 

Чи потрібно новоствореній ФОП або ФОП, яка перейшла із/на спрощену систему оподаткування, подавати квартальну податкову декларацію про майновий стан і доходи?


Фізична особа – підприємець, яка зареєстрована протягом року в установленому законом порядку, або переходить на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або перейшла із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, подає податкову декларацію про майновий стан і доходи за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на (перехід із) спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Відповідно до п.п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку, або переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або перейшли із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на (перехід із) спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Платники податку розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені п.п. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, що настануть у звітному податковому році.
При цьому податкова декларація подається за звітний (податковий) період, який дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – підприємців, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

 

Підприємці-спрощенці І-ІІІ груп  можуть виправити помилку в декларації, що подана в електронному вигляді за невірним ідентифікатором форми


     Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої-третьої груп, які подали до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – Декларація) в електронному вигляді за невірним ідентифікатором форми, можуть виправити таку помилку наступним чином:
     1) подати Декларацію за невірним ідентифікатором форми:
     у разі подання до закінчення граничного терміну подання – з позначкою «Звітна нова» (з нульовими показниками);
     у разі подання після закінчення граничного терміну подання – з позначкою «Уточнююча» (зменшуючи податкове зобов’язання до «0»);
     2) подати Декларацію з вірним ідентифікатором форми з позначкою «Звітна» за такий самий звітний період.
     При цьому п.п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України встановлено відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності.
     Водночас протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) штрафні санкції за неподання або несвоєчасне подання Декларації (в т.ч. в електронній формі) не застосовуються.

03.02.2022

Який порядок оподаткування доходу, отриманого резидентом від продажу нерухомого майна?


     Порядок оподаткування операцій з продажу об’єктів нерухомого майна визначений cт. 172 Податкового кодексу України.

Зокрема, відповідно до п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не оподатковується один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років, дохід, отриманий платником податку від продажу:
     житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці);
     земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями залежно від її призначення;
     земельної ділянки сільськогосподарського призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, які перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину.
     Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років не поширюється на майно, отримане платником податку у спадщину.
     Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається.
     Разом з тим, згідно з абзацом першим п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року другого об’єкта нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою (5 відс.), визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.
     Відповідно до абзацу другого п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті) із зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу другого та наступних об’єктів нерухомості, не зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ і підлягає оподаткуванню за ставкою (18 відс.), визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім випадків, якщо зазначене у абзаці другому п. 172.2 ст. 172 ПКУ майно отримано платником податку у спадщину.
     Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів нерухомості у вигляді отриманих у спадщину об’єктів нерухомості, підлягає оподаткуванню за ставкою (5 відс.), визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (абзац третій п. 172.2 ст. 172 ПКУ).
     Дохід від продажу об’єктів нерухомості, зазначених в абзаці другому п. 172.2 ст. 172 ПКУ, може бути зменшений на документально підтверджені витрати на придбання об’єкта нерухомості, розташованого на території України (абзац четвертий п. 172.2 ст. 172 ПКУ).
     Під витратами на придбання об’єкта нерухомості розуміються:
     а) кошти, сплачені платником податків як вартість цінних паперів та майнових прав, погашення яких відбулося шляхом передачі об’єкта нерухомості (або його частини);
     б) кошти, передані в управління управителю фонду фінансування будівництва;
     в) витрати, понесені на придбання об’єкта нерухомості на етапі незавершеного будівництва;
     г) вартість об’єкта нерухомості, переданого платнику податку у власність як оплата його частки у статутному капіталі господарського товариства при виході такого платника податків із складу учасників юридичної особи;
     ґ) вартість предмета іпотеки, за якою іпотекодержатель набув у власність предмет іпотеки;
     д) витрати на придбання об’єкта нерухомості на підставі договору купівлі-продажу, міни, у тому числі вартість майна, що було передано як компенсація за такими договорами;
     е) реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт нерухомості;
     є) вартість об’єкта нерухомості, що був задекларований особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування, відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ;
     ж) вартість об’єкта нерухомості, що був отриманий при ліквідації (припиненні) юридичної особи (у тому числі іноземної) або утворення без статусу юридичної особи (у тому числі іноземного) платником податків – акціонером (учасником, партнером, пайовиком, засновником, контролюючою особою);
     з) витрати, понесені на будівництво об’єкта нерухомості.
     Об’єкт нерухомості, подарований платнику податку, вважається придбаним за вартістю, що дорівнює сумі державного мита, реєстраційного збору чи інших аналогічних платежів, податків та зборів, сплачених у зв’язку з таким даруванням.
     Розрахунок зменшення доходу від продажу об’єктів нерухомості на суми дозволених витрат проводиться платником податку самостійно, а якщо стороною договору купівлі-продажу, міни об’єктів нерухомого майна є юридична особа чи самозайнята особа – такою особою.
     При цьому якщо платник податку скористався правом на зарахування витрат, він зобов’язаний задекларувати доходи від усіх операцій з продажу, міни об’єктів нерухомості, здійснених протягом звітного (податкового) року, в тому числі і якщо стороною договору купівлі-продажу, міни об’єкта нерухомого майна є юридична особа чи самозайнята особа.
     Копії документів, що підтверджують зазначені витрати, надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи.
     У такому самому порядку оподатковується дохід від продажу об’єкта незавершеного будівництва.
     Пунктом 172.3 ст. 172 ПКУ передбачено, що дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої модулем електронного визначення оціночної вартості Єдиної бази даних звітів про оцінку (далі – Єдина база), або не нижче ринкової вартості такого об’єкта, визначеної суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) відповідно до законодавства та зазначеної у звіті про оцінку, зареєстрованому в Єдиній базі.
     Під час проведення операцій з продажу об’єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності електронної довідки про оціночну вартість такого об’єкта нерухомості або звіту про оцінку, зареєстрованого відповідно до п. 172.3 ст. 172 ПКУ, та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору і вносить до Єдиної бази інформацію про ціну договору купівлі-продажу. Нотаріус щокварталу в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку, подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про посвідчені ним протягом звітного кварталу договори купівлі-продажу (міни) між фізичними особами, включаючи інформацію про ціну таких договорів та розмір сплаченого податку у розрізі кожного договору (п. 172.4 ст. 172 ПКУ).
     Відповідно до п. 172.5 ст. 172 ПКУ сума податку на доходи фізичних осіб визначається та самостійно сплачується через банківські установи:
     а) особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, – до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни;
     б) особою, у власності якої перебував об’єкт нерухомості, відчужений за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно. Фізична особа зобов’язана відобразити дохід від такого відчуження у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація).
     У разі невчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору купівлі-продажу, міни об’єкта нерухомості, за яким сплачено податок, платник податку має право на повернення надміру сплаченої суми податку на підставі податкової декларації, поданої в установленому порядку, та підтвердних документів про фактичну сплату податку
(п. 172.6 ст. 172 ПКУ).
     Якщо ж стороною договору купівлі-продажу, міни об’єкта нерухомого майна є юридична особа чи самозайнята особа, така особа є податковим агентом платника податку щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такого продажу (п. 172.7 ст. 172 ПКУ).
     Під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об’єкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування (п. 172.8 ст. 172 ПКУ).

Податкова амністія: волиняни запитують про випадки подання нової звітної декларації

Під час сеансу телефонної «гарячої» лінії, яку щосереди проводять фахівці податкового адміністрування  фізичних осіб ГУ ДПС у Волинській області з 10.00 до 12.00,  що відбулася 2 лютого 2022 року, волинянам роз’яснювали випадки  подання нової звітної одноразової добровільної декларації.

Пропонуємо відповідь на питання, що наразі є актуальним для волинян.

  1. Чи має право декларант подати нову звітну декларацію та у яких випадках?

Так, така можливість передбачена. Зокрема, декларант має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації.

Відповідно до п.п. 6.3 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у період проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ декларант має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (далі – Декларація), виключно шляхом подання нової Декларації у порядку, визначеному підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ. При цьому попередньо подана Декларація, інформація з якої уточнюється, вважається анульованою. Після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування платник податків має право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої Декларації виключно у випадках, передбачених підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ. 

Якщо Ви маєте намір скористатися правом на податкову амністію активів, з яких не сплачено податків, за номером телефону в м. Луцьку (0332) 777-106 можна поставити своє запитання та отримати консультацію.

 

Запитання-відповіді з питань одноразового добровільного декларування

02.02.2022

Які терміни передбачені для зберігання документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів ФОП або ФО, яка здійснює незалежну професійну діяльність (адвокат, нотаріус тощо), у випадку проведення процедури припинення діяльності?


     У випадку процедури припинення діяльності фізичної особи – підприємця або фізичної особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, документи пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності.

     Абзацом першим п. 44.3 ст. 44 ПКУ передбачено, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст.ст. 39 та 39 прим. 2 ПКУ) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності та документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, – не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів – не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).
     Якщо документи, визначені у п. 44.1 ст. 44 ПКУ, пов’язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення – рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених п. 44.3 ст. 44 ПКУ (п. 44.4 ст. 44 ПКУ).

     Згідно з абзацами першим – другим п. 44.5 ст. 44 ПКУ у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пп. 44.1 і 44.3 ст. 44 ПКУ, платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому ПКУ для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації, надано авторизацію відповідно до Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями або дозвіл на застосування спеціальних (у тому числі транзитних) спрощень.
     Платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
     Слід зазначити, що нотаріус крім збереження документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, зобов’язаний відповідно до абзацу сьомого ст. 5 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 3425) дбайливо ставитися до документів нотаріального діловодства та архіву нотаріуса, не допускати їх пошкодження чи знищення.
     При цьому особа, нотаріальна діяльність якої припинена, зобов’язана протягом одного місяця з дня одержання копії наказу про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, визначеного частиною першою ст. 30 прим. 1 Закону № 3425, передати до відповідного державного нотаріального архіву всі документи нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса (частина п’ята ст. 30 прим. 1 № 3425). 

 

Варто уважно перевірити правильність подання до контролюючого органу даних про касира та ПРРО

    У разі, якщо на зареєстрований програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), під час відкриття робочої зміни, надходить повідомлення «Відсутні господарські одиниці», то для роботи з ПРРО суб’єкту господарювання необхідно перевірити правильність подання до контролюючого органу даних про касира та ПРРО.

     Кожного разу при виконанні входу касиром на програмному реєстраторі розрахункових операцій (далі – ПРРО) відбувається перевірка всіх доступних господарський одиниць та ПРРО для такого касира за його ідентифікатором ключа суб’єкта, інформацію про який суб’єктом господарювання було подано до контролюючого органу в Повідомленні про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа за ідентифікатором форми J/F1391802 (далі – Повідомлення J/F1391802). При цьому необхідно вказувати ідентифікатор ключа суб’єкта з сертифікату, який використовується для підпису, а не шифрування.
     Під час відкриття робочої зміни повідомлення «Відсутні господарські одиниці» може надходити у разі якщо:

     - ідентифікатор ключа суб’єкта взято з сертифікату який використовується для шифрування;
     - в Повідомленні J/F1391802 вказано значення, що не відповідає ідентифікатору ключа суб’єкта з сертифікату;

     - суб’єктом господарювання подано Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (яким блокується ПРРО до моменту подання Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО з позначкою «відновлення роботи»);
     - суб’єкт господарювання подав Повідомлення J/F1391802 з типом підпису «припинення роботи» для такого касира.

 

Базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування власник коштовного годинника та дороговартісної зброї  розраховує самостійно    

 У разі якщо фізична особа є власником коштовного годинника та дороговартістної зброї, які придбані за рахунок коштів з яких податки не були сплачені, то базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є витрати на придбання зазначених активів або їх оціночна вартість, тобто база визначається платником самостійно.

     Відповідно до п.п. «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), зокрема, інші активи фізичної особи, у тому числі майно.
     Згідно з п.п. 7.2 п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ для об’єктів декларування, визначених підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:

     витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;
     вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в Декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання Декларації.

01.02.2022

Як пов’язуються між собою ПРРО, господарські одиниці та касири?    

Програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) реєструється на окрему господарську одиницю, реквізити якої зазначаються у розрахунковому документі (чеку).

Касир, що здійснює розрахункові операції засобами такого ПРРО, має засвідчувати відкриття зміни, проведення розрахункової операції шляхом накладання на повідомлення про відкриття зміни, розрахунковий документ/Z-звіт свого електронного підпису або електронної печатки суб’єкта господарювання, на якого зареєстровано ПРРО (J/F1391802). Форма розміщена в розділі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету.

Додатково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, категорія 109.20, окремі питання щодо ПРРО.

 

 Підприємці-спрощенці І групи не мають обов’язку вести облік товарних запасів

Відповідно до Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496, платники єдиного податку І групи не ведуть такий облік.

Порядок № 496 також  не поширює свою дію на платників єдиного податку ІІ – ІV груп, які не здійснюють:  

  • реалізацію технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
  • реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення;
  • реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Порядок № 496 поширює свою дію на фізичних осіб – підприємців, які здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування та на ІІІ групі єдиного податку з реєстрацією платниками ПДВ.

Порядок № 496 встановлює обов’язок ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації для ФОП, які використовують загальну систему оподаткування та здійснюють свою діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

 

Нарахування та сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування не здійснюється на активи, сумарна вартість яких не перевищує 400 тис. грн.

Щодо активів фізичної особи, визначених п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, не здійснюються нарахування та сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, - інформує Головне управління ДПС у Волинській області.

Зокрема, нарахування та сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Декларування) не здійснюються щодо таких активів фізичної особи:
1. активи (крім визначених нижчепереліченими підпунктами 2 та 3) сумарна вартість яких не перевищує 400 тис. грн. станом на дату завершення періоду Декларування;
2. нерухоме майно, розташоване на території України, яке станом на дату завершення періоду Декларування належало фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів, в обсязі:
а) об’єкти житлової нерухомості:
квартира/квартири, загальна площа якої/яких не перевищує сукупно 120 кв.м, або майнові права, що підтверджені відповідними документами, на таку квартиру або квартири у багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва;
житловий будинок/житлові будинки, зареєстрований/зареєстровані у встановленому порядку в Україні, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м, або житловий будинок незавершеного будівництва чи будинки незавершеного будівництва, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м, за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення;
б) об’єкти нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 кв.м;
в) земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України;
3. один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тис. куб. см та/або середньоринковою вартістю понад 400 тис. грн., мотоцикла із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 куб. см., літака, гелікоптера, яхти, катера), право власності на який було зареєстровано відповідно до законодавства України станом на дату завершення періоду Декларування. 

31.01.2022

За використання лісів господарюючі суб’єкти Волині торік сплатили 130 мільйонів гривень рентної плати   

Упродовж 2021 року на Волині за використання лісових ресурсів до бюджетів усіх рівнів  сплачено 130 мільйонів гривень рентної плати.

            Зокрема, до загального фонду надійшло 108,2 мільйона гривень, а до спецфонду - 21,8 мільйона гривень ренти. Надходження ренти за спецвикористання лісових ресурсів до місцевих бюджетів Волині склали 77,1 мільйона гривень.

Динаміка сплати рентної плати за використання лісових ресурсів в області за підсумками 2021 року – позитивна.

            «Використання природних ресурсів у господарській діяльності передбачає низку обмежень та зобов’язань платників податків. Тому фахівці податкового адміністрування здійснюють системний моніторинг за податковою дисципліною СГД, котрі з комерційною метою використовують лісові ресурси. Для держави і громад важливо, щоб бюджет отримував передбачені законом податкові платежі», - наголошує начальник Головного управління ДПС у Волинській області Світлана Савчук.

            Очільниця волинських податківців запевнила, що інформація про здійснення підприємницької діяльності з порушеннями вимог закону, зокрема у сфері лісозаготівлі, завжди опрацьовується уважно.

«В межах компетенції податківці аналізують діяльність платників та запобігають можливим зловживанням. Наші спільна з органами місцевої влади позиція – всі бізнес-проєкти повинні бути зареєстровані у встановленому порядку, а бюджет - отримувати визначені законом податки. Громадянам, котрі раніше здійснювали підприємницьку діяльність без держреєстрації, рекомендуємо скористатися можливістю одноразового добровільного декларування», - наголошує начальник Головного управління ДПС у Волинській області Світлана Савчук.  

Нагадаємо, що подання одноразової добровільної декларації – це пропонований державою спосіб цивілізованої легалізації активів, які набуті за доходи без сплати податків.    

Щоб скористатися правом на податкову амністію до 1 вересня 2022 року потрібно заповнити в Електронному кабінеті і подати декларацію, згодом сплатити передбачений спеціальний збір. Про те, як це зробити правильно - детальна інформація в банері «Одноразове добровільне декларування».

Нагадаємо, що збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування – це одноразовий обов'язковий платіж, розмір якого самостійно розраховується декларантом з вартості належних йому активів з урахуванням ставок такого збору та відображається ним в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації.

 

ПОГОДЖЕНО:                                                                                    Світлана САВЧУК

Який алгоритм дій суб’єкта господарювання при направленні Повідомлення за формою № 4-ПРРО з відмітками «початок переведення ПРРО в режим офлайн» та «завершення режиму офлайн»?

Під час переведення програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) в режим офлайн одночасно має бути сформоване електронне Повідомлення про проведення розрахункових операцій у період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером за формою № 4-ПРРО (далі – Повідомлення за ф. № 4-ПРРО).

При цьому, суб’єкти господарювання (користувачі ПРРО) не формують та не направляють до фіскального сервера Повідомлення за ф. № 4-ПРРО, оскільки воно формується автоматично самим ПРРО при переході в режим офлайн/онлайн.

Відповідно до пп. 6 та 8 розд. V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Наказ № 317) під час переведення програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) в режим офлайн одночасно має бути сформоване електронне Повідомлення про проведення розрахункових операцій у період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером за формою № 4-ПРРО (далі – Повідомлення за ф. № 4-ПРРО), на ведене у додатку 4 до Порядку (ідентифікатор J/F1316901) з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн» та присвоєнням такому документу фіскального номера із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером згідно з Порядком визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного реєстратора розрахункових операцій в режимі офлайн, затвердженим Наказом № 317 (далі – Діапазон). Таке повідомлення зберігається на ПРРО до моменту його передачі до фіскального сервера після відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером.

Після відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером в момент виходу ПРРО із режиму офлайн одночасно мають бути сформовані електронне Повідомлення за ф. № 4-ПРРО з відміткою «завершення режиму офлайн» із присвоєнням йому відповідного фіскального номера із Діапазону та пакет даних встановленого формату, що містить повідомлення про початок переведення ПРРО в режим офлайн, електронні копії розрахункових документів та/або електронні копії фіскальних звітних чеків (контрольна стрічка) та повідомлення про завершення режиму офлайн з використанням електронного підпису особи, яка здійснювала розрахункові операції, або електронної печатки суб’єкта господарювання, на якого зареєстровано ПРРО. Зазначений пакет даних протягом години після встановлення зв’язку із фіскальним сервером направляється до фіскального сервера.

При цьому, суб’єкти господарювання (користувачі ПРРО) не формують та не направляють до фіскального сервера Повідомлення за ф. № 4-ПРРО, оскільки воно формується автоматично самим ПРРО при переході в режим офлайн/онлайн.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.20).

ПРЕЗЕНТАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

ПОГОДЖЕНО:                                                                                            О. НІКОТІНА

28.01.2022

 

Скористатися правом на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації можуть фізичні особі, у тому числі самозайняті особи

У разі якщо самозайнята особа має у власності кошти, отримані нею від здійснення господарської діяльності, але такі кошти не були задекларовані у податковій декларації, а також не були сплачені податки, встановлені податковим законодавством, то така особа має право задекларувати вказані кошти шляхом подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації та сплатити збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування.
Під час проведення документальної перевірки зазначені кошти будуть вважатися такими з яких сплачений податок на доходи фізичних осіб, єдиний податок, військовий збір.
Відповідно до п. 1 підрозд. 9прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Згідно з п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків.
Таким чином, скористатися правом на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації можуть фізичні особі, у тому числі самозайняті особи.

Крім того, відповідно до п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, зокрема валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.
При цьому відповідно до п.п. 7.1 п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є грошова вартість відповідного об’єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам. У разі якщо така грошова вартість визначена в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. У разі якщо така грошова вартість визначена у вигляді банківських металів, вартість банківських металів зазначається, виходячи з маси та облікової ціни банківських металів, розрахованої Національним банком України станом на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.

У разі якщо самозайнята особа має у власності кошти, отримані нею від здійснення господарської діяльності, але такі кошти не були задекларовані у податковій декларації, а також не були сплачені податки, встановлені податковим законодавством, то така особа має право задекларувати вказані кошти шляхом подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації та сплатити збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування за ставкою, визначеною п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Згідно з абзацом другим п. 13 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, сплата декларантом у повному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, у тому числі донарахування грошового зобов’язання, у випадках, передбачених цим підрозділом, звільняє такого декларанта від відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та від обов’язку нарахування та сплати податків і зборів щодо доходів, які стали джерелом одержання (набуття) активів, зазначених таким декларантом в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (у межах складу і вартості активів, зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації як об’єкт і база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування), що мали місце у будь – якому з податкових періодів до 01 січня 2021 року.

Враховуючи вищезазначене зауважуємо, що під час проведення документальної перевірки зазначені кошти будуть вважатися такими з яких сплачений податок на доходи фізичних осіб, єдиний податок, військовий збір.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 134.02).

 

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

 

 

Дію режиму звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення припинено з 01.01.2022 року

Починаючи з 01.01.2022 припинено дію режиму звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, який був тимчасово встановлений пунктом 45 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

Таким чином, починаючи з 01.01.2022 операції з постачання вугілля та/або продуктів його збагачення підлягають оподаткуванню ПДВ. При цьому за такими операціями платники податку застосовують касовий метод податкового обліку ПДВ, передбачений пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

У зв’язку з цим слід зазначити, що якщо перша подія, передбачена пунктом 187.1 статті 187 ПКУ, за операцією з постачання товарів, визначених пунктом 45 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, відбулася до 01.01.2022 (у періоді застосування платником податку пільгового режиму оподаткування), та на дату такої першої події таким платником було складено відповідну податкову накладну на звільнену від оподаткування ПДВ операцію, то друга подія, яка відбувається починаючи з 01.01.2022, не спричиняє податкових наслідків з ПДВ (податкові зобов’язання за такою операцією не визначаються та розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату першої події, не складається).

Якщо за товарами (вугіллям та/або продуктами його збагачення), які були придбані до 01.01.2022 для використання в неоподатковуваних операціях, визначених пунктом 45 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, платником податку було нараховано податкові зобов’язання згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПКУ, а надалі, починаючи з 01.01.2022, такі товари постачаються з податком на додану вартість, то платник податку може скласти та зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування до податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ, та на його підставі зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані згідно з цим пунктом. Такий розрахунок коригування складається на дату здійснення оплати такого вугілля покупцем (тобто на дату виникнення податкових зобов’язань за оподатковуваною ПДВ операцією, яка згідно з пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначається за касовим методом).

Довідково: лист ДПС України від 10.01.20222 №227/7/99-00-21-03-02-07.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

 

Що таке контрольна стрічка ПРРО та які вимоги щодо її створення?

Згідно з п. 1.2 розд. I Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057 із змінами і доповненнями (далі – Вимоги № 1057), контрольна стрічка програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) – електронні копії розрахункових документів, а також електронні копії фіскальних звітних чеків, які сформовані послідовно із додаванням у кожен наступний розрахунковий документ або фіскальний звітний чек ґешу (створеного із застосуванням ґеш-функції) попереднього розрахункового документу або фіскального звітного чека, та зберігаються в електронній формі таким ПРРО під час його роботи на період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу (в режимі офлайн) до моменту передачі розрахункових документів або фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу.

Разом з тим, п. 2.4 розд. II Вимог № 1057 встановлено, що ПРРО має забезпечувати:
-створення та зберігання контрольної стрічки на ПРРО у разі здійснення розрахункових операцій у режимі офлайн до передачі електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітних чеків до фіскального сервера. Така передача завершується отриманням від контролюючого органу підтвердження про доставку таких документів;

-під час роботи в режимі офлайн присвоєння кожному створеному електронному розрахунковому документу та фіскальному звітному чеку фіскального номера з діапазону фіскальних номерів, сформованого фіскальним сервером контролюючого органу, у порядку, встановленому ст. 5 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.02).

 

ПРЕЗЕНТАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

 

27.01.2022

Податкова амністія: волиняни цікавляться правилами декларування коштів

Під час сеансу телефонної «гарячої» лінії, яку щосереди проводять фахівці податкового адміністрування  фізичних осіб ГУ ДПС у Волинській області з 10.00 до 12.00,  що відбулася 26 січня 2022 року, волинянам  роз’яснювали особливості декларування  коштів.

Пропонуємо відповіді на питання, які наразі найбільше цікавлять волинян.

1.Чи зобов’язана ФО при поданні одноразової (спеціальної) добровільної декларації додавати документи, які підтверджують суму коштів, розміщених на рахунках у банках України в національній або іноземній валюті?

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Згідно з п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання, у тому числі, але не виключно:

валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.

При цьому відповідно до п.п. 7.1 п. 7 підрозділу 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ:

базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) є грошова вартість відповідного об’єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам. У разі якщо така грошова вартість визначена в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України (далі – НБУ) станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. У разі якщо така грошова вартість визначена у вигляді банківських металів, вартість банківських металів зазначається, виходячи з маси та облікової ціни банківських металів, розрахованої НБУ станом на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування Збору шляхом додання до Декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.

Враховуючи викладене, фізична особа, яка виявила бажання задекларувати кошти у національній та іноземній валюті, розміщені на рахунках у банках України, шляхом подання Декларації, зобов’язана документально підтвердити суму задекларованих коштів. При цьому такі документи надаються одночасно з поданням Декларації.

 

2.Як відкривається спеціальний рахунок в банку для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування?

 

Для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальні рахунки) до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Декларант відкриває в банку спеціальний рахунок та вносить на нього готівкові кошти, банківські метали через операційну касу банку за заявою на переказ готівки, а у реквізиті «Призначення платежу/зміст операції» зазначає «добровільне декларування».

Після підтвердження джерел походження грошових коштів, банківських металів декларант має право:

-перерахувати грошові кошти, банківські метали на власний поточний рахунок фізичної особи, відкритий в банку України;

-або зняти грошові кошти, банківські метали та закрити спеціальний рахунок;

-або подати в банк заяву та використовувати надалі цей рахунок як звичайний поточний рахунок фізичної особи, відкритий для власних потреб.

Декларант додатково до документів для відкриття спеціального рахунку подає анкету та заяву.

Банк уживає заходів щодо встановлення джерел походження коштів у національній та іноземних валютах, банківських металів у випадках, передбачених законодавством з питань фінансового моніторингу.

Отож, якщо Ви маєте намір скористатися правом на податкову амністію активів, з яких не сплачено податків, за номером телефону в м. Луцьку (0332) 777-106 можна поставити своє запитання та отримати консультацію.

 

 

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

 

Право на податкову знижку має підприємець, який є найманою особою та отримує дохід у формі заробітної плати

Право на податкову знижку має фізична особа-підприємець, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.

Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом п.п. 14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ.
Порядок застосування податкової знижки передбачений ст.166 ПКУ.

Згідно із п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 103.05).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

ПОГОДЖЕНО:                                                                                                       О. НІКОТІНА

 

26.01.2022

Ведення обліку товарних запасів не за встановленою формою призведе до застосування фінансової санкції

У разі виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання – фізичної особи – підприємця, у тому числі платника єдиного податку факту реалізації товарів, які обліковані не за формою, визначеною додатком до Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496, та/або не надання під час проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті), до нього застосовується фінансова санкція, – у розмірі вартості таких товарів, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, та адміністративна відповідальність передбачена ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.     

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб’єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Згідно з п. 1 розд. II Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496) облік товарних запасів здійснюється фізичними особами – підприємцями, у тому числі платниками єдиного податку (далі – ФОП) шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів (далі – Форма обліку), яка визначена додатком до Порядку № 496, інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку.

Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов’язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.

Згідно з п. 9 розд. II Порядку № 496 заборонено продаж товарів, на які у місцях продажу таких товарів (господарських об’єктах) відсутні:

1)первинні документи, записи про які внесено до Форми обліку;

2)відповідні записи у Формі обліку про наявні первинні документи;

3) первинні документи і записи у Формі обліку про такі первинні документи.

Форма обліку, первинні документи на товари мають зберігатись у місці продажу (господарському об’єкті) до моменту вибуття останньої одиниці товару, відображеної в таких первинних документах.

Такі документи щомісячно групуються в хронологічному порядку їх відображення у Формі обліку та/або підшиваються для подальшого зберігання разом із Формою обліку, в якій інформацію про такі документи відображено (п. 10 розд. II Порядку № 496).

Форма обліку, первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, надаються посадовій особі контролюючого органу на її вимогу під час проведення перевірки. У разі якщо оригінали первинних документів відсутні у місці продажу, посадовій особі контролюючого органу можуть бути надані копії таких первинних документів з подальшим пред’явленням їх оригіналів до закінчення перевірки (за потреби).

Такі документи надаються особисто ФОП або особою, яка фактично здійснює продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такої ФОП (п. 11 розд. II Порядку № 496).

Статтею 20 Закону № 265 визначено, що до суб’єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Разом з тим, ст. 26 Закону № 265 передбачено, що посадові особи та працівник торгівлі, громадського харчування та сфери послуг притягуються до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП) порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.02).

 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

 

Ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування може бути зменшена

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) може бути зменшена з 5 відс. (9 відс.) до 2,5 відс. у випадку застосування спеціальної пільги шляхом придбання державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, за умови, що активи одержані (набуті) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до Податкового кодексу України, «переводяться» у грошові кошти із наступним придбанням зазначених державних облігацій у періоді з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання, визначеного з номінальної вартості таких облігацій, трьома рівними частинами щорічно.

Відповідно до абзацу першого п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування Збору, визначеної згідно з п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, ставки 2,5 відс. щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно (абзац другий п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Тобто, ставку Збору можливо зменшити з 5 відс. (9 відс.) до 2,5 відс. у випадку застосування спеціальної пільги шляхом придбання державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення.

Так, припустимо, що фізична особа, яка має активи, одержані (набуті) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до ПКУ, «переводить» такі активи у грошові кошти із наступним придбанням зазначених державних облігацій.
Якщо така «конвертація» відбудеться у періоді з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання Декларації, то декларант має право зазначити номінальну вартість таких облігацій і сплатити з неї Збір за ставкою 2,5 відс. (замість 5 відс. чи 9 відс., передбачених для коштів на рахунках банків). Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання, визначеного з номінальної вартості таких облігацій, трьома рівними частинами щорічно.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 134.03).

 

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

Чи має право ФО – резидент на отримання податкової знижки в частині суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, якщо протягом звітного року об’єкт іпотеки був відчужений?

Фізична особа може включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом лише при дотриманні умов, передбачених п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу України.

Житловий будинок (квартира, кімната), що будується чи придбавається, має бути визначений як основне місце проживання.      Якщо протягом звітного року об’єкт іпотеки був відчужений, то фізична особа не має права включати до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом.

Відповідно до п.п. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п. 175.1 ст. 175 ПКУ).

Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла (абзац третій п. 175.1 ст. 175 ПКУ).

Право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно зі ст. 175 ПКУ, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому, зокрема, збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання (п.п. 175.4 ст. 175 ПКУ).

Таким чином, фізична особа може включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом лише при дотриманні умов, передбачених п. 175.1 ст. 175 ПКУ.

Житловий будинок (квартира, кімната), що будується чи придбавається, має бути визначений як основне місце проживання. Якщо протягом звітного року об’єкт іпотеки був відчужений, то фізична особа не має права на отримання податкової знижки в частині суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 103.06.01).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

25.01.2022

Як оподатковуються виплати з 01.01.2022 нерезиденту за послуги з виробництва та/або розповсюдження реклами про резидента?

Головне управління ДПС у Волинській області наголошує, що починаючи з 01 січня 2022 року резиденти, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи виплату доходу за виробництво та/або розповсюдження реклами з джерелом його походження з України, керуються вимогами п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Виплати нерезидентам за виробництво реклами можуть підпадати під визначення інших доходів від наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від нерезидента згідно з п.п. «к» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ. У такому випадку (якщо виплата згідно з умовами договору не підпадає під визначення інших підпунктів п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ), зазначені виплати не є об’єктом для утримання податку на доходи нерезидента.

Законом України від 03 червня 2021 року № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» скасовано з 01.01.2022 норму п.п. 141.4.6 ст. 141 розд. ІІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), яка передбачала сплату 20 відс. податку на доходи нерезидента за виробництво та/або розповсюдження реклами.

Такі операції з 01 січня 2022 року оподатковуються за загальними правилами для доходів, отриманих нерезидентом, із джерелом їх походження з України, згідно з вимогами підпунктів 141.4.1 та 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

До 01 січня 2022 року резиденти, які здійснювали виплати нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами, під час такої виплати сплачували податок за ставкою 20 відс. суми таких виплат за власний рахунок.

Починаючи з 01 січня 2022 року резиденти, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи виплату доходу за виробництво та/або розповсюдження реклами з джерелом його походження з України, керуються вимогами п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ. Виплати нерезидентам за виробництво реклами можуть підпадати під визначення інших доходів від наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від нерезидента згідно з п.п. «к» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ. У такому випадку (якщо виплата згідно з умовами договору не підпадає під визначення інших підпунктів п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ), зазначені виплати не є об’єктом для утримання податку на доходи нерезидента.
Відповідні роз’яснення наведені в Інформаційному листі № 26 «Щодо порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам», розміщеному на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці «Листівки та брошури».

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 102.16).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

 

Яким чином ФОП, у тому числі платник ЄП, яка здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об’єктах), веде облік товарних запасів?

Фізична особа – підприємець, у тому числі платник єдиного податку (далі – ФОП), яка здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об’єктах), веде облік товарних запасів також за кожним окремим місцем продажу (господарським об’єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об’єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об’єктами).

Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496) визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі – ФОП), які відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.

Пунктом 1 розд. II Порядку № 496 встановлено, що облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів (далі – Форма обліку) інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку.

При цьому ФОП, яка здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об’єктах), веде облік товарних запасів також за кожним окремим місцем продажу (господарським об’єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об’єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об’єктами). Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід’ємною частиною такого обліку.

Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов’язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.02).

 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

 

Чи має право ФО подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію та задекларувати активи, розташовані на території окремих країн?

Активи фізичної особи, що розташовані (зареєстровані) на території країни, визнаної державою-агресором (Російської Федерації) не можуть бути задекларовані в рамках проведення податкової «амністії»,- інформують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Виключний перелік активів, які не можуть бути об’єктами декларування наведено у п. 5 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ.

Так, зокрема, п.п. «ґ» п. 5 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ визначено, що об’єктами декларування не можуть бути активи декларанта, які обліковуються (знаходяться) на рахунках фінансових установ та/або розташовані (зареєстровані) на території країни, визнаної державою-агресором згідно із законом, чи мають джерела походження з такої країни.
Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 134.02).

ПОГОДЖЕНО:                                                                                            О. НІКОТІНА

Фактично понесені фізичною особою витрати на придбання інвестиційного активу  підтверджуються документами, що засвідчують факт здійснення розрахункових операцій

Фізична особа, яка протягом звітного року продає інвестиційний актив (корпоративні права) та отримує інвестиційний прибуток, повинна включити суму такого прибутку до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію про майновий стан і доходи у встановленому порядку.

Відповідно до п.п. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) корпоративні права – права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ.

Згідно з п.п. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Порядок оподаткування інвестиційного прибутку регулюється п. 170.2 ст. 170 ПКУ, відповідно до п.п. 170.2.1 якого облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік за результатами якого платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.

Згідно з п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу, або вартістю інвестиційного активу, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 – 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ (крім операцій з деривативами).

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи – резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Інвестиційний актив, подарований платнику податку чи успадкований платником податку, вважається придбаним за вартістю, що дорівнює сумі державного мита та податку з доходів фізичних осіб, сплачених у зв’язку з таким даруванням чи успадкуванням.

Пунктом 176.1 ст. 176 ПКУ визначено, що платники податку зобов’язані отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого ПКУ, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку.

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

Статтею 1 розд. І Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) визначено, що первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Обов’язкові реквізити, які повинні мати первинні документи передбачено ст. 9 Закону № 996.

Пунктом 1.13 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 із змінами та доповненнями, визначено, що під час здійснення розрахункових операцій використовуються такі види платіжних інструментів: меморіальний ордер, платіжне доручення, платіжна вимога-доручення, платіжна вимога, розрахунковий чек, інкасове доручення (розпорядження).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 103.10).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

ПОГОДЖЕНО:                                                                                             О. НІКОТІНА

24.01.2022

Земельні ресурси Волині торік додали громадам понад півмільярда гривень надходжень

За підсумками 2021 року на Волині до місцевих бюджетів надійшло 519 мільйонів гривень плати за землю. Це на 14,4 відсотка більше, ніж у 2020 році.

Упродовж минулого року громадяни-землевласники та землекористувачі  спрямували до місцевих бюджетів Волині майже 80 мільйонів гривень плати за землю. Внесок юридичних осіб перевищив 439 мільйонів гривень.

Щоб нинішній фінансовий рік був не менш успішним для бюджетної стабільності громад, у Головному управлінні ДПС у Волинській області рекомендують лідерам місцевого самоврядування аналізувати наявну інформацію щодо землекористувачів та своєчасно їх інформувати про обов’язок перераховувати плату за землю.

«Фінансова спроможність кожної з громад визначається здатністю залучити передбачені законом податки. Керівники органів місцевої влади володіють найбільш достовірною інформацією щодо представників бізнесу та громадян. котрі використовують у господарській діяльності землю. Тому просимо представників місцевого самоврядування приділяти належну увагу питанню впорядкуванню земельних відносин. Від ефективності цієї роботи залежать показники податкових находжень до бюджету», - наголошує начальник Головного управління ДПС у Волинській області Світлана Савчук.  

Очільниця волинських податківців підкреслила, що громадяни, котрі  придбали землю за кошти, що не були оподатковані, саме зараз мають можливість подати одноразову добровільну декларацію.

«Ми радимо скористатися правом на податкову амністію тим, хто придбав земельні наділи за кошти без сплати ПДФО. Сплативши збір після подання одноразової добровільної декларації, такі особи звільняються від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності за несплату податків», - зазначила Світлана Савчук.

Довідково: з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року кожен, хто отримував доходи, які були приховані від оподаткування, має право подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію.

Щодо активів, які підлягають декларуванню у рамках податкової амністії,  детальну інформацію можна отримати у тематичному банері на субсайті Головного управління ДПС у Волинській області та за номером телефону «гарячої» лінії (0332) 777-106, що працює щосереди з 10.00 до 12.00.

 

ПОГОДЖЕНО:                                                                               Світлана САВЧУК

 

Чи необхідно застосовувати на господарській одиниці РРО та/або ПРРО ФОП – платнику ЄП, яка здійснює реалізацію супутніх товарів за готівку, та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, в безготівковій формі шляхом внесення готівки через установи банку?

В Головному управлінні ДПС у Волинській області наголошують, що у разі проведення розрахунків між суб’єктами господарювання у безготівковій формі, а саме при переказі коштів з розрахункового рахунка суб’єкта господарювання, який отримує товари, роботи (послуги), на розрахунковий рахунок постачальника товару, робіт (послуг) згідно з рахунком-фактурою, договором тощо, реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмний РРО (далі – ПРРО) не застосовується.

Якщо фізична особа – підприємець є платником єдиного податку та здійснює продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, то такий підприємець застосовує РРО та/або ПРРО під час продажу всіх наявних на господарському об’єкті товарів, а не лише технічно складних товарів.
Слід зазначити, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку здійснює реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту лише в одній із господарських одиниць, то така особа зобов’язана проводити розрахункові операції за однаковим порядком на усіх своїх господарських одиницях, зокрема, застосовувати РРО та/або ПРРО незалежно від асортименту товарів на інших господарських одиницях, оскільки законодавством передбачені вимоги до платника податків – суб’єкта господарювання, а не до його структурних підрозділів.

Відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО) не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Статтею 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) передбачено, що термін «технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту» для цілей Закону № 265 вживається у значенні, наведеному в Законі України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» із змінами та доповненнями.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року № 231 (далі – Постанова № 231) затверджено перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО.

Відповідно до ст. 2 Закону № 265 місце проведення розрахунків – місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

При цьому абзацом шостим ст. 2 Закону № 265 встановлено, що розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Згідно з п. 1 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно з п. 12 ст. 9 Закону № 265 РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.02).

ПРЕЗЕНТАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

 

Чи необхідно подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи ФО, яка у звітному (податковому) році отримала дохід від продажу одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда не частіше одного разу на рік?

Подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи не потрібно у випадку якщо фізична особа отримала дохід від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, оскільки такий дохід відповідно до п. 173.2 ст. 173 Податкового кодексу України не оподатковується податком на доходи фізичних осіб, тобто у фізичної особи не виникає обов’язку щодо сплати податку.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), згідно з п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст.ст. 172 – 173 ПКУ.

Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна визначено ст. 173 ПКУ, відповідно до абзацу першого п. 173.1 якої дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою 5 відс., визначеною в п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Згідно з п. 173.2 ст. 173 ПКУ як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

 Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу, може бути зменшений на вартість такого об’єкта рухомого майна, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування, відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Відповідно до абзацу третього п. 173.1 ст. 173 ПКУ дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його ринкової вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).
Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 103.24).

 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

 

Як декларанту розрахувати базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо валютних цінностей?

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що відповідно до п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.

Пункт 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.

Згідно з п. 7.1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених підпунктом «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є грошова вартість відповідного об’єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам.

У разі якщо така грошова вартість визначена в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України (далі – НБУ) станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. У разі якщо така грошова вартість визначена у вигляді банківських металів, вартість банківських металів зазначається, виходячи з маси та облікової ціни банківських металів, розрахованої НБУ станом на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 134.02).

 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

21.01.2022

Чи повинні фізичні особи - підприємці, які є платниками єдиного податку, вести облік доходів та витрат?

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України містить наступні вимоги щодо підтвердження платниками податків показників, зазначених такими платниками у податковій звітності:

«44.1. Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.»

Принагідно повідомляємо, що зазначена норма Податкового кодексу України діє з 2011 року.

Згідно з пунктом 296.1 статті 296 Податкового кодексу України ФОП - платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Це означає, що такі ФОП не повинні підтверджувати документами (в тому числі первинними документами) витрати на придбання товарів/послуг, а повинні вести лише облік доходів з урахуванням вимог пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України. Водночас, такі ФОП повинні підтверджувати факт включення або не включення певних доходів до загального складу доходу (стаття 292 Податкового кодексу України).

Документами, які підтверджують дохід фізичної особи-підприємця є документи, що підтверджують надходження коштів на поточний рахунок в банку або надходження готівкових коштів.

Відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (далі - постанова № 148) готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі. Оприбуткуванням готівки в касах суб'єктів господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО, є занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО. Така вимога стосується фізичних осіб-підприємців, які не застосують РРО/ПРРО на підставі постанови №1336.

Оприбуткування та облік фізичними особами-підприємцями отриманих доходів здійснюється в книгах обліку доходів і витрат у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів у порядку, визначеному Податковим кодексом України (пункт 11 постанови № 148). Фізичні особи-підприємці касової книги не ведуть (пункт 39 постанови № 148).

Тобто фізичні особи підприємці, які не застосовують РРО/ПРРО (наприклад ФОП - платники єдиного податку першої групи) оприбутковують готівку шляхом ведення помісячного обліку доходів відповідно до пункту 296.1 Податкового кодексу України без заповнення касових книжок.

У разі застосування РРО доходи, вказані ФОП - платником єдиного податку згідно пункту 296.1 статті 296 Податкового кодексу України підтверджуються звітами РРО/ПРРО та виписками про рух коштів на рахунках, відкритих в установах банків.

У разі незастосування РРО/ПРРО згідно постанови КМУ №1336 підтвердженням доходів будуть записи в книзі КОРО (здійснені на здійснені на підставі розрахункових квитанцій) та виписки про рух коштів на рахунках, відкритих в установах банків.

Довідково: лист ДПСУ від 13.01.2022 №453/7/99-00-05-01-07.

     Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

20.01.2022

Як проводити розрахункову операцію у разі продажу товару з використанням мережі Інтернет з доставкою кур’єром продавця?

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Таким чином, РРО/ПРРО не застосовується у разі оплати покупцем коштів виключно на поточний рахунок фізичної особи-підприємця, крім карткового, оскільки така операція не є розрахунковою, тобто продавець надає покупцю повні банківські реквізити для здійснення оплати (поточний рахунок у форматі ІВАN). У разі здійснення розрахунків в інший спосіб - готівкою, платіжною карткою тощо, застосування РРО/ПРРО є обов’язковим.

У разі продажу товарів з розрахунком у місці доставки з використанням готівкових коштів чи платіжних карток, кур’єр продавця зобов’язаний оформити і видати покупцю фіскальний чек на повну суму розрахункової операції.

Фіскальний чек може бути надано у тому числі, але не виключно, шляхом відтворювання на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій рК-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти.

  Довідково: лист ДПСУ від 13.01.2022 №453/7/99-00-05-01-07.

   Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

    ПОГОДЖЕНО:                                                                                       О. НІКОТІНА

 

Якщо ФОП не отримувала дохід від підприємницької діяльності, то обов’язку щодо подання податкової декларації немає

Якщо протягом звітного періоду фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування діяльність не вела та дохід від підприємницької діяльності не отримувала, проте має інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, то вона подає податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) та додаток Ф2 до неї, у якому всі графи прокреслює.

У разі, якщо протягом звітного періоду фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування діяльність не вела та дохід від підприємницької діяльності не отримувала, та не має інших доходів з джерел їх походження з України та іноземних доходів, то в неї не виникає обов’язку щодо подання податкової декларації та додатку Ф2 до неї.

Відповідно до п.п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.

Фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, тобто протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Разом з тим, абзацом першим п. 49.2 ст. 49 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Абзац перший застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Разом з тим, відповідно до п. 177.11 ст. 177 ПКУ фізичні особи – підприємці у податковій декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону.
Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 104.01).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

  ПОГОДЖЕНО:                                                                                         О. НІКОТІНА

 

"Які активи підлягають одноразовому (спеціальному) добровільному днекларуванню?" - про це волиняни спілкувалися з податківцями в ході тематичної «гарячої» лінії

Під час «гарячої» лінії з питань подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, що відбулася 19 січня 2022 року, волиняни найчастіше ставили питання: «Які активи підлягають одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванню?»

 

1.Чи має право ФО – резидент подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію та задекларувати актив у вигляді права грошової вимоги за договором позики, що надана іншій ФО за рахунок коштів (у національній або іноземній валюті), з яких не були сплачені податки у податкових періодах до 01.01.2021?

Фізична особа – резидент має право подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію та задекларувати актив у вигляді права грошової вимоги, яке нотаріально посвідчене, за договором позики, що надана іншій фізичній особі за рахунок коштів (у національній або іноземній валюті), з яких не були сплачені податки у податкових періодах до 01.01.2021.

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Згідно з п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.

При цьому для об’єктів декларування, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є грошова вартість відповідного об’єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам. У разі якщо така грошова вартість визначена в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України (далі – НБУ) станом на дату подання Декларації. У разі якщо така грошова вартість визначена у вигляді банківських металів, вартість банківських металів зазначається, виходячи з маси та облікової ціни банківських металів, розрахованої НБУ станом на дату подання декларантом Декларації.

Декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування шляхом додання до Декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.

2.Чи є об’єктом одноразового (спеціального) добровільного декларування житловий будинок, який перебуває у спільній сумісній або спільній частковій власності кількох осіб?

У разі якщо об’єкт нерухомого майна у вигляді житлового будинку, що належить фізичній особі на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) був одержаний (набутий) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, то такий об’єкт майна може бути об’єктом одноразового (спеціального) добровільного декларування.
При цьому фізична особа самостійно приймає рішення щодо визначення активів, які будуть зазначені нею у Декларації.

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Згідно з п.п. «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості), що належить декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться (зареєстроване, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).

Разом з тим, п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства.

До таких активів відносяться, зокрема, об’єкти житлової нерухомості, розташовані на території України, які станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування належали фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів, в обсязі:

-житловий будинок/житлові будинки, зареєстрований/зареєстровані у встановленому порядку в Україні, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв. м., або житловий будинок незавершеного будівництва чи будинки незавершеного будівництва, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв. м., за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення.

Запитання-відповіді з питань одноразового добровільного декларування

 

ПОГОДЖЕНО:                                                                                                       Олена НІКОТІНА

19.01.2022

Як проводити розрахункові операції у разі продажу товарів з частковою оплатою, у тому числі при оплаті з розстроченням платежу?

При продажу товарів з оплатою декількома платежами (передплата і післяоплата; часткова оплата з подальшим розстроченням платежу тощо) продавець повинен оформити і видати окремий фіскальний чек на кожну розрахункову операцію за умови прийняття готівки чи платіжних карток від покупця.

За умови оплати покупцем коштів на поточний рахунок продавця (за реквізитами у форматі ІВАN) РРО/ПРРО може не застосовуватись.

У разі застосування різних способів оплати, наприклад, один платіж на поточний рахунок продавця за реквізитами у форматі ІВАN, а інший - готівкою, обов’язковим є видача фіскального чека саме на розрахункову операцію (в цьому випадку - на приймання готівки).

Довідково: лист ДПСУ від 13.01.2022 №453/7/99-00-05-01-07.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

  ПОГОДЖЕНО:                                                                                         О. НІКОТІНА

 

Платниками рентної плати за спеціальне використання води є первинні водокористувачі

Головне управління ДПС у Волинській області нагадує, що з 01.01.2018 року платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі — Рентна плата)  є первинні водокористувачі - суб’єкти, які мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води (ст. 42 Водного кодексу України), мало місце неоднозначне тлумачення норми п. 255.7 ст. 255 Податкового кодексу України (далі — Кодекс). Для  визначення частини об’єкта оподаткування Рентною платою для застосування житлово-комунальними підприємствами застосовується коефіцієнт 0,3 до ставок Рентної плати.

Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» уточнено зміст вказаної норми Кодексу, а саме визначено, що житлово-комунальні підприємства застосовують до ставок Рентної плати коефіцієнт 0,3 у частині обсягів води технологічних нормативів використання питної води, визначених відповідно до законодавства про питну воду, питне водопостачання та водовідведення.

При цьому технологічні нормативи використання питної води, у тому числі втрати та витрати для забезпечення провадження господарської діяльності з вироблення, створення та/або надання житлово-комунальних послуг, суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення визначаються відповідно до:

-наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України № 179 від 25 червня 2014 року «Про затвердження Порядку розроблення та затвердження технологічних нормативів використання питної води підприємствами, які надають послуги з централізованого водопостачання та/або водовід ведення»;

-наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України № 180 від 25 червня 2014 року «Про затвердження Методики розрахунку втрат питної води підприємствами, які надають послуги з централізованого водопостачання»;

-наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України № 181 від 25 червня 2014 року «Про затвердження Методики розрахунку технологічних витрат питної води підприємствами, які надають послуги з централізованого водопостачання та/або водовідведення».

Довідково: лист ДПС України від 17.01.2022 №746/7/99-00-04-01-03-07.

 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

 

Не сплачені суми єдиного внеску підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника

Головне управління ДПС у Волинській області  звертає увагу, що відповідно до  Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове  державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464), визначаються правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове  державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку. Законом №2464 встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Слід зазначити, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених законом.

Відповідно до Закону№2464 орган ДПС у порядку, за формою та у строки, встановлені  центральним органом виконавчої влади, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Згідно ч.16 ст.25 Закону №2464 строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Вимога органу ДПС або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому Законом України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження».   Також на підставі ст.6 Закону України від 21.01.1994 №3857-XII «Про порядок виїзду з України та в’їзду в Україну громадян України», забезпечується подання до суду про заборону виїзду боржника за кордон, як засіб забезпечення належного виконання боржником  вимог сплати боргу.

 

Перелік боржників

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

  ПОГОДЖЕНО:                                                                                         О. НІКОТІНА

 

 

Контролюючим органом не проводиться податкова перевірка щодо джерела отримання декларантом його доходів у рамках податкової амністії

Головне управління ДПС у Волинській області інформує, що відповідно до п. 13 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова перевірка контролюючим органом не проводиться щодо джерела отримання декларантом чи фізичною особою, що підпадає під дію п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, доходів, за рахунок яких було одержано (набуто) задекларовані таким декларантом активи або активи, передбачені п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Згідно з абз. 8 п .п. 6.1 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації не зазначається інформація про джерела одержання (набуття) декларантом об'єктів декларування. Контролюючому органу забороняється вимагати додаткові документи, крім передбачених цим пунктом.

Одночасно п. 17 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ передбачено, що  відомості, що містяться у відповідних одноразових (спеціальних) добровільних деклараціях та доданих до них документах, подані згідно з цим підрозділом, є конфіденційною інформацією та не підлягають розголошенню центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його посадовими особами без письмової згоди декларанта, крім випадків, коли це прямо передбачено законами або рішенням суду.

Отже, оскільки в рамках податкової амністії контролюючим органом не проводиться податкова перевірка щодо джерела отримання декларантом його доходів, за рахунок яких було одержано (набуто) задекларовані таким декларантом активи, та відомості, що містяться у відповідних одноразових (спеціальних) добровільних деклараціях та доданих до них документах, є конфіденційною інформацією та не підлягають розголошенню без письмової згоди декларанта, відповідно для роботодавців декларантів, які не в повній мірі виконали функції податкового агенту по утриманню податків з заробітної плати, немає ризиків щодо проведення перевірок в рамках податкової амністії

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

18.01.2022

Чи повинні фізичні особи - підприємці, які є платниками єдиного податку, вести облік товарних запасів та підтверджувати походження товарів документами?

Фізичні особи - підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння), не зобов’язані вести облік товарних запасів та підтверджувати облік та походження товарів документами (пункт 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265).

Довідково: лист ДПСУ від 13.01.2022 №453/7/99-00-05-01-07.

  Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

  ПОГОДЖЕНО:                                                                                         О. НІКОТІНА

 

 

Як проводити розрахункову операцію у разі продажу товарів з доставкою через служби доставки?

У разі продажу товарів з повною передплатою на поточний рахунок продавця у форматі ІВАN фіскальний чек через РРО/ПРРО може не видаватись. У поштове відправлення вкладається документ на товар: товарний чек, накладна тощо. У разі здійснення попередньої оплати з використанням платіжних карток така операція є розрахунковою у розумінні Закону №265/95-ВР і вимагає видачу фіскального чека, який може бути вкладений в поштове відправлення або надісланий покупцю в інший спосіб (на електрону пошту, мобільний телефон тощо).

У разі оформлення продажу товарів з післяплатою (накладний платіж) необхідність застосування РРО/ПРРО залежить від умов договору між продавцем та перевізником. Обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним в момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві (частина 2 статті 664 Цивільного кодексу України). Продавець у такому випадку вкладає в поштове відправлення документи на товар (товарний чек, накладна тощо).

У цьому випадку розрахунки здійснюються в місці отримання товару між покупцем і перевізником, який повинен видати фіскальний чек на приймання готівки чи платіжної картки. В подальшому розрахунки за товар здійснюються між перевізником та продавцем згідно договору між продавцем та перевізником. Якщо перевізник перераховує кошти продавцю на поточний рахунок, РРО/ПРРО не застосовується, в іншому випадку продавець зобов’язаний видати фіскальний чек на товар покупцю шляхом надіслання на електрону пошту, мобільний телефон тощо.

Довідково: лист ДПСУ від 13.01.2022 №453/7/99-00-05-01-07.

  Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

  ПОГОДЖЕНО:                                                                                         О. НІКОТІНА

 

Рішення про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу може прийняти керівник контролюючого органу

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що   Положеннями Закону № 1914 внесено зміни до пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), відповідно до яких керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу зможе приймати рішення про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу платника податків без обмеження по сумі такого боргу.

Основною умовою для застосування позасудової процедури стягнення є

виникнення податкового боргу в результаті несплати платником податків самостійно задекларованих грошових (податкових) зобов’язань, які є узгодженими, не підлягають оскарженню та повинні бути самостійно сплаченими платником або погашеними за допомогою органу стягнення.

Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу за таких умов:

-податковий борг виник в результаті несплати самостійно задекларованих платником податків сум (без обмежень по сумі),

-не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженого грошового зобов’язання,

-відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

У разі наявності непогашеного зобов’язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, рішення про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу приймається керівником (його заступником або уповноваженою особа) контролюючого органу в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов’язання держави.

Рішення про стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків приймається керівником (його заступником або уповноваженою особа) контролюючого органу за формою, затвердженою додатком 3 до Порядку стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1244 «Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України» (зі змінами).

Рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу приймається керівником (його заступником або уповноваженою особа) контролюючого органу за формою, затвердженою наказом Державної податкової служби України від 06.12.2019 № 199 «Про затвердження примірних форм Рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу; Журналу реєстрації рішень, прийнятих відповідно до статті 95 Податкового кодексу України» (зі змінами).

Звертаємо увагу, що стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу, що виник в результаті несплати донарахованих за результатами контрольно-перевірочної роботи сум грошових зобов’язань, здійснюється, як і раніше, на підставі рішення суду.

Детальніше: лист ДПС України від 29.12.2021 №28676/7/99-00-13-01-07.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

ПОГОДЖЕНО:                                                                                         О. НІКОТІНА

Терміни формування податкового кредиту зменшено з 1095 днів до 365 календарних днів

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі - закон № 1914) внесено зміни до абзаців четвертого-шостого пункту 198.6 статті 198 ПКУ, згідно з якими термін, протягом якого покупець може включити до податкового кредиту суми ПДВ, не віднесені до податкового кредиту у звітному періоді, в якому виникло право на включення таких сум до податкового кредиту, зменшено з 1095 календарних днів до 365 календарних днів з дати складання податкової накладної/ розрахунку коригування. При цьому у разі зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН такий термін (365 днів) переривається на період такого зупинення (пункт 198.6 статті 198 ПКУ доповнено абзацом відповідного змісту).

В той же час якщо у платника податку на дату набрання чинності Законом № 1914 наявні податкові накладні / розрахунки коригування за придбаними товарами/послугами, з дати складання яких не минуло 1095 днів та суми ПДВ за якими не включені до податкового кредиту, то такі суми ПДВ можуть бути віднесені до податкового кредиту на підставі таких податкових накладних / розрахунків коригування, зареєстрованих в ЄРПН, протягом 365 календарних днів з дати набрання чинності Законом № 1914, але не пізніше 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних / розрахунків коригування (пункт 80 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Наприклад:

-якщо станом на 01.01.2022 платником податку не включено до податкового кредиту суму ПДВ за зареєстрованою в ЄРПН податковою накладною, дата складання якої 01.03.2019, то таку суму ПДВ платник податку може включити до податкового кредиту не пізніше звітного періоду лютий 2022 року;

-якщо станом на 01.01.2022 платником податку не включено до податкового кредиту суму ПДВ за зареєстрованою в ЄРПН податковою накладною, дата складання якої 01.03.2021, то таку суму ПДВ платник податку може включити до податкового кредиту не пізніше звітного періоду грудень 2022 року.

Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку за податковими накладними/розрахунками коригування, зареєстрованими в ЄРПН, які не включені до податкового кредиту через відсутність оплати (компенсації вартості) товарів/послуг, можуть включити до податкового кредиту у звітному періоді, в якому відбулася оплата (компенсація вартості) товарів/послуг, але не більше ніж через 60 календарних днів з дати такої оплати (незалежно від того, який термін пройшов з дати складання такої податкової накладної).

Детальніше: лист ДПС України від 10.01.2022 №227/7/99-00-21-03-02-07.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 ПОГОДЖЕНО:                                                                                          О. НІКОТІНА

За якими ставками ПДФО оподатковується дохід ФО – резидента, отриманий від послідовного продажу трьох легкових авто та четвертого вантажного автомобіля?

Головне управління ДПС у Волинській області інформує, що дохід, отриманий фізичною особою – резидентом від послідовного продажу протягом звітного (податкового) року першого легкового автомобіля не оподатковується податком на доходи фізичних осіб, дохід від продажу другого легкового автомобіля оподатковується за ставкою 5 відс., а дохід від продажу третього та наступного легкового (вантажного) автомобіля оподатковується за ставкою 18 відсотків.

Разом з тим, дохід фізичної особи від продажу протягом звітного (податкового) року першого та другого вантажного автомобіля, оподатковується за ставкою податку 5 відсотків.

Водночас, дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу, може бути зменшений на вартість такого об’єкта рухомого майна, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування).

Порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб операцій з продажу або обміну фізичними особами об’єктів рухомого майна визначений ст. 173 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізичні особи – резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні (п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПКУ).

Відповідно до абзацу першого п. 173.1 ст. 173 ПКУ дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою 5 відс., визначеною в п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Згідно з п. 173.2 ст. 173 ПКУ, як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, а саме 18 відсотків.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу, може бути зменшений на вартість такого об’єкта рухомого майна, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування), відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно- довідковий ресурс (категорія 103.22).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

 

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

17.01.2022

Чи застосовує СГ (перевізник) РРО та/або ПРРО, який не стягує плату за проїзд, але в салоні транспортного засобу встановлений валідатор, за допомогою якого відбувається зчитування вартості та кількості проїзду з електронно-технічного засобу пасажира?

Валідатор є частиною програмно-технічного комплексу (далі – ПТКС) за допомогою якого пасажир має можливість віддаленого доступу до даних для використання та/або поповнення електронного квитка через автомати самообслуговування з метою отримання та/або використання права на отримання права на проїзд або перевезень, - наголошують в Головному управлінні ДПС у Волинській області.

Використання валідаторів врегульоване п. 2 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та розглядається як застосування ПТКС для отримання споживачами права на проїзд або перевезення поклажі.

Згідно з визначеннями понять та вимог ст.ст. 30 і 59 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» із змінами та доповненнями, Закону України від 29 червня 2004 року № 1914-IV «Про міський електричний транспорт» із змінами та доповненнями, Закону України від 17 січня 2017 року № 1812-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті», Закону України від 18 березня 2004 року № 1621-IV «Про державні цільові програми» із змінами та доповненнями, Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 № 435-IV із змінами та доповненнями, Правил надання населенню послуг з перевезень міським електротранспортом, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1735 із змінами та доповненнями:

- валідатор – пристрій для реєстрації проїзду та справляння/списання плати з пасажира (ручний термінал та/або стаціонарний термінал);

- валідація – реєстрація проїзду шляхом списання кількості або вартості їздок за допомогою валідатора, наслідком якої є друк паперового квитка;

- вартість тарифного пакету – величина вартості поповнення конкретного типу ЕК за встановлену кількість їздок;

- поїздка – транспортна послуга, що отримується пасажиром в одному транспортному засобі в межах одного рейсу з моменту посадки до висадки пасажира;

- квитковий сервер – інтернет-ресурс, за допомогою якого пасажир має можливість віддаленого доступу до даних по електронному квитку та керування ним, поповнення електронного квитка через автомати самообслуговування.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно- довідковий ресурс (категорія 109.02).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

 

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

Нормативна грошова оцінка земель є базою оподаткування плати за землю

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що  за інформацією Державної служби статистики України, індекс споживчих цін за 2021 рік становив 110,0%.

Відповідно до пункту 9 підрозділу 6 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 30.11.2021 № 1914—IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень») індекс споживчих цін, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням 100 відсотків:

за 2017-2022 роки - для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів);

за 2017-2020 роки - для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення.

Відповідно значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2021 рік становить:

для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) - 1,0;

для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення - 1,1.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік - 1,703; 1997-й - 1,059; 1998-й - 1,006; 1999-й - 1,127; 2000-й - 1,182; 2001-й - 1,02; 2005-й - 1,035; 2007-й - 1,028; 2008-й - 1,152; 2009-й - 1,059; 2010-й - 1,0; 2011-й - 1,433 (крім угідь (рілля, рік - для пасовища та 1,0; 2012-й - 1,0; 2013-й - 1,0; 2014-й - 1,249; 2015 рік - сільськогосподарських угідь) та 1,2 - для сільськогосподарських перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження); 2016 сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та  перелоги) - 1,0; для земель несільськогосподарського призначення - 1,06; 2017 рік - 1,0, 2018-й- 1,0; 2019 рік - 1,0; 2020 рік - 1,0.

Нормативна грошова оцінка земель за 2002-й, 2003-й, 2004-й та 2006 рік не індексувалася.

Довідково: лист Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 11.01.2022 №6-28-0.222-275/2-22.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

 

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

Як подається заява про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах?


Заява про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах подається юридичною особою за своєю податковою адресою засобами електронного зв’язку в електронній формі (у тому числі до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті у порядку, встановленому Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні») з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може прийняти рішення про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах шляхом подання відповідної заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий резидент Дія Сіті вважається платником податку на особливих умовах з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому до контролюючого органу подана відповідна заява. Резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може здійснити перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах один раз протягом календарного року.

Відповідно до п. 141.10 ст. 141 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для переходу на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах або відмови від такого оподаткування юридична особа подає до контролюючого органу за своєю податковою адресою відповідну заяву.

Форма заяви, порядок її подання та розгляду контролюючим органом встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Заява про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах подається засобами електронного зв’язку в електронній формі (у тому числі до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті у порядку, встановленому Законом України 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні») з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) (п.п. 141.10.1 п. 141.10 ст. 141 ПКУ).

Згідно з п.п. 141.10.2 п. 141.10 ст. 141 ПКУ юридичні особи, які подали заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті відповідно до п.п. 141.10.1 п. 141.10 ст. 141 ПКУ, вважаються резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому юридичну особу внесено до реєстру Дія Сіті.

Резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може прийняти рішення про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах шляхом подання відповідної заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий резидент Дія Сіті вважається платником податку на особливих умовах з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому до контролюючого органу подана відповідна заява. Резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може здійснити перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах один раз протягом календарного року.

Юридична особа, яка внесена до реєстру Дія Сіті, але не подала заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, вважається резидентом Дія Сіті – платником податку на загальних підставах (п.п. 141.10.3 п. 141.10 ст. 141 ПКУ).

Підпунктом 141.10.4 п. 141.10 ст. 141 ПКУ визначено, що для відмови від оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах резидент Дія Сіті не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного року подає до контролюючого органу за своєю податковою адресою засобами електронного зв’язку заяву в електронній формі з дотриманням вимог Закону № 851 та Закону № 2155.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 102.01).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

 

ПОГОДЖЕНО:                                                                                                                 О. НІКОТІНА

 

Який документ є підтвердженням про прийняття контролюючим органом одноразової (спеціальної) добровільної декларації, поданої через Електронний кабінет?

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття контролюючим органом одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), - звертають увагу в Головному управлінні ДПС у Волинській області.

При цьому, датою та часом прийняття Декларації контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Згідно з п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків (далі – декларант).
Відповідно до п.п. 6.2 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) подається безпосередньо декларантом до контролюючого органу, в електронній формі з урахуванням вимог, встановлених розд. II ПКУ, та особливостей, встановлених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Абзацом першим п. 42.6 ст. 42 ПКУ визначено, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями без укладення відповідного договору.

Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557).

Пунктом 2 розд. ІІ Порядку № 557, зокрема, визначено, що створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).

Автор має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Після накладання кваліфікованого електронного підпису автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням телекомунікаційних мереж до адресата протягом операційного дня (п. 3 розд. ІІ Порядку № 557).

У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка (п. 5 розд. ІІ Порядку № 557).

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня (п. 6 розд. ІІ Порядку № 557).

Відповідно до п. 8 розд. ІІ Порядку № 557 перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у п. 7 розд. ІІ Порядку № 557, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується.
Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.
Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком № 557, формується друга квитанція (абзац перший п. 9 розд. ІІ Порядку № 557).

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).

На другу квитанцію накладається печатка відповідного контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі (п. 10 розд. ІІ Порядку № 557).

У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (п. 11 розд. ІІ Порядку № 557).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно- довідковий ресурс (категорія 134.05).

 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

 

ПОГОДЖЕНО:                                                                                                                  О. НІКОТІНА

 

До граф 6 та 7 форми повідомлення 20-ОПП внесені зміни

Головне управління ДПС у Волинській області повідомляє, що 01.01.2022 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.12.2021 № 662, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30.12.2021 за № 1693/37315 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів та Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (далі — наказ № 662), яким, зокрема, внесені зміни до форми повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма № 20-ОПП, далі - повідомлення № 20-ОПП).

Згідно з наказом № 622 змінено порядок заповнення граф 6 та 7 розділу 3 повідомлення № 20-ОПП.

Так на заміну значення коду за КОАТУУ, який визначався відповідно до Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою України, в зміненій згідно з наказом № 622 формі повідомлення № 20-ОПП зазначається код КАТОТТГ згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, що розміщений на офіційному вебсайті Міністерства розвитку громад та територій України.

Внесені до форми повідомлення № 20-ОПП зміни не потребують від суб’єктів господарювання подання повідомлення № 20-ОПП із позначкою «зміни» у разі, якщо зміни відомостей про об’єкт оподаткування, які вже перебувають на обліку в контролюючих органах, стосуються лише зміни значення коду КОАТУУ на код КАТОТТГ.

Якщо повідомлення № 20-ОПП подається суб’єктом господарювання для взяття на облік в контролюючому органі новоствореного об’єкта оподаткування, у повідомленні № 20-ОПП зазначається значення коду КАТОТТГ для території територіальної громади, де знаходиться такий об’єкт оподаткування.

Довідково: лист ДПС України від 13.01.2022 №458/7/99-00-12-01-02-07.

 

 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

14.01.2022

Чи може бути зменшена ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?


 Головне управління ДПС у Волинській області  інформує, що ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) може бути зменшена з 5 відс. (9 відс.) до 2,5 відс. у випадку застосування спеціальної пільги шляхом придбання державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, за умови, що активи одержані (набуті) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до Податкового кодексу України, «переводяться» у грошові кошти із наступним придбанням зазначених державних облігацій у періоді з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання, визначеного з номінальної вартості таких облігацій, трьома рівними частинами щорічно.
Відповідно до абзацу першого п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування Збору, визначеної згідно з п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, ставки 2,5 відс. щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно (абзац другий п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Тобто, ставку Збору можливо зменшити з 5 відс. (9 відс.) до 2,5 відс. у випадку застосування спеціальної пільги шляхом придбання державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення.

Так, припустимо, що фізична особа, яка має активи, одержані (набуті) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до ПКУ, «переводить» такі активи у грошові кошти із наступним придбанням зазначених державних облігацій.
Якщо така «конвертація» відбудеться у періоді з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання Декларації, то декларант має право зазначити номінальну вартість таких облігацій і сплатити з неї Збір за ставкою 2,5 відс. (замість 5 відс. чи 9 відс., передбачених для коштів на рахунках банків). Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання, визначеного з номінальної вартості таких облігацій, трьома рівними частинами щорічно.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно- довідковий ресурс (категорія 134.03).

 

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

 

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

 

Яка інформація зазначається в графі 8 Форми ведення обліку товарних запасів ФОП, у тому числі платниками ЄП?

У графі 8 Форми ведення обліку товарних запасів зазначається загальна вартість товару відповідно до первинного документа про вибуття товарів (крім даних щодо продажу через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО)/програмний РРО).     Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496) визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі – ФОП), які відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.
Пунктом 1 розд. II Порядку № 496 встановлено, що облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів (далі – Форма обліку) інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку.
Форма обліку визначена додатком до Порядку № 496 та передбачає заповнення, зокрема, графи 8 «Вибуття товару (продаж товарів в безготівковій формі, внутрішнє переміщення, знищення або втрата, повернення товару постачальнику, використання на власні потреби)».
Відповідно до п.п. 5 п. 3 розд. ІІ Порядку № 496 у графі 8 Форми обліку зазначається загальна вартість товару відповідно до первинного документа про вибуття товарів (крім даних щодо продажу через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО)/програмний РРО (далі – ПРРО)).
Вибуттям товарів для цілей Порядку № 496 вважається:

-  продаж товарів з розрахунком в безготівковій формі, який здійснено у встановлених законодавством випадках без застосування РРО/ПРРО;

-внутрішнє переміщення товару між належними одній ФОП місцями продажу (господарськими об’єктами) та/або місцями зберігання;

-знищення або втрата товару;

-повернення товару постачальнику;

-використання товарів на власні потреби.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно- довідковий ресурс (категорія 109.02).

 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

 

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

 

Значні суми податкового боргу можуть стати перепоною при виїзді керівника за кордон

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що  Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі - Закон № 1914)  внесено зміни, зокрема, до статей 14, 20, 87 та 91 Кодексу,283 і 2892 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 6 Закону України від 21 січня 1994 року № 3857-ХІІ «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», відповідно до яких запроваджується тимчасове обмеження у праві виїзду керівника платника податків - боржника за межі України.

Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента - боржника за межі України - це забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.

Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України застосовується до керівника платника податків - юридичної особи або постійного представництва нерезидента за наявності у такого платника податків податкового боргу:

 -у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень;

-що не був погашений протягом 240 календарних днів з дати вручення такому платнику податків податкової вимоги.

Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника платника податків - боржника за межі України застосовується згідно з рішенням суду, що набрало законної сили, та є забезпечувальним заходом виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу про погашення суми податкового боргу.

Детальніше: лист ДПС України від 29.12.2021 №28676/7/99-00-13-01-07.

 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

            Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

 

ПОГОДЖЕНО:                                                                   О. НІКОТІНА

Хто здійснює нарахування та сплату ПДВ при наданні нерезидентом на митній території України електронних послуг фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, не зареєстрованій платником ПДВ?
Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що нарахування та сплату ПДВ здійснює особа – нерезидент, яка не має постійного представництва та постачає на митній території України фізичним особам, у тому числі фізичним особам - підприємцям, не зареєстрованим платниками ПДВ, електронні послуги, крім нерезидентів, які:

-постачають електронні послуги за посередницькими договорами, у разі якщо у рахунках (квитанціях), наданих замовникам електронних послуг, визначено перелік таких електронних послуг та їх фактичного постачальника;

-здійснюють виключно обробку платежів за електронні послуги і не беруть участі у наданні таких електронних послуг;

-постачають електронні послуги безпосередньо через своє постійне представництво в Україні.

Починаючи з 01.01.2022, з урахуванням змін, внесених до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) Законом України від 03 червня 2021 року № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» (далі – Закон № 1525) запроваджується оподаткування електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, у разі постачання таких послуг фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, яку не зареєстровано як платника податку, особою-нерезидентом, за правилами, встановленими ст. 208 прим.1 ПКУ.
Законом № 1525 доповнено перелік осіб – платників ПДВ (п.п. 9 п. 180.1 ст. 180 ПКУ), до яких віднесено особу-нерезидента, яка не має постійного представництва та постачає на митній території України фізичним особам, у тому числі фізичним особам - підприємцям, не зареєстрованим платниками ПДВ, електронні послуги, у тому числі шляхом надання доступу до електронних послуг через електронний інтерфейс, надання технічних, організаційних, інформаційних та інших можливостей, які здійснюються з використанням інформаційних технологій і систем, для встановлення контактів та укладення угод між продавцями і покупцями та/або постачає такі електронні послуги за посередницькими договорами від власного імені, але за дорученням надавача електронних послуг, є платником ПДВ, крім нерезидентів, які:

-постачають електронні послуги за посередницькими договорами, у разі якщо у рахунках (квитанціях), наданих замовникам електронних послуг, визначено перелік таких електронних послуг та їх фактичного постачальника;

-здійснюють виключно обробку платежів за електронні послуги і не беруть участі у наданні таких електронних послуг;

-постачають електронні послуги безпосередньо через своє постійне представництво в Україні (п.п. «д» п.п. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

При цьому положення п.п. «д» п.п. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 ПКУ не поширюється на нерезидентів, які:

-постачають електронні послуги за посередницькими договорами, у разі якщо у рахунках (квитанціях), наданих замовникам електронних послуг, визначено перелік таких електронних послуг та їх фактичного постачальника;

-здійснюють виключно обробку платежів за електронні послуги і не беруть участі у наданні таких електронних послуг;

-постачають електронні послуги безпосередньо через своє постійне представництво в Україні.
Відповідно до вимог п. 208 прим. 1.2 ст. 208 прим. 1 ПКУ особа-нерезидент зобов’язана подати заяву про реєстрацію як платника податку, якщо за результатами попереднього календарного року загальна сума від здійснення нею операцій з постачання фізичним особам електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, сукупно перевищує суму, еквівалентну 1000000 грн., яка обчислюється за офіційним курсом валюти України до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на 0 годин 1 січня відповідного року.
     Особа-нерезидент, яка не досягла передбаченого у п. 208 прим. 1.2 ст. 208 прим. 1 ПКУ обсягу, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, може подати заяву про реєстрацію як платника податку не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку звітного (податкового) періоду, з якого така особа-нерезидент вважатиметься платником податку.

Визначення електронних послуг та їх перелік наведено у п.п. 14.1.56 прим. 5 п. 14.1 ст. 14 ПКУ відповідно.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 101.20).

 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

 

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

13.01.2022

Як проводити розрахункову операцію у разі продажу товарів з доставкою товарів через служби доставки?

У разі продажу товарів з повною передплатою на поточний рахунок продавця у форматі IBAN фіскальний чек через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО) може не видаватись. В поштове відправлення вкладається документ на товар: товарний чек, накладна тощо.

У разі здійснення попередньої оплати з використанням платіжних карток така операція є розрахунковою та вимагає видачу фіскального чека, який може бути вкладений в поштове відправлення або надісланий покупцю в інший спосіб (на електрону пошту, мобільний телефон тощо).

У разі оформлення продажу товарів з післяплатою (накладений платіж) необхідність застосування РРО та/або ПРРО залежить від умов договору між продавцем та перевізником. Обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним в момент здачі товару перевізникові або організації зв’язку для доставки покупцеві. Продавець у такому випадку вкладає в поштове відправлення документи на товар (товарний чек, накладна тощо).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.01).

ПРЕЗЕНТАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

 

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

 

 

Чи звільняються від сплати ЄВ за себе ФОП та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, які одночасно є найманими працівниками (застрахованими особами)?

Фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску, -звертають увагу в Головному управлінні ДПС у Волинській області.

Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», та не менше розміру мінімального страхового внеску.

Відповідно до пп. 4 та 5 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників», який набрав чинності 01.01.2021, внесені зміни до Закону № 2464, зокрема, ст. 4 Закону № 2464 доповнено частиною шостою.

Так, згідно з ч