Державна податкова служба інформує

12.01.2023

Про зміни у власних реєстраційних даних громадяни зобов’язані поінформувати податкову впродовж місяця

Внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків здійснюється на підставі поданої платником податків - фізичною особою заяви за формою № 5ДР.

Відповідно до пункту 70.7 статті 70 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) визначено Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України  від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення).

Відповідно до пункту 1 розділу IX Положення фізичні особи – платники податків зобов’язані подати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки або Повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (додаток 12) (далі – Заява № 5ДР) або Заяви про внесення змін до окремого реєстру Державного реєстру фізичних осіб – платників податків щодо фізичних осіб, які обліковуються за серією та/або номером паспорта за формою № 5ДРП (додаток 13) (далі – Заява № 5ДРП) відповідно.

Фізичні особи подають зазначені заяви особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через представника до будь-якого контролюючого органу.

Для заповнення Заяви використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.

Внесення змін до Державного реєстру та окремого реєстру Державного реєстру здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання фізичною особою Заяви № 5ДР або Заяви № 5ДРП до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання). У разі звернення до будь-якого контролюючого органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п’яти робочих днів.

У разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Заяві № 5ДР або Заяві № 5ДРП фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі.

Водночас повідомляємо, що Заяву № 5ДР можна подати фізичній особі – платнику податків:

у паперовій формі – відповідно до пункту 70.7 статті 70 Кодексу  до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, – до будь-якого контролюючого органу;

та в електронній формі (з копіями підтверджуючих документів,  необхідних для внесення змін до Державного реєстру) за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» (cabinet.tax.gov.ua) (далі – Електронний кабінет).

Порядок функціонування Електронного кабінету визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.08.2017 за № 942/30810.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Електронний кабінет складається із двох функціональних частин: відкрита  (загальнодоступна) та приватна (особистий кабінет).

Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого акредитованого центру сертифікації ключів – кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).

Для інформаційної підтримки та допомоги платникам при користуванні Електронним кабінетом відкрита та приватна частина Електронного кабінету містять режим «Допомога», в якому розміщено інструкцію користувача по кожному режиму Електронного кабінету.

Сектор інформаційної взаємодії

ГУ ДПС у Волинській області

Начальник управління  правового забезпечення                                             Ірина ГРИЦИШИНА

Начальник управління податкових сервісів                                                   Андрій ТИМЕЙЧУК

Завідувач сектору інформаційної взаємодії                                                 Андрій СОБУЦЬКИЙ                    

18.08.2022

Чи необхідно ФОП на загальній системі оподаткування застосовувати РРО та/або ПРРО?

Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування при здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг), а також операцій з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО за виключенням суб’єктів господарювання, яким дозволено проводити розрахункові операції з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.02).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

Чи мають право посадові особи, розголошувати інформацію, яка зазначена декларантом у одноразовій добровільній декларації без письмової згоди такого декларанта?

Ні, посадові особи контролюючого органу, не мають право розголошувати інформацію, яка зазначена декларантом у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації без письмової згоди такого декларанта.

Відповідно до п. 17 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) відомості, що містяться у відповідних одноразових (спеціальних) добровільних деклараціях та доданих до них документах, подані згідно з підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, є конфіденційною інформацією та не підлягають розголошенню контролюючим органом, його посадовими особами без письмової згоди декларанта, крім випадків, коли це прямо передбачено законами або рішенням суду. За розголошення такої інформації, у тому числі внаслідок службової недбалості або допуску до інформації інших осіб, які не мають такого права, а також незаконне використання таких відомостей посадові особи контролюючого органу, притягаються до цивільної, адміністративної, кримінальної та іншої відповідальності згідно із законом.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 134.07).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                             О. НІКОТІНА

Громада на території міста Луцька отримали понад 41 мільйон гривень роздрібного акцизу

До місцевих бюджетів громад на території Луцька у січні-липні 2022 року сплачено понад 41 мільйон гривень акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизної продукції.

Сума сплаченого роздрібного акцизу на 8,7 відсотка перевищує минулорічні показники.

Лише товар, що перебуває у легальному обігу, відповідає стандартам якості і не становить загрози життю та здоров’ю споживачів, - наголошують у податковій службі краю.

Перевірити законність реалізації алкогольних напоїв чи тютюнових виробів може кожен, якщо поцікавиться у продавця про ліцензію на такий вид діяльності. 

Нагадаємо, що в умовах дії воєнного стану Державна податкова служба забезпечує контроль за діяльністю суб’єктів господарювання сфери торгівлі, ресторанного господарства та послуг шляхом проведення фактичних перевірок.

Насамперед, перевірки закладів торгівлі та громадського харчування проводяться за скаргами громадян, у яких повідомляється про відмову суб’єкта господарювання у можливості проведення розрахунків за придбані товари (послуги) платіжною карткою, незастосування РРО/ПРРО при здійсненні розрахунків за продаж підакцизної продукції.

Якщо Ви володієте інформацією про реалізацію, зберігання пального та фальсифікованих алкогольних напоїв і тютюнових виробів, немаркованих марками акцизного податку встановленого зразка, реалізацію таких товарів особам, які не досягли 18 років, чи торгівлю пальним, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, варто повідомити про такі факти за номером (0332) 777-152 (управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Волинській області). Своє повідомлення Ви можете також надіслати поштою за адресою: м. Луцьк, Київський майдан, 4 (конфіденційність гарантується).

Сектор інформаційної взаємодії

Головного  управління  ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                      

Які пільги щодо сплати земельного податку встановлені для ФО?

Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб наведено в ст. 281 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Так, згідно з п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються:

особи з інвалідністю першої і другої групи;

фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

пенсіонери (за віком);

ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», із змінами та доповненнями;

фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи (п. 281.3 ст. 281 ПКУ).

Пунктом 281.4 ст. 281 ПКУ визначено, що якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги).

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Згідно з п. 281.5 ст. 281 ПКУ, якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог п. 284.2 ст. 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого п. 281.5 ст. 281 ПКУ пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ст. 285 ПКУ).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 111.04).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                                                О. НІКОТІНА

На Волині власники нерухомості сплатили до місцевих бюджетів майже 80 мільйонів гривень податку

За підсумками січня-липня 2022 року власники вартісної нерухомості на Волині сплатили до бюджетів громад 79,7 мільйона гривень податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Громади Волині залучили від оподаткування нерухомості дещо менші суми, ніж торік. Цей момент пов'язаний із законодавчими нормами, що дозволяють окремим групам платників виконувати податкові зобов’язання після припинення воєнного стану.

«У регіонах, де не ведуться активні бойові дії, податкова служба націлює платників на своєчасне виконання податкових зобов’язань. Тому рекомендуємо власникам нерухомості за можливості перераховувати до бюджету податок. Власників майна, котрі боргують податок на нерухомість, просимо розрахуватися з бюджетом, аби уникнути подальшого накопичення боргу та застосування штрафних санкцій», - наголошує в.о. начальника Головного управління ДПС у Волинській області Сергій Лисеюк.

Посадовець підкреслив, що відповідальність кожного платника сьогодні важлива для бюджетної стабільності громад і країни в цілому.

            Звертаємо увагу, що платники податків мають можливість самостійно провести звірку щодо розрахунків з бюджетом через Електронний кабінет. Щоб стати користувачем електронних сервісів ДПС треба отримати електронний цифровий підпис, зареєструватися на вебпорталі ДПС і в будь-який зручний час переглядати інформацію щодо нарахування та сплати податків з персонального комп’ютера чи гаджета.

Інформацію щодо нарахованих податкових зобов’язань також можна отримати у Центрах обслуговування платників, що діють при державних податкових інспекціях області.

Якщо ж нерухоме майно придбане у минулі податкові періоди за доходи, з яких не сплачено податків, то у цьому випадку громадяни можуть скористатися правом на одноразове добровільне декларування.

           Особи, які задекларують такі активи, за умови перерахування одноразового збору, звільняються від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності за ухилення від оподаткування в минулому.  

            Щоб скористатися правом на податкову амністію потрібно заповнити в Електронному кабінеті і подати одноразову добровільну (спеціальну) декларацію, згодом сплатити передбачений спеціальний збір. Про те, як це зробити правильно - детальна інформація в банері «Одноразове добровільне декларування».

Сектор інформаційної взаємодії

ГУ ДПС у Волинській області

16.08.2022

Чи потрібно подавати повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією, якщо відбулось перейменування назви міста, вулиці тощо?

Якщо відбулось перейменування назви міста, вулиці тощо, де розміщений об’єкт оподаткування, то платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП) з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування.

У розд. 3 повідомлення за ф. № 20-ОПП зазначається нове місцезнаходження такого об’єкта.

У разі внесення змін до правовстановлюючих документів (свідоцтва про право власності, свідоцтва про право на спадщину, договору купівлі-продажу, договору міни, договору дарування тощо) у зв’язку з перейменуванням вулиць, на яких знаходиться об’єкт нерухомого майна, та внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Реєстр) у зв’язку із зміною назви чи перейменування вулиці, платник податків подає повідомлення за ф. № 20-ОПП протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до Реєстру.

Для суб’єктів господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та програмні РРО (далі – ПРРО)відповідно до законодавства, у разі, якщо відбулось перейменування назви міста, вулиці тощо, де розміщено об’єкт оподаткування (господарську одиницю), в якому застосовується РРО та/або ПРРО, повідомлення за ф. № 20-ОПП подається з метою уникнення розбіжностей між відомостями щодо місцезнаходження цієї господарської одиниці.

Відповідно до п. 63.3 ст. 63, п. 66.5 ст. 66 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

У разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний подати контролюючому органу, в якому він обліковується, уточнені документи протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів.

Згідно з п. 66.1 ст. 66 ПКУ підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема, інформація органів державної реєстрації та документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.

Відповідно до положень ПКУ процедури обліку об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, визначені розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).

Пунктом 8.5 розд. VIII Порядку № 1588 встановлено, що у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, зокрема, його місцезнаходження, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП згідно з додатком 10 до Порядку № 1588 (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП) з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування.

У разі зміни місцезнаходження об’єкта оподаткування у розд. 3 повідомлення
за ф. № 20-ОПП згідно з п. 5 Пам’ятки для заповнення розділу 3 Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (додаток до повідомлення за ф. № 20-ОПП), зазначається нове місцезнаходження такого об’єкта.

У разі внесення змін до правовстановлюючих документів (свідоцтва про право власності, свідоцтва про право на спадщину, договору купівлі-продажу, договору міни, договору дарування тощо) у зв’язку з перейменуванням вулиць, на яких знаходиться об’єкт нерухомого майна, та внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Реєстр) у зв’язку із зміною назви чи перейменування вулиці, платник податків подає повідомлення за ф. № 20-ОПП протягом 10 робочих днів з дня внесення змін до Реєстру.
     Для суб’єктів господарювання, на яких розповсюджується дія Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, п. 8 глави 2 розд. ІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547) та п. 6 розд. ІІ Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317), встановлено, що у разі, якщо щодо господарської одиниці, вказаної у заяві про реєстрацію реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) або програмного РРО (далі – ПРРО), суб’єкт господарювання не повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 ПКУ або згідно з таким повідомленням відповідний об’єкт є закритим чи не експлуатується суб’єктом господарювання, контролюючий орган відмовляє у реєстрації РРО та ПРРО.

Пунктом 2 глави 3 розд. ІІ Порядку № 547 та п. 8 розд. ІІ Порядку № 317 встановлено, що у разі зміни даних щодо суб’єкта господарювання, зокрема, адреси господарської одиниці, суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО та ПРРО заяву про реєстрацію з позначкою «Перереєстрація».

Чи включаються до доходу ФОП – платників ЄП першої – третьої груп проценти (відсотки), отримані від банку за користування коштами на рахунку (депозитному, поточному)?

Проценти, отримані від банку за користування коштами на рахунку (як депозитному, так і поточному) не включаються до доходу фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої – третьої груп.

Порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої – третьої груп передбачено ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Пасивні доходи – доходи, отримані у вигляді, зокрема процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (п.п. 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з п.п. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14 ПКУ проценти – дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна.

До процентів включаються:

а) платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит;

б) платіж за використання коштів, залучених у депозит;

в) платіж за придбання товарів у розстрочку;

г) платіж за володіння та користування майном згідно з договорами фінансового лізингу (фінансової оренди) (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об’єкта фінансового лізингу);

ґ) винагорода (дохід) орендодавця як частина орендного платежу за договором оренди житла з викупом, сплачена фізичною особою платнику податку, на користь якого відступлено право на отримання таких платежів.

Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості чи вартості майна або у вигляді фіксованих сум. У разі якщо залучення коштів здійснюється шляхом продажу облігацій, казначейських зобов’язань чи ощадних (депозитних) сертифікатів, емітованих позичальником, або шляхом врахування векселів та здійснення операцій з придбання цінних паперів із зворотним викупом, сума процентів визначається шляхом нарахування їх на номінал такого цінного паперу, виплати фіксованої премії чи виграшу або шляхом визначення різниці між ціною розміщення (продажу) та ціною погашення (зворотного викупу) такого цінного паперу.

Платежі за іншими цивільно-правовими договорами незалежно від того, встановлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або у відсотках суми договору або іншої вартісної бази, не є процентами.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 107.01.01).

Земельні ресурси додали громадам Волині майже 300 мільйонів гривень плати за землю

Волинські власники та користувачі землі протягом семи місяців 2022 року сплатили до місцевих бюджетів Волині 298 мільйонів гривень плати за землю.

Сума надходжень плати за землю, отримана громадами області, дещо менша  минулорічних показників за аналогічний період. Ця  ситуація пов’язана з відтермінуванням сплати земельного податку фізичними особами через запровадження воєнного стану.

Як і в минулі роки, найбільшу суму плати за землю до місцевих бюджетів перераховують юридичні особи. Наразі їх внесок – 266 мільйонів гривень. Тим часом, громадяни-землевласники сплатили 31 мільйон гривень земельного податку.

Оскільки в області не ведуться активні бойові дії, у податковій службі рекомендують платникам своєчасно перераховувати до бюджету належні податки та збори. Водночас громадяни-землевласники та землекористувачі повинні подбати про сплату заборгованих у минулі роки податкових платежів – земельного податку та податку на нерухомість.  

«Сьогодні надзвичайно важливо, щоб громади мали  належне фінансове забезпечення. Власне сплачені мешканцями громад податки – це їх важливий фінансовий  внесок  у створення умов для  діяльності комунальних служб, закладів  охорони здоров’я та освіти, а також розв’язання інших актуальних питань, зокрема оборонного характеру. Оскільки чимало громадян мають заборгованість зі сплати майнових податків, варто її погасити  і таким чином фінансово підтримати спроможність громади виконувати свої завдання та функції», - наголошує в.о. начальника Головного управління ДПС у Волинській області Сергій Лисеюк.   

Звертаємо увагу, що платники податків мають можливість самостійно провести звірку щодо розрахунків з бюджетом через Електронний кабінет. Щоб стати користувачем електронних сервісів ДПС треба отримати електронний цифровий підпис, зареєструватися на вебпорталі ДПС і в будь-який зручний час переглядати інформацію щодо нарахування та сплати податків з персонального комп’ютера чи гаджета.

Інформацію щодо нарахованих податкових зобов’язань також можна отримати у Центрах обслуговування платників, що діють при державних податкових інспекціях області.

Водночас податківці рекомендують  скористатися правом на податкову амністію тим, хто придбав майно за доходи, з яких не сплачено ПДФО. Сплативши збір після подання одноразової добровільної декларації, такі особи звільняються від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності за несплату податків у минулому.

Щодо активів, які підлягають декларуванню у рамках податкової амністії, детальну інформацію можна отримати у тематичному банері на субсайті Головного управління ДПС у Волинській області та за номером телефону «гарячої» лінії (0332) 777-106, що працює щосереди з 10.00 до 12.00.

Індивідуальні консультації, які надають працівники податкової служби Волинської області набули традиційної форми спілкування  

Індивідуальні консультації, які надають працівники Головного управління ДПС у Волинській області, для майбутніх бізнесменів в Луцькому міському центрі зайнятості, набули традиційної форми спілкування.  

«Зазвичай, за індивідуальними консультаціями звертаються громадяни, які визначилися з видами діяльності, але в них виникають проблеми щодо обрання системи оподаткування. В Україні існує дві поширені організаційно – правові форми: підприємство (юридична особа) або підприємець (фізична особа). Вони різні. Кожна з них має переваги та недоліки Тому ми намагаємося зупинитися на цих питаннях більш детальніше під час індивідуального спілкування, - зазначила завідувач сектору інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Волинській області Олена Нікотіна.

Крім того, представник ГУ ДПС в області Олена Нікотіна ознайомила учасників індивідуальних консультацій про особливості проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Нагадаємо, що з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року кожен, хто отримував доходи, які були приховані від оподаткування, може скористатися правом на одноразове (спеціальне) добровільне декларування активів.

Детальну інформацію щодо активів, які підлягають декларуванню у рамках податкової амністії, можна отримати у тематичному банері на субсайті Головного управління ДПС у Волинській області та за номером телефону «гарячої» лінії (0332) 777-106, яка працює щосереди з 10.00 до 12.00.

 Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                      О. НІКОТІНА

Опитування щодо оцінювання рівня корупції в органах ДПС

Державна податкова служба України з 15 серпня 2022 року до 27 серпня 2022 року проводить загальнонаціональне опитування платників податків щодо оцінювання рівня корупції в органах ДПС.

Просимо відповісти на запропоновані питання для надання оцінки корупційним ризикам в органах ДПС та подальшого їх усунення.

Опитування є анонімним,  добровільним та не займе багато часу.

Допоможіть нам ідентифікувати проблемні питання в роботі органів ДПС та стати кращими. Опитування можна пройти за посиланням: https://tax.gov.ua/anketa/?3334988812.

Результати опитування будуть оприлюднені на вебпорталі ДПС одразу після їх опрацювання.

Заздалегідь вдячні за надану допомогу!

Пресслужба Державної податкової служби України

12.08.2022

Чи може будь-який платник – ЮО, ФОП, ФО подати заяву на отримання довідки-підтвердження статусу податкового резидента України та отримати таку довідку через Електронний кабінет?

Будь-який платник – юридична особа, фізична особа – підприємець, фізична особа може надіслати лист (запит тощо) у довільній формі через Електронний кабінет до відповідного органу ДПС за місцезнаходженням юридичної особи (місцем проживання фізичної особи) щодо отримання довідки-підтвердження статусу податкового резидента України (далі – Довідка).

При цьому, нормами наказу ДПА України від 12.04.2002 № 173 «Про підтвердження статусу податкового резидента України» зі змінами та доповненнями не передбачено отримання платником Довідки в електронному вигляді.

Орган ДПС на своєму бланку видає платнику податків (юридичній особі, фізичній особі – підприємцю, фізичній особі) Довідку протягом 10-ти робочих днів з моменту подання письмового звернення такої особи.

Форма довідки-підтвердження статусу податкового резидента України (далі – Довідка) визначена наказом ДПА України від 12.04.2002 № 173 «Про підтвердження статусу податкового резидента України» зі змінами та доповненнями (далі – Наказ № 173).

Згідно з п. 2 Наказу № 173 Довідку видає державна податкова інспекція за місцезнаходженням юридичної особи (місцем проживання фізичної особи) на своєму бланку протягом 10-ти робочих днів з моменту подання письмового звернення такої особи.

Звернення щодо отримання Довідки може бути подано особисто заявником, уповноваженою на це особою або надіслано поштою.

Довідка видається для підтвердження, що особа є платником податків в Україні і є резидентом України у розумінні договору про уникнення подвійного оподаткування між Україною та відповідною країною.

Довідка діє в межах календарного року та потребує щорічного її оновлення.

Згідно з п. 42 прим. 1. 2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема подання звернень.

Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабiнету дозволяє надіслати лист (запит тощо) до відповідного органу ДПС.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Протягом одного робочого дня після надсилання листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації запиту в органі ДПС, до якого даний запит направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації листів в органі ДПС користувач може переглянути в вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи».

Довідково: Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс (категорія 135.03).

Чи має право ФО укласти договір про добровільну сплату єдиного внеску та який розмір єдиного внеску при цьому передбачений?

Фізична особа має право на добровільну сплату єдиного внеску у розмірі 22 відс. до визначеної бази нарахування єдиного внеску.

Відповідно до абзацу п’ятого частини першої ст. 10 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), є особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, та не належать до платників єдиного внеску, визначених пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, – виключно на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з частиною другою ст. 10 Закону № 2464 особи, зазначені в частині першій ст. 10 Закону № 2464, беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, але не менше одного року (крім договорів про одноразову сплату).

З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору (абзац третій частини третьої ст. 10 Закону № 2464).

Базою нарахування єдиного внеску для осіб, які беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, є суми, що визначаються такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Частиною шостою ст. 10 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок для осіб, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску встановлюється у розмірі, визначеному ст. 8 Закону № 2464 (крім випадків одноразової сплати, передбачених частиною п’ятою ст. 10 Закону № 2464).

Згідно з частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної бази нарахування єдиного внеску.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс (категорія 201.05).

Громадяни знайомляться з нормами одноразового добровільного декларування в Центрі обслуговування платників Маневицької ДПІ

Тематичні зустрічі з платниками з питань одноразового добровільного декларування стали звичною практикою. Зокрема, начальник Маневицької ДПІ Наталія Бідун особисто спілкується з платниками, котрі цікавляться податковою амністією активів.  

У ході діалогу представник податкової служби пропонує громадянам ознайомитися з тематичною друкованою продукцією та роз’ясненнями в банері «Одноразове добровільне декларування».  

Начальник Маневицької ДПІ Наталія Бідун каже, що громадяни просять конкретизувати вимоги до потенційних декларантів та особливості подання одноразової добровільної декларації.

«Якщо вартість активів, що придбані за кошти без оподаткування, не перевищує 400 тисяч гривень, декларацію подавати не треба. В інших випадках громадянин має право задекларувати нерухомість чи інше майно і, сплативши визначений законом збір, легалізувати активи, що придбані за кошти без належного оподаткування. Такі умови для виведення з «тіні» майна і готівки держава запропонувала вперше. Тож пропонуємо усім скористатися наданою можливістю», - зазначає начальник Маневицької ДПІ Наталія Бідун.

         Також можна не декларувати квартиру/квартири, загальна площа яких не перевищує сукупно до 120 кв. м. та будинок/будинки , загальна площа яких не перевищує сукупно до 240 кв. м, технічні споруди до 60 кв.м., земельні ділянки - у межах норм безоплатної приватизації та один транспортний засіб особистого некомерційного використання. 

Якщо площа нерухомості чи іншого майна перевищує зазначену, або ж особа має активи вартістю понад 400 тисяч гривень і придбала їх за рахунок доходів, з яких не сплачено податків, варто скористатися правом на податкову амністію.

            Особи, які задекларують активи, придбані за доходи без сплати податків, за умови сплати одноразового збору з одноразового добровільного декларування, звільняються від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності за несплату податків.

            Потенційні декларанти можуть ознайомитися з положеннями пропонованої податкової амністії на субсайті Головного управління ДПС у Волинській області.

Щосереди громадяни мають можливість отримати консультації щодо подання одноразової добровільної декларації за номером телефону «гарячої лінії» в м. Луцьку (0332) 777-106 з 10.00 до 1200.

ВІДЕОМАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ

На Волині ріст сплати податку на прибуток перевищив 19 відсотків

Волинські підприємства (без врахування великих платників податків) протягом семи місяців 2022 року спрямували до держбюджету 447 мільйонів гривень податку на прибуток.

Це на 19,4 відсотка більше проти аналогічного періоду торік.

Такого позитивного результату у надходженнях податку на прибуток досягнуто завдяки ефективному податковому моніторингу діяльності  місцевих підприємств та якісному адмініструванню з боку податкової служби, - зазначають у Головному управлінні ДПС у Волинській області.

«Безумовно, що головний чинник стабільного наповнення бюджету - відповідальна позиція волинського бізнесу, який адаптує свою діяльність до умов воєнного часу, при цьому дбає про інтереси держави. Через військову агресію рф нинішні економічні умови вимагають максимальних зусиль від кожного, хто провадить підприємницьку діяльність  в Україні. Тож, щира подяка платникам, які у надскладних обставинах сумлінно виконують податкові зобов’язання», - наголошує в.о. начальника Головного управління ДПС у Волинській області Сергій Лисеюк.

Посадовець підкреслив, що зі свого боку фахівці податкового адміністрування активно протидіють спробам певних бізнес-кіл приховати реальний результат господарювання шляхом декларування фіктивної збиткової діяльності.

Захист суверенітету і незалежності держави повинен мати належне фінансове забезпечення. Тому внесок кожного платника податків до бюджету країни – важливий, - наголошують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.

Чи можуть ФО, які провадить незалежну професійну діяльність, за 2022 рік враховуватися документально підтверджені витрати у вигляді вартості майна, в тому числі грошові кошти, що добровільно перераховані Збройним Силам України?

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), зокрема, п. 1 «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п.п. 22.

Так, п.п. 22 п. 1 «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що за результатами податкових (звітних) періодів за 2022 рік у складі витрат від провадження певного виду незалежної професійної діяльності можуть враховуватися документально підтверджені витрати у вигляді вартості майна, в тому числі грошові кошти, що добровільно перераховані (надані, передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, та/або грошові кошти, перераховані на спеціальні рахунки, відкриті Національним банком України для збору коштів.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс (категорія 109.20).

11.08.2022

Яким чином можна надіслати повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту через Електронний кабінет та за яким ідентифікатором форми?

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557).

     Відповідно до п. 2 розд. ІІ Порядку № 557 платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів.

     Згідно з постановляючою частиною постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту» із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 413), повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту (далі – Повідомлення) подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв’язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу.

Порядок функціонування Електронного кабінету визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету» із змінами та доповненнями.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Доступ до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).

Режим «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету забезпечує можливість створення платниками податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, в тому числі Повідомлення, підписання і подання такої звітності до контролюючих органів.

Для формування Повідомлення в режимі «Введення звітності» платник самостійно встановлює фільтр за параметрами: рік, період, щодо якого здійснюється звітування, за допомогою кнопки «Створити» обирає тип форми «J(F)30 Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Із запропонованого переліку форм обирає форму «J(F)3001002» Повідомлення про прийняття працівника на роботу/ укладення гіг-контракту, зазначає відповідний територіальний орган ДПС (регіон, район) в полі «Код ДПІ» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації) та натискає кнопку «Створити».

Режим «Перегляд звітності» надає користувачу Електронного кабінету можливість перегляду поданої звітності.

Вкладка «Вхідні документи» режиму «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанцій щодо приймання та обробки податкової звітності, інформаційних повідомлень, кореспонденції тощо, надісланої користувачу Електронного кабінету.

Додатково повідомляємо, що для інформаційної підтримки та допомоги платникам при користуванні Електронним кабінетом, відкрита і приватна частини Електронного кабінету містять режим «Допомога», в якому розміщено інструкцію користувача по кожному режиму Електронного кабінету.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 201.10).

У місцевих бюджетах Волині - понад 83 мільйони гривень роздрібного акцизу

За підсумками семи місяців 2022 року громади Волині залучили 83,3 мільйона гривень акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизної продукції. Це на 6,8 відсотка більше проти аналогічного періоду торік.  

Завдяки системному моніторингу та контролю з боку податкової служби за ситуацією на ринку реалізації горілчаної продукції та тютюнових виробів бюджети громад стабільно отримують належні суми роздрібного акцизу,- зазначають у Головному управлінні ДПС у Волинській області та просять представників бізнесу не допускати порушень при реалізації підакцизної продукції.  

Водночас податківці застерігають волинян від споживання підакцизної продукції сумнівного походження. У податковій службі наголошують: якісний товар, що перебуває у легальному обігу, обов’язково містить марку акцизного податку встановленого зразка на кожній одиниці продукції, а продавець такої продукції повинен мати ліцензію на реалізацію алкогольних напоїв і  тютюнових виробів.

Нагадаємо, що в умовах воєнного стану Державна податкова служба забезпечує контроль за діяльністю суб’єктів господарювання сфери торгівлі, ресторанного господарства та послуг шляхом проведення фактичних перевірок.

Насамперед, перевірки закладів торгівлі та громадського харчування проводяться за скаргами громадян, у яких повідомляється про відмову суб’єкта господарювання у можливості проведення розрахунків за придбані товари (послуги) платіжною карткою, незастосування РРО/ПРРО при здійсненні розрахунків за продаж підакцизної продукції.

Якщо Ви володієте інформацією про реалізацію, зберігання пального та фальсифікованих алкогольних напоїв і тютюнових виробів, немаркованих марками акцизного податку встановленого зразка, реалізацію таких товарів особам, які не досягли 18 років, чи торгівлю пальним, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, варто повідомити про такі факти за номером (0332) 777-152  (управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Волинській області). Своє повідомлення Ви можете також надіслати поштою за адресою: м. Луцьк, Київський майдан, 4 (конфіденційність гарантується).

Мінімальне податкове зобов’язання у разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування визначається для орендарів

У разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування (при оформленні таких взаємовідносин відповідно до чинного законодавства) мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному Податковим кодексом України.

Для фізичних осіб, які оформили взаємовідносини щодо передачі сільськогосподарських угідь в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування, МПЗ контролюючим органом не визначається. У такому випадку МПЗ за такі землі сплачує орендар.

Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» для платників податків – фізичних осіб, у яких у власності та/або користуванні (оренді, суборенді, емфітевзисі, постійному користуванні) є земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, введено поняття мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ).

Відповідно до п.п. 162.1.1 прим. 1 п. 162.1 ст. 162 ПКУ платниками у частині МПЗ зобов’язання є резидент, який володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.

Підпунктом 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПКУ встановлено, що визначення загального МПЗ фізичним особам, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб до 1 липня року, наступного за звітним.

Платниками податку до бюджету сплачується лише позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.

До загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів для платника податку – фізичної особи включаються: податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції; земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь (п.п. 170.14.5 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).

Слід зазначити, що у разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування (при оформленні таких взаємовідносин відповідно до чинного законодавства) МПЗ визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному ПКУ.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно–довідковий ресурс (категорія 103.02).

В якому звітному періоді покупці мають право віднести до складу податкового кредиту суму ПДВ, зазначену у податковій накладній, в обов’язкових реквізитах якої допущено помилки, та їх виправлено шляхом складання розрахунку коригування?

Покупці, крім тих, які застосовують касовий метод податкового обліку, мають право віднести до складу податкового кредиту суму ПДВ, зазначену у податковій накладній, в обов’язкових реквізитах якої допущено помилки, що заважають ідентифікувати здійснену операцію, та які виправлено шляхом складання розрахунку коригування, після реєстрації такого розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН):

у разі своєчасної реєстрації в ЄРПН – у податковій звітності з ПДВ за той звітний (податковий) період, в якому складено розрахунок коригування, або за будь-який наступний звітний (податковий) період, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складання такої податкової накладної;

у разі несвоєчасної реєстрації в ЄРПН – у податковій звітності з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН, або будь-якого наступного звітного (податкового) періоду, але не пізніше ніж через 365 днів з дати складання такої податкової накладної.

При цьому у разі зупинення реєстрації таких розрахунків коригування в ЄРПН термін (365 днів) переривається на період такого зупинення.

Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, мають право віднести до складу податкового кредиту суму ПДВ, зазначену у податковій накладній, в обов’язкових реквізитах якої допущено помилки, що заважають ідентифікувати здійснену операцію, та які виправлено шляхом складання розрахунку коригування, в аналогічному порядку, але за умови оплати або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, не більше ніж через 60 календарних днів з дати такої оплати (незалежно від того, який термін пройшов з дати складання такої податкової накладної).

Довідково: Закон України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» .

10.08.2022

З майбутніми бізнесменами зустрілися представники Головного управління ДПС у Волинській області

Як започаткувати свій бізнес та що для цього потрібно? Який механізм  оподаткування суб’єктів господарювання під час воєнного стану? - ключові питання зустрічі, яка відбулася за ініціативи Луцького міського центру зайнятості та Головного управління ДПС у Волинській області.

Сьогодні  є люди, які в умовах воєнного стану, задумуються про свою справу. Відразу виникають питання: як почати, звідки взяти капітал, і що необхідно робити?

Реєстрація та вибір системи оподаткування це один з найбільш важливих питань старту. «Саме від нього залежить чистий прибуток. В Україні існує дві поширені організаційно – правові форми: підприємство (юридична особа) або підприємець (фізична особа). Вони різні. Кожна з них має переваги та недоліки», - зазначила завідувач сектору інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Волинській області Олена Нікотіна.

Усі бажаючі отримали індивідуальні консультації.

Крім того, представник ГУ ДПС в області Олена Нікотіна ознайомила присутніх про особливості проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Нагадаємо, що з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року кожен, хто отримував доходи, які були приховані від оподаткування, може скористатися правом на одноразове (спеціальне) добровільне декларування активів.

Детальну інформацію щодо активів, які підлягають декларуванню у рамках податкової амністії, можна отримати у тематичному банері на субсайті Головного управління ДПС у Волинській області та за номером телефону «гарячої» лінії (0332) 777-106, яка працює щосереди з 10.00 до 12.00.

 Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                      О. НІКОТІНА

Завдяки легальним доходам волинян до бюджету сплачено понад 4 мільярди гривень ПДФО

Упродовж семи місяців 2022 року на Волині завдяки офіційним робочим місцям та задекларованим доходам до бюджету сплачено понад 4 мільярди гривень податку на доходи фізичних осіб.

Сума перерахованого ПДФО в області до бюджетів усіх рівнів на 31 відсоток перевищує аналогічні надходження торік.

         Серед чинників, що сприяють росту надходжень податку на доходи фізичних осіб – збереження робочих місць і дотримання вимог закону більшістю волинських працедавців, - констатують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.

«Сумлінна сплата податків – обов’язкова умова фінансової безпеки країни, яка в умовах протидії військовій агресії зберігає економічну активність. Завдяки офіційним робочим місцям громади і держбюджет щомісяця отримують вагомі податкові надходження. Тож, дотримання вимог податкового і трудового законодавства у взаємовідносинах із найманими особами надзвичайно важливе для бюджетної стабільності в цілому», - наголошує в.о. начальника Головного управління ДПС у Волинській області Сергій Лисеюк.  

Посадовець підкреслив, що саме зараз податкова служба активно співпрацює із Держпраці  у рамках інформаційної кампанії  «Виходь на світло!» з тим, щоб захистити інтереси найманих працівників та залучити до бюджету вкрай потрібні для країни кошти.

Зокрема, у рамках кампанії «Виходь на світло!» ДПС надає інформаційну підтримку щодо ознайомлення громадян з вимогами законодавства про офіційне оформлення найманої праці, спільно з Держпраці аналізує виявлені порушення та працює на їх упередження.

Сектор інформаційної взаємодії

Чи має право СГ зберігати пальне для власних потреб без наявності ліцензії у період воєнного стану, та чи буде в такому випадку застосовуватись відповідальність?

Суб’єкт господарювання не має права зберігати пальне для власних потреб без наявності ліцензії у період воєнного стану.

У разі зберігання пального без наявності ліцензії до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 500000 грн.

При цьому, ліцензії на зберігання пального, за якими до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України або за наявності обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) не сплачено черговий платіж за ліцензію та/або закінчився термін її дії, вважаються діючими.

Порядок видачі, анулювання ліцензій на право зберігання пального встановлено ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481). Зокрема, передбачено, що зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії. Суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального.

Відповідно до ст. 15 Закону № 481 ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво)має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального, місцях роздрібної торгівлі пальним або місцях оптової торгівлі пальним на які отримані відповідні ліцензії.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють, зокрема, зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на зберігання пального не отримують.

Інших виключень щодо ліцензування зберігання пального Закон № 481 не містить.

Згідно ст. 17 Закону № 481 до суб’єктів (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 500000 грн. у разі зберігання пального без наявності ліцензії.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно - довідковий ресурс (категорія 113.04).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

Чи має право ФО – резидент на отримання податкової знижки в частині суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, якщо протягом звітного року об’єкт іпотеки був відчужений?

Фізична особа може включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом лише при дотриманні умов, передбачених п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу України.

Житловий будинок (квартира, кімната), що будується чи придбавається, має бути визначений як основне місце проживання.      Якщо протягом звітного року об’єкт іпотеки був відчужений, то фізична особа не має права включати до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом.

Відповідно до п.п. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п. 175.1 ст. 175 ПКУ).

Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла (абзац третій п. 175.1 ст. 175 ПКУ).

Право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно зі ст. 175 ПКУ, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому, зокрема, збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання (п.п. 175.4 ст. 175 ПКУ).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно - довідковий ресурс (категорія 103.06.01).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                             О. НІКОТІНА

Яким чином здійснюється реєстрація РРО та взяття його на облік контролюючим органом?

Реєстрація реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

Для реєстрації РРО суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання подає до контролюючого органу заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-РРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-РРО) за ідентифікатором форми J/F1311405 в розділі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету.

У разі відсутності підстав для відмови в реєстрації РРО посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня надходження реєстраційної заяви за ф. № 1-РРО приймає рішення про можливість реєстрації РРО, формує та резервує фіскальний номер РРО в інформаційній системі ДПС та надсилає до центру сервісного обслуговування (далі – ЦСО) інформацію у вигляді довідки про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій за ф. № 2-РРО засобами телекомунікацій в електронній формі.

Після закінчення робіт із введення РРО в експлуатацію ЦСО надсилає до контролюючого органу, де проводиться реєстрація РРО, примірники довідки про опломбування РРО та акта введення в експлуатацію РРО засобами телекомунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов’язкових реквізитів електронних документів. Роботи з введення РРО в експлуатацію виконуються ЦСО відповідно до вимог експлуатаційних документів у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати його інформування ДПС про резервування фіскального номера реєстратора.

Протягом трьох робочих днів з дати надсилання до ЦСО довідки про резервування фіскального номера суб’єкт господарювання повинен забезпечити переведення РРО у фіскальний режим роботи (внесення фіскального номера до фіскальної пам’яті РРО, персоналізація та опломбування РРО в ЦСО).

Після отримання належним чином оформлених документів посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня проводить реєстрацію РРО шляхом внесення даних до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС, розміщує в Електронному кабінеті в електронній формі та/або надає (надсилає) суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення РРО за ф. № 3-РРО (додаток 3 до Порядку)за ідентифікатором форми J1413404 (далі – реєстраційне посвідчення за ф. № 3-РРО), що засвідчує реєстрацію РРО в контролюючому органі.

При реєстрації резервного РРО у правому верхньому куті реєстраційного посвідчення за ф. № 3-РРО робиться відмітка «Резервний», у першому рядку відповідної таблиці в реєстраційному посвідченні за ф. № 3-РРО зазначаються назва та адреса господарської одиниці, де буде зберігатися резервний РРО, а в інших рядках – назви та адреси всіх господарських одиниць, де він може використовуватися. Щодо кожної господарської одиниці, де використовуватиметься резервний РРО, суб’єкт господарювання має завчасно повідомити як про об’єкт оподаткування.

Реєстрація резервного РРО для використання та зберігання у господарський одиниці, на якій використовується як основний програмний РРО, проводиться в порядку, визначеному розд. ІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно - довідковий ресурс (категорія 109.06).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                             О. НІКОТІНА

09.08.2022

Чи подається фінансова звітність з виправленими показниками до додатка ВП до податкової декларації з податку на прибуток підприємств та в якому вигляді (електронному чи на паперових носіях)?

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що відповідно до абзацу першого п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з абзацами першим – третім п. 46.2 ст. 46 ПКУ платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно з Законом № 996, у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, є додатком, зокрема, до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) та її невід’ємною частиною.

Слід зазначити, що відповідно до абзацу першого п. 49.4 ст. 49 ПКУ платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів України законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155).

Фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються згідно з вимогами абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, подаються в електронній формі з дотриманням вимог Закону № 851 та Закону № 2155 до контролюючих органів, зокрема, платниками податку на прибуток, які подають податкову звітність в електронній формі (абзац третій п. 49.4 ст. 49 ПКУ).

Абзацами першим – другим п. 50.1 ст. 50 ПКУ встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним Декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої Декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі Декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями.

Якщо допущена помилка у раніше поданій Декларації виправляється шляхом виправлення такої помилки, зокрема, у звітній (звітній новій) Декларації, то за звітний (податковий) період, в якому була допущена помилка, заповнюється додаток ВП.

У разі заповнення у складі звітної (звітної нової) Декларації додатка ВП за минулий звітний (податковий) період, що уточнюється, платник податку на прибуток повинен подати виправлену фінансову звітність за такий звітний (податковий) період, що уточнюється, та в таблиці 3 додатка ВП зазначити відповідні позначки.

Зокрема, в електронній формі виправлену фінансову звітність подають платники податку на прибуток, які подають Декларацію в електронній формі (у т. ч. які належать до великих та середніх підприємств). При цьому Декларація з додатком ВП в електронній формі подається після подання виправленої фінансової звітності в електронній формі та її прийняття органами статистики, аналогічно поданню звітної (звітної нової) Декларації без додатка ВП. З урахуванням того, що у формі додатка ВП до Декларації та у Декларації зазначаються позначки про наявність поданих до Декларації додатків – форм фінансової звітності за відповідний звітний (податковий) період, то спочатку подається фінансова звітність.

При поданні в інших випадках виправленої фінансової звітності в паперовій формі, така фінансова звітність подається до контролюючого органу одночасно з Декларацією.

Крім того, платники мають право скористатися нормами п. 46.4 ст. 46 ПКУ щодо подання доповнення до Декларації, яке може бути складено за довільною формою та буде використано контролюючим органом при аналізі показників такої Декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 102.20.02).

Ковельські податківці активно консультують громадян щодо особливостей одноразового добровільного декларування

Пропонована державою податкова амністія активів - реальна можливість розпочати історію сумлінного платника податків, - наголошують у ході діалогу з громадянами про переваги одноразового добровільного декларування ковельські податківці.

У Центрі обслуговування платників Ковельської ДПІ відвідувачам також пропонують консультаційну допомогу щодо заповнення і подання одноразової добровільної декларації.

Насамперед, податківці акцентують увагу на тому, що така декларація подається винятково в електронному вигляді та пропонують потенційним декларантам стати активними користувачами електронних сервісів ДПС.

Щоб скористатися правом на податкову амністію потрібно заповнити в Електронному кабінеті і подати одноразову добровільну (спеціальну) декларацію, згодом сплатити передбачений спеціальний збір.

Нагадаємо, що із 1 вересня 2021 року держава вперше запропонувала дієвий і цілком прийнятний компромісний механізм виведення з «тіні» набутих активів у легальну площину. Особливий порядок добровільного декларування пропонується власникам активів, вартість яких перевищує 400 тисяч гривень.

Якщо такі активи придбані за доходи, з яких не сплачено податки, можна подати одноразову добровільну декларацію, сплатити одноразовий збір і таким чином уникнути кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності за несплату податків у минулому.

            Задекларувавши активи, треба буде сплатити збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування, розмір якого значно менше, ніж встановлений законодавством податок на доходи фізичних осіб. Загальна ставка одноразового збору – 5%, для закордонних активів – 9%, для активів у вигляді облігацій внутрішньої державної позики – 2,5%.

Кожному декларанту фахівці податкової служби надають необхідну консультаційну допомогу. Зокрема, детальнішу інформацію щодо активів, які підлягають декларуванню та про процедуру подання декларації можна отримати у тематичному банері на субсайті Головного управління ДПС у Волинській області та за номером телефону гарячої лінії (0332) 777-106, що працює щосереди з 10.00 до 12.00.

Платники податків Волині спрямували до держбюджету на 16 відсотків податків більше

За підсумками семи місяців 2022 року платники податків Волині спрямували до держбюджету понад 3,2 мільярда гривень податкових платежів, які адмініструє Головне управління ДПС у Волинській області.

Це на 16 відсотків більше проти аналогічного періоду торік.

«В умовах воєнного стану тенденцію росту показників сплати податків до держбюджету в області збережено. Зокрема, на Волині до державної скарбниці сплачено на 450 мільйонів гривень податкових платежів більше, ніж у січні-липні торік. Всупереч труднощам воєнного часу волинські платники податків  відповідальні у виконанні зобов’язань перед бюджетом. своєчасно та у повному обсязі перераховують податки», - коментує в.о. начальника Головного управління ДПС у Волинській області Сергій Лисеюк.

Посадовець підкреслив, що саме сумління волинського бізнесу та якісний податковий супровід  з боку ДПС- основна передумова позитивної динаміки податкових надходжень.  

Тож, у податковій службі відзначають високий рівень податкової культури більшості представників підприємництва та наголошують: ефективна протидія ворогу в умовах військової агресії рф повинна мати належне фінансове забезпечення. Тому внесок кожного платника податків у перемогу над загарбниками - важливий.

Нагадаємо, що про стан розрахунків з бюджетом, реєстраційні та облікові дані, результати обробки податківцями звітів та строки подання звітності і сплати податків можна дізнатися через Електронний кабінет та сервіс «InfoTAX».

За яких умов звільняються від відповідальності платники податків, які мають/не мають можливість своєчасно виконати свій податковий обов’язок?

Головне управління ДПС у Волинській області  інформує, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

     Згідно з абзацами першим – п’ятим п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

     У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної ПКУ, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

     Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

     Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов’язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, передбачених ПКУ, за умови виконання ними таких податкових обов’язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

     Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відс., звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов’язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу таких платників на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відс. за умови виконання ними таких податкових обов’язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки.

     Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац восьмий п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

     Платники податків, які у зв’язку з наслідками їх безпосередньої участі у воєнних діях не дотрималися визначених п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ термінів виконання податкових обов’язків, звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за невиконання податкових обов’язків, за умови виконання таких обов’язків протягом одного місяця з дня закінчення дії наслідків, які унеможливили виконання таких обов’язків (п.п. 69.3 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 132.00).

05.08.2022

Чи включаються до складу податкової знижки платника ПДФО суми коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків у період воєнного стану неприбутковим організаціям?

За результатами 2022 року при реалізації права на податкову знижку до податкової знижки платника податку на доходи фізичних осіб у звітному податковому році включаються суми коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України, у розмірі, що не перевищує 16 відс. суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до ПКУ, зокрема, підрозд. 1 розд. «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п. 21.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс( категорія 103.06).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                                        О. НІКОТІНА

Податківці просять платників податків Володимир-Волинського району сплатити заборговані платежі до бюджету

В умовах воєнного стану бюджетна стабільність громад залежить від сумління кожного платника податків. Оскільки чимало громадян, підприємців та юридичних осіб у минулі роки допустили заборгованість зі сплати  податків, саме час розрахуватися з місцевим бюджетом, - наголошують у Головному управлінні ДПС у Волинській області. 

Зокрема, про погашення податкових боргів повинні подбати громадяни-власники землі та об’єктів нерухомості, а також підприємці-фізичні особи, фірми, підприємства та організації.

З переліком боржників бюджету – платників податків громад Володимир-Волинського району можна ознайомитися за посиланням.

Звертаємо увагу, що звірку щодо розрахунків з бюджетом можна провести самостійно через Електронний кабінет.

Щоб стати користувачем електронних сервісів ДПС потрібно отримати електронний цифровий підпис, зареєструватися на вебпорталі ДПС і в будь-який зручний час переглядати інформацію щодо нарахування та сплати податків з персонального комп’ютера чи гаджета.

Інформацію щодо нарахованих податкових зобов’язань також можна отримати у Центрах обслуговування платників, що діють при державних податкових інспекціях області.

Нагадаємо, що на важливості своєчасних розрахунків із бюджетом, зокрема погашенні податкових боргів, особливо наголошується у наказі голови Волинської ОВА від 22.04.2022 року № 137 «Про забезпечення виконання доходів місцевих бюджетів».

Водночас податківці рекомендують скористатися правом на податкову амністію тим, хто придбав майно за доходи, з яких не сплачено ПДФО. Сплативши збір після подання одноразової добровільної декларації, такі особи звільняються від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності за несплату податків у минулому.

Щодо активів, які підлягають декларуванню у рамках податкової амністії, детальну інформацію можна отримати у тематичному банері на субсайті Головного управління ДПС у Волинській області та за номером телефону «гарячої» лінії (0332) 777-106, що працює щосереди з 10.00 до 12.00.

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

На які підакцизні товари (продукцію) встановлюють МРЦ з 01.01.2022 та в які терміни подається декларація про МРЦ?

Головне управління ДПС у Волинській області наголошує, що Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914), зокрема, передбачено доповнити перелік підакцизних товарів, на які встановлюються МРЦ виробниками або імпортерами, тютюном та промисловими замінниками тютюну, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, шляхом їх декларування (п.п. 14.1.106 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ)).

Пунктом 3 розд. III Порядку складання та подання декларації про максимальні роздрібні ціни (далі – МРЦ) на підакцизні товари (продукцію), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.03.2015 № 359 із змінами та доповненнями визначено що у графі 2 «Код товару (продукції) за УКТ ЗЕД» вказується код підакцизних товарів (продукції), на які ст. 215 ПКУ встановлено адвалорні ставки податку (зокрема, до коду 2402 20 90 10 УКТ ЗЕД відносяться сигарети без фільтра, цигарки; до коду 2402 20 90 20 УКТ ЗЕД - сигарети з фільтром; до коду 2402 10 00 90 УКТ ЗЕД - сигарили, включаючи сигарили з відрізаними кінцями, з вмістом тютюну).

З набуттям чинності Закону № 1914 на виробників та імпортерів покладається податковий обов’язок зі сплати ПДВ (з 01.01.2022) та акцизного податку з роздрібного продажу (з дня набрання чинності змінами до Бюджетного кодексу України) із застосуванням МРЦ, які встановлюються, зокрема, на:

сигари, включаючи сигари з відрізаними кінцями, з вмістом тютюну (код згідно з УКТ ЗЕД 2402 10 0010) (далі – сигари);

тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням (код згідно з УКТ ЗЕД 2403 99 90 10) (далі –ТВЕН);

тютюн та замінники тютюну, інші, промислового виробництва;

тютюн «гомогенізований» або «відновлений»;

тютюнові екстракти та есенції (крім тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням) (код згідно з УКТ ЗЕД 2403 (крім 2403 99 90 10)) (далі – тютюн та замінники тютюну (крім ТВЕН));    

рідини, що використовуються в електронних сигаретах (код згідно з УКТ ЗЕД 3824 99 96 20).

ПКУ визначено терміни подання декларації про максимальні роздрібні ціни (далі – Декларація) та процедуру їх запровадження:

Декларація подається виробником або імпортером підакцизних товарів (продукції) до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше ніж 10 та 25 числа місяця (п. 220.4 ст. 220 ПКУ);

установлені виробником або імпортером МРЦ на перелічені у Декларації товари (продукцію) не пізніше ніж 10 числа запроваджуються з 15 числа місяця, в якому подається Декларація, а установлені не пізніше ніж 25 числа – з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому Декларацію подано центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і діють до їх зміни у порядку, встановленому ПКУ (п. 220.7 ст. 220 ПКУ).

Особливості заповнення окремих граф Декларації з урахуванням Закону № 1914:

у графі 2, крім кодів товарів (продукції) згідно з УКТ ЗЕД 2402 20 90 10, 2402 20 90 20, 2402 10 00 90, надано можливість внесення за кодами товарів (продукції) згідно з УКТ ЗЕД наступних кодів: 2402 10 00 10, 2403 11 00 00, 2403 19 10 00, 2403 19 90 00, 2403 91 00 00, 2403 99 10 00, 2403 99 90 10, 2403 99 90 90, 3824 99 96 2020;

у графі 5 «Одиниця товару (продукції), на яку встановлено ціну» може бути зазначено або пачка, або упаковка, або ємність, або тара;

у графі 6 «Кількість одиниць виробу в одиниці товару (продукції), на яку встановлено ціну» зазначається:

кількість підакцизного товару (продукції) в штуках – для сигарет без фільтру, сигарет з фільтром, сигарил, ТВЕН;

місткість тари (ємності) в літрах – для рідин;

вага нетто підакцизного товару (продукції) в кілограмах – для сигар, тютюну та замінників тютюну (крім ТВЕН);

показник графи 6 «Кількість одиниць виробу в одиниці товару (продукції), на яку встановлено ціну» для рідин, сигар, тютюну та замінників тютюну (крім ТВЕН) може зазначатися у форматі числа з кількістю знаків після коми – до п’яти.

Починаючи з 22 грудня 2021 року ДПС забезпечено технічну можливість надання виробниками та імпортерами Декларацій з урахуванням вищенаведених вимог та відповідно виконання ними податкового обов’язку, починаючи з 01.01.2022, із застосуванням максимальних роздрібних цін на підакцизні товари (продукцію).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс( категорія 114.10).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                                                                О. НІКОТІНА

03.08.2022

Надходження єдиного внеску на Волині перевищили 4 мільярди гривень

За підсумками січня-липня 2022 року надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на Волині склали 4 мільярди 306 мільйонів гривень.

Сума перерахованого єдиного внеску працедавцями області на 1085,5 млн гривень перевищує аналогічні показники минулого року.

Таким чином, ріст сплати єдиного внеску в області протягом семи місяців поточного року – плюс 33,7 відсотка до минулорічних показників.  

У період воєнного стану держава виконує соціальні зобов’язання перед своїми громадянами. Окрім того, країна повинна мати фінансові ресурси для  ефективної протидії ворогу в умовах військової агресії рф.

Неодмінна умова фінансової безпеки країни - відповідальна позиція бізнесу та зразкова податкова дисципліна платників податків, - наголошують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.  

Важливо, що дотримання роботодавцями передбачених законом  стандартів оплати праці не лише сприяє бюджетній стабільності. Закон передбачає соціальні гарантії офіційно працевлаштованим особам у випадку втрати працездатності чи робочого місця.

Тобто, кожен, хто працює легально, може розраховувати на соціальну допомогу держави у разі настання страхового випадку чи виходу на пенсію.

Як відображається від’ємне значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років починаючи з 01.01.2022?

Починаючи з першого податкового (звітного) періоду 2022 року великі платники податків, мають право зменшувати об’єкт оподаткування не більше ніж на 50 відс. накопичених податкових збитків минулих податкових (звітних) років.

Для платників податку на прибуток підприємств, які не включені до Реєстру великих платників податків на 2022 рік, порядок відображення податкових збитків залишається без змін, а саме: при розрахунку об’єкта оподаткування за результатами відповідного податкового (звітного) періоду платник має право зменшити фінансовий результат до оподаткування на повну суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.

Закон України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», який набрав чинності 01.01.2022, змінив підхід до визначення об’єкту оподаткування податком на прибуток підприємств великими платниками податків: запроваджено окремий порядок відображення від’ємного значення об’єкта оподаткування платника податків минулих податкових (звітних) років («податкових збитків»).

Так, починаючи з першого податкового (звітного) періоду 2022 року великі платники податків, мають право зменшувати об’єкт оподаткування не більше ніж на 50 відс. накопичених податкових збитків минулих податкових (звітних) років.

Згідно з п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) великим платником податків вважається юридична особа або постійне представництво нерезидента на території України, у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує еквівалент 50 млн. євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період, або загальна сума податків, зборів, платежів, сплачених до Державного бюджету України, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, крім митних платежів, за такий самий період перевищує еквівалент 1,5 млн. євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період.

Реєстр великих платників податків на 2022 рік, затверджений наказом ДПС від 24.09.2021 № 838 зі змінами та доповненнями (далі – Реєстр), включає 1340 юридичних осіб.

Для платників податку на прибуток підприємств, які не включені до зазначеного Реєстру, порядок відображення податкових збитків залишається без змін, а саме: при розрахунку об’єкта оподаткування за результатами відповідного податкового (звітного) періоду платник має право зменшити фінансовий результат до оподаткування на повну суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років згідно з абзацом першим п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ.

Відповідні роз’яснення наведені в Інформаційному листі № 1/2022 «Нововведення Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» Частина 1. Податок на прибуток підприємств», розміщеному на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці «Листівки та брошури».

Довідково: Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс (категорія 102.10).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

02.08.2022

Який порядок розрахунку податкової знижки платника податку за витратами, понесеними на придбання акцій (інших корпоративних прав), емітентом яких є ЮО, яка набула статус резидента Дія Сіті?

Підпунктом 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, або у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, витрати, зокрема, у вигляді суми витрат платника податку на придбання акцій (інших корпоративних прав), емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті згідно з частиною третьою ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667), за умови що такі витрати були понесені платником податку до набуття емітентом статусу резидента Дія Сіті або впродовж періоду, коли такий резидент Дія Сіті відповідав вимозі, встановленій п. 3 частини третьої ст. 5 Закону № 1667.

Право платника податку на податкову знижку за витратами, понесеними на придбання акцій (інших корпоративних прав), емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті згідно з частиною третьою ст. 5 Закону № 1667 виникає за результатами 2022 року за умови дотримання вимог встановлених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

При цьому загальна сума податкової знижки, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. У разі отримання платником податків протягом звітного року доходів, які оподатковувалися за різними ставками ПДФО (заробітна плата та дивіденди), то сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією права платника податку на податкову знижку визначається у порядку, встановленому п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ (у співвідношенні отриманих доходів та утриманого ПДФО).

Згідно з п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, у разі включення до податкової знижки витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

У разі отримання платником податків протягом звітного року доходів, які оподатковувалися за різними ставками ПДФО, сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією права платника податку на податкову знижку, зазначену в абзаці першому п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ, визначається у такому порядку:

визначення часток (у відсотках) доходів, оподаткованих за різними ставками ПДФО, в загальній сумі річного загального оподатковуваного доходу, зазначеного в абзаці першому п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ;

визначення розрахункової бази оподаткування шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, на суму здійснених платником податків протягом звітного податкового року витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ;

визначення розрахункової суми ПДФО окремо за кожною ставкою шляхом множення розрахункової бази оподаткування на ставку ПДФО та частку, що визначена відповідно до абзацу третього п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ для відповідної ставки ПДФО;

визначення суми ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією платником податку права на податкову знижку, як різниці між сумою ПДФО, утриманого протягом звітного року з оподатковуваного доходу, зазначеного в абзаці першому п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ, та розрахунковою сумою ПДФО, визначеною відповідно до абзацу п’ятого п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 103.06).

Ключі електронного цифрового підпису від ДПС з початку року отримали понад 2,3 тисячі платників податків

На Волині з початку року 2353 платники отримали сертифікати відкритих ключів від ДПС.

У переліку клієнтів кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС – фізичні та юридичні особи Волині, які використовують електронні цифрові підписи ДПС у господарській діяльності.

В умовах дії воєнного стану програмно-технічний комплекс кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – Надавач) та більшість відокремлених пунктів реєстрації (далі – ВПР) працюють і надають відповідні послуги клієнтам. Ознайомитись з переліком, адресами та графіком роботи ВПР можна на офіційному інформаційному ресурсі Надавача (https://acskidd.gov.ua/contacts).

Крім того, з 23 березня 2022 року, Надавачем запроваджено сервіс автоматичного формування нових сертифікатів відкритих ключів користувачів за один день до закінчення строку чинності старих сертифікатів, терміном дії на один рік. При цьому особистий ключ користувача не змінюється. Про те, як можна продовжити дію ключа електронного цифрового підпису самостійно – за посиланням.

Варто обов’язково врахувати, що при автоматичному продовженні терміну дії ключа користувачі стаціонарного програмного забезпечення повинні замінити старі сертифікати на нові у такому ПЗ.

Нагадаємо, що з 9 березня 2022 року в приміщенні Головного управління ДПС у Волинській області, за адресою м. Луцьк, Київський майдан,4 та в приміщенні ДПІ у м. Ковелі, за адресою м. Ковель, вул. Чубинського,1 можна отримати електронні довірчі послуги (електронний цифровий підпис).

Для отримання послуги необхідно попередньо надіслати на електронні адреси ra_03@ukr.net (м.Луцьк) та ra_0306@ukr.net (м. Ковель) скан- чи фотокопію заповненої реєстраційної картки та вказати бажаний час і дату особистого прибуття.

Документи, необхідні для оформлення ЕЦП, розміщені за посиланням: https://acskidd.gov.ua/manage-certificates .

Крім того, консультаційну допомогу з питань отримання електронного цифрового підпису можна отримати за номером телефону 0332-77-84-94.

На Волині зберігається стала тенденція росту податкових надходжень

Упродовж січня-липня 2022 року до бюджетів усіх рівнів на Волині сплачено 7,5 млрд грн податкових платежів, які адмініструє Головне управління ДПС у Волинській області.

            Сума сплачених податків в області на 22,7 відсотка перевищує аналогічні надходження торік. Зокрема, платники податків Волині перерахували до бюджетів усіх рівнів на 1,4 млрд грн платежів більше.

У Головному управлінні ДПС у Волинській області запевняють, що навіть в умовах воєнного стану переважно місцевий бізнес зберігає ділову активність і дотримується вимог закону.

«Попри труднощі воєнного часу представники підприємництва успішно адаптуються до нових умов здійснення діяльності, сумлінно виконуючи податкові зобов’язання. Відтак, бюджети всіх рівнів наповнюються ритмічно і стабільно», - зазначає в.о. начальника Головного управління ДПС у Волинській області Сергій Лисеюк.

Посадовець підкреслив, що зі свого боку податкова служба залишається надійним партнером соціально відповідального бізнесу.

Саме діяльність легального бізнесу – міцний фундамент для наповнення бюджетів усіх рівнів, - наголошують у Головному управлінні ДПС у Волинській області та висловлюють щиру вдячність платникам, які сплатою податків дбають про фінансовий захист держави у боротьбі із загарбником.

22.07.2022

Які дії СГ у разі втрати КОРО або РК?

Відповідно до глави 4 розд. II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547) використання книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО), зареєстрованої на господарську одиницю або на реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО), передбачає, зокрема, наявність КОРО в господарській одиниці, на яку ця книга зареєстрована, або на місці проведення розрахунків.

Абзацом другим п. 10 глави 2 розд. III Порядку № 547 встановлено, що у разі втрати розрахункової книжки суб’єкт господарювання зобов’язаний повідомити контролюючий орган за місцем реєстрації КОРО не пізніше двох робочих днів з дня втрати.

Cкасування КОРО на РРО здійснюється, зокрема, за заявою суб’єкта господарювання у разі викрадення, втрати, прийняття розпорядчого документа про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, непридатності для використання тощо (абзац перший п. 1 глави 3 розд. II Порядку № 547).

Згідно з нормами п. 3 глави 3 розд. II Порядку № 547 заяву про скасування КОРО суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації КОРО не пізніше двох робочих днів з дня виникнення підстави для скасування.

У разі викрадення КОРО суб’єкт господарювання разом із заявою про скасування КОРО надає до контролюючого органу копію відповідного документа органу поліції.

Посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня з дня отримання заяви про скасування КОРО проводить скасування реєстрації КОРО шляхом внесення даних до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС.

У разі скасування реєстрації КОРО на господарську одиницю посадова особа контролюючого органу здійснює запис на титульній сторінці КОРО (у разі її наявності) щодо скасування реєстрації, який засвідчує своїм підписом та печаткою контролюючого органу.

Скасування реєстрації розрахункової книжки здійснюється за такою самою процедурою, що й скасування реєстрації КОРО.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 109.08).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинської області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                             О. НІКОТІНА

Чи необхідно ФОП – платникам ЄП третьої групи (у т. ч., які мають найманих працівників) нараховувати, сплачувати та подавати податкову декларацію платника ЄП, у разі мобілізації протягом дії воєнного стану в Україні?
 

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи (у т. ч., які мають найманих працівників), які мобілізовані, протягом дії воєнного стану в Україні, та відсутня можливість своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зобов’язані виконати його щодо нарахування, сплати та подання податкової декларації платника єдиного податку протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні, а у разі недотримання такого терміну у зв’язку з наслідками їх безпосередньої участі у воєнних діях – протягом одного місяця з дня закінчення дії наслідків, які унеможливили виконання таких обов’язків.
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Відповідно до абзаців першого, третього і четвертого п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (набрав чинності 27.05.2022) за умови подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов’язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, передбачених ПКУ, за умови виконання ними таких податкових обов’язків, зокрема, щодо подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац восьмий п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Платники податків, які у зв’язку з наслідками їх безпосередньої участі у воєнних діях не дотрималися визначених п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ термінів виконання податкових обов’язків, звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за невиконання податкових обов’язків, за умови виконання таких обов’язків протягом одного місяця з дня закінчення дії наслідків, які унеможливили виконання таких обов’язків (п.п. 69.3 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

 Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 107.05).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинської області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                                                О. НІКОТІНА

Чи необхідно ФОП-платнику ЄП, який був мобілізований на особливий період, сплачувати податок за місяць в якому його було демобілізовано, якщо демобілізація відбулась до 20 числа?

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, які були демобілізовані (закінчили лікування (реабілітацію) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період), за умови виконання вимог п. 25 підрозд. 10 «Інші перехідні положення» розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, не сплачують єдиний податок до 20 числа поточного місяця, в якому були демобілізовані.

Відповідно до п. 25 підрозд. 10 «Інші перехідні положення» розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь період їх військової служби звільняються, зокрема від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розд. XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ.

Підставою для такого звільнення є заява самозайнятої особи та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації самозайнятої особи протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).

Згідно з п. 295.1 ст. 295 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно - довідковий ресурс (категорія 107.01.05).

Сектор інформації взаємодії ГУ ДПС у Волинській області 

ПОГОДЖЕНО:                                                                                             О. НІКОТІНА

Який алгоритм розрахунку податкової знижки у вигляді суми витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій?

Відповідно до п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, суму витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).

Враховуючи викладене, алгоритм розрахунку податкової знижки у вигляді суми витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій розраховується наступним чином:

визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, суму обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності, (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП, утриманого ПДФО фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця);

на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат, яку дозволяється включити до податкової знижки, яка не повинна перевищувати суми, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;

розраховується сума ПДФО на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку:

з суми ПДФО утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, та ставки податку, визначеної
 п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

При цьому, відповідно до п. 179.8 ст. 179 ПКУ сума, що має бути повернута, зараховується на банківський рахунок платника податку, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 103.06.06).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинської області

ПОГОДЖЕНО: О. НІКОТІНА

14.07.2022

Чи застосовуються штрафні санкції та пеня при самостійному виправлені помилок за податкові періоди під час дії воєнного стану?

У разі самостійного виправлення платником податків у податкових періодах до 25 липня 2022 року, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені.

Платники податку на додану вартість, тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбаченого п. 50.1 ст. 50 ПКУ, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року із показниками на зменшення податкових зобов’язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Так, згідно з абзацами шостим – сьомим п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ у разі самостійного виправлення платником податків у податкових періодах до 25 липня 2022 року, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені.

Платники податку на додану вартість, тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбаченого п. 50.1 ст. 50 ПКУ, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року із показниками на зменшення податкових зобов’язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 132.00).

Як ФОП – платником ЄП (зі ставкою 2 відс. доходу) заповнюється розд. III уточнюючої податкової декларації платника ЄП третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні?

Відповідно до п.п. 9.4 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, встановлюється у розмірі 2 відс. доходу, визначеного у відповідності до ст. 292 глави 1 розд. XIV ПКУ.

Податковий (звітний) період для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, дорівнює календарному місяцю (абзац перший п.п. 9.6 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Форма податкової декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні затверджена наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2022 № 124 (далі – Декларація).

Згідно з приміткою 3 до Декларації рядок 04 розд. ІІ підлягає обов’язковому заповненню у Декларації за грудень відповідного року.

Фізична особа – підприємець – платник єдиного податку (зі ставкою 2 відс. доходу) у разі помилкового відображення у рядку 04 розд. ІІ Декларації за місяць (крім грудня) поточного року значення показника рядка 02 розд. І, при заповненні уточнюючої Декларації переносить до рядків 05 і 06 розд. ІІІ значення рядка 02 Декларації, що уточнюється.

В рядках 07 і 08 розд. ІІІ уточнюючої Декларації на паперових носіях проставляє прочерк, в електронній формі – рядки не заповнює.

При цьому в уточнюючій Декларації заповнюється розд. І, в якому повторно відображаються показники рядків 01 і 02 зазначені у Декларації, яка уточняється.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 107.01.07).

Які заклади відносяться до вітчизняних освітніх закладів з метою отримання податкової
знижки за навчання?
Відповідно до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової
знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року, визначеного з урахуванням
положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на
користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної
(професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким
платником податку та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою
встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку
сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником,
прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою.
Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту,
прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також
компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регулює Закон
України від 05 вересня 2017 року № 2145-VІІІ «Про освіту» із змінами та доповненнями (далі – Закон
№ 2145) та спеціальні закони України:
від 22 червня 2000 року № 1841-III «Про позашкільну освіту» із змінами та доповненнями,
від 11 липня 2001 року № 2628-III «Про дошкільну освіту»,
від 16 січня 2020 року № 463-ІХ «Про повну загальну середню освіту»,
від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР «Про професійну (професійно-технічну) освіту» із змінами та
доповненнями,
від 01 липня 2014 року № 1556-VІІ «Про вищу освіту» із змінами та доповненнями.
Спеціальними законами визначено структуру та типи закладів дошкільної, позашкільної, загальної
середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти.
Відповідно до ст. 22 Закону № 2145 юридична особа має статус закладу освіти, якщо основним видом
діяльності є освітня діяльність.
Права та обов’язки закладу освіти, передбачені Законом № 2145 та іншими законами України, має
також фізична особа – підприємець або структурний підрозділ юридичної особи приватного чи
публічного права, основним видом діяльності якого є освітня діяльність.
Разом з тим, відповідно до п. 5 частини першої ст. 1 та п. 6 частини першої ст. 7 Закону України від
02 березня 2015 року № 222-VІІІ «Про ліцензування видів господарської діяльності» із змінами та
доповненнями ліцензія – право суб’єкта господарювання на провадження виду господарської
діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, зокрема, освітньої
діяльності, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених спеціальними законами у сфері
освіти.
Таким чином, з метою отримання податкової знижки за навчання, до вітчизняних відносяться заклади
дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти,
основним видом діяльності яких є освітня діяльність. Типи закладів дошкільної, позашкільної,
загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти визначено спеціальними
законами.
Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 106.06.03).

12.07.2022

Яким нормативним документом затверджений порядок відкриття, закриття та зарахування коштів на спеціальний рахунок для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування, затверджене Постановою Правління Національного банку України від 05 серпня 2021 року № 83, яка набрала чинності з 01 вересня 2021 року.

Згідно з п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальні рахунки) до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).

Після подання Декларації з урахуванням положень абзацу першого п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ та протягом періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант може одноразово скористатися правом додаткового розміщення коштів у національній та/або іноземній валюті у готівковій формі та/або банківських металах на спеціальному рахунку та у такому разі має подати уточнюючу одноразову (спеціальну) добровільну декларацію відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звертається до банку для відкриття спеціального рахунку. Порядок відкриття, закриття, зарахування коштів на спеціальний рахунок і здійснення контролю за операціями за таким рахунком встановлюються Національним банком України.

Банк забезпечує розміщення коштів у готівковій формі та/або банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування на спеціальному рахунку після здійснення належної перевірки особи декларанта відповідно до вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі – законодавство у сфері фінансового моніторингу).

Банк уживає заходів щодо встановлення джерел походження цих активів у випадках, передбачених законодавством у сфері фінансового моніторингу, після зарахування їх на спеціальний рахунок декларанта.

Постановою Правління Національного банку України від 05 серпня 2021 року № 83 (далі – Постанова № 83) затверджено Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Положення).

Постанова № 83 набрала чинності 01 вересня 2021 року та діє до 01 вересня 2022 року (п. 4 Постанови № 83).

Положення регулює порядок відкриття, зарахування готівкових коштів у національній та іноземних валютах, банківських металів та закриття банками України поточних рахунків із спеціальним режимом використання фізичним особам, у тому числі самозайнятим особам, які мають право скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням (п. 2 Положення).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 134.07).  

Чи підлягають реєстрації в податковому органі або в органах місцевого самоврядування ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами?

Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами не підлягають реєстрації в податковому органі, а у сільській місцевості – і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб’єкта господарювання.

Правовідносини, що пов’язані з ліцензуванням, зокрема обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів встановлені Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).

Відповідно до ст. 15 Закону № 481 ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на один рік.

З 01 січня 2022 року набрали чинності зміни до Закону № 481, внесені Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», зокрема, у ст. 15 Закону № 481 виключена норма щодо обов’язкової реєстрації в податковому органі, а у сільській місцевості – і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб’єкта господарювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 113.03).

Чи включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу ФО прощена (анульована) кредитором сума боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті?

Законом України від 09 квітня 2015 року № 321-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов’язань» (далі – Закон № 321) внесено зміни до Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), зокрема, доповнено п. 8 підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Згідно з абзацом першим п. 8 підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов’язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Норми п. 8 підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого п. 8 підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 103.02).

08.07.2022

Чи призупинили податкові органи надання індивідуальних податкових консультацій у період дії воєнного стану на території України?

 
На період дії воєнного стану на території України зупиняються строки надання індивідуальних податкових консультацій.

Строки надання індивідуальних податкових консультацій визначені ст. 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених ПКУ (п. 102.9 ст. 102 ПКУ).

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Підпунктом 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:

-дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, сплати податків та зборів платниками податків;

-строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов’язань, прийняття, надсилання та оскарження ППР за результатами камеральних перевірок, нарахування пені;

-строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов’язань, прийняття, надсилання та оскарження ППР, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 129.06).

Чи потрібно СГ після отримання квитанції, в якій зазначено фіскальний номер, виконати дії для закріплення фіскального номера в ПРРО?

Ні, не потрібно.

В програмних рішеннях «ПРРО Каса» та «пРРОсто», які надаються Державною податковою службою на безоплатній основі, окремих додаткових налаштувань для закріплення фіскального номера в програмному реєстраторі розрахункових операцій не передбачено.

Порядок реєстрації програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) визначено нормами розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547».

Після реєстрації ПРРО фіскальним сервером ДПС та присвоєння програмним забезпеченням фіскального номера ПРРО виконуються налаштування ПРРО відповідно до інструкцій наданих виробником.

Для авторизації на ПРРО з операційною системою необхідно виконувати дії відповідно до інструкції «Програмне забезпечення реєстрації фіскальних чеків «ПРРО Каса» (Windows/Android). Керівництво користувача», яка знаходиться в архіві з завантаженим програмним забезпеченням «Програмний реєстратор розрахункових операцій».

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 109.20).

Чи подає ФОП – платник ЄП третьої групи, податкову декларацію платника ЄП – ФОП за звітні періоди 2022 року, у разі її переходу на ставку 2 відс. на період дії воєнного стану на території України?

Фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи, яка у 2022 році застосовувала ставку єдиного податку 3 або 5 відс. та на період дії воєнного стану на території України перейшла на ставку єдиного податку 2 відс., подає податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за звітні періоди, в яких отримувала доходи, що оподатковувалися за ставкою 3 або 5 відс., але надалі зазначену декларацію за звітні періоди 2022 року наростаючим підсумком з початку року не подає.

Разом з тим вказаний платник єдиного податку подає податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні – щомісячно за звітні місяці, в яких отримував доходи, що оподатковувалися за ставкою 2 відсотки.

Згідно з абзацом другим п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (крім податкового періоду для податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного п. 202.1 ст. 202 ПКУ).

Платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду (абзац перший п. 296.3 ст. 296 ПКУ).

Податкова декларація складається наростаючим підсумком відповідно до п. 296.7 ст. 296 ПКУ.

Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752) (далі – Декларація за формою № 752).

Пунктом 293.3 ст. 293 ПКУ встановлено, що відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:

1) 3 відс. доходу – у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ;

2) 5 відс. доходу – у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Водночас, тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану на території України відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, встановлюється у розмірі 2 відс. доходу, визначеного у відповідності до ст. 292 глави 1 розд. XIV ПКУ (п.п. 9.4 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Податковий (звітний) період для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, дорівнює календарному місяцю (п.п. 9.6 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Форма податкової декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2022 № 124 (далі – Декларація за формою № 124).

Абзацами першим і другим п.п. 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку третьої групи, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Платник податку має право самостійно відмовитися від використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення.

Відповідно до абзацу першого п. 49.2 ст. 49 ПКУ платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Абзац перший п. 49.2 ст. 49 ПКУ застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 107.01.06).

Чи включаються до складу податкової знижки платника ПДФО суми коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків у період воєнного стану неприбутковим організаціям?

За результатами 2022 року при реалізації права на податкову знижку до податкової знижки платника податку на доходи фізичних осіб у звітному податковому році включаються суми коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України, у розмірі, що не перевищує 16 відс. суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до ПКУ, зокрема, підрозд. 1 розд. «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п. 21.

Так, п. 21 підрозд. 1 розд. «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що за результатами 2022 року при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень ст. 166 ПКУ до податкової знижки платника податку на доходи фізичних осіб у звітному податковому році включаються суми коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 16 відс. суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 103.06).

07.07.2022

Чи необхідно ФОП на загальній системі оподаткування застосовувати РРО та/або ПРРО?

 
Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування при здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг), а також операцій з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО за виключенням суб’єктів господарювання, яким дозволено проводити розрахункові операції з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Тобто, фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування при здійсненні розрахункових операцій в готівковій в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) повинні застосовувати РРО та/ або ПРРО з дотриманням норм Закону № 265.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 1336), затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).

Пунктом 2 Постанови № 1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО операцій є обов’язковим, для форм та умов проведення діяльності, визначених у пп. 2, 3, 5, 6, 13, 14, 17, 22, 23, 27 Переліку – 500 тис. гривень на один суб’єкт господарювання; пп. 4 і 7 Переліку – 250 тис. гривень на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг)).

Для форм і умов проведення діяльності, визначених у пп. 8 – 11, 15, 19, 21, 25, 26 Переліку, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 109.02).

Перелік доходів, що підлягають декларуванню держслужбовцями, визначено законодавчо

Закон України від 14 жовтня 2014 року №1700 «Про запобігання корупції» визначає перелік доходів і подарунків, що повинні бути задекларовані, - звертають увагу у секторі з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Волинській області.

Зокрема, у декларації зазначаються відомості про доходи, які суб’єкт декларування або члени його сім’ї отримали упродовж звітного періоду (п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону).

Доходи включають:

• заробітну плату (грошове забезпечення), отриману як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом;
• гонорари та інші виплати згідно з цивільно-правовими правочинами;
• дохід від підприємницької або незалежної професійної діяльності;
• дохід від надання майна в оренду (користування);
• дивіденди;
• проценти;
• роялті;
• страхові виплати;
• виграші (призи) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора;
• призи (виграші) у грошовій формі, одержані за перемогу та/або участь у спортивних змаганнях, у тому числі аматорських;
• благодійну допомогу;
• пенсію;
• спадщину;
• доходи від відчуження цінних паперів чи корпоративних прав;
• подарунки;
• інші доходи.

Розмір отриманих доходів зазначається з урахуванням нарахованих податків і зборів (п.п. 4 п. 12 розділу IV Порядку № 449/21).

Доходи одного виду, отримані від одного джерела упродовж звітного періоду, вказуються однією сумою. Доходи різних видів, отримані від одного джерела, зазначаються окремо (п.п. 3 п. 12 розділу IV цього Порядку). Дохід одного виду (а саме: «Подарунок у грошовій формі», «Подарунок у негрошовій формі», «Благодійна допомога», «Інше»), отриманий з різних джерел, вказується як 1 об’єкт декларування, при цьому зазначаються всі джерела цього доходу (шляхом заповнення блоку полів «Інформація про джерело (джерела) доходу» та натискання кнопки «Зберегти»).

Нагадаємо, що повідомити про корупційні прояви чи ризики під час взаємодії з контролюючими органами  має право кожен громадянин України. іноземець чи особа без громадянства.

А саме, про порушення Закону України від 14 жовтня 2014 року №1700 «Про запобігання корупції» посадовцями Головного управління ДПС у Волинській області можна повідомити  у будь-який зручний спосіб, а саме :

- з використанням засобів поштового зв’язку на адресу: 43010, м. Луцьк, вул. Київський майдан, 4;

- засобами телефонного зв’язку через працівників сектору з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Волинській області, на номери (0332)777-171 чи 777-127.

Відповідно до статті 53 Закону №1700 викривачам гарантується державний захист.

Хто із співвласників є декларантом об’єкта житлової нерухомості, який належить декільком ФО на праві спільної сумісної власності без поділу на частки, а загальна площа такого об’єкта перевищує площу активів, що не декларуються?

Головне управління ДПС у Волинській області інформує, що  кожен із співвласників має право на декларування своєї частини об’єкта житлового нерухомого майна, придбаного за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, з урахуванням норм Цивільного кодексу України.

Згідно з п.п. «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості), що належить декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться (зареєстроване, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Відповідно до частини першої ст. 368 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Частиною другою ст. 370 ЦКУ визначено, що у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 134.01).

Чи виникає об’єкт оподаткування ПДФО у ФО у разі придбання рухомого та/або нерухомого майна у ЮО?

Враховуючи те, що продаж рухомого та/або нерухомого майна здійснюється юридичною особою фізичній особі, тобто фізична особа фактично несе витрати на придбання майна, то об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб у фізичної особи не виникає, - наголошують в Головному управлінні  ДПС у Волинській області.

Однак, якщо при продажу рухомого та/або нерухомого майна юридичною особою надається індивідуальна знижка фізичній особі, то у фізичної особи виникає дохід у розмірі наданої знижки, який оподатковується на загальних підставах.

При цьому сума знижки звичайної ціни (вартості) при продажу (відчуженні) на користь фізичної особи житлової нерухомості, набутої у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно за договорами іпотеки, що забезпечує кредит, наданий в іноземній валюті не оподатковується.

Відповідно до п.п. «в» п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) дохід з джерелом його походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, зокрема доходів від продажу рухомого та нерухомого майна.

При цьому п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ передбачено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст.ст. 172 – 173 ПКУ.

Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого і рухомого майна регулюється ст.ст. 172 та 173 ПКУ.

Підпунктом «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ визначено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. Не є додатковим благом сума знижки звичайної ціни (вартості) при продажу (відчуженні) на користь платника податків житлової нерухомості, набутої у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно за договорами іпотеки, що забезпечує кредит, наданий в іноземній валюті.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 103.02).

06.07.2022

ФОП – платник ЄП,  який не застосовує РРО та/або ПРРО, на вимогу покупців за продані товари (надані послуги) зобов’язаний надати чек, накладну або інший розрахунковий документ

Фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, яка має право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО, зобов’язана надати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця.

У разі ненадання на вимогу покупця товарів (послуг) відповідного документа фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок, притягаються до відповідальності, передбаченої Законом України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які відносяться відповідно до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.

Разом з тим, п. 15 ст. 3 Закону № 265 визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1023). Порушення цього правила тягне за собою відповідальність, передбачену Законом № 1023, але не може бути підставою для застосування до порушника адміністративних чи фінансових санкцій, передбачених законодавством з питань оподаткування.

Таким чином, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, яка має право не застосовувати РРО та/або ПРРО, зобов’язана надати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця.

У разі ненадання на вимогу покупця товарів (послуг) відповідного документа фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок, притягаються до відповідальності, передбаченої Законом № 1023.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 109.02.).

Які відомості повинна містити довідка про доходи ФО, яка надається податковим агентом, з метою заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи для реалізації права на застосування податкової знижки?

Головне управління ДПС у Волинській області наголошує, що відповідно до п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за встановленою формою.    

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

При цьому особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку (п.п. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).

Враховуючи те, що затвердженої форми довідки про доходи, яку повинні надавати податкові агенти на вимогу платника податків, нормами чинного законодавства не передбачено, то довідка надається у довільній формі, в якій, крім загальної інформації про фізичну особу (П. І. Б, реєстраційний номер облікової картки, період роботи), зазначається обов’язково наступна інформація:

-сума нарахованого оподатковуваного доходу (помісячно та загальною сумою);

-розмір та сума податкової соціальної пільги;

-сума нарахованого та утриманого податку на доходи фізичних осіб.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 103.05.).

Чи потрібно ФОП, особам, які провадять незалежну професійну діяльність, та членам фермерського господарства, що набули статус пенсіонера або особи з інвалідністю, повідомляти контролюючий орган про такий статус?

 
Відповідно до частини четвертої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства (якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах) звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами та доповненнями, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

На сьогодні обмін даними між Державною податковою службою України (далі – ДПС), Пенсійним фондом України (далі – ПФУ) та фондами соціального страхування відбувається відповідно до протоколів обміну інформацією, розроблених на виконання Порядку обміну інформацією між Міністерством доходів і зборів України, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 19.09.2013 № 494, постановою ПФУ від 19.09.2013 № 16-1.

Так, ДПС та ПФУ складається Протокол про обмін інформацією щодо даних про фізичних осіб (платників єдиного внеску), відповідно до норм якого ПФУ щомісяця надає ДПС інформацію щодо фізичних осіб (платників єдиного внеску) про те, що вони є пенсіонерами за віком або за вислугою років, або є особами з інвалідністю, із зазначенням дати встановлення пенсії або інвалідності.

Право щодо визначення платників єдиного внеску, які відповідають всім вимогам, зазначеним в частині четвертій ст. 4 Закону № 2464, належить виключно ПФУ.

Таким чином, фізичним особам – підприємцям, особам, які провадять незалежну професійну діяльність, та членам фермерського господарства, що набули статус пенсіонера та отримують відповідно до закону пенсію, або є особами з інвалідністю окремо повідомляти контролюючий орган про такий статус не потрібно.

Водночас, у разі якщо такі особи отримують соціальну допомогу по інвалідності від Фонду соціального страхування або Управління праці та соціального захисту населення, то підтвердженням встановлення інвалідності є довідка до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності, яка надається до контролюючого органу за місцем реєстрації.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 201.01.).

В якому розділі одноразової (спеціальної) добровільної декларації ФО декларує придбані активи у вигляді облігацій внутрішньої державної позики, у тому числі «військові облігації»?

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що  фізична особа декларує придбані активи у вигляді облігацій внутрішньої державної позики, у тому числі «військові облігації» у розділі «IX. Цінні папери або фінансові інструменти» одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Відповідно до п.п. 5 п. 2 ст. 8 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 3480) державні облігації України належать до цінних паперів.

Пунктом 2 ст. 16 Закону № 3480 передбачено, що державні облігації України поділяються на облігації внутрішньої державної позики України та облігації зовнішніх державних позик України.

Облігації внутрішньої державної позики України – це цінні папери, що розміщуються виключно на внутрішніх ринках капіталу і підтверджують зобов’язання України щодо відшкодування пред’явникам цих облігацій їхньої номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій. Номінальна вартість облігацій внутрішньої державної позики України може бути визначена в іноземній валюті (п. 4 ст. 16 Закону № 3480).

Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України (далі – КМУ) від 31 квітня 2001 року № 80 «Про розміщення (емісію) облігацій внутрішніх державних позик» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 80) встановлено, що у період воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях Міністерство фінансів України може розміщувати облігації внутрішньої державної позики «Військові облігації» відповідно до затверджених Постановою № 80 основних умов розміщення (емісії) державних облігацій.

Відповідно до п.п. «ґ» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), у тому числі цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом.

Форма Декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.08.2021 № 439, передбачає розділ IX «Цінні папери або фінансові інструменти» де декларант вказує інформацію про облігації внутрішньої державної позики, у тому числі «військові облігації».

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 134.04.).

Чи повинні ФОП – платники ЄП третьої групи, які є платниками ПДВ, вести облік
доходів та витрат?

Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового
кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості
бюджетних надходжень», який набрав чинності 01.01.2022, внесено зміни, зокрема, до п.
296.1 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та
доповненнями (далі – ПКУ).
Згідно з абзацом другим – четвертим п. 296.1 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку третьої
групи (фізичні особи – підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть
облік доходів і витрат за типовою формою та в порядку, що встановлені центральним
органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову
політику.
При цьому фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи ведуть
облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції
окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів підприємницької діяльності.
Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому
числі через електронний кабінет.
Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 107.01.06).

05.07.2022

Які особливості застосування п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ щодо оподаткування податковим агентом доходів ФО від продажу власної продукції тваринництва в період воєнного стану в Україні?

У разі ненадання фізичною особою – платником податків копії довідки про наявність у неї земельних ділянок та/або довідки про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, або документів що ідентифікують особу (паспорт та РНОКПП) податкові агенти з 01 квітня 2022 року та протягом періоду дії воєнного стану при нарахуванні (виплаті) доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції на користь фізичних осіб зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок на доходи фізичних осіб з усієї суми вказаного доходу, тобто без урахування неоподатковуваних розмірів таких доходів, встановлених абзацами четвертим та/або сьомим п.п 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV «Податок на доходим фізичних осіб» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено ст. 164 ПКУ, зокрема, включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Також вказані доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п.1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Відповідно до п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, для ведення:

-садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва;

-особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості).

При продажу власної сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 12 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. У разі якщо сума отриманого доходу перевищує зазначений розмір, платник податків зобов’язаний відобразити суму такого перевищення у складі загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік та подати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до ПКУ і самостійно сплатити податок з суми такого перевищення.

При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подати податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок, зазначених в абзацах другому та третьому п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. Оригінал довідки зберігається у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати закінчення дії такої довідки. Довідка видається сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки.

Форма довідки встановлюється у порядку, визначеному ст. 46 ПКУ для податкових декларацій.

При продажу власної продукції тваринництва груп 1-5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок.

У разі коли сума отриманого доходу перевищує встановлений цим підпунктом розмір, фізична особа зобов’язана надати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва. Якщо довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Якщо таким платником податку не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах.

Водночас, Законом України від 24 березня 2022 року № 2142-ІХ «Про внесення змін до Податкового Кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період воєнного стану» (далі – Закон № 2142) з метою спрощення закупівлі сільськогосподарської продукції у населення на період воєнного стану та з метою зменшення обсягів податкової звітності підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п. 23.

Відповідно до положень п. 23 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, починаючи з 01 квітня 2022 року та у період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», положення п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ застосовуються з урахуванням таких особливостей:

-доходи, отримані від продажу платником податку особі, яка відповідно до ПКУ має статус податкового агента, власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою (далі – власна сільськогосподарська продукція), остаточно оподатковуються таким податковим агентом під час їх нарахування (виплати);

-податкові агенти у додатку 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, відображають загальну суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів, отриманих фізичними особами від продажу особі, яка відповідно до ПКУ має статус податкового агента власної сільськогосподарської продукції, та загальну суму утриманого з них податку. При цьому в додатку 4ДФ до Розрахунку не зазначається інформація про суми окремої виплати, суми нарахованого на неї податку, а також відомості про фізичну особу – платника податку, яка одержала дохід від продажу особі, яка відповідно до ПКУ має статус податкового агента, власної сільськогосподарської продукції.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 103.02).

Чи допускаються виправлення у касових документах та чи можна виписувати дублікати при їх втраті?

Виправлення в касових документах забороняються. Якщо при заповненні цих документів бухгалтер припустився помилки, то слід оформити новий документ.

Норми чинного законодавства не передбачають дії щодо відновлення прибуткового касового ордера при його втраті.

Відповідно до п. 3 розд. І Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148) касовий ордер – первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси.

Норми чинного законодавства, зокрема норми Положення № 148 не передбачають дії щодо відновлення прибуткового касового при його втраті.

Відповідно до абзацу четвертого п. 32 розд. ІІІ Положення № 148 виправлення в касових ордерах та видаткових відомостях забороняються.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 109.15).

04.07.2022

Яким чином застосовується пільга з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у разі наявності у ФО декількох об’єктів житлової нерухомості, один з яких використовується з метою одержання доходу?

При обчисленні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з декількох об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичної особи (згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)), до об’єкта оподаткування, що використовується з метою одержання доходів, пільги, передбачені п. 266.4 ст. 266 ПКУ, не застосовуються.

Підпунктом 266.4.1. п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Також, сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями) (п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ).

Водночас, п.п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ встановлено, що пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, для фізичних осіб не застосовуються до об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Порядок обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначений п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 106.05).

Нерухоме майно, яке було придбано за рахунок коштів, з яких були сплачені усі податки та збори, не підлягає одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванню

 
Якщо фізична особа має у власності нерухоме майно, яке було придбано за рахунок коштів, з яких були сплачені усі податки та збори, передбачені нормами чинного законодавства, то подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію такій фізичній особі не потрібно.

Згідно з п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

При цьому, відповідно до п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 134.02).

Яку оціночну вартість земельної ділянки, що отримується в подарунок (спадщину), слід застосовувати при розрахунку ПДФО?

З урахуванням норм ст. 5 та ст. 13 Закону України «Про оцінку земель» з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб вартості земельної ділянки як об’єкта подарунку (спадщини) застосовується оціночна вартість, яка визначається за допомогою експертної грошової оцінки земельної ділянки.

Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначено Законом України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1378).

Відповідно до ст. 5 та ст. 13 Закону № 1378 грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об’єкта оцінки.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених Законом № 1378, а також іншими законами.

Відповідно до п. 174.6 ст. 174 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. ІV ПКУ для оподаткування спадщини.

Підпунктом 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ передбачено, що вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не зазначені у п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ, зокрема членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відсотків).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 106.05).

Яким чином СГ повідомляє контролюючий орган про прийняття рішення щодо незастосування КОРО?

Суб’єкт господарювання може повідомити контролюючий орган про прийняття рішення щодо незастосування книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) таким чином:

1. На етапі реєстрації реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) шляхом проставлення відповідної позначки в розділі 8 заяви про реєстрацію РРО (заява
№ 1- РРО) про те, що КОРО на цей РРО не реєструється.

У реєстраційному посвідченні в такому випадку контролюючий орган зазначає, що КОРО на цей РРО не реєструвалась.

2. В ході експлуатації РРО шляхом подання заяви про скасування реєстрації КОРО для скасування реєстрації КОРО, що зареєстрована на цей РРО.

У такому випадку після подання суб’єктом господарювання до контролюючого органу заяви № 1-РРО з позначкою «Перереєстрація» та реєстраційного посвідчення, контролюючий орган видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення, в якому зазначає, що КОРО на цей РРО не реєструвалась.

У випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій через РРО без зареєстрованого КОРО не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО та програмний РРО (ПРРО), відповідно) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послу» із змінами та доповненнями.

Згідно з п. 2 розд. ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) (далі – Порядок РРО), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Наказ № 547), суб’єкт господарювання може прийняти рішення про те, що у випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, про що зазначає у реєстраційній заяві (далі – заява № 1-РРО). У такому випадку суб’єкт господарювання має право не реєструвати та не зберігати книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) та розрахункові книжки. Для таких РРО у реєстраційному посвідченні зазначається: «КОРО на цей РРО не реєструвалась. У випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється». Такі суб’єкти господарювання не мають права здійснювати розрахункові операції у разі виходу з ладу РРО або тимчасової відсутності електроенергії.

Згідно з п.1 глави1 розд. ІІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого Наказом № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок КОРО), суб’єкти господарювання, які відповідно до рішень, затверджених власними розпорядчими документами, про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, у разі необхідності та за власним бажанням можуть скасувати реєстрацію КОРО та припинити її застосування.

Відповідно до пп. 1 та 3 глави 3 розд. ІІ Порядку КОРО скасування реєстрації КОРО на РРО здійснюється, зокрема, за заявою суб’єкта господарювання у разі прийняття розпорядчого документа про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії.

Заяву про скасування реєстрації КОРО (далі – заява № 2-КОРО) суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації КОРО не пізніше двох робочих днів з дня виникнення підстави для скасування.

Посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня з дня отримання заяви № 2-КОРО проводить скасування реєстрації КОРО шляхом внесення даних до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС.

Пунктом 2 глави 3 розд. ІІ Порядку РРО встановлено, що у разі зміни даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання протягом п’яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли зміни або інші підстави для заміни реєстраційного посвідчення, подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву № 1-РРО з позначкою «Перереєстрація» та реєстраційне посвідчення.

Після отримання документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС та видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.09).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

27.06.2022

Чи необхідно ФОП - платнику ЄП, який здійснює продаж продовольчих товарів та/або напоїв (не підакцизних товарів) за допомогою торгівельних автоматів (вендингових автоматів), застосовувати РРО та/або ПРРО, або КОРО та РК?

Якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку здійснює продаж продовольчих товарів та/або напоїв (не підакцизних товарів) за допомогою торгівельних автоматів (вендингових автоматів), в яких вбудовані електронні контрольно-касові реєстратори, що включені до Реєстру реєстраторів розрахункових операцій, то реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО), або книги обліку розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються.

Водночас, суб’єкт господарювання може прийняти рішення щодо використання в автоматах з продажу товарів ПРРО.

Згідно з пп. 1, 2 та 3 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

-проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – програмні РРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК);

-надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);

-застосовувати РРО, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр РРО), та/або ПРРО з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Відповідно до ст. 2 Закону № 265 РРО – пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу. До РРО відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Автомат з продажу товарів (послуг) – це РРО, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості та створює контрольну стрічку в електронному вигляді.

Вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор – це РРО, призначений для забезпечення реалізації фіскальних функцій у складі програмно-технічного комплексу самообслуговування, автоматів з продажу товарів (послуг) тощо.

Автомат з продажу товарів (послуг) – це РРО, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості та створює контрольну стрічку в електронному вигляді.

Згідно з п. 6 ст. 9 Закону № 265 РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки (далі – РК) не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО та/або ПРРО відповідно до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 296.10 ст. 296 ПКУ РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Крім того, п. 1 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2021 року № 1359, яка набирає чинності з 01 січня 2022 року) (далі – Постанова № 1336) встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності у тому числі фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок, мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) при здійсненні роздрібної торгівлі на території села товарами (крім підакцизних товарів).

Пункт 1 Переліку не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:

-така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;

-такими фізичними особами – підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема, через Інтернет;

-сільськими, селищними, міськими радами, що створені згідно із законом, прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села, селища РРО та/або ПРРО для форм і умов проведення діяльності, визначених у п. 1 Переліку.

Згідно з п. 2 Постанови № 1336 установлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, для форм та умов проведення діяльності, зокрема, визначених у:

-п. 1 Переліку – 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорії 201.04.01).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                                                                                          О.НІКОТІНА
    

24.06.2022

За яких умов підприємство може вважатись підприємством торгівлі або громадського харчування в розумінні п. 1 ст. 9 ЗУ ”Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”?

Головне управління ДПС у Волинській області наголошує, що якщо статутом підприємства визначено основним видом діяльності торгівля або громадське харчування та проведення діяльності відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833 ”Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення”, то дане підприємство відноситься до підприємств торгівлі або громадського харчування.

Відповідно до ст. 62 Господарського кодексу України (далі – Кодекс) підприємство - це самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Згідно із ст. 58 Кодексу установчими документами суб’єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб’єкта господарювання.

В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб’єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.

Статут суб’єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб’єкта господарювання, а також інші відомості, пов’язані з особливостями організаційної форми суб’єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.

Статут (положення) затверджується власником майна (засновником) суб’єкта господарювання чи його представниками, органами або іншими суб’єктами відповідно до закону.

Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту.

Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 (далі – КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 із змінами та доповненнями (далі – Наказ № 457).

Абзацом другим розд.1 Наказу № 457 визначено, що основне призначення Класифікації видів економічної діяльності – визначати та кодувати основні та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців.      Другорядні види економічної діяльності – це будь-які інші (крім основного) види економічної діяльності суб’єкта з виробництва товарів або надання послуг (абзац тринадцятий розд. 4 Наказу № 457).

Основний вид економічної діяльності – це вид діяльності суб’єкта, на який припадає найбільший внесок у валову додану вартість (або інший визначений критерій) (абзац дев’ятнадцятий розд. 4 Наказу № 457).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно - довідковий ресурс (категорія 109.01).

Волинян, котрі торік отримали доходи від обробітку землі власною технікою, податківці просять задекларувати доходи

Власники кількох одиниць сільськогосподарської техніки, які надають сезонні послуги з обробітку землі на оплатній основі, повинні декларувати отримані доходи.

Річну податкову декларацію про майновий стан і доходи також зобов’язані подати громадяни, які торік отримали інші доходи, але не сплатили з них податки, - нагадують у Головному управлінні ДПС у Волинські області. 

Спланувати своєчасне подання декларації про доходи варто до 20 липня 2022 року.

Таку вимогу до декларантів містить Закон України від 26 травня 2022 року № 2260 - IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі – Закон № 2260), який вступив у дію 27.05.2022 року.

У разі подання декларації до 20 липня поточного року громадяни, котрі не зробили цього раніше, звільняються від відповідальності за несвоєчасне звітування. Водночас Закон № 2260 передбачає, що сплатити визначені податки і збори за підсумками декларування  потрібно не пізніше 31 липня 2022 року.

Незважаючи на запровадження воєнного стану в Україні наразі понад 3,5 тисячі волинян подали річні податкові декларації про доходи, отримані торік. Волинські декларанти  відзвітувалися про понад 1 мільярд гривень доходів за 2021 рік і визначили до сплати понад 27 мільйонів гривень податкових платежів.

У Головному управлінні ДПС у Волинській області рекомендують декларантам подати річну податкову декларацію у зручний для себе час через Електронний кабінет, або ж звернутися до Центру обслуговування платників за місцем податкової адреси.

Ефективна протидія військовій агресії рф можлива лише за належного фінансового забезпечення. Тому внесок кожного платника податків до бюджету – важливий для стабільного фінансування оборонних заходів та соціальної сфери.

Звертаємо увагу, що обов’язок громадянина подати річну податкову декларацію передбачає Конституція України. Стаття 67 Основного Закону нашої держави зобов’язує кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

До місцевих бюджетів Волині сплачено майже 55 мільйонів гривень роздрібного акцизу

Завдяки легальній реалізації підакцизної продукції на Волині до бюджетів громад надійшло 54,8 мільйона гривень акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизної продукції у січні-травні 2022 року.

Це на 3,1 відсотка більше проти аналогічного періоду торік.

Ріст показників сплати роздрібного акцизу свідчить про належний моніторинг за ситуацією на ринку реалізації горілчаної продукції та тютюнових виробів з боку ДПС та дотримання вимог податкового законодавства більшістю господарюючих суб’єктів, - констатують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.

Щоб убезпечити себе від споживання неякісного алкоголю податківці рекомендують споживачам купувати лише легальну підакцизну продукцію.

Серед умов, які вказують на те, що алкоголь відповідає стандартам якості та перебуває у легальному обігу, - марка акцизного податку встановленого зразка на кожній одиниці продукції та ліцензія у продавця такого товару.

Нагадаємо, що в умовах воєнного стану Державна податкова служба забезпечує контроль за діяльністю суб’єктів господарювання сфери торгівлі, ресторанного господарства та послуг шляхом проведення фактичних перевірок.

Насамперед, перевірки закладів торгівлі та громадського харчування проводяться за скаргами громадян, у яких повідомляється про відмову суб’єкта господарювання у можливості проведення розрахунків за придбані товари (послуги) платіжною карткою, незастосування РРО/ПРРО при здійсненні розрахунків за продаж підакцизної продукції.

Якщо Ви володієте інформацією про реалізацію, зберігання пального та фальсифікованих алкогольних напоїв і тютюнових виробів, немаркованих марками акцизного податку встановленого зразка, реалізацію таких товарів особам, які не досягли 18 років, чи торгівлю пальним, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, варто повідомити про такі факти за номером (0332) 777-152  (управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Волинській області). Своє повідомлення Ви можете також надіслати поштою за адресою: м. Луцьк, Київський майдан, 4 (конфіденційність гарантується).

23.06.2022

На Волині  власники та користувачі землі сплатили до місцевих бюджетів майже 200 мільйонів гривень плати за землю

Упродовж січня-травня 2022 року місцеві бюджети Волині отримали у розпорядження 197,8 мільйона гривень плати за землю. Показники залучення плати за землю громадами дещо менші минулорічних надходжень за аналогічний період.

Основну суму надходжень до бюджетів громад сплатили юридичні особи - 185 мільйонів гривень. Тим часом, громадяни-землевласники спрямували до місцевих бюджетів  майже 13 мільйонів гривень земельного податку.

Враховуючи обставини воєнного часу певні групи платників податків тимчасово звільнені від виконання податкових зобов’язань.  Однак, у регіонах, де не ведуться активні бойові дії, податкова служба рекомендує своєчасно сплачувати податки до бюджету.

Саме належна податкова дисципліна – одна з передумов бюджетної стабільності громад. У час протидії військовій агресії рф органи місцевого самоврядування повинні мати фінансовий ресурс задля підтримання у належному стані інфраструктурних об’єктів та вирішувати соціально-економічні питання, - наголошують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.

Оскільки плата за землю зараховується винятково до доходів місцевих бюджетів, у Головному управлінні ДПС у Волинській області рекомендують усім землевласникам – громадянам, насамперед, погасити заборговані за минулі роки суми земельного податку.

Звертаємо увагу, що платники податків мають можливість самостійно провести звірку щодо розрахунків з бюджетом через Електронний кабінет. Щоб стати користувачем електронних сервісів ДПС треба отримати електронний цифровий підпис, зареєструватися на вебпорталі ДПС і в будь-який зручний час переглядати інформацію щодо нарахування та сплати податків з персонального комп’ютера чи гаджета.

Інформацію щодо нарахованих податкових зобов’язань також можна отримати у Центрах обслуговування платників, що діють при державних податкових інспекціях області.

Водночас податківці рекомендують  скористатися правом на податкову амністію тим, хто придбав майно за доходи, з яких не сплачено ПДФО. Сплативши збір після подання одноразової добровільної декларації, такі особи звільняються від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності за несплату податків у минулому.

Щодо активів, які підлягають декларуванню у рамках податкової амністії, детальну інформацію можна отримати у тематичному банері на субсайті Головного управління ДПС у Волинській області та за номером телефону «гарячої» лінії (0332) 777-106, що працює щосереди з 10.00 до 12.00.

Яким чином документально підтвердити знищення (втрати) товарів внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану?

З питань оформлення, відображення у первинних документах та документального підтвердження знищення (втрат) товарів внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану, платнику податку доцільно звернутися до Міністерства фінансів України.

Відповідно до п. 32 прим. 1 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) тимчасово, протягом дії воєнного, надзвичайного стану, не вважаються використаними платником податку в неоподаткованих ПДВ операціях, або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, товари придбані в оподатковуваних ПДВ операціях, знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану.

До наведених у цьому пункті операцій норми п. 198.5 ст. 198 ПКУ не застосовуються.

Дію обставин непереборної сили засвідчує Торгово-промислова палата України (далі – ТПП України). Листом ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 підтверджено, що введення військового стану в Україні з 24.02.2022 до його офіційного закінчення є обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами).

З метою фіксації знищення (втрати) товарів внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану платнику податку доцільно:

-провести інвентаризацію;

-звернутися до органів ДСНС, які мають скласти акт пошкодження майна із зазначенням причини;

-звернутись до місцевих органів влади, які можуть додатково підтвердити факт знищення товарів;

-здійснити всі можливі заходи з фіксації факту пошкодження майна (фото/відео зйомка).

Водночас, регулювання питань методології бухгалтерського обліку здійснюється Міністерством фінансів України, тому з питань оформлення, відображення у первинних документах та документального підтвердження знищення (втрат) товарів внаслідок знищення (втрат) товарів внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану платнику податку доцільно звернутися до Міністерства фінансів України.

Чи включається до загального місячного або річного оподатковуваного доходу ФО – резидента дохід у вигляді бюджетного гранту?

Не включається до загального місячного або річного оподатковуваного доходу фізичної особи – резидента дохід у вигляді бюджетного гранту під час його нарахування (виплати, надання) на користь платника податків, інформують в Головному управлінні ДПС у Волинській області.

Водночас, у разі якщо платником податку допущено порушення цільового використання бюджетного гранту, він зобов’язаний відобразити суму доходу, отриманого у вигляді бюджетного гранту (його частини), щодо якої допущено порушення відповідних умов договору про цільове використання гранту, у складі річного оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік та подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи та самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб і військовий збір з таких доходів.

Відповідно до п.п. 14.1.277 п. 14.1 ст. 14 розд. I Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) бюджетний грант – це цільова допомога у вигляді коштів або майна, що надаються на безоплатній і безповоротній основі за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги для реалізації проекту або програми у сферах культури, туризму та у секторі креативних індустрій, спорту та інших гуманітарних сферах у порядку, встановленому законом. Перелік надавачів бюджетних грантів визначає Кабінет Міністрів України.

Порядок оподаткування бюджетного гранту встановлений п. 170.7 прим. 1 ст. 170 ПКУ.

Підпунктом 170.7 прим.1.1 п. 170 прим. 1 ст. 170 ПКУ визначено, що не оподатковується та не включається до загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку дохід у вигляді бюджетного гранту під час його нарахування (виплати, надання) на користь платника податків.

Згідно з п.п. 170.7 прим. 1.2 п. 170 прим. 1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати, надання) на його користь доходу у вигляді бюджетного гранту є надавач такого гранту.

Податкові агенти – надавачі бюджетних грантів у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, відображають (за звітний квартал) суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді бюджетних грантів. При цьому у Розрахунку зазначаються відомості про укладені договори з надання бюджетних грантів та їх умови, у тому числі строк виконання договору, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи – платника податку, яка одержала бюджетний грант, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті). Також зазначається інформація про факт використання платником податку бюджетного гранту або його частини за цільовим призначенням або порушення платником податків умов договору про цільове використання бюджетного гранту, про повне або часткове повернення платником податку бюджетного гранту на користь податкового агента – надавача бюджетного гранту (у разі такого повернення).

Відповідно до п.п. 170.7 прим. 1.4 п. 170 прим. 1 ст. 170 ПКУ у разі невключення податковим агентом – надавачем бюджетних грантів до Розрахунку інформації про порушення платником податку умов договору про цільове використання бюджетного гранту такий надавач бюджетного гранту зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених п. 170 прим. 1 ст. 170 ПКУ.

У разі якщо платником податку допущено порушення цільового використання цільового гранту, платник податків зобов’язаний відобразити суму доходу, отриманого у вигляді бюджетного гранту (його частини), щодо якої допущено порушення відповідних умов договору про цільове використання гранту, у складі річного оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік та подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) відповідно до ПКУ і самостійно сплатити податок з таких доходів (п.п. 170.7 прим. 1.4 п. 170 прим. 1 ст. 170 ПКУ).

У разі якщо платником податку повернуто повністю чи частково бюджетний грант на користь надавача гранту (податкового агента) у звітному (податковому) році його виплати (надання), такий платник податку має право у порядку, встановленому ст. 42 ПКУ, повідомити про це контролюючий орган з наданням копій документів, що підтверджують факт такого повернення. При цьому платник податку звільняється від обов’язку відобразити таку частину виплаченого (наданого) та повернутого гранту у складі доходів у річній Декларації та сплатити податок з відповідних доходів (абзац перший п.п. 170.7 прим. 1.5 п. 170 прим. 1 ст. 170 ПКУ).

У разі якщо платником податку повернуто бюджетний грант на користь надавача гранту (податкового агента) повністю чи частково у календарному році, що настає за звітним (податковим) роком, у якому було включено відповідну суму гранту до річного оподатковуваного доходу, платник податків має право подати уточнюючу Декларацію та зменшити суму річного оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік на повернуту суму гранту, за умови надання копій документів, що підтверджують факт повернення відповідного гранту або його частини на користь надавача гранту (податкового агента) (абзац другий п.п. 170.7 прим. 1.5 п. 170 прим. 1 ст. 170 ПКУ).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно - довідковий ресурс (категорія 103.02).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно - довідковий ресурс (категорія 101.15)

21.06.2022

За якими ставками ПДФО оподатковується дохід ФО – резидента, отриманий від послідовного продажу трьох легкових авто та четвертого вантажного автомобіля?

Дохід, отриманий фізичною особою – резидентом від послідовного продажу протягом звітного (податкового) року першого легкового автомобіля не оподатковується податком на доходи фізичних осіб, дохід від продажу другого легкового автомобіля оподатковується за ставкою 5 відс., а дохід від продажу третього та наступного легкового (вантажного) автомобіля оподатковується за ставкою 18 відсотків, - нагадують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.

Разом з тим, дохід фізичної особи від продажу протягом звітного (податкового) року першого та другого вантажного автомобіля, оподатковується за ставкою податку
5 відсотків.

Водночас, дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу, може бути зменшений на вартість такого об’єкта рухомого майна, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб операцій з продажу або обміну фізичними особами об’єктів рухомого майна визначений ст. 173 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізичні особи – резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні (п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПКУ).

Відповідно до абзацу першого п. 173.1 ст. 173 ПКУ дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою 5 відс., визначеною в п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Згідно з п. 173.2 ст. 173 ПКУ, як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, а саме 18 відсотків.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу, може бути зменшений на вартість такого об’єкта рухомого майна, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування), відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно - довідковий ресурс (категорія 103.22).

Волинські власники нерухомості сплатили до бюджетів громад понад 46 мільйонів гривень податку

Громади Волині впродовж січня-травня 2022 року отримали 46,2 мільйона гривень податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Показники сплати податку на нерухомість – майже на рівні минулорічних надходжень за аналогічний період.

Зважаючи на обставини воєнного часу в Україні певним групам платників податків дозволено виконувати податкові зобов’язання після припинення воєнного стану. 

Однак, на територіях, де не ведуться активні бойові дії, податківці рекомендують платникам своєчасно перераховувати податкові платежі до бюджету.

Власникам нерухомого майна варто подбати про сплату заборгованих сум податку на нерухомість за минулі роки, - наголошують у Головному управлінні ДПС у Волинській області. У податковій службі радять усім власникам майна, котрі заборгували податки, перерахувати їх до бюджетів громад.

Саме органи місцевої влади нині потребують коштів для підтримки у належному стані інфраструктурних об’єктів і фінансування соціально-економічних питань. Внесок кожного платника податків – надзвичайно важливий для бюджетної стабільності громад,

Звертаємо увагу, що платники податків мають можливість самостійно провести звірку щодо розрахунків з бюджетом через Електронний кабінет. Щоб стати користувачем електронних сервісів ДПС треба отримати електронний цифровий підпис, зареєструватися на вебпорталі ДПС і в будь-який зручний час переглядати інформацію щодо нарахування та сплати податків з персонального комп’ютера чи гаджета.

Інформацію щодо нарахованих податкових зобов’язань також можна отримати у Центрах обслуговування платників, що діють при державних податкових інспекціях області.

Якщо ж нерухоме майно придбане у минулі податкові періоди за доходи, з яких не сплачено податків, то у цьому випадку громадяни можуть скористатися правом на одноразове добровільне декларування.

           Особи, які задекларують такі активи, за умови перерахування одноразового збору, звільняються від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності за ухилення від оподаткування в минулому.  

            Щоб скористатися правом на податкову амністію потрібно заповнити в Електронному кабінеті і подати одноразову добровільну (спеціальну) декларацію, згодом сплатити передбачений спеціальний збір. Про те, як це зробити правильно - детальна інформація в банері «Одноразове добровільне декларування».

Чи встановлено мораторій на проведення податкових перевірок, у тому числі фактичних, у період дії воєнного стану?

Згідно з п.п. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім:

а) камеральних перевірок;

б) документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

в) фактичних перевірок.

Камеральні податкові перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість та уточнюючих розрахунків до них за звітні податкові періоди:

лютий, березень, квітень, травень 2022 року – розпочинаються на наступний день після 20 липня 2022 року та завершуються не пізніше 20 вересня 2022 року;

червень, липень 2022 року – розпочинаються на наступний день після 20 серпня 2022 року та завершуються не пізніше 20 жовтня 2022 року.

Подані уточнюючі розрахунки до податкових декларацій з податку на додану вартість за звітні податкові періоди до лютого 2022 року перевіряються у строк, визначений п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для звітного періоду, на який припадає день подання такого уточнюючого розрахунку.

Документальні позапланові перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності під час проведення перевірок безпечного:

доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об’єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов’язані з іншими об’єктами оподаткування такими платниками податків;

доступу, допуску до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншої інформації, пов’язаної з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансової і статистичної звітності у порядку та на підставах, визначених законом;

проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Документальні позапланові перевірки за зверненням платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, та/або документальні позапланові перевірки платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, що були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, поновлюються та закінчуються протягом 60 днів з дня, наступного за днем набрання чинності Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі – Закон № 2260), який набрав чинності 27.05.2022. Такі перевірки поновлюються на невикористаний строк.

Документальні позапланові перевірки, які були розпочаті на звернення платника податків та/або з підстав, визначених п.п. 78.1.7 ст. 78 ПКУ, та/або за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, але не можуть бути завершені у зв’язку з виникненням обставин, наведених у цьому підпункті, можуть бути зупинені до завершення дії таких обставин та/або усунення перешкод щодо їх проведення за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що оформляється наказом, копія якого надсилається платнику податків до електронного кабінету платника податків з одночасним надісланням на електронну адресу (адреси) платника податків інформації про вид документа, дату та час його надіслання до електронного кабінету. Таке зупинення перериває перебіг строку проведення перевірки.

Документальні позапланові перевірки, що будуть розпочаті після набрання чинності Законом № 2260, з підстав, визначених п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, декларацій або уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, проводяться протягом 60 календарних днів, що настають після закінчення граничного терміну проведення камеральної перевірки відповідної декларації або уточнюючого розрахунку.

Документ, надісланий контролюючим органом до електронного кабінету, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-VІ «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІ «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями.

У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з ПКУ, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених п.п. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 ПКУ, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Пунктом 78.1 ст. 78 ПКУ визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, з таких підстав:

розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків (п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);

платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розд. V ПКУ, та/або з від’ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень (абзац перший п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ).

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від’ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень (абзац другий п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно - довідковий ресурс (категорія 130.01).

Як будуть працювати рахунки, відкриті у банківських установах у період воєнного стану?

 
Головне управління ДПС у Волинській області інформує, що тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України рахунок вважається взятим на облік у разі отримання банком або іншою фінансовою установою повідомлення контролюючого органу про взяття рахунка на облік у контролюючих органах, або за мовчазною згодою, якщо таке повідомлення не отримано, датою та часом взяття рахунку на облік в такому разі вважається дата та час отримання банком або іншою фінансовою повідомлення (квитанції) контролюючого органу про підтвердження факту прийняття повідомлення до оброблення.

У разі неотримання фінансовою установою повідомлення (квитанції) контролюючого органу про підтвердження факту прийняття повідомлення до оброблення, по таким рахункам можуть здійснюватися видаткові операції без отримання підтвердження щодо взяття їх на облік у контролюючому органі.  

   Відповідно до п.п. 69.17 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, для банків, інших фінансових установ та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених для надсилання повідомлення про відкриття або закриття рахунка платника податків - юридичної особи (резидента і нерезидента), у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, та повідомлень про взяття рахунка на облік або відмову у взятті контролюючим органом рахунка на облік.

Рахунок вважається взятим на облік у разі отримання банком або іншою фінансовою установою повідомлення контролюючого органу про взяття рахунка на облік у контролюючих органах, або за мовчазною згодою, якщо таке повідомлення не отримано, датою та часом взяття рахунку на облік в такому разі вважається дата та час отримання банком або іншою фінансовою повідомлення (квитанції) контролюючого органу про підтвердження факту прийняття повідомлення до оброблення.

У разі неотримання фінансовою установою повідомлення (квитанції) контролюючого органу про підтвердження факту прийняття повідомлення до оброблення, по таким рахункам можуть здійснюватися видаткові операції без отримання підтвердження щодо взяття їх на облік у контролюючому органі.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно - довідковий ресурс (категорія 116.08).

20.06.2022

В який термін та за якою формою ФОП – платники ЄП третьої групи на 2 відсотках подають податкову декларацію у разі призначення пенсії/матеріального забезпечення, страхових виплат?

У разі призначення пенсії/матеріального забезпечення, страхових виплат фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливе оподаткування на період воєнного стану в Україні, подають протягом року поза межами звітного (податкового) періоду (до закінчення звітного (податкового) року)), податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні, за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2022 № 124, у складі якої формується додаток 2 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску».

Відповідно до абзацу першого п.п. 9.7 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) з врахуванням п. 49.18 ст. 49 ПКУ платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (далі – особливий порядок оподаткування), подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для місячного податкового (звітного) періоду (крім випадків передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ), – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2022 № 124, який набрав чинності 06.05.2022, затверджено форму податкової декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні (далі – Декларація), у складі якої формується додаток 2 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 2).

Згідно з примітою 5 до Декларації Додаток 2 подається та заповнюється фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку третьої групи, які використовують особливий порядок оподаткування, у складі Декларації протягом року поза межами звітного (податкового) періоду (до закінчення звітного (податкового) року)), зокрема, у разі призначення пенсії/матеріального забезпечення, страхових виплат.

У разі якщо Додаток 2 подається для призначення пенсії/матеріального забезпечення, страхових виплат платником вказується арабськими цифрами від 1 до 11 номер календарного місяця, в якому подається декларація (якщо Додаток 2 подається у разі призначення пенсії) або номер календарного місяця, в якому настав страховий випадок (якщо Додаток 2 подається для призначення матеріального забезпечення та страхових виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням) (примітка 3 до Додатка 2).

Для призначення пенсії зазначається тип Декларації «Звітна» або «Звітна нова». При цьому платники одночасно проставляють позначку у рядку 5 тип форми «призначення пенсії». Тип Декларації «Уточнююча» при поданні Додатка 2 для призначення пенсії не застосовується (примітка 5 до Додатка 2).

Для призначення матеріального забезпечення, страхових виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням платником обов’язково зазначається тип Декларації «Звітна» або «Звітна нова». При цьому, платники одночасно проставляють позначку у рядку 5 тип форми «призначення матеріального забезпечення, страхових виплат». Тип Декларації «Уточнююча» при поданні Додатка 2 для призначення пенсії/матеріального забезпечення, страхових виплат не застосовується (примітка 6 до Додатка 2).

Водночас, подання у складі Декларації з типом форми «Звітна» Додатка 2 з позначкою «призначення пенсії»/«матеріального забезпечення, страхових виплат» не звільняє платника єдиного внеску від обов’язку подання за підсумками року до контролюючого органу у складі Декларації Додатка 2 з типом форми «Звітна», в терміни, визначені ПКУ (примітка 5 до Декларації).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно -  довідковий ресурс (категорія 107.01.07).

Чи має право суб’єкт господарювання здійснювати виробництво спирту у період воєнного стану без наявності ліцензії та чи буде в такому випадку застосовуватись відповідальність?

Суб’єкт господарювання не має права здійснювати виробництво спирту без наявності ліцензії у період воєнного стану.

У разі виробництва спирту без наявності ліцензії до суб’єктів господарювання застосовуються штрафні санкції у вигляді штрафу у розмірі 200 відс. вартості виробленої продукції (за оптово-відпускними цінами) але не менш 85000 гривень.

При цьому, ліцензії на виробництво спирту, за якими до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України або за наявності обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) не сплачено черговий платіж за ліцензію та/або закінчився термін її дії, вважаються діючими.

Порядок видачі, анулювання ліцензій на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального встановлено ст. 3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481).

Відповідно до ст. 2 Закону № 481 виробництво спирту етилового (у тому числі як лікарського засобу), спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, зернового дистиляту, біоетанолу здійснюється суб’єктами господарювання незалежно від форми власності, які мають відповідну ліцензію.

Ліцензія на виробництво спирту видається підприємствам, що мають встановлені та безперервно функціонуючі цілодобові системи відеоспостереження за виробництвом та відпуском продукції. Відключення, припинення функціонування або не встановлення на всіх етапах виробництва та відпуску цілодобових систем відеоспостереження є підставою для відмови у видачі ліцензії або анулювання ліцензії.

Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання, до якої додаються визначені Законом № 481 документи.
Відповідно до ст. 3 Закону № 481 на виробництво, зокрема, спирту етилового неденатурованого, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, спирту етилового денатурованого видаються окремі ліцензії на кожен вид діяльності.
Згідно зі ст. 17 Закону № 481 у разі виробництва спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії - 200 відсотків вартості виробленої продукції (за оптово-відпускними цінами), але не менш 85000 гривень.

При цьому, вважаються діючими ліцензії, за якими до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України або за наявності обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) не сплачено черговий платіж за ліцензію та/або закінчився термін дії ліцензії на право виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (ст. 18 Закону № 481).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно -  довідковий ресурс (категорія 103.06).

Чи можуть ФОП на загальній системі оподаткування за 2022 рік враховувати документально підтверджені витрати, які у період воєнного стану добровільно надані ЗСУ?

Фізичні особи - підприємці на загальній системі оподаткування за результатами податкових (звітних) періодів за 2022 рік у складі витрат фізичної особи – підприємця від провадження господарської діяльності можуть враховуватися документально підтверджені витрати у вигляді вартості майна, в тому числі грошові кошти, що добровільно перераховані (надані, передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, та/або грошові кошти, перераховані на спеціальні рахунки, відкриті Національним банком України для збору коштів.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), зокрема, п. 1 «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п.п. 22.

Так, згідно з п.п. 22 п. 1 «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що за результатами податкових (звітних) періодів за 2022 рік у складі витрат фізичної особи – підприємця від провадження господарської діяльності, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, можуть враховуватися документально підтверджені витрати у вигляді вартості майна, в тому числі грошові кошти, що добровільно перераховані (надані, передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, та/або грошові кошти, перераховані на спеціальні рахунки, відкриті Національним банком України для збору коштів.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно -  довідковий ресурс (категорія 104.05).

Податкові новації воєнного часу податківці обговорили з підприємцями м. Володимира

Тематичний онлайн-семінар для представників малого і середнього бізнесу громад м. Володимира та району був присвячений найбільш актуальним змінам податкового законодавства, які ухвалені та вступили у дію у зв’язку із запровадженням воєнного стану.

Про норми п’яти законодавчих актів, що внесли зміни до системи оподаткування у березні-травні 2022 року, учасникам заходу розповіла завідувач сектору інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області Олена Нікотіна.

Посадовець акцентувала увагу на важливості сплати податків усіма господарюючими суб’єктами, котрі здійснюють діяльність, а також звернула увагу платників на відновленні ДПС окремих перевірок.

«Насамперед, Державна податкова служба України в умовах дії воєнного стану забезпечує контроль за діяльністю суб’єктів господарювання сфери торгівлі, громадського харчування та послуг шляхом проведення фактичних перевірок. При організації та проведенні таких перевірок ми опрацьовуємо інформацію за скаргами громадян, зверненнями органів місцевого самоврядування та аналізуємо наші дані на предмет потенційних порушень. Тобто, податківці планують і проводять такі перевірки , маючи детальний аналіз ситуації», - підкреслила посадовець.

Як повідомила Олена Нікотіна,  відповідно до норм Закону України  № 2260-ІХ від 12.05.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового контролю та адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» відновлено камеральні перевірки, необхідні  для забезпечення процесу відшкодування ПДВ та документальні перевірки, що проводяться на звернення платника податків, при реорганізації, припиненні, банкрутстві особи,  перевірки з питань валютного контролю та  при декларуванні платником бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення з ПДВ.

«Законом № 2260-ІХ виключено можливість, встановлену на період дії воєнного, надзвичайного стану, для платників, які зобов’язані подавати звітність в електронному вигляді, подавати до контролюючого органу податкову звітність та інші документи в паперовій формі», - наголосила посадовець.

Детальніше про податкові зміни Закону України  № 2260-ІХ - за посиланням.

17.06.2022

.

У ПРРО час перебування в режимі офлайн рахується від моменту переходу в цей режим

     Відповідно до п. 3 розд. V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) програмне рішення програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати постійний контроль, зокрема, щодо:

     відновлення зв’язку ПРРО із фіскальним сервером та перевіряти наявність такого зв’язку перед формуванням кожного розрахункового документа в режимі офлайн;
     дотримання граничних строків застосування режиму офлайн, інформувати особу, яка здійснює розрахункову операцію про залишок часу, протягом якого може тривати режим офлайн, та припинити проведення розрахункових операцій у режимі офлайн у разі досягнення одного із граничних строків (36 годин підряд або 168 годин протягом календарного місяця).

     ПРРО має бути автоматично переведений із режиму офлайн у режим онлайн-обміну з фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером (п. 2 розд. V Порядку № 317).

     Отже, в ПРРО час перебування в режимі офлайн рахується відповідно від моменту переходу в режим офлайн (перехід в режим офлайн відбувається при формуванні Повідомлення про проведення розрахункових операцій у період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером за формою № 4-ПРРО (додаток 4 до Порядку № 317 (ідентифікатор J/F1316901), далі – Повідомлення за ф. № 4-ПРРО)) до виходу з режиму офлайн (передача чеків/звітів сформованих в режимі офлайн на фіскальний сервер ДПС).

     Роботу в режимі офлайн суб’єкт господарювання може контролювати шляхом сумування періодів часу, протягом якого ПРРО перебував у режимі офлайн: від дати та часу, що зазначаються у Повідомленні за ф. № 4-ПРРО з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн» до дати та часу, зазначених у Повідомленні за ф. № 4-ПРРО «завершення режиму офлайн».
     В програмному рішенні «ПРРО Каса» налаштовано відображення часу проведеного в режимі офлайн.

   Нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється у загальному порядку з суми, яка буде вказана у декларації

  У разі якщо фізична особа має у власності 405 тис. грн. та виявила бажання скористатися правом на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларації), то така особа приймає самостійне рішення щодо суми, яка буде зазначена у Декларації, а саме повністю уся сума 405 тис. грн. або тільки частина цих коштів. При цьому нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється у загальному порядку з суми, яка буде вказана у Декларації.
     Крім того, у разі прийняття рішення фізичною особою щодо не подання Декларації, то джерела одержання (набуття) коштів вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, якщо сумарна вартість їх не перевищує 400 тис. грн. станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування.

     Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
     При цьому об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), зокрема валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи (п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
     Водночас, згідно з п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальний рахунок) до Декларації.
     Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ звертається до банку для відкриття спеціального рахунку. Порядок відкриття, закриття, зарахування коштів на спеціальний рахунок і здійснення контролю за операціями за таким рахунком встановлюються Національним банком України.

     Разом з тим, п.п. 1 п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, становлять активи, крім визначених підпунктами 2 і 3 п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, сумарна вартість яких не перевищує
400 тис. грн. станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування. У разі якщо грошова вартість таких активів визначена в іноземній валюті/банківських металах, їх вартість зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим Національним банком України/облікової ціни банківських металів, розрахованої Національним банком України на дату подання декларантом Декларації.
     Враховуючи викладене, у разі якщо фізична особа має у власності 405 тис. грн. та виявила бажання скористатися правом на подання Декларації, то така особа приймає самостійне рішення щодо суми, яка буде зазначена у вказаній Декларації, а саме повністю уся сума 405 тис. грн. або тільки частина цих коштів. При цьому нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється у загальному порядку з суми, яка буде вказана у Декларації.

     Крім того, у разі прийняття рішення фізичною особою щодо не подання Декларації, то джерела одержання (набуття) коштів вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, якщо сумарна вартість їх не перевищує 400 тис. грн. станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування.

16.06.2022

Чи є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, ФО який має право власності на нежитлове приміщення як ФОП?
     Цивільним кодексом України визначено, що суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, в тому числі і нерухомого майна комерційного призначення, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.
     Оскільки ст. 266 Податкового кодексу України не визначено такого платника як фізична особа – підприємець, то такий платник – власник об’єктів житлової та нежитлової нерухомості сплачує податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за нормами, передбаченими для фізичних осіб.

     Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та нежитлової нерухомості.
     Пунктом 1 ст. 320 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІУ зі змінами і доповненнями (далі – ЦКУ) визначено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.
     Суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.
     Фізичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, в тому числі і нерухомого майна комерційного призначення, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати (ст. 325 ЦКУ).
     Оскільки ст. 266 ПКУ не визначено такого платника як фізична особа – підприємець, то такий платник – власник об’єктів житлової та нежитлової нерухомості сплачує податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за нормами, передбаченими для фізичних осіб.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Хто є платником земельного податку за земельну ділянку, яка перебуває у власності ФО – засновника фермерського господарства та надана для ведення фермерського господарства?

     Платником земельного податку є фізична особа (засновник фермерського господарства), що отримала правовстановлюючий документ на земельну ділянку, в якому визначено цільове призначення земельної ділянки – для ведення фермерського господарства, оскільки платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування.

     Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ.

     Підпунктом 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

     Згідно з ст.ст. 269 та 270 ПКУ платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, земельні частки (паї), які перебувають у власності, та земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування.
     Підставою для нарахування земельного податку є: дані державного земельного кадастру; дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю); дані сертифікатів на право на земельні частки (паї); рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв); дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї) (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).

     Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).

     Відповідно до ст.ст. 125 та 126 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Права власності/користування земельними ділянками повинні бути оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства.

     Оскільки платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування, то фізична особа (засновник фермерського господарства), що отримала правовстановлюючий документ на земельну ділянку, в якому визначено цільове призначення земельної ділянки – для ведення фермерського господарства, сплачує земельний податок за вказану земельну ділянку. Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку (п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Волинські декларанти визначили до сплати понад 27 мільйонів гривень податкових платежів

Волиняни, котрі відзвітувалися про доходи за підсумками 2021 року, визначили до сплати 27,1 мільйона гривень податкових платежів. Із цієї суми до бюджету надійде 3,6 мільйона гривень військового збору та 23,5 мільйона гривень ПДФО.

Щоб не потрапити до переліку боржників, перерахувати до бюджету задекларовані до сплати податки потрібно не пізніше 31 липня 2022 року, - наголошують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.

Ця вимога до декларантів передбачена у Законі України від 26 травня 2022 року № 2260 - IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі – Закон № 2260), який вступив у дію 27.05.2022 року.

Громадяни, які ще не відзвітувалися про минулорічні доходи, зобов’язані подати річну податкову декларацію до 20 липня 2022 року. Цей новий строк  звітування у рамках щорічної декларації кампанії теж визначений Законом № 2260.

Наразі річні податкові декларації про доходи за 2021 рік на Волині подали понад 3,5 тисячі громадян. З огляду на воєнний стан темпи деклараційної кампанії дещо поступаються минулорічним. Втім, волиняни вже задекларували понад 1 мільярд гривень отриманих доходів.

Отож, податкова служба запрошує волинян, котрі торік отримали доходи, але не сплатили з них податки, подати річну податкову декларацію в зручний для себе час через Електронний кабінет, або ж звернутися до Центру обслуговування платників за місцем податкової адреси..

Саме своєчасно сплачені податки – основа бюджетної стабільності і фінансової безпеки в країні. А кожна гривня, сплачена до бюджету - це реальна допомога ЗСУ, - нагадують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.       

15.06.2022

Як визначається поняття «оприбуткування готівки» згідно з нормами Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні?

 Оприбуткування готівки – проведення суб’єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі/книзі обліку доходів і витрат/фіскальному звітному чеку/електронному фіскальному звітному чеку/розрахунковій квитанції.

     Відповідно до п.п. 2 п. 58 розд. VI Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148), готівка, що надходить до кас, повинна своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) (або розрахункових книжок (далі – РК)), визначений п. 11 розд. II Положення № 148.

     Підпунктом 18 п. 3 розд. I Положення № 148 визначено, що оприбуткування готівки – це проведення суб’єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі/книзі обліку доходів і витрат/фіскальному звітному чеку/електронному фіскальному звітному чеку/розрахунковій квитанції.

     Згідно з абзацом другим п. 11 розд. ІІ Положення № 148 оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

     Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками/електронними фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (Книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) – у разі її використання на період виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії)). Установа/підприємство визначає місце та спосіб зберігання відокремленими підрозділами щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) у електронній формі (абзац третій п. 11 розд. ІІ Положення № 148).

     Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням програмних РРО (далі – ПРРО) без ведення касової книги, є забезпечення щоденного створення засобами ПРРО у паперовій та/або електронній формі фіскальних звітних чеків та подання їх до фіскального сервера засобами телекомунікацій, а також направлення створених ПРРО електронних розрахункових документів та повідомлень для їх реєстрації і довгострокового зберігання до фіскального сервера (абзац четвертий п. 11 розд. ІІ Положення № 148).
     Оприбуткуванням готівки в касах суб’єктів господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО, є занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО (абзац п’ятий п. 11 розд. ІІ Положення № 148).

     Оприбуткування та облік фізичними особами – підприємцями отриманих доходів здійснюється в книгах обліку доходів і витрат/у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів у порядку, визначеному ПКУ (абзац шостий п. 11 розд. ІІ Положення № 148).

     Пунктом 12 розд. ІІ Положення № 148 визначено, що установа/підприємство на підставі Положення № 148 зобов’язане розробити та затвердити внутрішнім документом порядок оприбуткування готівки в касі установи/підприємства, у якому максимально врахувати особливості роботи як установи/підприємства, так і його відокремлених підрозділів (внутрішній трудовий розпорядок, режим роботи, графіки змінності, порядок та особливості здавання готівкової виручки (готівки) до банку). Для відокремлених підрозділів установи/підприємства порядок оприбуткування готівки в касі встановлюється та доводиться внутрішніми документами установи/підприємства. Розроблений порядок повинен відповідати вимогам Положення № 148 та не суперечити законодавству України.
     Згідно з п. 13 розд. ІІ Положення № 148 підприємства та фізичні особи – підприємці, яким Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО з використанням відповідних КОРО і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів), оприбутковують готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у КОРО або РК.

     Суми готівки, що оприбутковуються, повинні відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

У які строки контролюючий орган здійснює реєстрацію ФОП, як платника ЄП?

     У разі відсутності визначених Податковим кодексом України підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку.

     У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку.
     Відповідно до п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
     Згідно з п. 299.2 ст. 299 ПКУ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

     У разі відсутності визначених ПКУ підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку (п. 299.3 ст. 299 ПКУ).

     У випадках, передбачених п.п. 298.1.2 п. 298.1 та п.п. 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ, контролюючий орган, у разі відсутності визначених ПКУ підстав для відмови, здійснює реєстрацію суб’єкта господарювання як платника єдиного податку з дати, визначеної відповідно до п.п. 298.1.2 п. 298.1 та п.п. 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ, протягом двох робочих днів з дати отримання контролюючим органом заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування або отримання цим органом від державного реєстратора електронної копії заяви, виготовленої шляхом сканування, одночасно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця, якщо така заява додана до реєстраційної картки (п. 299.4 ст. 299 ПКУ).

     Згідно з п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

     Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
     Відповідно до п.п. 298.8.5 п. 298.5 ст. 298 ПКУ зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вважаються платниками єдиного податку з дня державної реєстрації.
     Заява подається на вибір платника податків в один із способів, визначених частинами 1 – 4 п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

     У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку (п. 299.5 ст. 299 ПКУ).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Вклад волинських спрощенців до бюджетів громад зріс на 15 відсотків

Волинські спрощенці- юридичні та фізичні особи, впродовж січня-травня 2022 року сплатили до місцевих бюджетів понад 351 мільйон гривень єдиного податку.

Це на 15 відсотків більше, ніж у січні-травні минулого року.  

Ріст показників сплати єдиного податку в області фіксують серед підприємців-фізичних осіб, сільськогосподарських товаровиробників та спрощенців - юридичних осіб.

Таким чином, господарюючі суб’єкти Волині, які працюють в умовах спрощеної системи оподаткування, вкотре продемонстрували відповідальність і виваженість у питанні виконання податкових зобов’язань, - констатують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.

Із загальної суми надходжень єдиного податку на Волині підприємці-фізичні особи сплатили 290 мільйонів гривень, юридичні особи - 40,7 мільйона гривень, сільськогосподарські товаровиробники - 21,3 мільйона гривень єдиного податку.  

У податковій службі нагадують, що єдиний податок зараховується до місцевого бюджету. Тобто, використовується органами місцевого самоврядування для забезпечення функціонування об’єктів критично важливої інфраструктури. А це означає, що кожен платник долучаються до спроможності громад самостійно фінансувати видатки для вирішення соціально-економічних питань розвитку, - наголошують у податковій службі краю.

Тож, ДПС просить усіх платників, котрі провадять діяльність, своєчасно перераховувати передбачені законом податки до бюджетів усіх рівнів.  

Нагадаємо, що представникам підприємництва податкова служба пропонує  зручний та сучасний дистанційний формат спілкування та звітування через Електронний кабінет.

Щодо фізичних осіб, які раніше здійснювали підприємницьку діяльність без сплати податків, то саме зараз можна скористатися правом на податкову амністію, - нагадують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.

З 1 вересня 2021 року кожен, хто отримував доходи, які були приховані від оподаткування, має право подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію.

Щодо активів, які підлягають декларуванню у рамках  податкової амністії детальну інформацію можна отримати у тематичному банері на субсайті Головного управління ДПС у Волинській області.

Поінформувати про корупційні прояви чи ризики під час взаємодії з контролюючими органами  має право кожен громадянин України. іноземець чи особа без громадянства.

Зокрема, про порушення Закону України від 14 жовтня 2014 року №1700 «Про запобігання корупції» посадовцями Головного управління ДПС у Волинській області можна повідомити у будь-який зручний спосіб, а саме :

- з використанням засобів поштового зв’язку на адресу: 43010, м. Луцьк, вул. Київський майдан, 4;

- засобами телефонного зв’язку через працівників сектору з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Волинській області, на номери (0332)777-171 чи 777-127.

Нагадаємо, що відповідно до статті 53 Закону №1700 викривачам гарантується державний захист.

Усім, хто цікавиться правовим статусом викривачів, Головне управління ДПС у Волинській області пропонує ознайомитися з тематичною Пам’яткою щодо правового статусу, прав та гарантій захисту викривача, яка розроблена ДПС України.

Поінформувати про корупційні прояви чи ризики під час взаємодії з контролюючими органами  має право кожен громадянин України. іноземець чи особа без громадянства.

Зокрема, про порушення Закону України від 14 жовтня 2014 року №1700 «Про запобігання корупції» посадовцями Головного управління ДПС у Волинській області можна повідомити у будь-який зручний спосіб, а саме :

- з використанням засобів поштового зв’язку на адресу: 43010, м. Луцьк, вул. Київський майдан, 4;

- засобами телефонного зв’язку через працівників сектору з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Волинській області, на номери (0332)777-171 чи 777-127.

Нагадаємо, що відповідно до статті 53 Закону №1700 викривачам гарантується державний захист.

Усім, хто цікавиться правовим статусом викривачів, Головне управління ДПС у Волинській області пропонує ознайомитися з тематичною Пам’яткою щодо правового статусу, прав та гарантій захисту викривача, яка розроблена ДПС України.

14.06.2022

Громадяни, які мають можливість, зобов’язані подати річну податкову декларацію до 20 липня 2022 року

До 20 липня 2022 року громадяни, котрі зобов’язані звітуватися про минулорічні доходи, повинні подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи.

Таку вимогу до декларантів містить Закон України від 26 травня 2022 року № 2260 - IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі – Закон № 2260), який вступив у дію 27.05.2022 року.

Раніше, з огляду на період воєнного стану, Закон України № 2142–IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» відтермінував подання декларації до моменту скасування чи припинення воєнного стану.

 Із вступом у дію Закону № 2260 платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки за умови подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року, звільняються від відповідальності  у період з 24 лютого 2022 року.

Враховуючи обставини, в яких країна протидіє військовій агресії, у Головному управлінні ДПС у Волинській області рекомендують волинянам, котрі отримували минулого року доходи, з яких не сплатили податки,  подати річну податкову декларацію до 20 липня 2022 року в зручний для себе час через Електронний кабінет, або ж звернутися до Центру обслуговування платників за місцем податкової адреси.

Закон № 2260  передбачає, що сплатити визначені податки і збори за підсумками декларування  потрібно не пізніше 31 липня 2022 року,

Довідково: за останніми даними волиняни подали 3,5 тисячі декларацій про майновий стан і доходи за 2021 рік. Сума задекларованого волинянами доходу за минулий рік  перевищує 1 мільярд гривень.

Чи повинен декларант відкривати у банку поточний рахунок із спеціальним режимом використання для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування, якщо кошти, які він бажає задекларувати, вже розміщені на поточних рахунках у банку?

     Вимоги Податкового кодексу України щодо відкриття декларантом поточних рахунків із спеціальним режимом використання в банках України для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування поширюються виключно на кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі, а отже не застосовуються до коштів, які вже розміщені декларантом на поточних рахунка у банку.

     Відповідно до п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальні рахунки) до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
     Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звертається до банку для відкриття спеціального рахунку. Порядок відкриття, закриття, зарахування коштів на спеціальний рахунок і здійснення контролю за операціями за таким рахунком встановлюються Національним банком України.

     Таким чином, положення п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ поширюються виключно на кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі, а отже не застосовуються до коштів, які вже розміщені декларантом на поточних рахунка у банку.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (Категорія134).

Підприємці-спрощенці можуть здійснювати види діяльності, які не заборонені чинним законодавством
   

  Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку можуть здійснювати всі види діяльності, які не заборонені чинним законодавством та дають право застосовувати спрощену систему оподаткування відповідно до вимог норм ПКУ.
     При цьому у разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об’єднаних територіальних громад не прийняла рішення щодо відповідної ставки єдиного податку для окремого виду діяльності, то використовується ставка, яка діяла до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування єдиного податку, для здійснення фізичними особами – підприємцями своєї діяльності.

     Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
     Відповідно до п.п. 12.4.1 п. 12.4 ст. 12 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належить встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених ПКУ.
     До місцевих податків належить єдиний податок (п.п. 10.1.2 п. 10.1 ст. 10 ПКУ).
     Місцеві ради обов’язково установлюють, зокрема, єдиний податок (п.п. 10.2 прим. 1 п. 10.2 ст. 10 ПКУ).
     Згідно з п. 12.3 ст. 12 ПКУ сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень.
     Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені у главі 1 розд. ХІV ПКУ.
     Обмеження та заборони щодо видів діяльності для платників єдиного податку встановлені п. 291.5 ст. 291 ПКУ.
     Пунктом 293.2 ст. 293 ПКУ визначено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
     1) для першої групи платників єдиного податку – не більше 10 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року;
     2) для другої групи платників єдиного податку – не більше 20 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
     Водночас, згідно з п.п. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 ПКУ у разі якщо до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування місцевих податків та/або зборів, сільська, селищна, міська рада або рада об’єднаних територіальних громад, створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків та/або зборів, що є обов’язковими згідно з нормами ПКУ, такі податки та/або збори справляються виходячи з норм ПКУ із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування таких місцевих податків та/або зборів.
     

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Чи може ФОП, яка здійснює роздрібний продаж товарів в магазині, що розташований на території ринку, бути платником ЄП першої групи?

     Фізична особа – підприємець, яка здійснює роздрібний продаж товарів в магазині, що розташований на території ринку, не може бути платником єдиного податку першої групи.  

   Згідно з п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до першої групи платників єдиного податку відносяться фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
     Згідно з п. 1.8 Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 12-торг «Про наявність і використання торгової мережі на ринках та реалізацію сільськогосподарської продукції на них», затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 26.07.2005 № 209 зі змінами та доповненнями, торгове місце – площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. До торгових місць на ринках не належать магазини та об’єкти ресторанного господарства.
     Отже, фізична особа – підприємець, яка здійснює роздрібний продаж товарів в магазині, що розташований на території ринку, не може бути платником єдиного податку першої групи.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

10.06.2022

Який документ повинна надати контролюючому органу ФО – резидент, яка отримала іноземні доходи, якщо податки сплачувались за межами України?

     Повинна надати довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок.
     Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачене чинними міжнародними договорами України.

     Відповідно до підпунктів 170.11.1 та 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.), крім:

     а) доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (9 відс.);

     б) прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 ПКУ;

     в) прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 ПКУ;

     г) виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв’язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 170.11 прим. 1 ст. 170 ПКУ.
     У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку на доходи фізичних осіб може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у Декларації (п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ).
     Згідно з п. 13.3 ст. 13 ПКУ доходи, отримані фізичною особою – резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень ПКУ чи міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

     Пунктом 13.4 ст. 13 ПКУ встановлено, що суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ.

     Відповідно до п. 13.5 ст. 13 ПКУ для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачене чинними міжнародними договорами України.

     Враховуючи викладене, фізична особа – резидент, яка отримала іноземний дохід та сплатила податки за межами України, для отримання права на зарахування сплачених податків повинна надати довідку від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачене чинними міжнародними договорами України.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

19.05.2022

Чи застосовуються штрафні санкції та пеня за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності у період запровадженням воєнного стану в Україні?

У період запровадженням воєнного стану в Україні не передбачено звільнення від застосування штрафних санкцій та пені за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 на всій території України запроваджено воєнний стан.

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Згідно з п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок, передбачених п.п. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, до платників податків застосовується відповідальність згідно з ПКУ, законами, контроль за якими покладено на контролюючі органи, а вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), у такому випадку не застосовуються, у тому числі положення п.п. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 ПКУ.

Водночас, правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473).

Згідно з частиною другою ст. 3 Закону № 2473 питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду, регулюються виключно Законом № 2473. Частиною третьою ст. 3 Закону № 2473 визначено, що у разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього закону, застосовують положення Закону № 2473.

Так, частиною п’ятою ст. 13 Закону № 2473 передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відс. суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до частини четвертої ст. 14 Закону № 2473 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право адекватно вчиненому порушенню застосувати до юридичних осіб (крім уповноважених установ) захід впливу у вигляді штрафних санкцій у розмірі до 100 відс. суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 112.05).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Як у період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу здійснюються розрахункові операції в режимі офлайн під час воєнного стану?

На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану або обставин непереборної сили:
проведення розрахункових операцій, що здійснюються в режимі офлайн та використання фіскальних номерів із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, можуть здійснюватися з перевищенням строків, встановлених абзацами третім і четвертим ст. 5 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон).          

Відповідно до абзацу третього ст. 5 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) на період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО) та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.

Суб’єкт господарювання може використовувати фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, не більше 168 годин протягом календарного місяця (абзац четвертий ст. 5 Закону № 265).

Абзацом сьомим ст. 5 Закону № 265 визначено, що використання ПРРО у період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу без отриманого в контролюючому органі діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, забороняється.

Водночас, Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Закону № 265, зокрема, розд. ІІ «Прикінцеві положення» доповнений новим п. 13.

Так, згідно з п. 13 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 265 на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану або обставин непереборної сили:      проведення розрахункових операцій, що здійснюються в режимі офлайн та використання фіскальних номерів із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, можуть здійснюватися з перевищенням строків, встановлених абзацами третім і четвертим ст. 5 Закону № 265.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.20).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Щодо яких активів не здійснюються нарахування та сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Головне управління ДПС у Волинській області інформує, що згідно з п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, становлять:

1) активи (крім визначених підпунктами 2 і 3 п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ), сумарна вартість яких не перевищує 400 тис. грн. станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування (тобто, станом на 31 серпня 2022 року). У разі якщо грошова вартість таких активів визначена в іноземній валюті/банківських металах, їх вартість зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим Національним банком України (далі – НБУ)/облікової ціни банківських металів, розрахованої НБУ на дату подання декларантом Декларації;

2) нерухоме майно, розташоване на території України, яке станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування належало фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів, в обсязі:

а) об’єкти житлової нерухомості:

квартира/квартири, загальна площа якої/яких не перевищує сукупно 120 кв.м, або майнові права, що підтверджені відповідними документами, на таку квартиру або квартири у багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва;

житловий будинок/житлові будинки, зареєстрований/зареєстровані у встановленому порядку в Україні, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м, або житловий будинок незавершеного будівництва чи будинки незавершеного будівництва, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м, за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення;

б) об’єкти нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 кв.м;

в) земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями (далі – ЗКУ).

Відповідно до ст. 121 ЗКУ громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

- для ведення фермерського господарства – в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство;

-для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 га;

-для ведення садівництва – не більше 0,12 га;

- для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 га, в селищах – не більше 0,15 га, в містах – не більше 0,10 га;

-для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 га;

-для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 га;

3) один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тис. куб. см та/або середньоринковою вартістю понад 400 тис. грн., мотоцикла із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 куб. см., літака, гелікоптера, яхти, катера), право власності на який було зареєстровано відповідно до законодавства України станом на дату завершення періоду Декларування.

Щодо активів фізичної особи, визначених п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, не здійснюються нарахування та сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 134.02).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

18.05.2022

Волинські спрощенці перерахували до бюджету 273 мільйони гривень єдиного податку

Господарюючі суб’єкти Волині, які працюють в умовах спрощеної системи оподаткування, у січні-квітні 2022 року сплатили до місцевих бюджетів 273 мільйони гривень єдиного податку.

Це на 17,5 відсотка більше, ніж у січні-квітні минулого року.  

Позитивна динаміка надходжень єдиного податку свідчить, що волинські СГД-спрощенці відповідальні у виконанні податкових зобов’язань. Зокрема, за підсумками чотирьох місяців поточного року ріст показників сплати єдиного податку має місце серед підприємців-фізичних осіб, сільськогосподарських товаровиробників та спрощенців - юридичних осіб.

У податковій службі нагадують, що єдиний податок зараховується до місцевого бюджету. Тобто, використовується органами місцевого самоврядування  для забезпечення функціонування об’єктів критично важливої інфраструктури. А це означає, що кожен платник долучаються до спроможності громад самостійно фінансувати видатки для вирішення соціально-економічних питань розвитку, - наголошують у Головному управлінні ДПС у Волинській області. Успішна протидія військовій агресії ворога вимагає бездоганної податкової дисципліни. Тож,  ДПС  просить усіх платників, котрі провадять діяльність, своєчасно перераховувати передбачені законом податки до бюджетів усіх рівнів.  

Нагадаємо, що представникам підприємництва податкова служба пропонує  зручний та сучасний дистанційний формат спілкування та звітування через Електронний кабінет.

Щодо фізичних осіб, які раніше здійснювали підприємницьку діяльність без сплати податків, то саме зараз можна скористатися правом на податкову амністію, - нагадують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.

З 1 вересня 2021 року кожен, хто отримував доходи, які були приховані від оподаткування, має право подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію.

Щодо активів, які підлягають декларуванню у рамках  податкової амністії детальну інформацію можна отримати у тематичному банері на субсайті Головного управління ДПС у Волинській області.

На які рахунки бюджетної класифікації буде зараховуватись сплата ЄП за ставкою 2 відсотки?

Відповідно до положень ст. 10 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями єдиний податок належить до місцевих податків. Враховуючи зазначене, сплата податкових зобов’язань з єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відс. доходу здійснюватиметься на відповідні рахунки місцевих бюджетів.

Відповідні роз’яснення розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/578879.html.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 108.00).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Чи сплачують ЄВ за себе ФОП – платники ЄП у період воєнного стану в Україні?

Тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе, - звертають увагу в Головному управлінні ДПС у Волинській області.

Відповідно до частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зокрема, є:

фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464).

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464.

Так, згідно з абзацом першим п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. При цьому положення абзацу другого п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовується.

При цьому такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався (абзац другий п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 107.00).

Чи можуть платники податків авторизуватися та підписати електронні документи за допомогою Дія.Підпис в Електронному кабінеті?

Платники податків – користувачі Електронного кабінету можуть авторизуватися та підписати електронні документи за допомогою Дія.Підпис.

Дія.Підпис – кваліфікований цифровий підпис, який дозволяє авторизуватися, отримати доступ до послуг податкової онлайн та підписати електронні документи.

Отримати послугу Дія.Підпис можна безоплатно через застосунок Дія.

Також для підпису доступні «хмарні» КЕП SmartID, Cloud Key, Deposit sign.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 129.03).

 Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

17.05.2022

Яким чином оподатковується дохід, отриманий ФО-спадкоємцем від продажу майнового паю ЮО (ТОВ), створеній внаслідок реорганізації колективного сільськогосподарського підприємства?

Майновий пай члена підприємства документально підтверджується Свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства (майновим сертифікатом), яке видається сільською, селищною або міською радою.

Відповідно до Рекомендацій щодо використання майна, яке перебуває у спільній частковій власності, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 09.04.2001 № 97, кожен із співвласників має право продати свою частку майна, яка знаходиться у спільній частковій власності, згідно з договором купівлі-продажу майнового паю, засвідченого Свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновим сертифікатом).

Разом з тим, Податковим кодексом України встановлено, що корпоративні права – права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Отже, зміст прав особи, який засвідчує майновий сертифікат, є тотожнім змісту корпоративних прав.

Фізична особа, яка протягом звітного року продає інвестиційний актив (корпоративні права) юридичній особі (ТОВ) та отримує інвестиційний прибуток, повинна подати річну декларацію про майновий стан і доходи у встановленому порядку та сплатити податок на доходи фізичних осіб.

При цьому юридична особа виступає як податковий агент у частині відображення виплаченого доходу у Розрахунку.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 103.02).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Для кого визначається мінімальне податкове зобов’язання у разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування?

У разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування (при оформленні таких взаємовідносин відповідно до чинного законодавства) мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному Податковим кодексом України.

Для фізичних осіб, які оформили взаємовідносини щодо передачі сільськогосподарських угідь в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування, МПЗ контролюючим органом не визначається. У такому випадку МПЗ за такі землі сплачує орендар.  Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» для платників податків – фізичних осіб, у яких у власності та/або користуванні (оренді, суборенді, емфітевзисі, постійному користуванні) є земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, введено поняття мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ).

Відповідно до п.п. 162.1.1 прим. 1 п. 162.1 ст. 162 ПКУ платниками у частині МПЗ зобов’язання є резидент, який володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.

Підпунктом 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПКУ встановлено, що визначення загального МПЗ фізичним особам, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб до 1 липня року, наступного за звітним.

Платниками податку до бюджету сплачується лише позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.

До загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів для платника податку – фізичної особи включаються: податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції; земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь (п.п. 170.14.5 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).

Слід зазначити, що у разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування (при оформленні таких взаємовідносин відповідно до чинного законодавства) МПЗ визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному ПКУ.

Отже, для фізичних осіб, які відповідно до норм Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами і доповненнями, Земельного кодексу України від 25 жовтня
2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями та Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161 «Про оренду землі» із змінами та доповненнями оформили взаємовідносини щодо передачі сільськогосподарських угідь в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування, МПЗ контролюючим органом не визначається. У такому випадку МПЗ за такі землі сплачує орендар.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 103.02).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Чи підлягає оподаткуванню військовим збором дохід у вигляді вартості успадкованого майна, який оподатковується за нульовою ставкою ПДФО?

Не підлягає оподаткуванню військовим збором дохід у вигляді вартості успадкованого майна, який оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.  Пунктом 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні (п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. «Перехідні положення» ПКУ).

Відповідно до п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи, перелік яких визначено підпунктами 164.2.1 – 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Згідно з п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до зазначеного переліку включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розд. ІV ПКУ.

Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регулюється ст. 174 ПКУ.

Так, за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються об’єкти спадщини, які перелічені у п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ.
Разом з тим, відповідно до абзацу першого п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 3 і 4 п. 170.13 прим. 1 ст. 170 ПКУ.

Враховуючи викладене, дохід у вигляді вартості успадкованого майна, який оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, звільняється від оподаткування військовим збором.

Водночас, об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ (кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг), подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно із правилами, встановленими розд. IV ПКУ для оподаткування спадщини (п. 174.6 ст. 174 ПКУ).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 126.02).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

16.05.2022

Чи має можливість платник, який обрав ЄП за ставкою 2 відс. доходу, обрати іншу ставку ЄП протягом року?

Так, платники єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відс. доходу не обмежені в праві змінити ставку єдиного податку третьої групи на 3 або 5 відс. доходу шляхом подання до контролюючого органу заяви про зміну ставки.

При цьому у заяві про зміну ставки суб’єкти господарювання:

- не заповнюють розділ 5.1 «Обрання або перехід на спрощену систему оподаткування»;
- зазначають у розділі 5.2 «Зміна ставки та групи» у полі «зі ставки» діючу ставку у розмірі 2 відс., а у полі «на ставку» – обрану ставка у розмірі 3 або 5 відс. доходу.
Такі платники єдиного податку мають право змінити ставку 2 відс. доходу на ставку єдиного податку, яку застосовували до обрання спрощеної системи з особливостями оподаткування.
Відповідні роз’яснення розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/582709.html.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 108.01.03).

На Волині до місцевих бюджетів сплачено 40 мільйонів гривень податку на нерухомість

Власники вартісної нерухомості на Волині у січні-квітні 2022 року сплатили до місцевих бюджетів 39,6 мільйона гривень податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Сума отриманого громадами області податку на нерухомість незначно менша минулорічних надходжень. Цей момент пов'язаний із запровадження в Україні воєнного стану та, відповідно, законодавчими змінами, що дозволяють певним групам платників не сплачувати майнові податки до бюджету.  

Оскільки Волинь належить до регіонів, у яких не ведуться активні бойові дії, в Головному управлінні ДПС у Волинській області рекомендують усім платникам своєчасно виконувати податкові зобов’язання, а громадян-власників нерухомого майна податківці просять  перерахувати до місцевого бюджету заборговані за минулі роки суми податку на нерухомість. 

Звертаємо увагу, що платники податків мають можливість самостійно провести звірку щодо розрахунків з бюджетом через Електронний кабінет. Щоб стати користувачем електронних сервісів ДПС треба отримати електронний цифровий підпис, зареєструватися на вебпорталі ДПС і в будь-який зручний час переглядати інформацію щодо нарахування та сплати податків з персонального комп’ютера чи гаджета.

Інформацію щодо нарахованих податкових зобов’язань також можна отримати у Центрах обслуговування платників, що діють при державних податкових інспекціях області.

Якщо ж ваше нерухоме майно, придбане у минулі податкові періоди за доходи, з яких не сплачено податків, то громадяни можуть скористатися правом на одноразове добровільне декларування.

           Особи, які задекларують такі активи, за умови перерахування одноразового збору, звільняються від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності за ухилення від оподаткування в минулому.  

            Щоб скористатися правом на податкову амністію потрібно заповнити в Електронному кабінеті і подати одноразову добровільну (спеціальну) декларацію, згодом сплатити передбачений спеціальний збір. Про те, як це зробити правильно - детальна інформація в банері «Одноразове добровільне декларування».

Які ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Головне управління ДПС у Волинській області нагадує, що відповідно до п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування Збору, визначеної згідно з п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, ставок у таких розмірах:

Ставка 5 відс.:

- щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні з дотриманням вимог п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, та щодо права грошової вимоги до резидентів України, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ;

- щодо об’єктів декларування, визначених підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, що знаходяться (зареєстровані) в Україні, крім тих, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

У цілях одноразового (спеціального) добровільного декларування для застосування передбаченої п.п. 8.1 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ ставки Збору на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) кошти декларанта в національній та іноземній валютах, банківських металах мають бути розміщені на рахунках у банках України.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

При цьому підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування визначені такі активи:

б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).

Для цілей цього підрозділу до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:

- не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;

- не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;

в) рухоме майно, у тому числі:

-транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;

-інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);

г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;

ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;

д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;

е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.

Ставка 9 відс.:

-щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках в іноземних банках або які зберігаються в іноземних фінансових установах, та щодо права грошової вимоги до нерезидентів України, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ;

-щодо об’єктів декларування, визначених підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, що знаходяться (зареєстровані) за кордоном, крім тих, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

У цілях одноразового (спеціального) добровільного декларування для застосування передбаченої п.п. 8.2 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ ставки збору кошти декларанта в іноземній валюті на дату подання Декларації мають бути розміщені на рахунках у банках та/або інших фінансових установах за кордоном.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

Ставка 2,5 відс.:

-щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 134.00).

13.05.2022

Чи проводять податкові органи у період воєнного стану фактичні перевірки щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та які підстави проведення таких перевірок?

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, податкові органи здійснюють державний контроль (нагляд) та спостереження у сфері ціноутворення відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення» за дотриманням платниками податків вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) шляхом проведення фактичних перевірок.

Фактична перевірка проводиться за наявності хоча б однієї з таких підстав:
-отримання у встановленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни і ціноутворення;

-отримання письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Законом України від 01 квітня 2022 року № 2173-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 - VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), зокрема, підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п. 27.

Так, п. 27 підрозд. 10 розд. «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, податкові органи здійснюють державний контроль (нагляд) та спостереження у сфері ціноутворення відповідно до Закону України від 21 червня 2012 року № 5007-VI «Про ціни і ціноутворення» із змінами та доповненнями з урахуванням особливостей, встановлених п. 27 підрозд. 10 розд. «Перехідні положення» ПКУ.

Податкові органи здійснюють контроль за дотриманням платниками податків вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) шляхом проведення фактичних перевірок.

Фактична перевірка проводиться за наявності хоча б однієї з таких підстав:
-отримання у встановленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни і ціноутворення;

-отримання письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Під час проведення фактичної перевірки податкові органи мають право отримувати від суб’єктів господарювання документи та/або інформацію, які підтверджують вартість придбання товару, що є предметом перевірки.

У разі виявлення порушень законодавства про ціни і ціноутворення за результатами проведення фактичної перевірки такі порушення зазначаються в окремому акті про результати фактичної перевірки, який надсилається до органу, уповноваженого приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

У разі якщо платник податків не погоджується з виявленими під час фактичної перевірки порушеннями законодавства про ціни і ціноутворення, він надсилає свої зауваження до органу, уповноваженого приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 130.05).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Чи оподатковується ПДФО відшкодована ФО, які надають послуги з перевезення, сума вартості пального, витраченого при наданні послуг з перевезення для забезпечення потреб ЗСУ та підрозділів територіальної оборони?     

Не оподатковується податком на доходи фізичних осіб відшкодована фізичним особам, які надають послуги з перевезення, сума вартості пального, витраченого при наданні послуг з перевезення для забезпечення потреб Збройних Сил України та підрозділів територіальної оборони.     

Законом України від 03 березня 2022 року № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), зокрема, підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п. 69.

Згідно з п.п. 69.7 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ сума відшкодування вартості пального, витраченого при наданні послуг з перевезення для забезпечення потреб Збройних Сил України та підрозділів територіальної оборони, не включається до складу оподатковуваного доходу фізичних осіб, які надають такі послуги.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 103.02).

Яким суб’єктам господарювання в період дії воєнного стану на території України надається звільнення від сплати ПДВ при ввезенні товарів на митну територію України у митному режимі імпорту?

Звільнення від оподаткування ПДВ операцій з ввезення товарів на митну територію України у митному режимі імпорту надається платникам єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та суб’єктам господарювання – платникам єдиного податку першої, другої та третьої групи, крім фізичних та юридичних осіб, які обрали ставку єдиного податку у розмірі 3 відс. доходу.

Відповідно до п.п. 69.23 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI з змінами та доповненнями (далі – ПКУ) тимчасово, з 01 квітня 2022 року на період дії воєнного стану на території України звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення товарів на митну територію України у митному режимі імпорту суб’єктами господарювання, які зареєстровані платниками єдиного податку першої, другої та третьої групи, крім фізичних та юридичних осіб, які обрали ставку єдиного податку, визначену п.п. 1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ.

Зокрема, згідно з п.п. 1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі 3 відс. доходу – у разі сплати ПДВ згідно з ПКУ.

Крім того, згідно з п.п. 9.5 п. 9 підрозд. 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, звільняються від обов’язку нарахування та сплати ПДВ, зокрема, при ввезенні товарів на митну територію України.

Звільнення від оподаткування, встановлене п.п. 9.5 п. 9 підрозд. 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ та п.п. 69.23 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, не застосовується до операцій із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаною державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 101.12).

10.05.2022

Місцеві бюджети Волині отримали понад 2,1 мільярда гривень податків

За підсумками січня-квітня 2022 року до місцевих бюджетів Волині надійшло 2 мільярди 138 мільйонів гривень податкових платежів, які адмініструє Головне управління ДПС у Волинській області. 

Наразі сума сплачених волинянами податків до бюджетів громад на 18,6 відсотка перевищує аналогічні показники торік.

В умовах воєнного стану місцеві бюджети отримали на 335 мільйонів гривень більше податкових платежів. За таким бюджетним позитивом – сумління волинського бізнесу та громадян, котрі не ігнорують вимоги закону та чесно сплачують податки.

Оборона держави, безпека кожного з нас і спроможність країни фінансово дбати про забезпечення потреб армії та соціально незахищених громадян залежить від кожного платника податків. Тож, у Головному управлінні ДПС у Волинській області висловлюють щиру подяку представникам підприємництва і громадянам, які своєчасно виконують свої зобов’язання перед бюджетом.

Оскільки органи місцевого самоврядування виконують низку завдань із забезпечення діяльності інфраструктури, у Головному управлінні ДПС у Волинській області нагадують громадянам та господарюючим суб’єктам про обов’язок сплачувати майнові податки.

Окрім поточних платежів, що є обов’язковими для сплати на територіях, де не ведуться бойові дії, власникам землі та об’єктів нерухомості Волині варто погасити заборговані майнові податки, а підприємцям – заборговані суми єдиного податку.

Сьогодні фінансово підтримати країну можуть громадяни, котрі в минулі податкові періоди придбали нерухомість, землю чи інші активи за кошти, з яких не сплачено податки, їм запропоновано скористатися правом на податкову амністію.

Зокрема, до 1 вересня 2022 року кожен, хто отримував доходи, які були приховані від оподаткування, має право подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію.

Щодо активів, які підлягають декларуванню у рамках податкової амністії, детальну інформацію можна отримати у тематичному банері на субсайті Головного управління ДПС у Волинській області та за номером телефону «гарячої лінії» (0332) 777-106, що працює щосереди з 10.00 до 12.00.

Нагадаємо, що для громадян, які не мають можливості своєчасно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи граничний термін подання звітності відтерміновується до строку, встановленого Законом України від 24 березня 2022 року № 2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану».

Яким чином нараховується ЄВ у разі виплати мобілізованим працівникам середнього заробітку у розмірі меншому мінімальної заробітної плати?

Якщо розмір середнього заробітку, нарахованого мобілізованому працівнику, дорівнює або перевищує розмір мінімальної заробітної плати, єдиний внесок нараховується на фактично нараховану суму.

Однак, якщо розмір нарахованого середнього заробітку менший розміру мінімальної заробітної плати, то сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати та ставки єдиного внеску (22 відсотка).

Частиною третьою ст. 119 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями (далі – КЗпП) передбачено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, в яких вони працювали на час призову.

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) для роботодавців та найманих працівників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно із Законом України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон № 108).

Статтею 2 Закону № 108 визначено структуру заробітної плати, яка включає, зокрема, основну та додаткову заробітну плату.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки).

Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, що включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Згідно з частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464, у разі якщо база нарахування ЄВ не перевищує розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд, сума ЄВ розраховується як добуток розмiру мiнiмальної заробiтної плати та ставки єдиного внеску у розмірі 22 відсотка.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 201.00).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

09.05.2022

На Волині до держбюджету сплачено понад 1,7 мільярда гривень податків

Упродовж січня-квітня 2022 року господарюючі суб’єкти Волині перерахували до держбюджету 1 мільярд 725 мільйонів гривень податкових платежів, які адмініструє Головне управління ДПС у Волинській області.

Сума сплачених в області податків у звітному періоді на 92 мільйони гривень перевищує минулорічні показники за аналогічний період.

Таким чином, наразі ріст показників сплати податків до держбюджету в області складає плюс 5,6 відсотка до фактичних надходжень у січні-квітні торік.

У Головному управлінні ДПС у Волинській області відзначають високий рівень соціальної відповідальності волинського бізнесу, представники якого в умовах воєнного стану виконують свої податкові зобов’язання своєчасно та у повному обсязі.

Фінансовий фундамент ефективної протидії ворогу в умовах військової агресії рф – податкові надходження, що використовуються державою для фінансування оборонних заходів і національного війська.  Тому внесок кожного платника податків у перемогу над загарбниками важливий, - наголошують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.

Нагадаємо, що про стан розрахунків з бюджетом, реєстраційні та облікові дані, результати обробки податківцями звітів та строки подання звітності і сплати податків можна дізнатися через Електронний кабінет та сервіс «InfoTAX».

Сектор інформаційної взаємодії

ГУ ДПС у Волинській області

Який порядок видачі довідки про сплачений податок нерезидентом в Україні?
 

Довідка видається органом ДПС за місцезнаходженням (місцем проживання) резидента або постійного представництва нерезидента, що здійснює на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України.   

Довідка або обґрунтована відмова у її видачі видається на бланку органу ДПС за підписом керівника органу ДПС протягом 5 робочих днів від дати одержання письмового звернення нерезидента або уповноваженої ним особи.

Згідно з п.1 Порядку видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.12.2012 №1264, зареєстрованим в Мін`юсті України 24.12.2012 за № 2155/22467 (далі - Порядок), зазначений Порядок визначає процедуру видачі довідки за затвердженою формою особі (юридичній або фізичній), яка не є резидентом та отримує доходи з джерелом їх походження з України (далі – довідка).

Довідка видається органом ДПС за місцезнаходженням (місцем проживання) резидента або постійного представництва нерезидента, що здійснює на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України (п.2 Порядку).

Довідка або обґрунтована відмова у її видачі видається на бланку органу ДПС за підписом керівника органу ДПС протягом 5 робочих днів від дати одержання письмового звернення нерезидента або уповноваженої ним особи (п.3 Порядку).

Письмове звернення нерезидента про надання довідки надсилається до відповідного податкового органу безпосередньо або через особу, яка здійснює на користь нерезидента виплату доходів з джерелом їх походження з України, або через уповноважену особу, яка повинна підтвердити свої повноваження (п.4 Порядку).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 103.05).

06.05.2022

За який звітний період, в який термін та в якому вигляді (електронному чи на паперових носіях) ФО, щодо яких до ЄДР внесено запис про припинення підприємницької діяльності ФОП, подають останню податкову декларацію платника ЄП – ФОП та Додаток 1 до неї?

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що фізичні особи, щодо яких до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, подають податкові декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – Декларація) востаннє за податковий (звітний) квартал, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу або до закінчення такого звітного періоду на який припадає дата ліквідації.

У полі 8 «Особливі відмітки» Декларації у рядку 8.1 «платника податку, що подає декларацію за останній податковий (звітний) період, на який припадає дата державної реєстрації припинення» проставляється позначка «+».

Остання Декларація подається особисто (уповноваженою на це особою) або надсилаються поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

При цьому фізичні особи, разом з останньою Декларацією подають додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (крім фізичних осіб, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).

У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (абзац перший п. 295.8 ст. 295 ПКУ).

У разі державної реєстрації припинення, зокрема, підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (п. 294.6 ст. 294 ПКУ).

Слід зазначити, що з 01.04.2021 податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752) (далі – Декларація), у складі якої передбачено подання звітності про нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) до органу ДПС за основним місцем обліку платника єдиного внеску.

Більше: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 107.00).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Документ, який підтверджує  прийняття контролюючим органом одноразової (спеціальної) добровільної декларації, поданої через Електронний кабінет – друга квитанція

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття контролюючим органом одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), - звертають увагу в Головному управлінні ДПС у Волинській області.

При цьому, датою та часом прийняття Декларації контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Згідно з п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків (далі – декларант).
Відповідно до п.п. 6.2 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) подається безпосередньо декларантом до контролюючого органу, в електронній формі з урахуванням вимог, встановлених розд. II ПКУ, та особливостей, встановлених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Абзацом першим п. 42.6 ст. 42 ПКУ визначено, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями без укладення відповідного договору.

Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557).

Пунктом 2 розд. ІІ Порядку № 557, зокрема, визначено, що створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).

Автор має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Після накладання кваліфікованого електронного підпису автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням телекомунікаційних мереж до адресата протягом операційного дня (п. 3 розд. ІІ Порядку № 557).

У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка (п. 5 розд. ІІ Порядку № 557).

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня (п. 6 розд. ІІ Порядку № 557).

Відповідно до п. 8 розд. ІІ Порядку № 557 перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у п. 7 розд. ІІ Порядку № 557, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.
Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком № 557, формується друга квитанція (абзац перший п. 9 розд. ІІ Порядку № 557).

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).

На другу квитанцію накладається печатка відповідного контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі (п. 10 розд. ІІ Порядку № 557).

У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (п. 11 розд. ІІ Порядку № 557).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно- довідковий ресурс (категорія 134.05).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Яким чином можна виправити помилково проведену через РРО операцію «службове внесення», у т.ч. якщо СГ не виправив таку помилку протягом робочого дня?

Головне управління ДПС у Волинській області наголошує, що помилково проведену через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) операцію «службове внесення» можна виправити до закінчення робочого дня шляхом реєстрації від’ємної суми розрахунку або за допомогою операції «службова видача».

При цьому чинним законодавством не передбачено механізму виправлення помилково проведеної через РРО операції «службове внесення» на наступний день.

Згідно з п. 6 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок), внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій, зокрема:

операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Пунктами 7 та 8 розд. III Порядку визначено, що реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн., матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Такий самий акт складається під час скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку або помилково вибраної форми оплати (готівка, картка, кредит тощо). В акті зазначаються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа.

Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку, помилкової форми оплати зберігаються протягом трьох років. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати зазначені акти контролюючим органам під час проведення перевірки.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.02).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Оборонний внесок волинян – 144 мільйони гривень військового збору до держбюджету

Завдяки легальним доходам волинян у січні-квітні 2022 року до держбюджету надійшло 144 мільйони гривень військового збору.

Сума сплаченого військового збору в області на 12,2 відсотка перевищує аналогічні показники минулого року.

Офіційне працевлаштування та інші легальні доходи – основне джерело находжень військового збору та ПДФО до бюджету. Тому позитивна динаміка сплати військового збору в області – переконливий аргумент на користь збереження робочих місць волинськими працедавцями  і свідчення їх високої податкової дисципліни, - констатують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.  

Успішна протидія військовій агресії неможлива без належного фінансового забезпечення. Тому якісне адміністрування податків і зборів задля бюджетної стабільності та фінансування оборонних заходів – пріоритет роботи органів ДПС, - наголошують у податковій службі.

Долучитися до фінансування національного війська можуть і повинні громадяни, котрі торік отримали доходи, але не сплатили з них податки.

Річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2021 рік можна подати впродовж шести місяців після припинення чи скасування воєнного стану. Така норма передбачена Законом України № 2142–IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану».

Разом з тим, у податковій службі рекомендують волинянам, котрі мають таку можливість, відзвітуватися про отримані торік доходи через Електронний кабінет вже зараз.

Задекларувавши доходи і сплативши ПДФО та військовий збір, громадяни підтримають обороноздатність країни у надскладний час війни з рф.

Нинішнього року держава запропонувала громадянам задекларувати не лише минулорічні доходи, а й на компромісних умовах  відзвітуватися про активи, що придбані у минулі податкові періоди за доходи без належного оподаткування.

 Особи, які задекларують активи, придбані за доходи без сплати податків, за умови перерахування одноразового збору, звільняються від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності за ухилення від оподаткування в минулому. Тому податкова служба рекомендує скористатися можливістю розпочати історію сумлінного платника податків. 

Щоб скористатися правом на податкову амністію потрібно заповнити в Електронному кабінеті і подати одноразову добровільну (спеціальну) декларацію, згодом сплатити передбачений спеціальний збір. Про те, як це зробити правильно - детальна інформація в банері «Одноразове добровільне декларування».

05.05.2022

В який термін подається заява про відмову від використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ?

Заява про відмову від реєстрації платником єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відс. повинна бути подана до першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення.
Форма заяви про застосування спрощеної системи оподаткування затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16 липня 2019 року № 308.
Відповідно до п.п. 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями платник податку має право самостійно відмовитися від використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення.

Таким чином, заява про відмову повинна бути подана до першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення. Так, наприклад, у разі прийняття рішення про відмову від реєстрації платником єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відс. з 01.06.2022, заява про відмову повинна бути подана до контролюючого органу не пізніше 31.05.2022.

Довідково: відповідні роз’яснення розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/578879.html.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Волинські податківці та фахівці Держпродспоживслужби обговорили  спільні заходи задля контролю у сфері ціноутворення

Зустріч фахівців підрозділу податкового аудиту ГУ ДПС в області та ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області, на якій обговорили конкретні кроки для ефективного виконання вимог Закону України від 01.04.2022 №2173-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного стану, надзвичайного стану», відбулася 3 травня 2022 року.

Оскільки з 16 квітня 2022 року органам ДПС надано додаткові повноваження на здійснення контролю у сфері ціноутворення, то при проведенні фактичних перевірок податківці контролюють дотримання платниками податків вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, дотримання граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) на деякі види товарів.

У Головному управлінні ДПС у Волинській області звертають увагу, що підставами для проведення перевірок у сфері ціноутворення є скарги громадян або ж отримана від органів державної влади та місцевого самоврядування інформація про можливі порушення у сфері ціноутворення.

Першочергово, аналізуючи діяльність платників податків, фахівці ДПС звертають увагу на  діяльність тих платників, які здійснюють торгівлю продовольчими товарами, що мають істотну соціальну значущість, лікарськими засобами та пальним.  

Обмін інформацією між органами ДПС та Держпродспоживслужби, про що домовилися учасники зустрічі,  сприятиме якісній контрольно-перевірочній роботі, що унеможливить необґрунтоване підняття цін.

Нагадаємо, що загалом в умовах дії воєнного стану Державна податкова служба забезпечує контроль за діяльністю суб’єктів господарювання сфери торгівлі, ресторанного господарства та послуг шляхом проведення фактичних перевірок.

Насамперед, перевірки закладів торгівлі та громадського харчування проводяться за скаргами громадян, у яких повідомляється про відмову суб’єкта господарювання у можливості проведення розрахунків за придбані товари (послуги) платіжною карткою, незастосування РРО/ПРРО при здійсненні розрахунків за продаж підакцизної продукції; продажу алкогольних напоїв, у разі заборони такого продажу місцевою владою, під час дії воєнного стану.

У разі, якщо при проведенні фактичних перевірок посадові особи органів ДПС вчиняють неправомірні дії, або наявна інформація щодо вчинення податківцями корупційних чи інших, пов’язаних з корупцією правопорушень, просимо повідомляти про такі факти за телефоном 0800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому відповідачі напрямок «5», або на електронну скриньку idd@tax.gov.ua.

Чи зобов’язаний СГ застосовувати РРО та/або ПРРО при здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами) у безготівковій формі, в тому числі шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установи банку?

Суб’єкт господарювання при здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами) у безготівковій формі (у тому числі шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установи банку), зобов’язаний застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та або програмні РРО з обов’язковою видачею у паперовій та/або електронній формі фіскального касового чека, в якому зазначено форму оплати – безготівкова.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) роздрібна торгівля – діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання (у тому числі іноземних суб’єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.

Роздрібна торгівля, зокрема, алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю (ст. 15 Закону № 481).

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю, зокрема, алкогольними напоями, тютюновими виробами додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), програмних РРО (далі – ПРРО) (книг обліку розрахункових операцій – далі – КОРО), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень РРО (КОРО), фіскальні номери ПРРО, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в контролюючих органах.

Пунктом 1.4 глави І Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, із змінами та доповненнями визначено, що безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Згідно з ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) розрахункова операція це, зокрема, приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, зокрема, в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (ст. 3 Закону № 265).

Відповідно до п. 1 розд. II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями, визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), РРО або ПРРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Тобто, суб’єкт господарювання, який має ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (тютюновими виробами), може здійснювати продаж таких товарів у безготівковій формі (у тому числі шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установи банку), за умови застосування РРО та або ПРРО в установленому Законом № 265 порядку, під час видачі споживачу алкогольної продукції та обов’язкової видачі у паперовій та/або електронній формі фіскального касового чека, в якому зазначає форму оплати – безготівкова.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.02).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

З доходів легальних працівників м. Володимира до держбюджету спрямовано 14,3  мільйона гривень військового збору

            За підсумками січня-квітня 2022 року з офіційних доходів працівників м. Володимира до держбюджету сплачено 14,3 мільйона гривень військового збору.

Сума перерахованого для потреб армії військового збору з доходів мешканців м. Володимира вдвічі перевищує минулорічні показники за аналогічний період.  

          Саме військовий збір, що сплачується з легальних доходів громадян, належить до вагомого джерела бюджетних надходжень для фінансування армії. Ріст надходжень військового збору переконує у відповідальній позиції працедавців м. Володимира.  

Долучитися до фінансування національного війська можуть і повинні громадяни, котрі торік отримали доходи, але не сплатили з них податки.

Річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2021 рік можна подати впродовж шести місяців після припинення чи скасування воєнного стану. Така норма передбачена Законом України № 2142–IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану».

Разом з тим, у податковій службі рекомендують волинянам, котрі мають таку можливість, відзвітуватися про отримані торік доходи через Електронний кабінет вже зараз.

Задекларувавши доходи і сплативши ПДФО та військовий збір, громадяни підтримають обороноздатність країни у надскладний час війни з рф.

Нинішнього року держава запропонувала громадянам задекларувати не лише минулорічні доходи, а й на компромісних умовах відзвітуватися про активи, що придбані у минулі податкові періоди за доходи без належного оподаткування.

 Особи, які задекларують активи, придбані за доходи без сплати податків, за умови перерахування одноразового збору, звільняються від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності за ухилення від оподаткування в минулому. Тому податкова служба рекомендує скористатися можливістю розпочати історію сумлінного платника податків. 

Щоб скористатися правом на податкову амністію потрібно заповнити в Електронному кабінеті і подати одноразову добровільну (спеціальну) декларацію, згодом сплатити передбачений спеціальний збір. Про те, як це зробити правильно - детальна інформація в банері «Одноразове добровільне декларування».

04.05.2022

Чи зобов’язані СГ щоденно створювати (друкувати) на РРО та/або ПРРО фіскальні звітні чеки та забезпечувати їх зберігання?

Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО) (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або програмними РРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.02).

Розрахунок податкових зобов’язань з плати за землю включає елемент бази оподаткування - нормативну грошову оцінку земельної ділянки

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що Податковий Кодекс передбачає, що платники плати за землю при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подають Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку (далі: НГО). Необхідність у поданні нового Витягу виникає у Платника у разі затвердження у визначеному законом порядку нової НГО (п. 286.2 ст. 286 Кодексу).

З метою уникнення неправомірного застосування Платниками положень п. 286.2 ст. 286 Кодексу після затвердження постановою КМУ від 03.11.2021 року №1147 Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, ДІ1С вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Рішення рад щодо технічної документації з НГО набирають чинності у строки, встановлені відповідно до п.271.2 ст.271 Кодексу.

Пунктом 4 постанови №1147 визначено, що технічна документація з НГО та  із загальнонаціональної (всеукраїнської) НГО земель сільськогосподарського призначення (на відповідній території) залишається чинною до початку застосування Рішення відповідного органу місцевого самоврядування про нову технічну документацію з НГО, затверджену та оприлюднену з урахуванням вимог п. 271.2 ст. 271 Кодексу до набрання чинності Методикою, затвердженою згідно з пунктом 1 цієї постанови.

Тому, платникам, які при декларуванні плати за землю на 2022 рік використали Витяги з технічної документації про НГО, які не відповідають оприлюдненим Рішенням про затвердження технічної документації з НГО, необхідно уточнити суми податкових зобов’язань з плати за землю відповідно до чинного законодавства (ст. 50 Кодексу).

Довідково: лист ДПС України від 02.05.2022 №3722/7/99-00-04-01-02-07.

Волинські страхувальники спрямували на соціальні потреби 2,1 мільярда гривень єдиного внеску

Упродовж січня-квітня 2022 року волинські працедавці перерахували на соціальні потреби 2 мільярди 110 мільйонів гривень єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.  

Сплачена сума єдиного внеску в області на 357 мільйонів гривень перевищує аналогічні показники торік.

Ріст показників сплати єдиного внеску на 20 відсотків до минулорічних показників  свідчить про відповідальність волинського бізнесу, який в умовах воєнного стану дотримується належних стандартів оплати праці та дбає про інтереси держави, - наголошують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.

У податковій службі Волині висловлюють щиру подяку представникам бізнесу, які виконують вимоги закону, дбають про своїх найманих осіб і фінансово підтримують спроможність держави фінансувати соціальні видатки.

Водночас у податковій службі звертають увагу: якщо фінансовий стан підприємства дозволяє належну оплата праці найманих осіб, то кожен працедавець зобов’язаний дотримуватися вимог закону.

Нагадаємо, що з 1 березня поточного року до припинення воєнного стану та ще 12 місяців потому фізичні особи-підприємці, особи, котрі здійснюють незалежну професійну діяльність і члени фермерських господарств мають право не сплачувати єдиний внесок за себе.

Фізичним особам - підприємцям 2-3 груп спрощеної системи оподаткування також дозволяється не сплачувати єдиний внесок за мобілізованих осіб. Суми єдиного внеску за мобілізованих осіб до соціальних фондів буде сплачено з державного бюджету.

Довідково:  саме  страховий стаж, тобто нараховані і сплачені до бюджету податковим агентом-роботодавцем суми єдиного внеску, безпосередньо впливає на суму соціальної допомоги від держави у разі настання страхового випадку та пенсійних виплат.

Фізичні особи, у тому числі самозайняті особи можуть скористатися правом на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації

У разі якщо самозайнята особа має у власності кошти, отримані нею від здійснення господарської діяльності, але такі кошти не були задекларовані у податковій декларації, а також не були сплачені податки, встановлені податковим законодавством, то така особа має право задекларувати вказані кошти шляхом подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації та сплатити збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування.
Під час проведення документальної перевірки зазначені кошти будуть вважатися такими з яких сплачений податок на доходи фізичних осіб, єдиний податок, військовий збір.

Відповідно до п. 1 підрозд. 9прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Згідно з п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків.
Таким чином, скористатися правом на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації можуть фізичні особі, у тому числі самозайняті особи.

Крім того, відповідно до п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, зокрема валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.

При цьому відповідно до п.п. 7.1 п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є грошова вартість відповідного об’єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам. У разі якщо така грошова вартість визначена в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. У разі якщо така грошова вартість визначена у вигляді банківських металів, вартість банківських металів зазначається, виходячи з маси та облікової ціни банківських металів, розрахованої Національним банком України станом на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.

У разі якщо самозайнята особа має у власності кошти, отримані нею від здійснення господарської діяльності, але такі кошти не були задекларовані у податковій декларації, а також не були сплачені податки, встановлені податковим законодавством, то така особа має право задекларувати вказані кошти шляхом подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації та сплатити збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування за ставкою, визначеною п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Згідно з абзацом другим п. 13 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, сплата декларантом у повному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, у тому числі донарахування грошового зобов’язання, у випадках, передбачених цим підрозділом, звільняє такого декларанта від відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та від обов’язку нарахування та сплати податків і зборів щодо доходів, які стали джерелом одержання (набуття) активів, зазначених таким декларантом в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (у межах складу і вартості активів, зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації як об’єкт і база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування), що мали місце у будь – якому з податкових періодів до 01 січня 2021 року.

Враховуючи вищезазначене зауважуємо, що під час проведення документальної перевірки зазначені кошти будуть вважатися такими, з яких сплачений податок на доходи фізичних осіб, єдиний податок, військовий збір.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 134.02).

03.05.2022

Яким чином та за якими реквізитами бюджетного рахунку сплатити суму збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Головне управління ДПС у Волинській області  інформує, що після подання платником «Звітної»/«Звітної нової»/«Уточнюючої» одноразової (спеціальної) добровільної декларації автоматично відкривається інтегрована картка платника за відповідною територією та в Електронному кабінеті (приватна частина) в розд. «Стан розрахунків з бюджетом» стає доступна інформація з відображенням реквізитів для сплати задекларованих сум збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування з можливим використанням однієї із наявних платіжних систем та/або згенерованого QR-коду за кодом платежу 11011100.

При скануванні QR-коду на смартфоні користувача автоматично відкривається мобільний застосунок банку зі сформованими реквізитами рахунків для сплати Збору.

У разі якщо платником була змінена адреса відповідно до «Звітної нової» або «Уточнюючої» Декларації платнику буде направлено повідомлення з оновленими реквізитами для сплати суми Збору.

В Електронному кабінеті забезпечено автоматичне заповнення платіжного доручення на підставі даних платника.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 134.01).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Податковий внесок Волині до бюджетів – майже 4 мільярди гривень

Упродовж січня-квітня 2022 року на Волині до бюджетів усіх рівнів сплачено 3 мільярди 869 мільйонів гривень податків. Сума сплачених податків в області на 12,4 відсотка перевищує аналогічні показники минулого року.

Із загальної суми сплачених податків в області до загального фонду державного бюджету зібрано понад 1,7 мільярда гривень, а місцеві бюджети отримали понад 2,1 мільярда гривень податкових платежів.

 Загалом волинські платники податків перерахували до бюджетів  на 426 мільйонів гривень податкових платежів більше, ніж у січні-квітні торік.  Тобто, господарюючі суб’єкти Волині у надскладний час воєнного періоду докладають максимум зусиль для збереження підприємницьких проєктів, бізнес-ініціатив і робочих місць, - зазначають у Головному управлінні ДПС у Волинській області.

Чесна і своєчасна  сплата податків - це .реальний фінансовий внесок для організації ефективної протидії військовій агресії з боку рф. Тож у Головному управлінні ДПС у Волинській області висловлюють щиру вдячність представникам бізнесу, які дбають про захист держави та фінансування національного війська.

В умовах воєнного стану сплата податків – це вияв справжнього патріотизму, відданості та любові до своє країни. 

Перемога буде за нами!

Слава Україні!

Чи застосовується відповідальність до платників податків у зв’язку з неможливістю своєчасного виконання податкових обов’язків, передбачених ПКУ у зв’язку з запровадженням воєнного стану в Україні?

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, платники податків звільняються від передбаченої Податковим кодексом України (далі – ПКУ) відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану не застосовуються у випадку виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок, передбачених п.п. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Платники податків, які у зв’язку з наслідками їх безпосередньої участі у воєнних діях не дотрималися визначених термінів виконання податкових обов’язків, звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за невиконання податкових обов’язків, за умови виконання таких обов’язків протягом одного місяця з дня закінчення дії наслідків, які унеможливили виконання таких обов’язків.

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Згідно з п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок, передбачених п.п. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, до платників податків застосовується відповідальність згідно з ПКУ, законами, контроль за якими покладено на контролюючі органи, а вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), у такому випадку не застосовуються, у тому числі положення п.п. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 ПКУ.

Зокрема, п.п. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ передбачено проведення камеральних перевірок декларацій або уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, показники яких сформовані на підставі податкових накладних та/або розрахунків коригування, складених та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та/або митних декларацій, за виключенням товарів (продукції), визначених підпунктами 215.3.1, 215.3.2, 215.3.21 та 215.3.31 п. 215.3 ст. 215 ПКУ, камеральних перевірок податкових декларацій платників єдиного податку четвертої групи та фактичних перевірок.

Платники податків, які у зв’язку з наслідками їх безпосередньої участі у воєнних діях не дотрималися визначених п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ термінів виконання податкових обов’язків, звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за невиконання податкових обов’язків, за умови виконання таких обов’язків протягом одного місяця з дня закінчення дії наслідків, які унеможливили виконання таких обов’язків (п.п. 69.3 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 132.00).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

02.05.2022

Які особливості оподаткування та подання звітності у період воєнного стану?

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ). 

У випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які у зв’язку з наслідками їх безпосередньої участі у воєнних діях не дотрималися визначених цим пунктом термінів виконання податкових обов’язків, звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за невиконання податкових обов’язків, за умови виконання таких обов’язків протягом одного місяця з дня закінчення дії наслідків, які унеможливили виконання таких обов’язків.

Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 до 18 години.

Платники податків мають право подавати до контролюючого органу податкову декларацію та інші документи в паперовій формі.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 129.00).

Платники податків Волині понад 97 відсотків звітів подають через Електронний кабінет

За останніми даними волинські господарюючі суб’єкти - юридичні та фізичні особи,  подали на опрацювання податкової служби 150,8 тисячі звітних документів. Із цієї кількості декларацій 146,6 тисячі подано засобами телекомунікаційного зв’язку.

Таким чином, наразі на Волині понад 97 відсотків звітів на опрацювання ДПС подаються дистанційно.

Кількість електронних декларацій, які надавалися на опрацювання ДПС через Електронний кабінет, упродовж останніх місяців стабільно зростала. Сьогодні дистанційний формат спілкування з ДПС має впевнену більшість серед платників податків Волині. Це надзвичайно важливо, оскільки дистанційна комунікація запобігає корупційним ризикам, - наголошують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.  

            Враховуючи період воєнного стану платники податків мають право подавати декларації у паперовому вигляді відповідно до норм  Закону України від 24 березня 2022 року № 2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану». Однак, електронна взаємодія – більш зручна для тих, хто вмілий користувач електронних сервісів та має доступ до мережі Інтернет, - переконують у податковій службі Волині.

            Нагадаємо, що громадяни, котрі в минулі податкові періоди придбали нерухомість, землю чи інші активи за кошти, з яких не сплачено податки, саме зараз  можуть скористатися правом на податкову амністію.

Зокрема,  кожен, хто отримував доходи, які були приховані від оподаткування, має право подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію.

Щодо активів, які підлягають декларуванню у рамках податкової амністії, детальну інформацію можна отримати у тематичному банері на субсайті Головного управління ДПС у Волинській області та за номером телефону «гарячої лінії» (0332) 777-106, що працює щосереди з 10.00 до 12.00.

До речі, одноразова добровільна декларація подається лише  в електронному вигляді. Громадянам - декларантам для цього варто отримати електронний цифровий підпис та зареєструватися в Електронному кабінеті.

Звертаємо увагу, що з 1 січня 2022 року стартувала кампанія декларування доходів громадянами за 2021 рік. Річну податкову декларацію про доходи за минулий рік за  новою формою  зобов’язані заповнити і подати до 1 травня 2022 року громадяни, котрі отримали доходи, з яких торік  не сплачено податок на доходи фізичних осіб.

Для громадян, які не мають можливості своєчасно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи граничний термін подання звітності відтерміновується до строку, встановленого Законом України від 24 березня 2022 року № 2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану».

Які особливості подання громадянами податкової декларації про майновий стан і доходи в зв’язку із запровадженням воєнного стану?

Для громадян, які не мають можливості своєчасно до 01.05.2022 подати податкову декларацію про майновий стан і доходи граничний термін подання звітності відтерміновується до строку, встановленого Законом України від 24 березня 2022 року № 2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану».

Такі платники податків звільняються від передбаченої Податковим кодексом України відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану.

Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 на всій території України запроваджено воєнний стан.

Законом України від 24 березня 2022 року № 2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» (далі – Закон № 2142) внесено зміни до п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Так, п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» визначено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема, щодо дотримання термінів слати податків та зборів, подання звітності, то платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану.
З урахуванням зазначеного, та з метою забезпечення можливості платникам податків до 01.05.2022 виконати вимоги ПКУ задекларувати свої доходи, визначити та сплатити податкові зобов’язання, повідомляємо, що для громадян, які не мають можливості своєчасно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи граничний термін подання звітності відтерміновується до строку, встановленого Законом № 2142.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 103.00).

29.04.2022

Чи може ЮО, яка внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій, обрати третю групу спрощеної системи оподаткування?

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що юридична особа, яка внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій, може обрати третю групу спрощеної системи оподаткування у разі дотримання вимог, встановлених главою 1 розд. XIV Податкового кодексу України, за умови виключення її з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Відповідно до п.п. 14.1.121 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) неприбуткові підприємства, установи та організації – неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

Підпунктом 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ встановлено, що неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

-утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

-установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ;

-установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

-внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).

Положення абзаців третього і четвертого п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ щодо вимог наявності установчих документів не поширюються на бюджетні установи.

Зареєстровані установи та організації (новостворені), які подали в установленому порядку документи для внесення до Реєстру під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації та які за результатами розгляду цих документів внесені до Реєстру, для цілей оподаткування вважаються неприбутковими організаціями з дня їх державної реєстрації.

Главою 1 розд. XIV ПКУ встановлено правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.

До третьої групи платників єдиного податку належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ)

Види діяльності, які не дозволяють юридичним особам обрати спрощену систему оподаткування, наведено у п. 291.5 ст. 291 ПКУ.

Крім того, при переході на спрощену систему оподаткування юридичній особі необхідно враховувати обмеження щодо сукупності часток засновників у статутному капіталі, встановлене п.п. 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 ПКУ.

Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 ПКУ).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 108.01.01).

Якщо не анулюється реєстрація платника ПДВ, то чи потрібно буде нараховувати «умовні» податкові зобов’язання з ПДВ по активах, що були придбані з ПДВ, а реалізовані у період застосування єдиного податку за ставкою 2%?

Після завершення застосування спрощеної системи оподаткування при відновленні правил нарахування та сплати ПДВ платник ПДВ у податковій звітності за перший звітний період відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу повинен нарахувати податкові зобов’язання на вартість товарів, послуг, необоротних активів використаних (поставлених, реалізованих) в не оподатковуваних операціях (реалізованих в період дії воєнного, надзвичайного стану), суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту на дату переходу на спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відсотка:

- за товарами/послугами – виходячи з вартості придбання таких товарів, послуг,

- по необоротних активах, які фактично використані (поставлені, реалізовані) в період перебування такого платника на спрощеній системі оподаткування за ставкою 2% доходу - виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції.

Такі операції повинні бути відображені у відповідних рядках рядка 4 «Нараховано податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України за операціями, що оподатковуються» податкової декларації з ПДВ.

Відповідно, платник зобов’язаний забезпечити складання не пізніше останнього дня першого звітного періоду після завершення дії воєнного, надзвичайного станів і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних  зведену податкову накладну за такими товарами/послугами, необоротними активами.

Як відкривається спеціальний рахунок в банку для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальні рахунки) до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, - зазначають в Головному управлінні ДПС у Волинській області.

Декларант відкриває в банку спеціальний рахунок та вносить на нього готівкові кошти, банківські метали через операційну касу банку за заявою на переказ готівки, а у реквізиті «Призначення платежу/зміст операції» зазначає «добровільне декларування».

Після підтвердження джерел походження грошових коштів, банківських металів декларант має право:

-перерахувати грошові кошти, банківські метали на власний поточний рахунок фізичної особи, відкритий в банку України;

-або зняти грошові кошти, банківські метали та закрити спеціальний рахунок;

-або подати в банк заяву та використовувати надалі цей рахунок як звичайний поточний рахунок фізичної особи, відкритий для власних потреб.

Декларант додатково до документів для відкриття спеціального рахунку подає анкету та заяву.

Банк уживає заходів щодо встановлення джерел походження коштів у національній та іноземних валютах, банківських металів у випадках, передбачених законодавством з питань фінансового моніторингу.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 134.00).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

28.04.2022

Чи потрібно при продажу основних засобів, які при їх ліквідації обліковувались у бухгалтерському обліку на рахунках «Товари» або «Виробничі запаси», застосовувати РРО?

У разі продажу за готівкові кошти матеріальних цінностей, що були вилучені з активів (списані з балансу) та обліковуються на відповідних рахунках як сировина і матеріали, паливо, запасні частини тощо і які не є продукцією власного виробництва, суб’єкти господарської діяльності зобов’язані здійснювати розрахункові операції через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, або здійснювати такі розрахункові операції у безготівковій формі через установи банків.

Відповідно до преамбули Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Згідно з п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Також Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92, визначено, що основні засоби – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Згідно із нормами чинного законодавства України матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення, є товаром.

Відповідно до Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007 № 2, для цілей бухгалтерського обліку запаси включають, зокрема товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.02).

Чи є об’єктом оподаткування ПДВ операція з надання/отримання платником податку поворотної/безповоротної фінансової допомоги?

У зв’язку з тим, що операція з надання/отримання платником поворотної/безповоротної фінансової допомоги не підпадає під визначення операцій з постачання товарів/послуг, то на таку операцію ПДВ не нараховується.

Відповідно до підпунктів «а» та «б» п. 185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та/або послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п 14.1.191 п. 14.1 ст 14 ПКУ).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 101.00).

Податківці просять волинян погасити заборговані майнові податки

Своєчасно сплачені майнові податки - одна з передумов бюджетної стабільності громад. Оскільки органи місцевого самоврядування виконують низку завдань із забезпечення діяльності інфраструктури, у Головному управлінні ДПС у Волинській області нагадують громадянам та господарюючим суб’єктам про обов’язок сплачувати майнові податки.

Окрім поточних платежів, що є обов’язковими для сплати на територіях, де не ведуться бойові дії, власникам землі та об’єктів нерухомості Волині варто погасити заборговані майнові податки, а підприємцям – заборговані суми єдиного податку.

З переліком боржників бюджету - власників майна Волині можна ознайомитися за посиланням.

В умовах воєнного стану бюджетна стабільність громад залежить від сумління кожного платника податків, - наголошують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.

На важливості своєчасних розрахунків із бюджетом, зокрема погашенні податкових боргів,  особливо наголошується у наказі голови Волинської ОВА від 22 04.2022 року № 137 «Про забезпечення виконання доходів місцевих бюджетів».

Звертаємо увагу, що платники податків мають можливість самостійно провести звірку щодо розрахунків з бюджетом через Електронний кабінет..  Щоб стати користувачем електронних сервісів ДПС треба отримати електронний цифровий підпис, зареєструватися на вебпорталі ДПС і в будь-який зручний час переглядати інформацію щодо нарахування та сплати податків з персонального комп’ютера чи гаджета.

Інформацію щодо нарахованих податкових зобов’язань також можна отримати у Центрах обслуговування платників,, що діють при державних податкових інспекціях області.

Водночас податківці рекомендують  скористатися правом на податкову амністію тим, хто придбав майно за доходи, з яких не сплачено ПДФО. Сплативши збір після подання одноразової добровільної декларації, такі особи звільняються від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності за несплату податків у минулому.

Довідково: з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року кожен, хто отримував доходи, які були приховані від оподаткування, має право подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію.

Щодо активів, які підлягають декларуванню у рамках податкової амністії,  детальну інформацію можна отримати у тематичному банері на субсайті Головного управління ДПС у Волинській області та за номером телефону «гарячої» лінії (0332) 777-106, що працює щосереди з 10.00 до 12.00.

27.04.2022

Іноземна компанія може отримати статус податкового резидента України за умови дотримання певних умов

Головне управління ДПС у Волинській області  звертає увагу, що з метою реалізації права іноземної компанії для отримання статусу/відмови від статусу податкового резидента України розроблено Порядок взяття на облік та зняття з обліку іноземної компанії як платника податку на прибуток підприємств зі - статусом податкового резидента України, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.12.2021 №663 ((далі - Порядок № 663).

Дія Порядку № 663 поширюється на юридичних осіб, що утворені відповідно до законодавства інших країн (іноземні компанії) та мають місце ефективного управління на території України.

Згідно з п.п. 133.1.5 п. 133.1 ст. 133 розділу III Кодексу місцем ефективного управління вважається Україна, якщо дотримується одна або декілька з таких умов щодо іноземної компанії чи її видів діяльності:

а)проведення зборів виконавчого органу іноземної компанії регулярніше в Україні, ніж у будь-якій іншій країні;

б)прийняття управлінських рішень і здійснення іншої поточної (операційної) діяльності іноземної компанії її посадовими особами переважно здійснюється з України;

в)фактичне управління діяльністю іноземної компанії переважно здійснюється з України незалежно від наявності в осіб, які здійснюють таке управління, формальних (юридичних) повноважень для такого управління.

У разі якщо іноземна компанія може бути визнана такою, що має місце ефективного управління в іншій іноземній державі, місцем управління такої іноземної компанії визначається Україна, якщо в Україні виконується хоча б одна з таких умов: управління банківськими рахунками іноземної компанії; ведення бухгалтерського або управлінського обліку іноземної компанії; управління персоналом іноземної компанії.

Порядок взяття на облік іноземної компанії як платника податку на прибуток підприємств зі статусом податкового резидента України визначено розділом II Порядку № 663 та, зокрема, передбачає, що іноземна компанія до початку діяльності (здійснення ефективного управління) на території України зобов’язана стати на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням об’єкта ефективного управління.

Взяття на Облік нерезидента (іноземної юридичної компанії, організації) здійснюється відповідно п. 64.5 ст. 64 глави 6 розділу II Кодексу та розділу V Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462).

Іноземна компанія, яка перебуває на обліку в контролюючому органі та внесена до реєстру платників податків — нерезидентів, для взяття на облік як платника Податку на прибуток із статусом податкового резидента України подає до контролюючого органу заяву іноземної компанії про взяття на облік/зняття з обліку як платника податку на прибуток підприємств зі статусом податкового резидента України за формою № 1-ІК (далі - Заява за формою № 1-ІК, додаток до Порядку № 663) з ознакою «Отримання статусу податкового резидента України», у якій зазначається інформація про об’єкт (об’єкти) ефективного управління в Україні такої іноземної компанії.

Довідково: Лист ДПСУ ВІД 22.02.2022 №3240/7/99-00-21-02-01-07.

Які СГ зобов’язані забезпечити можливість здійснення держателями електронних платіжних засобів розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів?

 
Забезпечувати можливість здійснення держателями електронних платіжних засобів розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів зобов’язані лише ті суб’єкти господарювання, які при продажу товарів (наданні послуг) використовують реєстратори розрахункових операцій, - наголошують в Головному управлінні ДПС у Волинській області.

При цьому, від обов’язкового приймання електронних платіжних засобів звільняються заклади громадського харчування закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів, зокрема особовий склад Збройних Сил та інших військових формувань, студентів, учнів та викладачів вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, працівників промислових підприємств, підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. метрів (крім автозаправних станцій), а також суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 25 тис. осіб.

Згідно з п. 14.19 ст. 14 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі - Закон) суб’єкти господарювання зобов’язані забезпечувати можливість здійснення держателями електронних платіжних засобів розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів не менше трьох платіжних систем, однією з яких є багатоемітентна платіжна система, платіжною організацією якої є резидент України.

Вимоги до суб’єктів господарювання щодо приймання електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги) визначає Кабінет Міністрів України.

Контроль за дотриманням суб’єктами господарювання вимог щодо здійснення розрахунків з використанням електронних платіжних засобів здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, а за забезпеченням захисту прав держателів електронних платіжних засобів на здійснення зазначених розрахунків - спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2010 року № 878 «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 878) установлено, що суб’єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг і які відповідно до закону використовують реєстратори розрахункових операцій, повинні здійснити перехід на обов’язкове приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги).

Відповідно до п. 2 Постанови № 878 звільнені від обов’язкового приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) заклади громадського харчування закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів, зокрема особовий склад Збройних Сил та інших військових формувань, студентів, учнів та викладачів вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, працівників промислових підприємств, підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. метрів (крім автозаправних станцій), а також суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 25 тис. осіб.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.06).

Реалізація алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального – лише за наявності ліцензії

Уся підакцизна продукція - алкоголь, цигарки та пальне, повинна реалізовуватися оптом та вроздріб лише за наявності ліцензії на такий вид діяльності, - звертають увагу у Головному управлінні ДПС у Волинській області.

Саме ліцензована діяльність з реалізації підакцизної продукції гарантує належну якість товару і передбачені законом надходження до бюджету.

Зокрема, за підсумками першого кварталу 2022 року волинські господарюючі суб’єкти сплатили до бюджету понад 3 мільйони за придбані ліцензії на оптову торгівлю  алкоголем і тютюном. Ще майже 3 мільйони отримали громади області від платників за придбані ліцензії на право роздрібної реалізації горілчаної продукції та цигарок.  За придбані ліцензії на реалізацію пального сплачено 565 тисяч гривень. 

Лише дотримання вимог чинного законодавства всіма платниками  гарантує стабільні надходження до бюджету, належну якість підакцизної продукції та її безпеку для здоров’я та життя споживачів.

Серед умов, які вказують на те, що алкоголь  і тютюнові вироби відповідають стандартам якості та реалізуються з дотриманням вимог закону, - марка акцизного податку встановленого зразка на кожній одиниці продукції та ліцензія у продавця такого товару.

Щоб переконатися в тому, що ви купуєте легальну підакцизну продукцію, зазирніть у фіскальний чек. У цьому документі повинна бути обов’язково відображена сума роздрібного акцизу.

Якщо Ви володієте інформацією про реалізацію, зберігання пального та фальсифікованих алкогольних напоїв і тютюнових виробів, немаркованих марками акцизного податку встановленого зразка, реалізацію таких товарів особам, які не досягли 18 років, чи торгівлю пальним, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, варто повідомити про такі факти за номером (0332) 777-152  (управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Волинській області). Своє повідомлення Ви можете також надіслати поштою за адресою: м. Луцьк, Київський майдан, 4 (конфіденційність гарантується).

26.04.2022

Яким чином суб’єктам господарювання, які здійснюють реалізацію товару за допомогою платiжних карт Visa i MasterCard iз використанням мережi Інтернет, проводити через РРО та/або ПРРО оплату за товар?

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) – оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Місце проведення розрахунків – місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Згідно з п. 2 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО (далі – ПРРО) QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти.

Разом з тим, п. 12 ст. 9 Закону № 265 визначено, РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо).

Також застосування РРО є не обов’язковим у разі здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом безпосереднього внесення коштів через касу банку).

Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).

Так, пп. 1 та 2 розд. ІІ Положення № 13 визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі – фіскальний чек) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), РРО та/або ПРРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги), який повинен містити обов’язкові реквізити згідно з визначеним переліком, у тому числі позначення форми виплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо) та суму коштів за цією формою виплати та валюту операції (рядок 19).

Розрахункові документи, що створюються РРО або ПРРО в паперовій та/або електронній формі, можуть містити додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком, суму здачі та інші дані, зокрема інформацію, яка визначена технічними вимогами до спеціалізованих РРО (п. 5 розд. І Положення № 13).

Тобто, законодавством України у сфері проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у готівковій та безготівковій формі чітко і однозначно встановлені вимоги до змісту та форми розрахункових документів, іншого чинним законодавством не передбачено.

Отже, у випадку проведення розрахункових операцій з відстроченням платежу або в кредит необхідно відповідно до вимог чинного законодавства при відпуску товару (послуги) видати покупцеві розрахунковий документ встановленої форми із зазначенням у ньому форми оплати «кредит/післяплата/відстрочка платежу».
Таким чином, у разі продажу товарів із використанням мережі Інтернет за допомогою платіжних карт продавець зобов’язаний забезпечити надання споживачу (покупцю) розрахункового документа (фіскальний чек) встановленої форми.

При цьому оформлення операцій з отримання коштів за товари, які були продані із відстроченням платежу, здійснюється з урахуванням режиму роботи суб’єкта господарювання.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.06).

Як оподатковується ПДФО дохід ФО у вигляді безоплатно отриманих корпоративних прав (частки в статутному фонді ЮО) від іншої ФО – засновника підприємства, яка не є членом сім’ї першого та другого ступеня споріднення?

У разі безоплатного отримання фізичною особою (не є членом сім’ї спадкодавця (дарувальника) першого та другого ступенів споріднення) доходу у вигляді корпоративних прав (частки в статутному фонді юридичної особи) від іншої фізичної особи – засновника підприємства за заявою, іншого документа про перехід чи передачу частки учасника у статутному капіталі товариства в цілях оподаткування податком на доходи фізичних осіб такий дохід слід розглядати як дохід, отриманий платником податку у дарунок, що підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків.

При цьому фізична особа, яка безоплатно отримала корпоративні права (частку в статутному фонді юридичної особи) від іншої фізичної особи - засновника підприємства, повинна подати податкову декларацію про майновий стан і доходи до 1 травня року, наступного за роком, в якому було отримано такий дохід.

Відповідно до частини четвертої ст. 17 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 755-IV) для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, крім змін до відомостей, передбачених частиною п’ятою ст. 17 Закону № 755-IV, подаються, зокрема такі документи: примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про вихід із складу засновників (учасників) та/або заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, та/або договору, іншого документа про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, та/або рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про примусове виключення із складу засновників (учасників) юридичної особи або ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - у разі внесення змін, пов’язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи.

Правове регулювання договору дарування регламентовано ст.ст. 717 - 727 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ).

Згідно з ст. 717 ЦКУ за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Дарунком можуть бути майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому (ст. 718 ЦКУ).

Статтею 719 ЦКУ встановлено форму договору дарування. Зокрема, договір дарування майнового права та договір дарування з обов’язком передати дарунок у майбутньому укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним.

Пунктом 174.6 ст. 174 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) передбачено оподаткування доходу, отриманого платником податку як дарунок (або в результаті укладення договору дарування) від фізичних осіб.

Відповідно до абзацу першого п. 174.6 ст. 174 ПКУ об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. IV ПКУ для оподаткування спадщини.

Згідно з п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не зазначені у п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ, зокрема членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відсотків).
Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно- довідковий ресурс (категорія 103.02).

21.04.2022

Які товари є сільськогосподарською продукцією?

До сільськогосподарської продукції відносяться наступні товари:

-живі тварини; продукти тваринного походження, зазначені у групах 01 – 05 УКТ ЗЕД;

-продукти рослинного походження, зазначені у групах 06 – 14 УКТ ЗЕД;

-жири та олії тваринного або рослинного походження; продукти їх розщеплення; готові харчові жири; воски тваринного або рослинного походження, зазначені у групі 15 УКТ ЗЕД;

-готові харчові продукти; алкогольні та безалкогольні напої і оцет; тютюн та його замінники, зазначені у групах 16 – 24 УКТ ЗЕД.

Відповідно до п.п. 14.1.234 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) – це продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 – 24 Українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс (категорія 109.01).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Громади Волині залучили понад 31 мільйон гривень податку на нерухомість

За підсумками першого кварталу 2022 року громади Волині залучили 31,1 мільйона гривень податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Власники вартісної нерухомості сплатили до бюджетів громад на 8 відсотків більше податку на нерухомість проти аналогічного періоду торік.

В умовах воєнного стану податковий внесок кожного платника важливий, оскільки сприяє посиленню обороноздатності та фінансовій самостійності держави та громад, - наголошують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.  Тому у податковій службі рекомендують всім представникам бізнесу та громадянам, котрі мають таку можливість, виконувати свої податкові зобов’язання своєчасно та у повному обсязі.

             Підтримати країну фінансово можуть громадяни, котрі торік отримали доходи, але не сплатили з них податки, - нагадують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.

Річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2021 рік можна подати впродовж шести місяців після припинення чи скасування воєнного стану. Така норма передбачена Законом України № 2142–IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану».

Разом з тим, у податковій службі рекомендують волинянам, котрі мають таку можливість, відзвітуватися про отримані торік доходи через Електронний кабінет вже зараз.

Держава також запропонувала громадянам задекларувати не лише минулорічні доходи, а й на компромісних умовах  відзвітуватися про активи, що придбані у минулі податкові періоди за доходи без належного оподаткування.

Особи, які задекларують активи, придбані за доходи без сплати податків, за умови перерахування одноразового збору, звільняються від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності за ухилення від оподаткування в минулому. Тому податкова служба рекомендує скористатися можливістю розпочати історію сумлінного платника податків. 

Щоб скористатися правом на податкову амністію потрібно заповнити в Електронному кабінеті і подати одноразову добровільну (спеціальну) декларацію, згодом сплатити передбачений спеціальний збір. Про те, як це зробити правильно - детальна інформація в банері «Одноразове добровільне декларування».

Офіційні доходи волинян поповнили бюджет на понад 1,4 мільярда гривень ПДФО

За підсумками першого кварталу 2022 року з легальних  доходів волинян до бюджетів усіх рівнів сплачено 1 мільярд 436  мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб. Із загальної суми сплаченого ПДФО в області 304 мільйони гривень надійшло до держбюджету, понад 1,1 мільярда гривень  – доходи територіальних громад.  

Загалом в області  має місце позитивна динаміка зі сплати ПДФО. Зокрема, упродовж січня-березня поточного року сплачено на 17,2 відсотка більше податку на доходи фізичних осіб проти аналогічного періоду торік. А це означає, що більшість робочих місць на території області збережена,  - констатують у Головному управлінні ДПС в області .

У податковій службі наголошують, що саме офіційні робочі місця та належна оплата праці гарантують стабільні бюджетні надходження податку на доходи фізичних осіб до бюджетів усіх рівнів і військового збору до державної скарбниці. Саме дотримання вимог трудового і податкового законодавства більшістю працедавців сприяє бюджетній стабільності та обороноздатності країни.  

Підтримати країну фінансово можуть громадяни, котрі торік отримали доходи, але не сплатили з них податки, - нагадують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.

Річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2021 рік можна подати впродовж шести місяців після припинення чи скасування воєнного стану. Така норма передбачена Законом України № 2142–IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану».

Разом з тим, у податковій службі рекомендують волинянам, котрі мають таку можливість, відзвітуватися про отримані торік доходи через Електронний кабінет вже зараз.

Нинішнього року держава запропонувала громадянам задекларувати не лише минулорічні доходи, а й на компромісних умовах  відзвітуватися про активи, що придбані у минулі податкові періоди за доходи без належного оподаткування.

 Особи, які задекларують активи, придбані за доходи без сплати податків, за умови перерахування одноразового збору, звільняються від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності за ухилення від оподаткування в минулому. Тому податкова служба рекомендує скористатися можливістю розпочати історію сумлінного платника податків. 

Щоб скористатися правом на податкову амністію потрібно заповнити в Електронному кабінеті і подати одноразову добровільну (спеціальну) декларацію, згодом сплатити передбачений спеціальний збір. Про те, як це зробити правильно - детальна інформація в банері «Одноразове добровільне декларування».

Для повернення надміру або помилково сплачених сум ЄВ необхідно подати заяву

Повернення сум єдиного внеску здійснюється у випадках:

1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на належний рахунок 3556;

2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій не на належний рахунок 3556;

3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на бюджетний рахунок за надходженнями;

4) помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України
(далі – ПКУ) та іншими законами, на рахунок 3556;

5) виявлення технічної та/або методологічної помилки за сумами, які були зараховані на рахунок 3556 з єдиного рахунку.

У випадках, передбачених пп.1, 2 та 4, заява про повернення коштів з рахунків 3556 (далі – Заява) подається до територіального органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів.

Повернення єдиного внеску у випадку, передбаченому п. 3, здійснюється відповідно до вимог ст. 43 ПКУ.

Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі через електронний кабінет та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

До Заяви платник обов’язково додає копію розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), що підтверджує сплату коштів на рахунок 3556 (до Заяви в електронній формі – електронну копію зазначеного документа). Копія цього документа завіряється платником особисто.

У разі надходження Заяви самостійний структурний підрозділ територіального органу ДПС, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску (далі – підрозділ адміністрування єдиного внеску), у строк не більше ніж десять робочих днів з дати надходження до територіального органу ДПС Заяви проводить перевірку наданої платником інформації та формує висновок про повернення коштів з рахунків 3556 (далі – Висновок), який реєструє або надає платнику повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причин такої відмови.
Якщо за результатами розгляду Заяви встановлено правомірність повернення коштів підрозділ адміністрування єдиного внеску надсилає Висновок до самостійного структурного підрозділу територіального органу ДПС, на який покладено функцію ведення бухгалтерського обліку, який (за умови наявності поточних надходжень за день на рахунку 3556) у строк не пізніше ніж три робочих дні з дня отримання Висновку формує у встановленому порядку розрахунковий документ на повернення коштів з рахунку 3556, на який їх було сплачено, та подає його до відповідного головного управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві, Севастополі, яке виконує розрахунковий документ за рахунок поточних надходжень за день на відповідний рахунок 3556.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 201.10).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

До доходу  резидента Дія Сіті не включаються суми коштів, сплачені ним за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення

Не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку суми, що сплачуються резидентом Дія Сіті за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення та/або за договорами добровільного медичного страхування платника податку – гіг-спеціаліста в межах 30 відс. нарахованої винагороди такому гіг-спеціалісту, - наголошують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.
Відповідно до п.п. «г» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до закону, страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у тому числі, за договорами добровільного медичного страхування та за договором страхування додаткової пенсії, внесків на пенсійні вклади, внесків до фонду банківського управління, сплачена будь-якою особою – резидентом за платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються:

-резидентом Дія Сіті за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення та/або за договорами добровільного медичного страхування платника податку – гіг-спеціаліста в межах 30 відс. нарахованої винагороди такому гіг-спеціалісту.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 103.02).

Дохід ФО – резидента, отриманий від продажу другого легкового автомобіля, оподатковується за ставкою 5 відсотків

Головне управління ДПС у Волинській області інформує, що дохід, отриманий фізичною особою – резидентом від послідовного продажу протягом звітного (податкового) року першого легкового автомобіля не оподатковується податком на доходи фізичних осіб, дохід від продажу другого легкового автомобіля оподатковується за ставкою 5 відс., а дохід від продажу третього та наступного легкового (вантажного) автомобіля оподатковується за ставкою 18 відсотків.

Разом з тим, дохід фізичної особи від продажу протягом звітного (податкового) року першого та другого вантажного автомобіля, оподатковується за ставкою податку 5 відсотків.

Водночас, дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу, може бути зменшений на вартість такого об’єкта рухомого майна, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування).

Порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб операцій з продажу або обміну фізичними особами об’єктів рухомого майна визначений ст. 173 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізичні особи – резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні (п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПКУ).

Відповідно до абзацу першого п. 173.1 ст. 173 ПКУ дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою 5 відс., визначеною в п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Згідно з п. 173.2 ст. 173 ПКУ, як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, а саме 18 відсотків.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу, може бути зменшений на вартість такого об’єкта рухомого майна, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування), відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно- довідковий ресурс (категорія 103.22).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

18.04.2022

Як здійснюється електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом та в яких випадках він припиняється?

Відповідно до змін, внесених п.п. 2 п. 6 розд. І Закону України від 14 липня 2020 року № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців», які набрали чинності 07.11.2020, ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доповнено новим п. 42.6, згідно з яким електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851), від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) без укладення відповідного договору.

Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження.

Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог Закону № 851 та Закону № 2155.

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках:

-отримання інформації від кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг про завершення строку чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа керівника платника податків;

-отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про зміну керівника платника податків;

-отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи;
-наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи;

-наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків у зв’язку зі смертю.

Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 129.0).

Яким чином заповнюються реквізити «Призначення платежу» та «Отримувач» платіжного доручення на сплату ЄВ?

Вимоги щодо заповнення платіжних документів на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) визначені Порядком заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 666).

Так, відповідно до п.п. 1 п. 5 Порядку № 666 при сплаті єдиного внеску поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

-у полі № 1 – зазначається службовий код («*»);

-у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати («101» – Сплата суми єдиного внеску);

-у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та податковий номер платника єдиного внеску або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку у паспорті або запис про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії), який здійснює сплату;

-у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу;

-у полі № 5 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

-у полі № 6 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

-у полі № 7 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється.

Відповідно до п. 13 додатка 9 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 із змінами та доповненнями, при заповненні реквізита «Отримувач»:

-зазначається повне або скорочене (за наявності) найменування отримувача, яке міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань або в Єдиному банку даних юридичних осіб, або в реєстраційному документі;

-зазначається прізвище, ім’я, по батькові отримувача, що відповідає прізвищу, імені, по батькові отримувача, яке містить паспорт громадянина України (або інший документ, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів);

-під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.

Зазначений порядок розповсюджується і на платників єдиного внеску.

При цьому, відповідно до частини шостої ст. 9 Закону № 2464 для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному контролюючому органу.

Таким чином, оскільки єдиний внесок не належить до доходів бюджету, то код бюджетної класифікації не вказується, а у полі «Отримувач» платіжного доручення зазначаються найменування контролюючого органу та його код за ЄДРПОУ.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 201.00).

Громади Волині отримали в розпорядження 118 мільйонів гривень плати за землю

За підсумками першого кварталу 2022 року на Волині до місцевих бюджетів надійшло 118 мільйонів гривень плати за землю. Це майже на 4 відсотки більше проти аналогічного періоду торік.

Наразі громадяни-землевласники та землекористувачі  спрямували до місцевих бюджетів Волині майже 7,5 мільйона гривень плати за землю. Внесок юридичних осіб перевищив 110 мільйонів гривень.

В умовах воєнного стану  бюджетна стабільність громад залежить від сумління кожного платника податків, - наголошують у Головному управлінні ДПС у Волинській області і рекомендують юридичним особам, котрі провадять діяльність, та громадянам своєчасно розраховуватися із бюджетом.

Водночас податківці пропонують скористатися правом на податкову амністію тим, хто придбав земельні наділи за доходи, з яких не сплачено ПДФО. Сплативши збір після подання одноразової добровільної декларації, такі особи звільняються від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності за несплату податків у минулому.

Довідково: з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року кожен, хто отримував доходи, які були приховані від оподаткування, має право подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію.

Щодо активів, які підлягають декларуванню у рамках податкової амністії,  детальну інформацію можна отримати у тематичному банері на субсайті Головного управління ДПС у Волинській області та за номером телефону «гарячої» лінії (0332) 777-106, що працює щосереди з 10.00 до 12.00.

Чи потрібно закривати робочу зміну в ПРРО, якщо необхідно здійснити програмування (коригування) цін, найменування товарів, та обліку їх кількості?

Відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або через програмні РРО (далі – ПРРО) для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

При цьому для здійснення програмування (коригування) цін, найменування товарів, та обліку їх кількості суб’єкту господарювання (користувачу) не потрібно закривати робочу зміну в ПРРО.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.20).

14.04.2022

Чи застосовується відповідальність до платників податків у зв’язку з неможливістю

своєчасного виконання податкових обов’язків, передбачених ПКУ у зв’язку з запровадженням

воєнного стану в Україні?

У випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий

обов’язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, платники

податків звільняються від передбаченої Податковим кодексом України (далі – ПКУ) відповідальності

з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або

скасування воєнного стану в Україні.

Вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій

(штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану не застосовуються у випадку виявлення

порушень законодавства за результатами проведення перевірок, передбачених п.п. 69.2 п. 69 підрозд.

10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Платники податків, які у зв’язку з наслідками їх безпосередньої участі у воєнних діях не дотрималися

визначених термінів виконання податкових обов’язків, звільняються від відповідальності,

передбаченої ПКУ за невиконання податкових обов’язків, за умови виконання таких обов’язків

протягом одного місяця з дня закінчення дії наслідків, які унеможливили виконання таких обов’язків.

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння

податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX

«Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами

та доповненнями (далі – ПКУ).

Згідно з п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ у випадку відсутності у

платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема щодо

дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності,

передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних

накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні

залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків

звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків

протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок, передбачених п.п.

69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, до платників податків застосовується

відповідальність згідно з ПКУ, законами, контроль за якими покладено на контролюючі органи, а

вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій

(штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого

Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню

коронавірусної хвороби (COVID-19), у такому випадку не застосовуються, у тому числі положення

п.п. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 ПКУ.

Зокрема, п.п. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ передбачено проведення

камеральних перевірок декларацій або уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано

заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, показники яких сформовані на підставі

податкових накладних та/або розрахунків коригування, складених та зареєстрованих в Єдиному

реєстрі податкових накладних, та/або митних декларацій, за виключенням товарів (продукції),

визначених підпунктами 215.3.1, 215.3.2, 215.3.21 та 215.3.31 п. 215.3 ст. 215 ПКУ, камеральних

перевірок податкових декларацій платників єдиного податку четвертої групи та фактичних перевірок.

Платники податків, які у зв’язку з наслідками їх безпосередньої участі у воєнних діях не дотрималися

визначених п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ термінів виконання податкових

обов’язків, звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за невиконання податкових

обов’язків, за умови виконання таких обов’язків протягом одного місяця з дня закінчення дії

наслідків, які унеможливили виконання таких обов’язків (п.п. 69.3 п. 69 підрозд. 10 розд. XX

«Перехідні положення» ПКУ).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 132.00).

Завдяки легальним доходам волинян до держбюджету надійшло 103,5 мільйона

гривень військового збору

За підсумками першого кварталу 2022 року з легальних доходів волинян до держбюджету

сплачено 103,5 мільйона гривень військового збору. Це на 12,1 мільйона гривень більше

проти аналогічного періоду торік.

Основна сума військового збору сплачена до держбюджету завдяки офіційним робочим

місцям. А це свідчить про високий рівень податкової культури волинських працедавців, які

в умовах воєнного стану докладають максимум зусиль для збереження робочих місць, -

наголошують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.

У податковій службі нагадують, що саме легальні робочі місця – основне джерело

надходжень військового збору та ПДФО. В умовах військової агресії з боку рф саме

фінансування національної армії залишається першочерговим питанням для кожного з нас.

Долучитися до фінансування національного війська можуть і повинні громадяни, котрі

торік отримали доходи, але не сплатили з них податки.

Річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2021 рік можна подати

впродовж шести місяців після припинення чи скасування воєнного стану. Така норма

передбачена Законом України № 2142–IX "Про внесення змін до Податкового кодексу

України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період

дії воєнного стану».

Разом з тим, у податковій службі рекомендують волинянам, котрі мають таку можливість,

відзвітуватися про отримані торік доходи через Електронний кабінет вже зараз.

Задекларувавши доходи і сплативши ПДФО та військовий збір, громадяни підтримають

обороноздатність країни у надскладний час війни з рф.

Нинішнього року держава запропонувала громадянам задекларувати не лише минулорічні

доходи, а й на компромісних умовах відзвітуватися про активи, що придбані у минулі

податкові періоди за доходи без належного оподаткування.

Особи, які задекларують активи, придбані за доходи без сплати податків, за умови

перерахування одноразового збору, звільняються від кримінальної, адміністративної та

фінансової відповідальності за ухилення від оподаткування в минулому. Тому податкова

служба рекомендує скористатися можливістю розпочати історію сумлінного платника

податків.

Щоб скористатися правом на податкову амністію потрібно заповнити в Електронному

кабінеті і подати одноразову добровільну (спеціальну) декларацію, згодом сплатити

передбачений спеціальний збір. Про те, як це зробити правильно - детальна інформація в

банері «Одноразове добровільне декларування».

Яким чином здійснюється реєстрація КОРО на господарську одиницю?

Відповідно до абзацу двадцять першого ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про

застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із

змінами та доповненнями книга обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) – прошнурована і належним чином

зареєстрована в контролюючих органах книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних

розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Пунктом 2 глави 1 розд. II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових

операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями

(далі – Порядок), встановлено, що реєстрація КОРО здійснюється в контролюючому органі за основним місцем

обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

Суб’єкт господарювання, який є платником податку на прибуток, може реєструвати КОРО за місцезнаходженням

своїх відокремлених підрозділів, які розташовані на території іншої, ніж такий суб’єкт, територіальної громади.

КОРО за місцезнаходженням відокремлених підрозділів та господарських одиниць юридичної особи

реєструються за кодом Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України юридичної особи.

Відповідно до п. 3 глави 1 розд. II Порядку КОРО реєструється на кожну окрему господарську одиницю, при цьому

кількість КОРО, що реєструються одночасно, не обмежується.

Форму КОРО на господарську одиницю наведено у додатку 2 до Порядку.

Згідно з п. 4 глави 1 розд. II Порядку при реєстрації першої КОРО на окрему господарську одиницю в

контролюючому органі їй присвоюється фіскальний номер.

Фіскальний номер КОРО на окрему господарську одиницю складається з 10-розрядного числового порядкового

номера реєстраційного запису в інформаційно-телекомунікаційній системі ДПС, відповідно до алгоритму його

формування, та літери «г».

Пунктом 5 глави 1 розд. II Порядку визначено, що фіскальний номер другої та наступних КОРО складається з

фіскального номера першої КОРО, зареєстрованої на ту саму окрему господарську одиницю, та проставленого

через дріб порядкового номера наступної КОРО.

Після скасування реєстрації фіскальний номер закривається та надалі не використовується.

Відповідно до п. 6 глави 1 розд. II Порядку КОРО повинна бути прошнурована, послідовно пронумерована та

мати належним чином установлені засоби контролю, щоб унеможливити розшнурування КОРО або вилучення її

аркушів без порушення цілісності засобу контролю.

Титульна сторінка КОРО має містити дані про суб’єкта господарювання, кількість аркушів, номер установленого

засобу контролю та дані про РРО у разі реєстрації КОРО на РРО (модифікація, заводський і фіскальний номери,

версія програмного забезпечення).

Згідно з абзацом першим п. 7 глави 1 розд. II Порядку для реєстрації першої та наступних КОРО на господарську

одиницю в контролюючому органі суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання подає до

цього органу:

заяву про реєстрацію КОРО та/або розрахункової книжки за формою № 1-КОРО (додаток 3 до Порядку) (далі –

реєстраційна заява за ф. № 1-КОРО (ідентифікатор J/F1311304)) (абзац другий п. 7 глави 1 розд. II Порядку);

КОРО на господарську одиницю (абзац третій п. 7 глави 1 розд. II Порядку).

Реєстраційна заява за ф. № 1-КОРО може бути подана керівником суб’єкта господарювання або фізичною

особою – підприємцем чи представником суб’єкта господарювання за умови наявності документів, що

посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження (абзац четвертий п. 7 глави 1 розд. II

Порядку).

Реєстраційна заява за ф. № 1-КОРО має бути підписана керівником суб’єкта господарювання або фізичною

особою – підприємцем чи представником суб’єкта господарювання за умови наявності документів, що

посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження, а також виконання вимог щодо електронної

ідентифікації у випадку подання заяви в електронному вигляді із зазначенням дати подання. Усі розділи

Реєстраційної заяви за ф. № 1-КОРО підлягають обов’язковому заповненню.

Суб’єкти господарювання, які включені до системи подання податкових документів в електронній формі, можуть

подавати заяви за ф. № 1-КОРО в електронній формі засобами телекомунікацій в електронній формі з

дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із

зазначенням обов’язкових реквізитів електронних документів.

Порядок та строки розгляду контролюючим органом заяв, поданих в електронній формі, є такими самими, як і для

заяв, поданих у паперовому вигляді (п. 8 глави 1 розд. ІІ Порядку).

Пунктом 11 глави 1 розд. II Порядку передбачено, що у разі відсутності підстав для відмови в реєстрації КОРО

посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня отримання заяви проводить реєстрацію

КОРО шляхом внесення даних до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС.

При реєстрації КОРО на господарську одиницю посадова особа контролюючого органу здійснює записи у

відповідних рядках титульної сторінки КОРО (номер КОРО, сформований в інформаційно-телекомунікаційній

системі ДПС, дата реєстрації КОРО, найменування контролюючого органу, дані про посадову особу

контролюючого органу).

Відповідно до п. 12 глави 1 розд. II Порядку за бажанням суб’єкта господарювання на одну господарську одиницю

можна реєструвати декілька перших КОРО для використання в окремих місцях проведення розрахунків. Такі

КОРО реєструються в інформаційно-телекомунікаційній системі ДПС та отримують фіскальний номер на кожну

КОРО.

13.04.2022

Для набуття статусу неприбуткової організації необхідно подати заяву за формою 1-РН

Для включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) неприбуткові підприємства, установи та організації (далі – неприбуткова організація) повинні подати до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з додатком 1 до Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 (далі – Порядок).

Крім того, необхідно подати засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів неприбуткової організації (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»). Неприбуткові організації, що діють на підставі установчих документів організації вищого рівня, відповідно до закону подають разом із реєстраційною заявою за формою 1-РН згідно з додатком 1 до Порядку засвідчену підписом керівника або представника такої організації та скріплену печаткою (за наявності) копію документа, який підтверджує включення до організації вищого рівня та надає право діяти на підставі установчих документів такої організації вищого рівня.

За результатами розгляду реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, або на підставі відомостей, отриманих з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, протягом трьох робочих днів з дня їх отримання контролюючим органом приймається рішення про:

включення, повторне включення, відмову у включенні (повторному включенні) неприбуткової організації до Реєстру;

виключення неприбуткової організації з Реєстру;

зміну ознаки неприбутковості.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно- довідковий ресурс (категорія 102.00).

Терміни подання антикорупційних декларацій у зв’язку із запровадженням воєнного стану перенесено

Національне агентство з питань запобігання корупції надало роз’яснення щодо застосування положень Закону України «Про запобігання корупції» та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів. Роз’яснення надано з урахуванням положень Закону України від 03.03.2022 № 2115-IX «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни».

Держслужбовцям варто звернути увагу на те, що відповідно до Закону України від 03.03.2022 № 2115-ІХ фізичні особи подають документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період обов’язку подати документи.

Тобто, декларацію щорічну за 2021 рік держслужбовці подають у період з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем припинення чи скасування воєнного стану, до 00 годин 00 хвилин відповідного числа третього місяця від такого дня.

Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня 2021 року включно) та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Декларацію при звільненні, якщо звільнення відбулось під час дії воєнного стану, подають у період з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем припинення чи скасування воєнного стану, до 00 годин 00 хвилин відповідного числа третього місяця від такого дня.

Таку декларацію подають за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб'єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності, яка передбачає обов'язок подання декларації, перебування па посаді, яка зумовлює здійснення такої діяльності.

Декларацію кандидата на посаду, якщо особу призначено на вакантну посаду державної служби або служби в органах місцевого самоврядування у період дії воєнного стану, подають у період з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем припинення чи скасування воєнного стану, до 00 годин 00 хвилин відповідного числа третього місяця від такого дня.

Відповіді на інші питання можна знайти у роз‘ясненні НАЗК.

Які відомості повинна містити довідка про доходи ФО, яка надається податковим агентом, з метою заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи для реалізації права на застосування податкової знижки?

Враховуючи те, що затвердженої форми довідки про доходи, яку повинні надавати податкові агенти на вимогу платника податків, нормами чинного законодавства не передбачено, то довідка надається у довільній формі, в якій, крім загальної інформації про фізичну особу (П. І. Б, реєстраційний номер облікової картки, період роботи), зазначається обов’язково наступна інформація:

-сума нарахованого оподатковуваного доходу (помісячно та загальною сумою);

-розмір та сума податкової соціальної пільги;

-сума нарахованого та утриманого податку на доходи фізичних осіб.

Відповідно до п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за встановленою формою.    

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

При цьому особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку (п.п. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно- довідковий ресурс (категорія 103.05).

11.04.2022

На Волині понад 3,8 тисячі господарюючих суб’єктів стали платниками єдиного податку зі ставкою 2 відсотки

Упродовж березня 2022 року заяви про перехід на спрощену систему оподаткування зі ставкою 2 відсотки до органів ДПС подали 3809 волинських господарюючих суб’єктів.

Таким чином, у період воєнного стану в умовах спрощеної системи оподаткування з вказаною пільговою ставкою вже працюватимуть 626 юридичних осіб  і 3183 підприємця- фізичні особи.

Як свідчить аналітика, заяви про застосування  пільгової ставки 2 відсотки подали понад 2 тисячі СГД, які перебували на різних групах спрощеної системи оподаткування. 

Платники податків мають право подавати заяви про застосування спрощеної системи оподаткування після 1 квітня 2022 року. Це передбачено нормами Закону України від 24.03.2022 № 2142 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану».

У разі подання заяви, починаючи з 1 квітня 2022 року, такі суб’єкти господарювання будуть зареєстровані платниками єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу з наступного робочого дня після подання заяви.

Нагадаємо, що в зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким внесено низку змін до Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Так, підрозділ 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу доповнено пунктом 9, який визначає особливості справляння єдиного податку під час воєнного, надзвичайного стану на території України.

Відповідно до пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV Кодексу застосовуються з урахуванням особливостей, зокрема, платниками єдиного податку третьої групи можуть бути фізичні особи – підприємці та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, в яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 10 мільярдів гривень.

До таких осіб не застосовується обмеження щодо кількості осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах.

При цьому для суб’єктів господарювання, які планують зареєструватися платниками єдиного податку третьої групи зі ставкою у розмірі 2 відсотків доходу, зменшено перелік обмежень порівняно з тим, що встановлені пунктом 291.5 статті 291 Кодексу для обрання спрощеної системи оподаткування.

Зареєструватися платником єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу можна  у разі наявності видів діяльності, які заборонені для єдинників

Головне управління ГУ ДПС у Волинській області звертає увагу, що підпунктом 9.3 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі: Кодекс) встановлено види діяльності, здійснюючи які суб’єкт господарювання не може обрати спрощену систему з особливостями оподаткування з особливостями, визначеними цим пунктом.

Підпункт 5 пункту 298.3 статті 298 Кодексу визначає, що у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обов'язкові відомості суб’єктів господарювання, у тому числі обрані суб'єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010.

Суб’єкт господарювання з метою реєстрації платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки доходу у рядку 8 заяви про застосування спрощеної системи оподаткування зазначає обрані види діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010, які планує фактично здійснювати в період перебування на спрощеній системі оподаткування зі ставкою 2 відсотки доходу.

Таким чином, наявність у Єдиному державному реєстрі або у статуті суб’єкта господарювання видів господарської діяльності, які не дають права обрати спрощену систему оподаткування зі ставкою 2 відсотки доходу, не є підставою для відмови від реєстрації такого суб’єкта господарювання платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки доходу за умови, що такі види діяльності фактично не здійснюватимуться в період використання особливостей оподаткування, встановлених пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Роботодавці – платники єдиного податку II та III груп мають право не сплачувати єдиний внесок за найманих працівників - мобілізованих

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що під час періоду мобілізації, визначеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 "Про загальну мобілізацію", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію", роботодавці – платники єдиного податку, які обрали спрощену систему оподаткування – фізичні особи – підприємці, які належать до другої та третьої груп платників єдиного податку, а також юридичні особи, які належать до третьої групи платників єдиного податку, мають право за власним рішенням не сплачувати єдиний внесок за найманих працівників, призваних під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України.

Суми єдиного внеску, нараховані та не сплачені роботодавцями, сплачуються за рахунок державного бюджету, крім періодів, у яких наймані працівники, отримували доходи у вигляді грошового забезпечення, з яких було сплачено єдиний внесок за рахунок державного бюджету.

Нагадаємо, що тимчасово на період режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану, штрафні санкції не застосовуються. Також, не нараховується пеня, а нарахована за ці періоди підлягає списанню.

Довідково:Закон України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих   актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану». 

08.04.2022

Як ФОП-військовий сплачує податки за себе

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що  мобілізованих ФОП звільнено від нарахування і сплати ПДФО та єдиного податку, а також від подання звітності. Це врегульовано п. 25 підрозд. 10 р. ХХ ПКУ. Звільнення стосується всіх ФОП й осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, і діє весь період їх військової служби.

Звільнення діє незалежно від наявності найманих працівників.

Підставами для такого звільнення є заява ФОП та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізований ФОП перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв'язку з виконанням обов'язків під час мобілізації, зазначені документи подають протягом 10 днів по закінченню його лікування (реабілітації).

Мобілізовані ФОП, які не використовують працю найманих працівників, на весь строк військової служби звільняються від нарахування та сплати ЄСВ "за себе" та від подання звітності (абз. 2 п. 92 р. VIII Закону про ЄСВ).

Як бути зі сплатою податків ФОП-військовому, у якого є наймані працівники

У даному випадку так само діє норма п. 25 підрозд. 10 р. ХХ ПКУ. Якщо працівники продовжують працювати, то ФОП зможе виконати всі свої обов'язки щодо нарахування та сплати податків після повернення з військової служби.

Або ФОП може призначити уповноважену особу, яка і займатиметься нарахуванням ПДФО, ВЗ та ЄСВ на доходи працівників. Суми нарахованих уповноваженою особою податків сплачуються до бюджету демобілізованою фізичною особою – підприємцем протягом 180 к. дн. із першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій.

Водночас в умовах воєнного часу всі суб'єкти господарювання звільнені від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у зв'язку з настанням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), засвідчених ТПП України (пп. 112.8.9 ПКУ).

Факт настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 24 лютого 2022 року засвідчено Торгово-промисловою палатою України (далі – ТПП України).

Також протягом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) штрафні санкції за порушення законодавства з питань РРО також не застосовують.

28.03.2022

Для переходу з 1 квітня 2022 року на особливий режим оподаткування необхідно подати заяву

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою I Розділу XIV Податкового кодексу України (далі – Кодекс) (пункт 291.3 статті 291), та реєструється платником єдиного податку у визначеному порядку. Для цього такі суб’єкти господарювання повинні подати заяву. Головне управління ДПС у Волинській області пропонує  подати заяву  за формою J0102003 через Електронний кабінет.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Відповідно до абзацу першого підпункту 9.2 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ Кодексу передбачено, що тимчасово з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, платниками єдиного податку третьої групи можуть бути фізичні особи – підприємці та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 10 мільярдів гривень. Відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ Кодексу, встановлюється у розмірі 2 відсотків доходу.

Отже, для платників податків обрання спрощеної системи оподаткування з особливостями справляння єдиного податку за ставкою 2 відсотки є правом, а не обов’язком. Підприємці, які здійснюють діяльність на третій групі з обраною ставкою 5 відсотків без змін можуть далі продовжувати працювати за обраною ставкою.

Податковою знижкою можна скористатися до 31 грудня 2022 року

Волинські податківці просять громадян врахувати, що Річну податкову декларацію про майновий стан і доходи з метою отримання податкової знижки за 2021 рік можна подавати впродовж усього 2022 року.

Усім, хто планує подавати Річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, зокрема для отримання податкової знижки,  у Головному управлінні ДПС у Волинській області рекомендують зареєструватися в Електронному кабінеті на єдиному вебпорталі ДПС України.

Оскільки  подання декларації з метою отримання податкової знижки передбачає надання копій підтверджуючих документів, в Електронному кабінеті передбачена можливість  підкріплення  необхідних файлів.  

Нагадаємо, що податкова знижка надається лише громадянам, котрі отримують легальну заробітну плату, тобто сплачують ПДФО. Право на отримання податкової знижки не переноситься на наступні роки, тобто для отримання знижки за 2021 рік, необхідно подати декларацію до 31 грудня 2022 року включно.

Довідково: Порядок отримання податкової знижки визначено статтею 166 Податкового кодексу України. До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Після отримання декларації визначається сума, що підлягає поверненню, яка громадянам перераховується поштовим переказом або на банківський рахунок. 

21.03.2022

До уваги бізнес-спільноти! Проведення фактичних перевірок відновлено

Волинські податківці звертають увагу представників бізнесу на важливості дотримуватися вимог закону при проведенні готівкових розрахунків. Податкову дисципліну при реалізації товарів, зокрема підакцизної групи податківці мають право перевіряти в ході фактичних перевірок. Фактична перевірка може проводитися за наявності хоча б однієї з таких підстав:

 - у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій,  у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування.

 Довідково: Закон України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до

Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».

Податківці Волині просять споживачів інформувати про порушення у сфері роздрібної торгівлі

Кожен споживач має право повідомити про порушення у сфері готівкових розрахунків. Зі свого боку, фахівці Головного управління ДПС у Волинській області уважно опрацюють надану громадянами інформацію та вживатимуть заходів для виявлення значних порушень у сфері роздрібної торгівлі.

Зокрема, покупці мають можливість звернутись до Головного управління ДПС у

Волинській області у разі:

-відмови суб’єктами господарювання щодо можливості розрахунків за придбані товари

(послуги) платіжною карткою;

-незастосування РРО/ПРРО при здійсненні розрахунків за продаж підакцизної продукції;

-продажу алкогольних напоїв, у разі заборони такого продажу місцевою адміністрацією,

під час дії воєнного стану тощо;

-інші порушення.

При інформуванні про факти порушень необхідно:

-представитись: вказати прізвище та ім’я особи, яка телефонує;

-повідомити зворотні дані для зв’язку (інформування): поштову адресу та контактний

телефон;

-надати чітку інформацію про порушника: повну адресу об’єкта (населений пункт, назву

вулиці та номер будинку (споруди), назву зупинки тощо), назву об’єкта (супермаркет,

магазин, кіоск тощо), назву суб’єкта за можливості;

-чітко вказати, яке порушення виявлено.

Отримана інформація буде обов’язково взята до уваги та використана при організації контрольно-перевірочної роботи для усунення суб’єктами господарювання порушень.

Номер телефонів, за якими можна повідомити про виявлені порушення:

0-800-501-007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів).

Також можливо повідомити про виявлені порушення безпосередньо до Головного управління ДПС у Волинській області

0687787759

Дякуємо всім за активну громадянську позицію у такий складний для держави час.

23.02.2022

Запити та звернення до органів ДПС можна надіслати з приватної частини Електронного кабінету

Головне управління ДПС у Волинській області пропонує платникам податків користуватися засобами електронного зв’язку, а саме Електронним кабінетом.

За допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету платники податків мають можливість надіслати лист (запит, звернення тощо) до відповідного органу ДПС у форматі pdf (обмеження 2 МБ).

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

У разі виникнення питань щодо користування Електронним кабінетом платника слід звернутись до служби підтримки за телефоном 0800501007 (напрямок 0) або за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/help/.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Які особливості передбачені для визначення ліквідних активів для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що грошовими активами фізичної особи для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування є:

-кошти в національній та іноземній валютах, розміщені на рахунках в українських та іноземних банках,

-грошові внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ,

-права грошової вимоги (у тому числі кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до фізичної особи,

-активи у банківських металах, пам’ятні банкноти та монети, електронні гроші.

При цьому електронні гроші – це одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж особа, яка їх випускає, і є грошовим зобов’язанням цієї особи, що виконується в готівковій або безготівковій формі. Обіг електронних грошей регулюється відповідним положенням, затвердженим Національним банком України.

Водночас, визначення «грошові активи фізичної особи» не охоплює віртуальні активи – як цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей.

Згідно з п.п. 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) грошові активи фізичної особи для цілей підрозд. 9 прим 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ – це кошти в національній та іноземній валютах, розміщені на рахунках в українських та іноземних банках, грошові внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, права грошової вимоги (у тому числі кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до фізичної особи, а також активи у банківських металах, пам’ятні банкноти та монети, електронні гроші.

В даному випадку термін «електронні гроші» слід розглядати у визначенні, наведеному у Законі України від 05 квітня 2001 року «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами та доповненнями, відповідно до якого – це одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж особа, яка їх випускає, і є грошовим зобов’язанням цієї особи, що виконується в готівковій або безготівковій формі.

При цьому, відповідно до Положення про електронні гроші в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України
від 04 листопада 2010 року № 481 із змінами та доповненнями, обіг електронних грошей регулюється відповідним положенням, затвердженим Національним банком України.

Визначення «грошові активи фізичної особи» для цілей підрозд. 9 прим 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не охоплює «віртуальні активи», визначення яких міститься у Законі України від 06 грудня 2019 року № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», відповідно до п.п. 13 п. 1 розд. І якого, віртуальні активи – це віртуальний актив – цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 134.02).

ДПС пропонує відеоурок про те, як користуватися Е-сервісами

Головне управління ДПС у Волинській області пропонує платникам податків відеоурок, присвячений заповненню декларації про майновий стан і доходи громадян. Переглянувши його, користувачі зможуть дізнатися як правильно заповнити декларацію крок за кроком та як при цьому уникнути помилок.

Звертаємо увагу, для того, щоб подати декларацію  через Електронний кабінет платникам податків необхідно мати електронний підпис.

Для зручності та комфорту пропонуємо платникам користуватися електронними сервісами від Державної податкової служби.

ВІДЕОУРОК

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

22.02.2022

Яким чином можна виправити помилково проведену через РРО операцію «службове внесення», у т.ч. якщо СГ не виправив таку помилку протягом робочого дня?

Помилково проведену через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) операцію «службове внесення» можна виправити до закінчення робочого дня шляхом реєстрації від’ємної суми розрахунку або за допомогою операції «службова видача»,- нагадують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.

При цьому чинним законодавством не передбачено механізму виправлення помилково проведеної через РРО операції «службове внесення» на наступний день.

Згідно з п. 6 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок), внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій, зокрема:

-операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Пунктами 7 та 8 розд. III Порядку визначено, що реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».
 Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн., матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).
Такий самий акт складається під час скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку або помилково вибраної форми оплати (готівка, картка, кредит тощо). В акті зазначаються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа.

Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку, помилкової форми оплати зберігаються протягом трьох років. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати зазначені акти контролюючим органам під час проведення перевірки.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно- довідковий ресурс (категорія 109.02).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

В яких випадках подається уточнююча одноразова (спеціальна) добровільна декларація?

Головне управління ДПС у Волинській області інформує, що відповідно до п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) підлягає перевірці у спеціальному порядку.

Уточнююча Декларація подається декларантом:

- у разі виявлення контролюючим органом, за результатами камеральної перевірки арифметичних та логічних помилок у відповідній Декларації, що не призвели до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (абзац другий п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ);

- у разі виявлення контролюючим органом, за результатами камеральної перевірки відповідної Декларації арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (абзац третій п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ);

- у разі виявлення контролюючим органом, за результатами камеральної перевірки відповідної Декларації арифметичної помилки, що призвела до переплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (абзац четвертий п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4розд. XX ПКУ);

- після подання Декларації з урахуванням положень абзацу першого п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ та протягом періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант може одноразово скористатися правом додаткового розміщення коштів у національній та/або іноземній валюті у готівковій формі та/або банківських металах на спеціальному рахунку (абзац другий п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ).

При цьому, згідно з абзацом першим п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України до подання Декларації.

Після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування платник податків має право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої Декларації виключно у випадках, передбачених підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ (абзац перший п.п. 6.3 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ).

При цьому, в даному випадку уточнююча Декларація подається декларантом за умови подання ним звітної (нової звітної) Декларації до строку закінчення зазначеного декларування та отримання за результатами проведеної камеральної перевірки повідомлення.

Уточнююча Декларація подається протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно- довідковий ресурс (категорія 134.05).

Який розмір нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, не підлягає оподаткуванню ПДФО?

Головне управління ДПС  у Волинській області звертає увагу, що  відповідно до п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року (у 2020 році – 2940 грн., у 2021 році – 3180 грн., у 2022 році – 3470 гривень).
     Положення п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не поширюються на профспілкові виплати своїм членам, умови звільнення яких від оподаткування передбачені п.п. 165.1.47 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно- довідковий ресурс (категорія 103.15).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Яким чином визначається розрахункова сума мінімального податкового зобов’язання?

 Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що розрахункова сума мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) визначається в залежності від наявної нормативно грошової оцінки відповідної земельної ділянки або нормативно грошової оцінки 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Податковим кодексом України для справляння плати за землю; коефіцієнту та кількості календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

Тимчасово, для розрахунку МПЗ за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки коефіцієнт застосовується із значенням 0,04.

Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» для платників податків – фізичних осіб, у яких у власності та/або користуванні (оренді, суборенді, емфітевзисі, постійному користуванні) є земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, введено поняття мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ).

Платниками у частині МПЗ є резидент, який володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь (п.п. 162.1.1 прим. 1 п. 162.1 ст. 162 ПКУ).

Підпунктом 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПКУ встановлено, що визначення загального МПЗ фізичним особам, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб до 1 липня року, наступного за звітним.

Платниками податку до бюджету сплачується лише позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.

До загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів для платника податку – фізичної особи включаються: податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції; земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь (п.п. 170.14.5 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).

Розрахункова сума МПЗ визначається за формулами, встановленими ст. 38 прим. 1 ПКУ, в залежності від наявної нормативно грошової оцінки відповідної земельної ділянки або нормативно грошової оцінки 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю; коефіцієнту та кількості календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

Відповідно до п. 67 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, для розрахунку МПЗ за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки коефіцієнт застосовується із значенням 0,04.

Наприклад, платник податків – фізична особа протягом 2022 року має в Київській області у власності земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, площею 4,0 га, нормативна грошова оцінка якої не проведена. Земельна ділянка в оренду емфітевзис або інше користування не передавалась. За 2022 рік сплачено земельний податок у сумі 318,4 гривень.

Розрахункова сума МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулою:

 МПЗ = НГО х S х Кх М / 12, де:

НГО – нормативна грошова оцінка 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю;

S – площа земельної ділянки, гектарах;

К – коефіцієнт;

М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

За умовами, визначеними у прикладі, за результатами 2022 року контролюючий орган сформує та направить платнику податків до 01.07.2023 податкове повідомлення – рішення на суму різниці між сумою МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків:

(26531 х 4 х 0,04 х 12/12) – 318,4 = 4244,96 – 318,4 = 3926,56 гривень.

Разом з тим, якщо протягом звітного року платник податку отримував доходи від реалізації сільгосппродукції у сумі 100000,0 грн., з яких 78000 грн. не підлягали оподаткуванню, відповідно до п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, а з різниці утримано податковим агентом податок у сумі 3960,0 грн, то сума податку на доходи фізичних осіб, яку платник податків повинен сплатити до бюджету (позитивне значення різниці між сумою МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків), буде становити 33,44 грн. (4244,96 – 318,4 – 3960,0).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно- довідковий ресурс (категорія 107.05).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

21.02.2022

Базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є витрати на придбання активів або їх оціночна вартість

У разі якщо фізична особа є власником коштовного годинника та дороговартістної зброї, які придбані за рахунок коштів з яких податки не були сплачені, то базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є витрати на придбання зазначених активів або їх оціночна вартість, тобто база визначається платником самостійно.     Відповідно до п.п. «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), зокрема, інші активи фізичної особи, у тому числі майно.
Згідно з п.п. 7.2 п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ для об’єктів декларування, визначених підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:

-витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

-вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в Декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання Декларації.
Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 134.02).

В якому розмірі встановлюється ЄВ для платника – резидента Дія Сіті при нарахуванні заробітної плати та винагороди за виконання робіт (надання послуг)?

Для платника – резидента Дія Сіті, який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пп. 2, 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667), єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування встановлюється у розмірі мінімального страхового внеску:

а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці»;

б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом № 1667.

Відповідно до частини 14 прим. 1 ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платника – резидента Дія Сіті, який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пп. 2, 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону України від 15 липня 2022 року № 1667-ІX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667) встановлюється:

а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями, – у розмірі мінімального страхового внеску;

б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом № 1667, – у розмірі мінімального страхового внеску.

Мінімальний страховий внесок – сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлюється у розмірі 22 відсотка.

Згідно з пп. 2, 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону № 1667 резидентом Дія Сіті може бути юридична особа, зареєстрована на території України в установленому законодавством України порядку, незалежно від її місцезнаходження та місця провадження господарської діяльності, яка відповідає, зокрема, таким вимогам:

-розмір середньої місячної винагороди залученим працівникам та гіг-спеціалістам, починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, кожного календарного місяця становить не менше, ніж еквівалент 1200 євро за офіційним курсом гривні щодо євро, встановленим Національним банком України станом на перше число відповідного календарного місяця;

-середньооблікова кількість працівників та гіг-спеціалістів юридичної особи (у разі залучення) за підсумками кожного календарного місяця, починаючи з наступного за календарним місяцем, в якому юридичною особою набуто статус резидента Дія Сіті, становить не менше дев’яти осіб.

Не може бути резидентом Дія Сіті юридична особа, яка протягом більш як 30 днів має податковий борг, загальна сума якого становить понад 10 мінімальних заробітних плат (виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного календарного року) (частина друга ст. 5 Закону № 1667).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно- довідковий ресурс (категорія 201.04).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Чи потрібно подати річну податкову декларацію продавцю, який у звітному році отримав дохід від продажу іншій ФО вантажного автомобіля, якщо ПДФО сплачений ним під час оформлення договору відчуження?

Фізична особа – резидент (продавець) під час оформлення договору відчуження іншій фізичній особі рухомого майна у вигляді вантажного автомобіля в органі, який здійснює реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів або через товарну біржу, зобов’язана самостійно сплатити до бюджету за своєю податковою адресою податок на доходи фізичних осіб з доходу від продажу такого майна та подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за відповідний звітний рік до 1 травня року, що настає за звітним.
Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну рухомого майна визначено
ст. 173 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Так, згідно з п. 173.1 ст. 173 ПКУ дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ, тобто 5 відс. від розміру отриманого доходу.

Дохід від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об’єкта, визначеної згідно із законом.

Дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його ринкової вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).

Як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню (абзац перший п. 173.2 ст. 173 ПКУ).

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (абзац другий п. 173.2 ст. 173 ПКУ).

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (абзац третій п. 173.2 ст. 173 ПКУ).

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу, може бути зменшений на вартість такого об’єкта рухомого майна, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового спеціального) добровільного декларування, відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (абзац четвертий п. 173.2 ст.173 ПКУ).

Абзацом другим п. 173.3 ст. 173 ПКУ передбачено, що у разі, зокрема, укладення та оформлення договорів відчуження транспортних засобів у присутності посадових осіб органів, які здійснюють реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів, такий посередник або відповідний орган виконує функції податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладання договору зобов’язаний самостійно сплатити до бюджету податок з доходу від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна.

Відповідно до абзацу шостого п. 173.4 ст. 173 ПКУ під час проведення операцій з відчуження об’єктів рухомого майна в порядку, передбаченому ст. 173 ПКУ суб’єкт господарювання, який надає послуги з укладення біржових угод або бере участь в їх укладенні за наявності оціночної вартості такого рухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору, щокварталу подає до контролюючого органу інформацію про такі угоди, включаючи інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку, в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку.

Органи, у присутності посадових осіб яких між фізичними особами здійснюються укладення та оформлення договорів купівлі-продажу (міни, поставки), а також інших договорів, здійснюють у встановленому законом порядку реєстрацію таких транспортних засобів за наявності оціночної або середньоринкової вартості такого рухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору, обчисленого в установленому ПКУ порядку, та щокварталу подають до контролюючого органу інформацію про такі договори (угоди), включаючи інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку, в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку (абзац сьомий п. 173.4 ст. 173 ПКУ).

Для цілей п. 173.4 ст. 173 ПКУ платник податку самостійно визначає суму податку і сплачує його до бюджету через банківські установи (абзац восьмий п. 173.4 ст. 173 ПКУ).

Фізична особа (продавець) у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу рухомого майна з іншою фізичною особою є відповідальною згідно з вимогами розд. IV ПКУ за нарахування та утримання податку та сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету за місцем нотаріального посвідчення таких договорів, а в інших випадках – сплачує (перераховує) податок до відповідного бюджету за своєю податковою адресою (підпункти «б» та «в» п.п. 168.4.5 п. 168.4. ст. 168 ПКУ).

При цьому податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі (п. 45.1 ст. 45 ПКУ).

Водночас, порядок подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) визначено ст. 179 ПКУ, згідно з абзацом четвертим п. 179.2 ст. 179 якого обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, якщо він отримував доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до розд. IV ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розд. IV ПКУ.

Декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно- довідковий ресурс (категорія 103.24).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Як платник податків, який подає податкову декларацію з рентної плати в електронному вигляді, може надіслати копії дозвільних документів та/або звіту про використання води за формою № 2ТП-водгосп (річна)?

Платник податків може надіслати через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету до органу ДПС разом із супровідним листом копії дозвільних документів та/або копію електронного звіту про використання води за формою № 2ТП-водгосп (річна) з відміткою про його одержання (QR кодом, який сформований після прийняття такого звіту) у форматі pdf (обмеження 5 МБ).

Відповідно до абзацу першого п. 49.2 ст. 49 Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Форма податкової декларації з рентної плати, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація). Невід’ємною частиною Декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування тип додатка, у якому обчислюється податкове зобов’язання, для такого об’єкта оподаткування до Декларації не додається.
Базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу, а для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, дорівнює календарному місяцю (п. 257.1 ст. 257 ПКУ).
Платники рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України подають до контролюючих органів копії ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, ліцензій на мовлення та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв у місячний строк після їх видачі (п.п. 254.5.4 п. 254.5 ст. 254 ПКУ).

Платники рентної плати за спеціальне використання води подають одночасно з Деклараціями контролюючим органам копії, зокрема, дозволу на спеціальне водокористування та статистичної звітності про використання води (п.п. 255.11.19 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Абзацом другим п. 1.3 розд. І Порядку ведення державного обліку водокористування, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 16.03.2015 № 78 із змінами (далі – Порядок № 78) встановлено, що державний облік водокористування здійснюється шляхом подання водокористувачами звітів про використання води за формою звітності № 2ТП-водгосп (річна) (далі – Звіт) в електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг «Портал Дія» або Портал електронних послуг Державного агентства водних ресурсів України.

Копії електронних Звітів з відміткою про одержання подаються платниками рентної плати за спеціальне використання води разом з Деклараціями до територіальних органів ДПС (п. 1.11 розд. І Порядку № 78).
Згідно з абзацом сьомим п. 2 розд. І Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) електронні документи – це документи (у тому числі, зокрема, податкова звітність, інші документи), які створені в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг, складення, та/або подання, та/або надіслання яких передбачається ПКУ, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ, та/або пов’язане з реалізацією прав та обов’язків платника та/або контролюючих органів згідно із нормами ПКУ, та подаються у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку.

Формат (стандарт) Декларації не передбачає додаток довільного формату для надсилання копії сканованого документа (у форматі pdf).

Платники для формування електронних документів самостійно на власний розсуд можуть обрати будь-яке програмне забезпечення, у тому числі інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет).

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 118.06).

18.02.2022

Відповідно до адміністративно-територіального устрою України всі населені пункти, що мали статус «селище міського типу», наразі відносяться до населених пунктів із статусом «селище»

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що відповідно до адміністративно-територіального устрою України всі населені пункти, що мали статус «селище міського типу», наразі відносяться до населених пунктів із статусом «селище», то фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють діяльність, визначену пп. 1, 4, 6, 7, 8, 11, 17, 22 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336, на їх території, не застосовують реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО), а використовують розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09 лютого 2022 року № 95 «Про внесення змін до переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій», яка набрала чинності 11.02.2022, внесено зміни до Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 (далі – Перелік), відповідно до яких дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО, але з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність, визначену пп. 1, 4, 6, 7, 8, 11, 17, 22 Переліку не тільки на територію сіл, а й селищ по всій Україні.

Згідно з ст. 133 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР із змінами та доповненнями cистему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села.

Слід зазначити, що відповідно до адміністративно-територіального устрою України всі населені пункти, що мали статус «селище міського типу», наразі відносяться до населених пунктів із статусом «селище».

Відповідно суб’єкти господарювання, що здійснюють діяльність на їх території, мають право на використання пільг, встановлених пп. 1, 4, 6, 7, 8, 11, 17, 22 Переліку в повному обсязі.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно- довідковий ресурс (категорія 109.04).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Чи розміщується та оприлюднюється на офіційному вебпорталі ДПС інформація щодо платників податків, у яких є податковий борг?     

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що на офіційному вебпорталі ДПС працює електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», який розміщено на головній сторінці вебпорталу.
Слід зазначити, що меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надає платнику податків з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів.
Відповідно до п. 35.4 ст. 35 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, на офіційному веб-порталі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оприлюднюється:

-щоденно інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, із зазначенням керівників таких суб’єктів господарювання та сум податкового боргу в розрізі платежів і територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, із зазначенням керівників таких територіальних органів;

щомісячно:
-інформація щодо сплати податків суб’єктами природних монополій та суб’єктами господарювання, які є платниками рентної плати за користування надрами;

-інформація про фізичних осіб, які мають податковий борг, із зазначенням прізвища, імені, по батькові (за наявності), дати народження фізичної особи, сум податкового боргу в розрізі платежів і територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, із зазначенням керівників таких територіальних органів;

-інформація щодо сплати податків і зборів суб’єктами господарювання, які зареєстровані платниками акцизного податку з реалізації пального, та/або отримали ліцензії на право виробництва або зберігання пального (крім зберігання пального, яке не реалізується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), оптової або роздрібної торгівлі пальним.

Форма такої інформації та порядок її оприлюднення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган не несе відповідальності за оприлюднення інформації, передбаченої у цьому пункті, яка є помилковою, внаслідок зазначення платником податків неправильних реквізитів у документах про сплату податків і зборів, невиконання обов’язку щодо надання контролюючим органам інформації про зміну у своїх даних чи даних про об’єкти оподаткування або з інших причин, незалежних від контролюючих органів.

Також платник податків має право надіслати запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС за формою «F/J1300204» через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно- довідковий ресурс (категорія 128.01).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Що є базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у разі, якщо ФО є власником 10 земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, кожна з яких не перевищує 2,0 гектара?

У разі наявності в фізичної особи земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, придбаних за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, сукупний розмір яких перевищує 2,0 гектара, декларант самостійно приймає рішення щодо подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація). При цьому, у разі подання Декларації базою для нарахування збору кожної окремої земельної ділянки є витрати декларанта на придбання (набуття)/оціночна вартість такої земельної ділянки, у сумі з яких не сплачено податки і збори.
Відповідно до п.п. «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості), що належить декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться (зареєстроване, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).
Пункт 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.

Згідно з п. 7.2 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених п.п. «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:

витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;
вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання Декларації.

Пунктом 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства.

До таких активів відноситься, зокрема, земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями (далі – Земельний кодекс).

Частиною першою ст. 121 Земельного кодексу визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара.
Положення пункту 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовуються у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 134.02).

Як оподатковується ПДФО дохід ФО у вигляді безоплатно отриманих корпоративних прав (частки в статутному фонді ЮО) від іншої ФО – засновника підприємства, яка не є членом сім’ї першого та другого ступеня споріднення?

У разі безоплатного отримання фізичною особою (не є членом сім’ї спадкодавця (дарувальника) першого та другого ступенів споріднення) доходу у вигляді корпоративних прав (частки в статутному фонді юридичної особи) від іншої фізичної особи – засновника підприємства за заявою, іншого документа про перехід чи передачу частки учасника у статутному капіталі товариства в цілях оподаткування податком на доходи фізичних осіб такий дохід слід розглядати як дохід, отриманий платником податку у дарунок, що підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків.

При цьому фізична особа, яка безоплатно отримала корпоративні права (частку в статутному фонді юридичної особи) від іншої фізичної особи - засновника підприємства, повинна подати податкову декларацію про майновий стан і доходи до 1 травня року, наступного за роком, в якому було отримано такий дохід.

Відповідно до частини четвертої ст. 17 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 755-IV) для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, крім змін до відомостей, передбачених частиною п’ятою ст. 17 Закону № 755-IV, подаються, зокрема такі документи: примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про вихід із складу засновників (учасників) та/або заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, та/або договору, іншого документа про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, та/або рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про примусове виключення із складу засновників (учасників) юридичної особи або ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - у разі внесення змін, пов’язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи.

Правове регулювання договору дарування регламентовано ст.ст. 717 - 727 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ).

Згідно з ст. 717 ЦКУ за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Дарунком можуть бути майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому (ст. 718 ЦКУ).

Статтею 719 ЦКУ встановлено форму договору дарування. Зокрема, договір дарування майнового права та договір дарування з обов’язком передати дарунок у майбутньому укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним.

Пунктом 174.6 ст. 174 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) передбачено оподаткування доходу, отриманого платником податку як дарунок (або в результаті укладення договору дарування) від фізичних осіб.

Відповідно до абзацу першого п. 174.6 ст. 174 ПКУ об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. IV ПКУ для оподаткування спадщини.

Згідно з п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не зазначені у п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ, зокрема членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відсотків).
Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно- довідковий ресурс (категорія 103.02).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Після переобладнання вантажного транспортного засобу у підакцизний легковий автомобіль необхідно подати Декларацію акцизного податку 

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що у разі переобладнання вантажного транспортного засобу, який відповідає товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, у легковий автомобіль, який відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, необхідно подати до контролюючого органу за місцем реєстрації  Декларацію акцизного податку та Додаток 13 «Розрахунок суми акцизного податку з транспортних засобів, що оподатковуються згідно із підпунктами 215.3.5, 215.3.5-1, 215.3.5-2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу».

Відповідно до підпункту 212.1.14 пункту 212.1 статті 212 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (далі – Кодекс) платником акцизного податку є особа – власник ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, що переобладнується у легковий автомобіль, з якого справляється акцизний податок.

Об’єктом оподаткування акцизним податком є операції з переобладнання ввезеного на митну територію України транспортного засобу у підакцизний легковий автомобіль (пп.213.1.11 п.213.1 ст.213 Кодексу).

Датою виникнення податкових зобов’язань у разі здійснення переобладнання вантажного транспортного засобу, який відповідає товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, у легковий автомобіль, який відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, є дата видачі документа про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху. У цьому випадку акцизний податок сплачується власником такого транспортного засобу не пізніше дати подання документів до органу, що здійснює державну реєстрацію транспортних засобів, для реєстрації або перереєстрації такого транспортного засобу (п.216.11 ст.216 Кодексу).

Відповідно до пункту 49.2 статті 49 Кодексу платник податків зобов’язаний за кожний встановлений Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. 

Пунктом 223.1 статті 223 Кодексу встановлено, що базовий податковий період для сплати акцизного податку відповідає календарному місяцю.

Платники податку, визначені пунктом 212.1 статті 212 Кодексу подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу (п.223.2 ст.223 Кодексу).

Форму декларації акцизного податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року №14 «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку» із змінами і доповненнями.

Відповідно до пункту 16.1.3 статті 16 Кодексу платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. 

Звертаємо увагу, що пунктом 120.1 статті 120 Кодексу передбачені штрафні санкції за неподання платником податків податкових декларацій (розрахунків), а також іншої обов’язкової звітності.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

17.02.2022

Чи повинні ФОП, у тому числі платники ЄП другої – четвертої груп, вести облік товарних запасів у разі надання виключно послуг, у тому числі посередницьких (дропшипінгу)?

Фізичні особи – підприємці, у тому числі платники єдиного податку, які надають виключно послуги, у тому числі посередницькі (дропшипінг), з метою реалізації яких використовуються товарні запаси, що включаються до вартості таких послуг (у тому числі сировина, матеріали, запасні частини, напівфабрикати власного виробництва на складах комплектуючих тощо), зобов’язані вести облік товарних запасів за формою обліку, встановленою наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Форма обліку) з відображенням інформації про їх надходження та вибуття.

При цьому, якщо при наданні послуг ФОП не використовують товарні запаси, то обов’язку вести облік товарних запасів у таких ФОП не виникає.

Водночас, не зобов’язані вести Форму обліку фізичні особи – підприємців, які є платниками єдиного податку, які не зареєстровані платниками податку на додану вартість та не провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.02).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Чи застосовують РРО та/або ПРРО СГ, у тому числі ФОП – платники ЄП другої – четвертої груп при продажу булочних, кондитерських і порційних кулінарних виробів, морозива, безалкогольних напоїв, сувенірів, іграшок і надувних кульок з розносок та ручних візків у театрально-видовищних та спортивних закладах?

При продажу булочних, кондитерських і порційних кулінарних виробів, морозива, безалкогольних напоїв, сувенірів, іграшок і надувних кульок з розносок та ручних візків у театрально-видовищних та спортивних закладах суб’єктам господарювання, у тому числі фізичним особам – підприємцям – платникам єдиного податку другої – четвертої групи, дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, незалежно від річного обсягу розрахункових операцій, - звертають увагу в ГУ ДПС у Волинській області.

Відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО) не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 1336) затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).

Згідно з п. 26 Переліку при продажу булочних, кондитерських і порційних кулінарних виробів, морозива, безалкогольних напоїв, сувенірів, іграшок і надувних кульок з розносок та ручних візків у театрально-видовищних та спортивних закладах суб’єктам господарювання дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Пунктом 2 Постанови № 1336 встановлено, що для форм і умов проведення діяльності, визначених, зокрема, у п. 26 Переліку, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.03).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Як оподатковуються ПДФО доходи, нараховані ЮО – резидентом на користь ФО у вигляді дивідендів?

Головне управління ДПС у Волинській області інформує, що доходи у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентом – платником податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування), оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків.

Доходи у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток, оподатковуються за ставкою 9 відсотків.
Крім того, дивіденди, нараховані платнику податку за акціями або іншими корпоративними правами, що мають статус привілейованих, або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, що перевищує суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, для цілей оподаткування прирівнюються до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням, тобто оподатковуються за ставкою 18 відсотків.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 103.13).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Чи є об’єктом одноразового (спеціального) добровільного декларування ТЗ, який було придбано за кошти, з яких не сплачені податки і збори, якщо в подальшому його викрадено, однак право власності залишилось за ФО? - про це волиняни спілкувалися з податківцями в ході тематичної «гарячої» лінії

Під час «гарячої» лінії з питань подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, що відбулася 16 лютого 2022 року, волиняни найчастіше ставили наступне питання: Чи є об’єктом одноразового (спеціального) добровільного декларування ТЗ, який було придбано за кошти, з яких не сплачені податки і збори, якщо в подальшому його викрадено, однак право власності залишилось за ФО?

1.Чи є об’єктом одноразового (спеціального) добровільного декларування ТЗ, який було придбано за кошти, з яких не сплачені податки і збори, якщо в подальшому його викрадено, однак право власності залишилось за ФО?

У разі використання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації об’єктом декларування може бути транспортний засіб, придбаний за кошти, з яких не сплачені податки і збори, якщо в подальшому його викрадено, однак право власності залишилось за фізичною особою.

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Підпунктом «в» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, зокрема, рухоме майно, у тому числі транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми.

Разом з тим, п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, зокрема:

один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тис. куб. см. та/або середньоринковою вартістю понад 400 тис. грн., мотоцикла із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 куб. см., літака, гелікоптера, яхти, катера), право власності на який було зареєстровано відповідно до законодавства України станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування (п.п. 3 п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Таким чином, положення п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовуються у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

2.Чи має право ФО – резидент подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію та задекларувати актив у вигляді права грошової вимоги за договором позики, що надана іншій ФО за рахунок коштів (у національній або іноземній валюті), з яких не були сплачені податки у податкових періодах до 01.01.2021?

Фізична особа – резидент має право подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію та задекларувати актив у вигляді права грошової вимоги, яке нотаріально посвідчене, за договором позики, що надана іншій фізичній особі за рахунок коштів (у національній або іноземній валюті), з яких не були сплачені податки у податкових періодах до 01.01.2021.

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Згідно з п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.

При цьому для об’єктів декларування, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є грошова вартість відповідного об’єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам. У разі якщо така грошова вартість визначена в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України (далі – НБУ) станом на дату подання Декларації. У разі якщо така грошова вартість визначена у вигляді банківських металів, вартість банківських металів зазначається, виходячи з маси та облікової ціни банківських металів, розрахованої НБУ станом на дату подання декларантом Декларації.
Декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування шляхом додання до Декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.

Запитання-відповіді з питань одноразового добровільного декларування

16.02.2022

З 1 вересня 2021 року по 1 березня 2022 року діє пільгова ставка збору з одноразового декларування визначена щодо об’єктів декларування, що знаходяться (зареєстровані) за кордоном

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що згідно з п. 19 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово з 01 вересня 2021 року по 01 березня 2022 року ставка Збору, визначена п.п. 8.2 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, застосовується у розмірі 7 відсотків. Як альтернативу платник податків може обрати ставку 9,5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

Відповідно до п.п. 8.2 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування Збору, визначеної згідно з п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, таких ставок:

9 відс. – щодо об’єктів декларування, визначених підпунктами «б» - «е» п. 4 розд. XX «Перехідні положення», що знаходяться (зареєстровані) за кордоном, крім тих, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ (абзац третій п.п. 8.2 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення ПКУ).

Згідно з п.п. «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ об’єктами декларування можуть бути активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі, але не виключно:

б)нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).
Для цілей цього підрозділу до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:

-не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;

-не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;

в) рухоме майно, у тому числі:

транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;

інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);

г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;

ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;

д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;

е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.

Підпунктом 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено ставку Збору у розмірі 2,5 відсотка щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 1 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно).

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно (абзац п’ятий п.п. 8.2 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 134.03).

На яких СГ поширюються вимоги наказу Мінфіну від 03.09.2021 № 496 щодо ведення обліку товарних запасів?

Головне управління ДПС у Волинській області наголошує, що вимоги наказу Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 «Про затвердження Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку» поширюються на:

фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють:
-реалізацію технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
-реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення;
-реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку третьої групи, які зареєстровані платниками податку на додану вартість;

фізичних осіб – підприємців – на загальній системі оподаткування, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Наказ Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 «Про затвердження Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку» (далі – Порядок № 496), який набрав чинності 26.11.2021 визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі – ФОП), які відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.

При цьому, дія Порядку № 496 не поширюється на платників єдиного податку першої групи.
Із загального числа платників єдиного податку другої – четвертої груп (фізичних осіб – підприємців) вимоги Порядку № 496 поширюються виключно на платників, які здійснюють:
-реалізацію технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

-реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення;

-реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Разом з тим, вимоги Порядку № 496 поширюються на фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку третьої групи, які зареєстровані платниками податку на додану вартість.
Водночас, Порядок № 496 встановлює обов’язок ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації для фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.02).

Чи застосовуються ЮО РРО та/або ПРРО при реалізації продукції власного виробництва (в т.ч. відходи, тара)?

При здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємства, установи і організації усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання, мають право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО.
Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання.

До продукції власного виробництва відноситься продукція, яка виробляється та реалізується самим підприємством в єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої робочої сили.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.03).

Фізична особа - нерезидент, яка отримала спадщину, зобов’язана сплатити податок на доходи фізичних осіб до нотаріального оформлення

Фізична особа - нерезидент, яка отримала спадщину (подарунок) від фізичної особи - резидента, зобов’язана сплатити податок на доходи фізичних осіб до нотаріального оформлення успадкованого (подарованого) об’єкта, або в сільських населених пунктах - до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, за ставкою 18 відсотків.

Відповідно до п. 174.6 ст. 174 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 -VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини.
Об’єкти спадщини оподатковуються за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ, для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем - нерезидентом від спадкодавця - резидента (п.п. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 - 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Пунктом 174.3 ст.174 ПКУ передбачено, що особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації про майновий стан і доходи, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах - до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах - до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 103.18).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

15.02.2022

ФОП – платники ЄП третьої групи, які є платниками ПДВ, повинні вести облік доходів та витрат

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів і витрат за типовою формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

При цьому фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи ведуть облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів підприємницької діяльності.
Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», який набрав чинності 01.01.2022, внесено зміни, зокрема, до п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Згідно з абзацом другим – четвертим п. 296.1 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів і витрат за типовою формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 107.01.06).

Чи може страхувальник – роботодавець та/або резидент Дія Сіті подати повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту поштою?

Нормами Порядку повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту не передбачено подання страхувальником – роботодавцем та/або резидентом Дія Сіті повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту поштою, - звертають увагу у Головному управлінні ДПС у Волинській області.

Відповідно до абзаців першого – четвертого Порядку повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 413), повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Порядку № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв’язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу.

За відсутності технічної можливості подання повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту засобами електронного зв’язку в електронній формі таке повідомлення подається у формі документа на папері згідно з додатком до Порядку № 413 разом з копією в електронній формі.

Водночас, Порядок № 413 не містить посилання на норми подання страхувальником – роботодавцем та/або резидентом Дія Сіті повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту поштою.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 201.10).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Як декларанту розрахувати базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо валютних цінностей?

У Головному управлінні ДПС у Волинській області наголошують, що для валютних цінностей базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є грошова вартість відповідного об’єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам.

При цьому застосовуються наступні правила:

-у разі якщо така грошова вартість визначена в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України (далі – НБУ) станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

-у разі якщо така грошова вартість визначена у вигляді банківських металів, вартість банківських металів зазначається, виходячи з маси та облікової ціни банківських металів, розрахованої НБУ станом на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.

Відповідно до п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 134.02).

Яким чином оподатковується ПДФО дохід від надання ФО в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна ЮО чи ФОП?

Доходи, від надання в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. податковим агентом під час їх виплати за їх рахунок, - звертають увагу в Головному управлінні ДПС у Волинській області.

Згідно з п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 розд. ІV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ.

Відповідно до п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.
При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Підпунктом 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ передбачено, що податковим агентом платника податку – орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.

Разом з тим, об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди.

Доходи, від надання в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (п.п. 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Податок сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до відповідного бюджету або розрахункового документа на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений ст. 35 прим. 1 ПКУ (п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (п.п. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно- довідковий ресурс (категорія 103.09).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

11.02.2022

Які СГ зобов’язані забезпечити можливість здійснення держателями електронних платіжних засобів розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів?

Забезпечувати можливість здійснення держателями електронних платіжних засобів розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів зобов’язані лише ті суб’єкти господарювання, які при продажу товарів (наданні послуг) використовують реєстратори розрахункових операцій, - наголошують в Головному управлінні ДПС у Волинській області.

При цьому, від обов’язкового приймання електронних платіжних засобів звільняються заклади громадського харчування закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів, зокрема особовий склад Збройних Сил та інших військових формувань, студентів, учнів та викладачів вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, працівників промислових підприємств, підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. метрів (крім автозаправних станцій), а також суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 25 тис. осіб.

Згідно з п. 14.19 ст. 14 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі - Закон) суб’єкти господарювання зобов’язані забезпечувати можливість здійснення держателями електронних платіжних засобів розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів не менше трьох платіжних систем, однією з яких є багатоемітентна платіжна система, платіжною організацією якої є резидент України.

Вимоги до суб’єктів господарювання щодо приймання електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги) визначає Кабінет Міністрів України.

Контроль за дотриманням суб’єктами господарювання вимог щодо здійснення розрахунків з використанням електронних платіжних засобів здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, а за забезпеченням захисту прав держателів електронних платіжних засобів на здійснення зазначених розрахунків - спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2010 року № 878 «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 878) установлено, що суб’єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг і які відповідно до закону використовують реєстратори розрахункових операцій, повинні здійснити перехід на обов’язкове приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги).

Відповідно до п. 2 Постанови № 878 звільнені від обов’язкового приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) заклади громадського харчування закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів, зокрема особовий склад Збройних Сил та інших військових формувань, студентів, учнів та викладачів вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, працівників промислових підприємств, підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. метрів (крім автозаправних станцій), а також суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 25 тис. осіб.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.06).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Хто є Резидентом Дія Сіті?

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що з 1 січня 2022 року набрав чинності Закон України від 14.12.2021 № 1946-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».

Законом передбачено  запровадження низки заходів щодо стимулювання розвитку ІТ-індустрії, зокрема, спеціального режиму оподаткування резидентів Дія Сіті – ІТ-компаній, що відповідатимуть передбаченим Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» вимогам та будуть включені до спеціального реєстру, ведення якого здійснюватиме Мінцифри.

Резидент Дія Сіті – платник податку, який відповідає всім таким вимогам:

1)  здійснює один з видів діяльності (комп’ютерне програмування, консультування з питань інформатизації, діяльність із керування комп’ютерним устаткуванням, видання комп’ютерних ігор та інших програм, надання програмних продуктів у режимі «онлайн», освітня діяльність у галузі ІТ, кібербезпека тощо);

2)  розмір місячної винагороди спеціалістам не менше 1200 євро;

3)  кількість гіг-спеціалістів не менше 9;

4)  сума кваліфікованого доходу юридичної особи за перші 3 місяці не менше 90 відсотків.

Контролюючі органи надають Мінцифри інформацію, необхідну для визначення відповідності юридичної особи вимогам, передбаченим Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», щодо:

- розміру заробітної плати;

- середньооблікової кількості працівників та гіг-спеціалістів юридичної особи;

- суми податкового боргу;

- щодо включення юридичної особи до реєстру неприбуткових підприємств, установ, організацій.

Перехід на застосування спеціального режиму оподаткування резидентів Дія Сіті здійснюється за заявницьким принципом.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Який порядок оподаткування ПДФО іноземних доходів?

Відповідно до п. 170.11 ст. 170 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.).

У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

У разі відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.

Не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника податку:

а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;

б) поштові податки;

в) податки на реалізацію (продаж);

г) інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.

Сума податку з іноземного доходу платника податку - резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 103.19).

10.02.2022

Яким чином суб’єктам господарювання, які здійснюють реалізацію товару за допомогою платiжних карт Visa i MasterCard iз використанням мережi Інтернет, проводити через РРО та/або ПРРО оплату за товар?

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) – оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Місце проведення розрахунків – місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Згідно з п. 2 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО (далі – ПРРО) QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти.

Разом з тим, п. 12 ст. 9 Закону № 265 визначено, РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо).

Також застосування РРО є не обов’язковим у разі здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом безпосереднього внесення коштів через касу банку).

Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).

Так, пп. 1 та 2 розд. ІІ Положення № 13 визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі – фіскальний чек) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), РРО та/або ПРРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги), який повинен містити обов’язкові реквізити згідно з визначеним переліком, у тому числі позначення форми виплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо) та суму коштів за цією формою виплати та валюту операції (рядок 19).

Розрахункові документи, що створюються РРО або ПРРО в паперовій та/або електронній формі, можуть містити додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком, суму здачі та інші дані, зокрема інформацію, яка визначена технічними вимогами до спеціалізованих РРО (п. 5 розд. І Положення № 13).

Тобто, законодавством України у сфері проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у готівковій та безготівковій формі чітко і однозначно встановлені вимоги до змісту та форми розрахункових документів, іншого чинним законодавством не передбачено.

Отже, у випадку проведення розрахункових операцій з відстроченням платежу або в кредит необхідно відповідно до вимог чинного законодавства при відпуску товару (послуги) видати покупцеві розрахунковий документ встановленої форми із зазначенням у ньому форми оплати «кредит/післяплата/відстрочка платежу».
Таким чином, у разі продажу товарів із використанням мережі Інтернет за допомогою платіжних карт продавець зобов’язаний забезпечити надання споживачу (покупцю) розрахункового документа (фіскальний чек) встановленої форми.

При цьому оформлення операцій з отримання коштів за товари, які були продані із відстроченням платежу, здійснюється з урахуванням режиму роботи суб’єкта господарювання.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.06).

Громади Волині у січні отримали в розпорядження 468 мільйонів гривень податкових платежів

До місцевих бюджетів Волині у січні 2022 року надійшло 468,3 мільйона гривень податкових платежів, які адмініструє Головне управління ДПС у Волинській області. 

Це на 65,8 мільйона гривень більше, ніж у січні торік.

«Сума отриманих громадами податкових надходжень на 16,3 відсотка перевищує показники січня 2021 року. Тобто, громади області за підсумками першого місяця нового фінансового року отримали суттєво більше коштів для фінансування власних видатків», - зазначає заступник начальника Головного управління ДПС у Волинській області Ольга Ліщинська.

Посадовець наголосила, що саме початок року - період для ретельного аналізу минулорічних надходжень і планування заходів для забезпечення сталих показників сплати податків упродовж року.

«Маємо гарні напрацювання щодо обміну інформацією між податковою службою та територіальними громадами у контексті залучення додаткових надходжень. Податківці завжди відкриті для конструктивного діалогу з лідерами місцевого самоврядування  з питань, що належать до компетенції ДПС. Насамперед, звертаємо увагу на можливостях місцевого самоврядування в питанні легалізації праці і держреєстрації підприємницької діяльності.   До речі, саме зараз держава запропонувала прийнятний механізм одноразового декларування активів, що придбані за неоподатковані в минулому доходи»,  - підсумувала Ольга Ліщинська.

 Нагадаємо, що громадяни, котрі в минулі податкові періоди придбали нерухомість, землю чи інші активи за кошти, з яких не сплачено податки, можуть скористатися правом на податкову амністію.

Зокрема, до 1 вересня 2022 року кожен, хто отримував доходи, які були приховані від оподаткування, має право подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію.

Щодо активів, які підлягають декларуванню у рамках податкової амністії, детальну інформацію можна отримати у тематичному банері на субсайті Головного управління ДПС у Волинській області та за номером телефону «гарячої лінії» (0332) 777-106, що працює щосереди з 10.00 до 12.00.

Звертаємо увагу, що з 1 січня 2022 року стартувала кампанія декларування доходів громадянами за 2021 рік. Річну податкову декларацію про доходи за минулий рік за  новою формою  зобов’язані заповнити і подати до 1 травня 2022 року громадяни, котрі отримали доходи, з яких торік  не сплачено податок на доходи фізичних осіб.

Спеціальний режим оподаткування резидентів Дія Сіті передбачає можливість переходу ними на оподаткування податком на прибуток підприємств за особливими умовами

З 1 січня 2022 року набрав чинності Закон України від 14.12.2021 № 1946-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».

Законом передбачено  запровадження низки заходів щодо стимулювання розвитку ІТ-індустрії, зокрема, спеціального режиму оподаткування резидентів Дія Сіті – ІТ-компаній, що відповідатимуть передбаченим Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» вимогам та будуть включені до спеціального реєстру, ведення якого здійснюватиме Мінцифри.

Спеціальний режим оподаткування резидентів Дія Сіті передбачає можливість переходу ними на оподаткування податком на прибуток підприємств за особливими умовами (аналог податку на виведений капітал), що передбачають ставку податку у розмірі 9% та оподаткування лише низки операцій, таких як, зокрема:

виплати дивідендів;          

виплати процентів на користь нерезидентів – пов’язаних осіб, або нерезидентів, зареєстрованих у державах, що є «низькоподатковими» юрисдикціями;

надання фінансової допомоги нерезиденту Дія Сіті – платнику на спеціальному режимі, яка не підлягає поверненню, або пов’язаній фізичній особі або пов’язаній особі – нерезиденту незалежно від наявності умови про повернення, або непов’язаній особі, яка залишається неповернутою протягом 12 календарних місяців;

безоплатне надання майна нерезиденту Дія Сіті – платнику на спеціальному режимі;

виплати, що здійснюються у зв’язку із вкладенням в об’єкти інвестицій (в тому числі придбанням майна), що перебувають за межами території України,

придбання майна, робіт, послуг у неплатника податку – нерезидента, та/або передача майна, робіт, послуг неплатнику податку – нерезиденту (якщо розрахунки чи постачання майна, робіт, послуг за відповідними операціями не здійснено у 360-денний чи інший строк відповідно до законодавства);

виплата роялті в сумах перевищення ліміту та в інших окремих випадках.

При цьому окремою базою оподаткування в спеціальному режимі оподаткування резидентів Дія Сіті буде сума невідповідності контрольованої операції принципу «витягнутої руки», яка буде оподатковуватись за ставкою 18%.

Звітним періодом для спеціального режиму оподаткування резидентів Дія Сіті є календарний рік.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Перелік витрат для ФО, які здійснюють незалежну діяльність, Податковим кодексом України не передбачено 

Фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність (приватний нотаріус, адвокат), має право включити cуми документально підтверджених витрат до складу витрат того звітного року, в якому вони були сплачені.

Оподаткування доходів, отриманих ФО, яка провадить незалежну професійну діяльність, регламентується ст. 178 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат (п. 178.3 ст. 178 ПКУ).

ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для ФО, які здійснюють незалежну діяльність.

Для визначення переліку витрат, які можуть бути враховані при обчисленні оподатковуваного доходу ФО, яка провадить незалежну професійну діяльність, доцільно скористатися узагальнюючими податковими консультаціями, затвердженими наказом ДПС України від 24.12.2012 № 1185, наказами Міндоходів від 30.12.2013 № 884 та від 30.12.2013 № 885.

При цьому, зазначені витрати повинні бути пов’язані із провадженням певного виду незалежної діяльності та підтверджені документально.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 105.05).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

«Щодо яких активів не здійснюються нарахування та сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?» - про це волиняни спілкувалися з податківцями в ході тематичної «гарячої» лінії

Під час «гарячої» лінії з питань подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, що відбулася 09 лютого 2022 року, волиняни найчастіше ставили питання: «Щодо яких активів не здійснюються нарахування та сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?»

1.Щодо яких активів не здійснюються нарахування та сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Нарахування та сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Декларування) не здійснюються щодо таких активів фізичної особи:

1. активи (крім визначених нижчепереліченими підпунктами 2 та 3) сумарна вартість яких не перевищує 400 тис. грн. станом на дату завершення періоду Декларування;

2. нерухоме майно, розташоване на території України, яке станом на дату завершення періоду Декларування належало фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів, в обсязі:

а) об’єкти житлової нерухомості:

квартира/квартири, загальна площа якої/яких не перевищує сукупно 120 кв.м, або майнові права, що підтверджені відповідними документами, на таку квартиру або квартири у багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва;

житловий будинок/житлові будинки, зареєстрований/зареєстровані у встановленому порядку в Україні, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м, або житловий будинок незавершеного будівництва чи будинки незавершеного будівництва, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м, за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення;

б) об’єкти нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 кв.м;

в) земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України;

3. один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тис. куб. см та/або середньоринковою вартістю понад 400 тис. грн., мотоцикла із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 куб. см., літака, гелікоптера, яхти, катера), право власності на який було зареєстровано відповідно до законодавства України станом на дату завершення періоду Декларування.

2. Чи потрібно подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, за об’єкти рухомого або нерухомого майна, які були отримані у спадок (подарунок) від члена сім’ї першого або другого ступеня споріднення?

Якщо об’єкти рухомого або нерухомого майна були отримані у спадок (подарунок) від члена сім’ї першого або другого ступеня споріднення, то подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію платнику податків не потрібно за умови відсутності інших підстав для подання такої декларації.

Згідно з п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків.

Відповідно п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється положеннями розд. IV ПКУ.

Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку на доходи фізичних осіб в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок нерухомого або рухомого майна визначено ст. 174 ПКУ, відповідно до п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 якої за нульовою ставкою оподатковуються об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.

При цьому об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. IV ПКУ для оподаткування спадщини (п. 174.6 ст. 174 ПКУ).

Відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці/обдаровані, які отримали спадщину/дарунок.

Дохід у вигляді вартості успадкованого/отриманого у дарунок майна (у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації про майновий стан та доходи, крім спадкоємців, які отримали у спадщину/дарунок об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.

Запитання-відповіді з питань одноразового добровільного декларування

07.02.2022

Які дії СГ, якщо він не закрив робочу зміну, але вже згенерував новий кваліфікований електронний підпис?
Якщо суб’єкт господарювання (користувач) не закрив робочу зміну, але вже згенерував новий кваліфікований електронний підпис, то для роботи з програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО) за новим ідентифікатором ключа, він повинен подати Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа про касира за формою J/F1391802 (далі – Повідомлення J/F1391802) з інформацією про новий ідентифікатор ключа з сертифікату, який використовується для підпису.

При цьому, в графі «Тип підпису» Повідомлення J/F1391802 необхідно вказати «Старший касир».

Якщо на момент формування нового кваліфікованого електронного підпису зміну на ПРРО було закрито, то в графі «Тип підпису» можна вказати «Касир».

Водночас, рекомендуємо скасування електронних ключів касирів або їх сертифікатів виконувати після закриття зміни таким касиром.

Чи можливо здійснити первинну процедуру реєстрації в Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС через мережу Інтернет без особистої присутності в центрі?
Заявник має бути особисто присутнім під час первинної процедури реєстрації. Первинна процедура отримання електронних довірчих послуг від Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) не передбачає можливість реєстрації заявників через мережу Інтернет.
Відповідно до вимог Регламенту КН ЕДП ІДД ДПС заявник має бути особисто присутнім під час первинної процедури реєстрації.
Детальну інформацію щодо процедури реєстрації можна переглянути на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (http://www.acskidd.gov.ua) у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО».

Ліцензії на всі види діяльності у сфері обігу підакцизної продукції видаються за умови обов'язкової реєстрації об'єкта оподаткування

Головне управління ДПС у Волинській області наголошує, що починаючи з 01.01.2022 року набрали чинності зміни, внесені до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481).

Згідно ст.15 вказаного вище Закону №481 ліцензії на всі види діяльності видаються за умови обов'язкової реєстрації об'єкта оподаткування відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України.

Ліцензія видається за поданою наручно, поштою або в електронному вигляді заявою суб'єкта господарювання.

Повідомлення про необхідність внесення чергового платежу за ліцензію автоматично формується та направляється органом ліцензування суб'єкту господарювання  за 30, за 20, за 10 та за 5 днів до настання терміну сплати за відповідну ліцензію в електронній формі засобами електронного зв'язку.

Ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі:

-заяви суб'єкта господарювання;

-рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання;

-несплати чергового платежу за ліцензію;

-встановлення факту незаконного використання суб'єктом господарювання марок акцизного податку (стосовно імпортерів);

-встановлення факту торгівлі суб'єктом господарювання алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку;

-рішення суду про встановлення факту переміщення суб'єктом господарювання алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, поза митним контролем;

-порушення вимог статті 15 3 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, особам, які не досягли 18 років, або у не визначених для цього місцях;

-отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися / не погоджувалися такими органами;

-встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії;

-встановлення факту здійснення роздрібної торгівлі через реєстратори розрахункових операцій (книги обліку розрахункових операцій), не зазначені в ліцензії;

-встановлення факту відсутності суб'єкта господарювання за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії;

-порушення термінів звернення до органу ліцензування щодо зміни відомостей, зазначених у виданій суб'єкту господарювання ліцензії;

-відмови, без законодавчих підстав, від доступу представника контролюючого органу до проведення перевірки відповідно до вимог статей 80, 81 Податкового кодексу України, на підставі акта, складеного посадовими (службовими) особами податкового органу, який засвідчує факт відмови.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб'єктом господарювання розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв'язку.

У разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб'єкту господарювання  ліцензії (за винятком змін, пов'язаних з реорганізацією суб'єкта господарювання) та/або зміною типу акціонерного товариства), суб'єкт господарювання зобов'язаний у місячний термін з дня внесення таких змін звернутися до органу, який видав ліцензію, з відповідною заявою, який  протягом трьох робочих днів видає суб'єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

Згідно ст.18 Закону № 481 тимчасово, на період з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року включно, встановлено річну плату за ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами у розмірі 150 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня року, за який вноситься щорічний платіж.

Хто із співвласників є декларантом об’єкта житлової нерухомості, який належить декільком фізичним особам на праві спільної сумісної власності без поділу на частки, а загальна площа такого об’єкта перевищує площу активів, що не декларуються?

Кожен із співвласників має право на декларування своєї частини об’єкта житлового нерухомого майна, придбаного за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, з урахуванням норм Цивільного кодексу України.

Згідно з п.п. «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості), що належить декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться (зареєстроване, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Відповідно до частини першої ст. 368 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Частиною другою ст. 370 ЦКУ визначено, що у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Чи можливо переглянути закриту робочу зміну в ПРРО, яка була відкрита та закрита на іншому пристрої?
Переглянути закриту робочу зміну в програмному реєстраторі розрахункових операцій (далі – ПРРО), яка була відкрита та закрита на іншому пристрої (ПРРО), на даний час немає можливості оскільки відсутня синхронізація змін з іншими пристроями в програмних рішеннях «ПРРО Каса» та «пРРОсто», які надаються Державною податковою службою на безоплатній основі.
Водночас, інші виробники (комерційні) програмних рішень за необхідності можуть налаштувати такий режим для здійснення синхронізації між пристроями (ПРРО) суб’єкта господарювання.

Яким чином СГ може здійснити перехід з програмного забезпечення (далі – ПЗ) ПРРО, яке надається ДПС, на ПЗ, розроблене іншими виробниками?

З метою переходу з програмного забезпечення (далі – ПЗ) програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО), яке надається Державною податковою службою на безоплатній основі (як і будь-якого іншого ПЗ) на ПЗ інших виробників (комерційних) суб’єкту господарювання необхідно закрити зміну на такому ПРРО, здійснити налаштування іншого ПЗ та розпочати роботу.

Чи необхідно особі при поданні звітності пред’являти контролюючому органу документи, що уповноважують таку особу на подання звітності?
Особі при поданні податкової декларації необхідно пред’являти контролюючому органу документи, що уповноважують таку особу на подання звітності.
Особа, уповноважена на подання звітності від імені юридичної особи, повинна мати довіреність, видану керівником такої юридичної особи або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.
Особа, уповноважена на подання звітності від імені самозайнятої особи, також повинна мати нотаріально посвідчену довіреність.
Відповідно до п. 48.5 ст. 48 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація повинна бути підписана:
-керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником. Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність накладеного на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки платника податку (п.п. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПКУ).
-фізичною особою - платником податків або його представником (п.п. 48.5.2 п. 48.5 ст. 48 ПКУ).
Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, зокрема, особисто платником податків або уповноваженою на це особою (п. 49.3 ст. 49 ПКУ).
Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків – фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства (п. 19.2. ст. 19 ПКУ).
Статтею 246 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями визначено, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.
Отже, особі при поданні податкової декларації необхідно пред’являти контролюючому органу документи, що уповноважують таку особу на подання звітності.
Особа, уповноважена на подання звітності від імені юридичної особи, повинна мати довіреність, видану керівником такої юридичної особи або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.
Особа, уповноважена на подання звітності від імені самозайнятої особи, також повинна мати нотаріально посвідчену довіреність.

Чи зобов’язаний декларант здійснювати переклад документів, які надаються ним одночасно з поданням одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у разі якщо об’єкти декларування знаходяться за межами України?
Декларант одночасно з поданням одноразової (спеціальної) добровільної декларації зобов’язаний надати легалізовані в установленому порядку документи, які супроводжуються нотаріально засвідченим перекладом українською мовою у разі якщо об’єкти декларування знаходяться за межами України.

Відповідно до абзацу десятого п.п. 7.2 п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) декларант зобов’язаний документально підтвердити вартість об’єктів декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі якщо такі об’єкти знаходяться (зареєстровані) за межами України.
Згідно з п. 1 ст. 13 Закону України від 23 червня 2005 року № 2709-IV «Про міжнародне приватне право» документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
Отже, легалізації підлягають документи, які видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі.
Відповідно до абзацу другого частини першої ст. 4 Закону України від 03 липня 2012 року № 5029-VI «Про засади державної мовної політики» із змінами та порушеннями (далі – Закон № 5029) визначено, що основи державної мовної політики визначаються Конституцією України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР із змінами та доповненнями (далі – Конституція), а порядок застосування мов в Україні – Законом № 5029.
Згідно з ст. 10 Конституції державною мовою в Україні є українська мова.
Частиною другою ст. 6 Закону № 5029 визначено, що українська мова як державна мова обов’язково застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади, у міжнародних договорах, у навчальному процесі в навчальних закладах в межах і порядку, що визначаються Законом № 5029.
Статтею 11 Закону № 5029 встановлено, що основною мовою роботи, діловодства і документації органів державної влади та органів місцевого самоврядування є державна мова.
Відповідно до п.п. 19 прим. 1.1.2 п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 ПКУ до повноважень (функцій) контролюючих органів відноситься, зокрема, контроль за своєчасністю подання платниками податків передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів.
Таким чином, оскільки українська мова як державна мова обов’язково застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами виконавчої влади, то декларант, у разі якщо об’єкти декларування знаходяться за межами України, одночасно з поданням Декларації зобов’язаний надати легалізовані в установленому порядку документи, які супроводжуються нотаріально засвідченим перекладом українською мовою.

04.02.2022

Чи є базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування доходи ФО отримані від здійснення підприємницької діяльності, без державної реєстрації, у тому числі внаслідок вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення ?

Не є базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування активи, одержані (набуті) за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні, з яких не було сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори в періоди до 01 січня 2021 року щодо яких розпочато досудове розслідування або судове провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 212, 212 прим. 1, а так само ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів (обов’язкових платежів), ст. 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу України (далі – ККУ).
Водночас, якщо фізична особа має активи одержані (набуті) за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні, з яких не було сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори в періоди до 01 січня 2021 року, та щодо таких активів не розпочато досудове розслідування або судове провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 212, 212 прим. 1, а так само ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів (обов’язкових платежів), ст. 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) ККУ, то така особа може самостійно прийняти рішення щодо подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Хто надає консультації на запитання, що стосуються заповнення роботодавцями - платниками ЄВ додатків 1, 2, 3, 5 та 6 у складі Розрахунку?

Відомості, які містяться в додатках 1, 2, 3, 5 та 6 до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, за формою затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773 (далі – Наказ № 773), належать до персоніфікованих даних, тобто таких, що обліковуються в Реєстрі застрахованих осіб, у зв’язку з чим контроль та роз’яснення щодо відображення таких відомостей відповідно до ст.ст. 12 прим. 1, 14 прим. 1 здійснює Пенсійний фонд України, який, також, є співрозробником проєкту змін затверджених Наказом № 773 в частині формування та наповнення додатків до Розрахунку, які містять персоніфіковані відомості застрахованих осіб.     

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), умови та порядок його нарахування і сплати визначені Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Дія Закону № 2464 поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених Законом № 2464, або в частині, що не суперечить Закону № 2464 (частина перша ст. 2 Закону № 2464).
Для забезпечення ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації, накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного внеску та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, нарахування та обліку виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування створено Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Державний реєстр) (частина перша ст. 16 розд. V Закону № 2464).
Державний реєстр складається з реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб (частина друга ст. 16 розд. V Закону № 2464).
Реєстр страхувальників – це автоматизований банк відомостей, створений для ведення обліку платників єдиного внеску – страхувальників (ст. 19 Закону № 2464).
Страхувальники – це роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону № 2464 зобов’язані сплачувати єдиний внесок (п.п. 10 частини першої ст. 1 Закону № 2464).
Слід зазначити, що Пенсійний фонд України (далі – ПФУ) відповідно до покладених на нього завдань формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру (п. 1 частини першої ст. 12 прим. 1 Закону №2464).
Реєстр застрахованих осіб – це автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону (частина перша ст. 20 Закону № 2464).
Застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 частини першої ст. 1 Закону № 2464).
Пунктом 3 частини першої ст. 12 прим. 1 Закону № 2464 визначено, що ПФУ здійснює контроль за достовірністю відомостей про осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню.
Таким чином, ДПС здійснює контроль за збором та обліком єдиного внеску в розрізі страхувальників, а не застрахованих осіб.

Чи потрібно новоствореній ФОП або ФОП, яка перейшла із/на спрощену систему оподаткування, подавати квартальну податкову декларацію про майновий стан і доходи?

Фізична особа – підприємець, яка зареєстрована протягом року в установленому законом порядку, або переходить на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або перейшла із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, подає податкову декларацію про майновий стан і доходи за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на (перехід із) спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Відповідно до п.п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку, або переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або перейшли із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на (перехід із) спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Платники податку розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені п.п. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, що настануть у звітному податковому році.
При цьому податкова декларація подається за звітний (податковий) період, який дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – підприємців, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Підприємці-спрощенці І-ІІІ груп  можуть виправити помилку в декларації, що подана в електронному вигляді за невірним ідентифікатором форми

     Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої-третьої груп, які подали до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – Декларація) в електронному вигляді за невірним ідентифікатором форми, можуть виправити таку помилку наступним чином:
     1) подати Декларацію за невірним ідентифікатором форми:
     у разі подання до закінчення граничного терміну подання – з позначкою «Звітна нова» (з нульовими показниками);
     у разі подання після закінчення граничного терміну подання – з позначкою «Уточнююча» (зменшуючи податкове зобов’язання до «0»);
     2) подати Декларацію з вірним ідентифікатором форми з позначкою «Звітна» за такий самий звітний період.
     При цьому п.п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України встановлено відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності.
     Водночас протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) штрафні санкції за неподання або несвоєчасне подання Декларації (в т.ч. в електронній формі) не застосовуються.

03.02.2022

Який порядок оподаткування доходу, отриманого резидентом від продажу нерухомого майна?

     Порядок оподаткування операцій з продажу об’єктів нерухомого майна визначений cт. 172 Податкового кодексу України.

Зокрема, відповідно до п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не оподатковується один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років, дохід, отриманий платником податку від продажу:
     житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці);
     земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями залежно від її призначення;
     земельної ділянки сільськогосподарського призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, які перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину.
     Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років не поширюється на майно, отримане платником податку у спадщину.
     Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається.
     Разом з тим, згідно з абзацом першим п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року другого об’єкта нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою (5 відс.), визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.
     Відповідно до абзацу другого п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті) із зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу другого та наступних об’єктів нерухомості, не зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ і підлягає оподаткуванню за ставкою (18 відс.), визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім випадків, якщо зазначене у абзаці другому п. 172.2 ст. 172 ПКУ майно отримано платником податку у спадщину.
     Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів нерухомості у вигляді отриманих у спадщину об’єктів нерухомості, підлягає оподаткуванню за ставкою (5 відс.), визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (абзац третій п. 172.2 ст. 172 ПКУ).
     Дохід від продажу об’єктів нерухомості, зазначених в абзаці другому п. 172.2 ст. 172 ПКУ, може бути зменшений на документально підтверджені витрати на придбання об’єкта нерухомості, розташованого на території України (абзац четвертий п. 172.2 ст. 172 ПКУ).
     Під витратами на придбання об’єкта нерухомості розуміються:
     а) кошти, сплачені платником податків як вартість цінних паперів та майнових прав, погашення яких відбулося шляхом передачі об’єкта нерухомості (або його частини);
     б) кошти, передані в управління управителю фонду фінансування будівництва;
     в) витрати, понесені на придбання об’єкта нерухомості на етапі незавершеного будівництва;
     г) вартість об’єкта нерухомості, переданого платнику податку у власність як оплата його частки у статутному капіталі господарського товариства при виході такого платника податків із складу учасників юридичної особи;
     ґ) вартість предмета іпотеки, за якою іпотекодержатель набув у власність предмет іпотеки;
     д) витрати на придбання об’єкта нерухомості на підставі договору купівлі-продажу, міни, у тому числі вартість майна, що було передано як компенсація за такими договорами;
     е) реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт нерухомості;
     є) вартість об’єкта нерухомості, що був задекларований особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування, відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ;
     ж) вартість об’єкта нерухомості, що був отриманий при ліквідації (припиненні) юридичної особи (у тому числі іноземної) або утворення без статусу юридичної особи (у тому числі іноземного) платником податків – акціонером (учасником, партнером, пайовиком, засновником, контролюючою особою);
     з) витрати, понесені на будівництво об’єкта нерухомості.
     Об’єкт нерухомості, подарований платнику податку, вважається придбаним за вартістю, що дорівнює сумі державного мита, реєстраційного збору чи інших аналогічних платежів, податків та зборів, сплачених у зв’язку з таким даруванням.
     Розрахунок зменшення доходу від продажу об’єктів нерухомості на суми дозволених витрат проводиться платником податку самостійно, а якщо стороною договору купівлі-продажу, міни об’єктів нерухомого майна є юридична особа чи самозайнята особа – такою особою.
     При цьому якщо платник податку скористався правом на зарахування витрат, він зобов’язаний задекларувати доходи від усіх операцій з продажу, міни об’єктів нерухомості, здійснених протягом звітного (податкового) року, в тому числі і якщо стороною договору купівлі-продажу, міни об’єкта нерухомого майна є юридична особа чи самозайнята особа.
     Копії документів, що підтверджують зазначені витрати, надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи.
     У такому самому порядку оподатковується дохід від продажу об’єкта незавершеного будівництва.
     Пунктом 172.3 ст. 172 ПКУ передбачено, що дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої модулем електронного визначення оціночної вартості Єдиної бази даних звітів про оцінку (далі – Єдина база), або не нижче ринкової вартості такого об’єкта, визначеної суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) відповідно до законодавства та зазначеної у звіті про оцінку, зареєстрованому в Єдиній базі.
     Під час проведення операцій з продажу об’єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності електронної довідки про оціночну вартість такого об’єкта нерухомості або звіту про оцінку, зареєстрованого відповідно до п. 172.3 ст. 172 ПКУ, та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору і вносить до Єдиної бази інформацію про ціну договору купівлі-продажу. Нотаріус щокварталу в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку, подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про посвідчені ним протягом звітного кварталу договори купівлі-продажу (міни) між фізичними особами, включаючи інформацію про ціну таких договорів та розмір сплаченого податку у розрізі кожного договору (п. 172.4 ст. 172 ПКУ).
     Відповідно до п. 172.5 ст. 172 ПКУ сума податку на доходи фізичних осіб визначається та самостійно сплачується через банківські установи:
     а) особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, – до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни;
     б) особою, у власності якої перебував об’єкт нерухомості, відчужений за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно. Фізична особа зобов’язана відобразити дохід від такого відчуження у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація).
     У разі невчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору купівлі-продажу, міни об’єкта нерухомості, за яким сплачено податок, платник податку має право на повернення надміру сплаченої суми податку на підставі податкової декларації, поданої в установленому порядку, та підтвердних документів про фактичну сплату податку
(п. 172.6 ст. 172 ПКУ).
     Якщо ж стороною договору купівлі-продажу, міни об’єкта нерухомого майна є юридична особа чи самозайнята особа, така особа є податковим агентом платника податку щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такого продажу (п. 172.7 ст. 172 ПКУ).
     Під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об’єкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування (п. 172.8 ст. 172 ПКУ).

Податкова амністія: волиняни запитують про випадки подання нової звітної декларації

Під час сеансу телефонної «гарячої» лінії, яку щосереди проводять фахівці податкового адміністрування  фізичних осіб ГУ ДПС у Волинській області з 10.00 до 12.00,  що відбулася 2 лютого 2022 року, волинянам роз’яснювали випадки  подання нової звітної одноразової добровільної декларації.

Пропонуємо відповідь на питання, що наразі є актуальним для волинян.

1. Чи має право декларант подати нову звітну декларацію та у яких випадках?

Так, така можливість передбачена. Зокрема, декларант має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації.

Відповідно до п.п. 6.3 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у період проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ декларант має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (далі – Декларація), виключно шляхом подання нової Декларації у порядку, визначеному підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ. При цьому попередньо подана Декларація, інформація з якої уточнюється, вважається анульованою. Після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування платник податків має право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої Декларації виключно у випадках, передбачених підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ. 

Якщо Ви маєте намір скористатися правом на податкову амністію активів, з яких не сплачено податків, за номером телефону в м. Луцьку (0332) 777-106 можна поставити своє запитання та отримати консультацію.

Запитання-відповіді з питань одноразового добровільного декларування

02.02.2022

Які терміни передбачені для зберігання документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів ФОП або ФО, яка здійснює незалежну професійну діяльність (адвокат, нотаріус тощо), у випадку проведення процедури припинення діяльності?

     У випадку процедури припинення діяльності фізичної особи – підприємця або фізичної особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, документи пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності.

     Абзацом першим п. 44.3 ст. 44 ПКУ передбачено, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст.ст. 39 та 39 прим. 2 ПКУ) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності та документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, – не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів – не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).
     Якщо документи, визначені у п. 44.1 ст. 44 ПКУ, пов’язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення – рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених п. 44.3 ст. 44 ПКУ (п. 44.4 ст. 44 ПКУ).

     Згідно з абзацами першим – другим п. 44.5 ст. 44 ПКУ у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пп. 44.1 і 44.3 ст. 44 ПКУ, платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому ПКУ для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації, надано авторизацію відповідно до Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями або дозвіл на застосування спеціальних (у тому числі транзитних) спрощень.
     Платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
     Слід зазначити, що нотаріус крім збереження документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, зобов’язаний відповідно до абзацу сьомого ст. 5 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 3425) дбайливо ставитися до документів нотаріального діловодства та архіву нотаріуса, не допускати їх пошкодження чи знищення.
     При цьому особа, нотаріальна діяльність якої припинена, зобов’язана протягом одного місяця з дня одержання копії наказу про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, визначеного частиною першою ст. 30 прим. 1 Закону № 3425, передати до відповідного державного нотаріального архіву всі документи нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса (частина п’ята ст. 30 прим. 1 № 3425). 

Варто уважно перевірити правильність подання до контролюючого органу даних про касира та ПРРО

    У разі, якщо на зареєстрований програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), під час відкриття робочої зміни, надходить повідомлення «Відсутні господарські одиниці», то для роботи з ПРРО суб’єкту господарювання необхідно перевірити правильність подання до контролюючого органу даних про касира та ПРРО.

     Кожного разу при виконанні входу касиром на програмному реєстраторі розрахункових операцій (далі – ПРРО) відбувається перевірка всіх доступних господарський одиниць та ПРРО для такого касира за його ідентифікатором ключа суб’єкта, інформацію про який суб’єктом господарювання було подано до контролюючого органу в Повідомленні про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа за ідентифікатором форми J/F1391802 (далі – Повідомлення J/F1391802). При цьому необхідно вказувати ідентифікатор ключа суб’єкта з сертифікату, який використовується для підпису, а не шифрування.
     Під час відкриття робочої зміни повідомлення «Відсутні господарські одиниці» може надходити у разі якщо:

     - ідентифікатор ключа суб’єкта взято з сертифікату який використовується для шифрування;
     - в Повідомленні J/F1391802 вказано значення, що не відповідає ідентифікатору ключа суб’єкта з сертифікату;

     - суб’єктом господарювання подано Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (яким блокується ПРРО до моменту подання Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО з позначкою «відновлення роботи»);
     - суб’єкт господарювання подав Повідомлення J/F1391802 з типом підпису «припинення роботи» для такого касира.

Базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування власник коштовного годинника та дороговартісної зброї  розраховує самостійно    

 У разі якщо фізична особа є власником коштовного годинника та дороговартістної зброї, які придбані за рахунок коштів з яких податки не були сплачені, то базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є витрати на придбання зазначених активів або їх оціночна вартість, тобто база визначається платником самостійно.

     Відповідно до п.п. «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), зокрема, інші активи фізичної особи, у тому числі майно.
     Згідно з п.п. 7.2 п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ для об’єктів декларування, визначених підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:

     витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;
     вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в Декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання Декларації.

01.02.2022

Як пов’язуються між собою ПРРО, господарські одиниці та касири?    

Програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) реєструється на окрему господарську одиницю, реквізити якої зазначаються у розрахунковому документі (чеку).

Касир, що здійснює розрахункові операції засобами такого ПРРО, має засвідчувати відкриття зміни, проведення розрахункової операції шляхом накладання на повідомлення про відкриття зміни, розрахунковий документ/Z-звіт свого електронного підпису або електронної печатки суб’єкта господарювання, на якого зареєстровано ПРРО (J/F1391802). Форма розміщена в розділі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету.

Додатково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, категорія 109.20, окремі питання щодо ПРРО.

 Підприємці-спрощенці І групи не мають обов’язку вести облік товарних запасів

Відповідно до Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496, платники єдиного податку І групи не ведуть такий облік.

Порядок № 496 також  не поширює свою дію на платників єдиного податку ІІ – ІV груп, які не здійснюють:  

• реалізацію технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
• реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення;
• реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Порядок № 496 поширює свою дію на фізичних осіб – підприємців, які здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування та на ІІІ групі єдиного податку з реєстрацією платниками ПДВ.

Порядок № 496 встановлює обов’язок ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації для ФОП, які використовують загальну систему оподаткування та здійснюють свою діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Нарахування та сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування не здійснюється на активи, сумарна вартість яких не перевищує 400 тис. грн.

Щодо активів фізичної особи, визначених п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, не здійснюються нарахування та сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, - інформує Головне управління ДПС у Волинській області.

Зокрема, нарахування та сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Декларування) не здійснюються щодо таких активів фізичної особи:
1. активи (крім визначених нижчепереліченими підпунктами 2 та 3) сумарна вартість яких не перевищує 400 тис. грн. станом на дату завершення періоду Декларування;
2. нерухоме майно, розташоване на території України, яке станом на дату завершення періоду Декларування належало фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів, в обсязі:
а) об’єкти житлової нерухомості:
квартира/квартири, загальна площа якої/яких не перевищує сукупно 120 кв.м, або майнові права, що підтверджені відповідними документами, на таку квартиру або квартири у багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва;
житловий будинок/житлові будинки, зареєстрований/зареєстровані у встановленому порядку в Україні, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м, або житловий будинок незавершеного будівництва чи будинки незавершеного будівництва, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м, за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення;
б) об’єкти нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 кв.м;
в) земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України;
3. один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тис. куб. см та/або середньоринковою вартістю понад 400 тис. грн., мотоцикла із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 куб. см., літака, гелікоптера, яхти, катера), право власності на який було зареєстровано відповідно до законодавства України станом на дату завершення періоду Декларування. 

31.01.2022

За використання лісів господарюючі суб’єкти Волині торік сплатили 130 мільйонів гривень рентної плати   

Упродовж 2021 року на Волині за використання лісових ресурсів до бюджетів усіх рівнів  сплачено 130 мільйонів гривень рентної плати.

            Зокрема, до загального фонду надійшло 108,2 мільйона гривень, а до спецфонду - 21,8 мільйона гривень ренти. Надходження ренти за спецвикористання лісових ресурсів до місцевих бюджетів Волині склали 77,1 мільйона гривень.

Динаміка сплати рентної плати за використання лісових ресурсів в області за підсумками 2021 року – позитивна.

            «Використання природних ресурсів у господарській діяльності передбачає низку обмежень та зобов’язань платників податків. Тому фахівці податкового адміністрування здійснюють системний моніторинг за податковою дисципліною СГД, котрі з комерційною метою використовують лісові ресурси. Для держави і громад важливо, щоб бюджет отримував передбачені законом податкові платежі», - наголошує начальник Головного управління ДПС у Волинській області Світлана Савчук.

            Очільниця волинських податківців запевнила, що інформація про здійснення підприємницької діяльності з порушеннями вимог закону, зокрема у сфері лісозаготівлі, завжди опрацьовується уважно.

«В межах компетенції податківці аналізують діяльність платників та запобігають можливим зловживанням. Наші спільна з органами місцевої влади позиція – всі бізнес-проєкти повинні бути зареєстровані у встановленому порядку, а бюджет - отримувати визначені законом податки. Громадянам, котрі раніше здійснювали підприємницьку діяльність без держреєстрації, рекомендуємо скористатися можливістю одноразового добровільного декларування», - наголошує начальник Головного управління ДПС у Волинській області Світлана Савчук.  

Нагадаємо, що подання одноразової добровільної декларації – це пропонований державою спосіб цивілізованої легалізації активів, які набуті за доходи без сплати податків.    

Щоб скористатися правом на податкову амністію до 1 вересня 2022 року потрібно заповнити в Електронному кабінеті і подати декларацію, згодом сплатити передбачений спеціальний збір. Про те, як це зробити правильно - детальна інформація в банері «Одноразове добровільне декларування».

Нагадаємо, що збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування – це одноразовий обов'язковий платіж, розмір якого самостійно розраховується декларантом з вартості належних йому активів з урахуванням ставок такого збору та відображається ним в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації.

ПОГОДЖЕНО:                                                                                    Світлана САВЧУК

Який алгоритм дій суб’єкта господарювання при направленні Повідомлення за формою № 4-ПРРО з відмітками «початок переведення ПРРО в режим офлайн» та «завершення режиму офлайн»?

Під час переведення програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) в режим офлайн одночасно має бути сформоване електронне Повідомлення про проведення розрахункових операцій у період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером за формою № 4-ПРРО (далі – Повідомлення за ф. № 4-ПРРО).

При цьому, суб’єкти господарювання (користувачі ПРРО) не формують та не направляють до фіскального сервера Повідомлення за ф. № 4-ПРРО, оскільки воно формується автоматично самим ПРРО при переході в режим офлайн/онлайн.

Відповідно до пп. 6 та 8 розд. V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Наказ № 317) під час переведення програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) в режим офлайн одночасно має бути сформоване електронне Повідомлення про проведення розрахункових операцій у період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером за формою № 4-ПРРО (далі – Повідомлення за ф. № 4-ПРРО), на ведене у додатку 4 до Порядку (ідентифікатор J/F1316901) з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн» та присвоєнням такому документу фіскального номера із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером згідно з Порядком визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного реєстратора розрахункових операцій в режимі офлайн, затвердженим Наказом № 317 (далі – Діапазон). Таке повідомлення зберігається на ПРРО до моменту його передачі до фіскального сервера після відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером.

Після відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером в момент виходу ПРРО із режиму офлайн одночасно мають бути сформовані електронне Повідомлення за ф. № 4-ПРРО з відміткою «завершення режиму офлайн» із присвоєнням йому відповідного фіскального номера із Діапазону та пакет даних встановленого формату, що містить повідомлення про початок переведення ПРРО в режим офлайн, електронні копії розрахункових документів та/або електронні копії фіскальних звітних чеків (контрольна стрічка) та повідомлення про завершення режиму офлайн з використанням електронного підпису особи, яка здійснювала розрахункові операції, або електронної печатки суб’єкта господарювання, на якого зареєстровано ПРРО. Зазначений пакет даних протягом години після встановлення зв’язку із фіскальним сервером направляється до фіскального сервера.

При цьому, суб’єкти господарювання (користувачі ПРРО) не формують та не направляють до фіскального сервера Повідомлення за ф. № 4-ПРРО, оскільки воно формується автоматично самим ПРРО при переході в режим офлайн/онлайн.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.20).

ПРЕЗЕНТАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

ПОГОДЖЕНО:                                                                                            О. НІКОТІНА

28.01.2022

Скористатися правом на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації можуть фізичні особі, у тому числі самозайняті особи

У разі якщо самозайнята особа має у власності кошти, отримані нею від здійснення господарської діяльності, але такі кошти не були задекларовані у податковій декларації, а також не були сплачені податки, встановлені податковим законодавством, то така особа має право задекларувати вказані кошти шляхом подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації та сплатити збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування.
Під час проведення документальної перевірки зазначені кошти будуть вважатися такими з яких сплачений податок на доходи фізичних осіб, єдиний податок, військовий збір.
Відповідно до п. 1 підрозд. 9прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Згідно з п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків.
Таким чином, скористатися правом на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації можуть фізичні особі, у тому числі самозайняті особи.

Крім того, відповідно до п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, зокрема валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.
При цьому відповідно до п.п. 7.1 п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є грошова вартість відповідного об’єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам. У разі якщо така грошова вартість визначена в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. У разі якщо така грошова вартість визначена у вигляді банківських металів, вартість банківських металів зазначається, виходячи з маси та облікової ціни банківських металів, розрахованої Національним банком України станом на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.

У разі якщо самозайнята особа має у власності кошти, отримані нею від здійснення господарської діяльності, але такі кошти не були задекларовані у податковій декларації, а також не були сплачені податки, встановлені податковим законодавством, то така особа має право задекларувати вказані кошти шляхом подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації та сплатити збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування за ставкою, визначеною п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Згідно з абзацом другим п. 13 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, сплата декларантом у повному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, у тому числі донарахування грошового зобов’язання, у випадках, передбачених цим підрозділом, звільняє такого декларанта від відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та від обов’язку нарахування та сплати податків і зборів щодо доходів, які стали джерелом одержання (набуття) активів, зазначених таким декларантом в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (у межах складу і вартості активів, зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації як об’єкт і база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування), що мали місце у будь – якому з податкових періодів до 01 січня 2021 року.

Враховуючи вищезазначене зауважуємо, що під час проведення документальної перевірки зазначені кошти будуть вважатися такими з яких сплачений податок на доходи фізичних осіб, єдиний податок, військовий збір.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 134.02).

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

Дію режиму звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення припинено з 01.01.2022 року

Починаючи з 01.01.2022 припинено дію режиму звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, який був тимчасово встановлений пунктом 45 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

Таким чином, починаючи з 01.01.2022 операції з постачання вугілля та/або продуктів його збагачення підлягають оподаткуванню ПДВ. При цьому за такими операціями платники податку застосовують касовий метод податкового обліку ПДВ, передбачений пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

У зв’язку з цим слід зазначити, що якщо перша подія, передбачена пунктом 187.1 статті 187 ПКУ, за операцією з постачання товарів, визначених пунктом 45 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, відбулася до 01.01.2022 (у періоді застосування платником податку пільгового режиму оподаткування), та на дату такої першої події таким платником було складено відповідну податкову накладну на звільнену від оподаткування ПДВ операцію, то друга подія, яка відбувається починаючи з 01.01.2022, не спричиняє податкових наслідків з ПДВ (податкові зобов’язання за такою операцією не визначаються та розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату першої події, не складається).

Якщо за товарами (вугіллям та/або продуктами його збагачення), які були придбані до 01.01.2022 для використання в неоподатковуваних операціях, визначених пунктом 45 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, платником податку було нараховано податкові зобов’язання згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПКУ, а надалі, починаючи з 01.01.2022, такі товари постачаються з податком на додану вартість, то платник податку може скласти та зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування до податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ, та на його підставі зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані згідно з цим пунктом. Такий розрахунок коригування складається на дату здійснення оплати такого вугілля покупцем (тобто на дату виникнення податкових зобов’язань за оподатковуваною ПДВ операцією, яка згідно з пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначається за касовим методом).

Довідково: лист ДПС України від 10.01.20222 №227/7/99-00-21-03-02-07.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

Що таке контрольна стрічка ПРРО та які вимоги щодо її створення?

Згідно з п. 1.2 розд. I Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057 із змінами і доповненнями (далі – Вимоги № 1057), контрольна стрічка програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) – електронні копії розрахункових документів, а також електронні копії фіскальних звітних чеків, які сформовані послідовно із додаванням у кожен наступний розрахунковий документ або фіскальний звітний чек ґешу (створеного із застосуванням ґеш-функції) попереднього розрахункового документу або фіскального звітного чека, та зберігаються в електронній формі таким ПРРО під час його роботи на період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу (в режимі офлайн) до моменту передачі розрахункових документів або фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу.

Разом з тим, п. 2.4 розд. II Вимог № 1057 встановлено, що ПРРО має забезпечувати:
-створення та зберігання контрольної стрічки на ПРРО у разі здійснення розрахункових операцій у режимі офлайн до передачі електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітних чеків до фіскального сервера. Така передача завершується отриманням від контролюючого органу підтвердження про доставку таких документів;

-під час роботи в режимі офлайн присвоєння кожному створеному електронному розрахунковому документу та фіскальному звітному чеку фіскального номера з діапазону фіскальних номерів, сформованого фіскальним сервером контролюючого органу, у порядку, встановленому ст. 5 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.02).

ПРЕЗЕНТАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

27.01.2022

Податкова амністія: волиняни цікавляться правилами декларування коштів

Під час сеансу телефонної «гарячої» лінії, яку щосереди проводять фахівці податкового адміністрування  фізичних осіб ГУ ДПС у Волинській області з 10.00 до 12.00,  що відбулася 26 січня 2022 року, волинянам  роз’яснювали особливості декларування  коштів.

Пропонуємо відповіді на питання, які наразі найбільше цікавлять волинян.

1.Чи зобов’язана ФО при поданні одноразової (спеціальної) добровільної декларації додавати документи, які підтверджують суму коштів, розміщених на рахунках у банках України в національній або іноземній валюті?

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Згідно з п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання, у тому числі, але не виключно:

валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.

При цьому відповідно до п.п. 7.1 п. 7 підрозділу 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ:

базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) є грошова вартість відповідного об’єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам. У разі якщо така грошова вартість визначена в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України (далі – НБУ) станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. У разі якщо така грошова вартість визначена у вигляді банківських металів, вартість банківських металів зазначається, виходячи з маси та облікової ціни банківських металів, розрахованої НБУ станом на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування Збору шляхом додання до Декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.

Враховуючи викладене, фізична особа, яка виявила бажання задекларувати кошти у національній та іноземній валюті, розміщені на рахунках у банках України, шляхом подання Декларації, зобов’язана документально підтвердити суму задекларованих коштів. При цьому такі документи надаються одночасно з поданням Декларації.

2.Як відкривається спеціальний рахунок в банку для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальні рахунки) до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Декларант відкриває в банку спеціальний рахунок та вносить на нього готівкові кошти, банківські метали через операційну касу банку за заявою на переказ готівки, а у реквізиті «Призначення платежу/зміст операції» зазначає «добровільне декларування».

Після підтвердження джерел походження грошових коштів, банківських металів декларант має право:

-перерахувати грошові кошти, банківські метали на власний поточний рахунок фізичної особи, відкритий в банку України;

-або зняти грошові кошти, банківські метали та закрити спеціальний рахунок;

-або подати в банк заяву та використовувати надалі цей рахунок як звичайний поточний рахунок фізичної особи, відкритий для власних потреб.

Декларант додатково до документів для відкриття спеціального рахунку подає анкету та заяву.

Банк уживає заходів щодо встановлення джерел походження коштів у національній та іноземних валютах, банківських металів у випадках, передбачених законодавством з питань фінансового моніторингу.

Отож, якщо Ви маєте намір скористатися правом на податкову амністію активів, з яких не сплачено податків, за номером телефону в м. Луцьку (0332) 777-106 можна поставити своє запитання та отримати консультацію.

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

Право на податкову знижку має підприємець, який є найманою особою та отримує дохід у формі заробітної плати

Право на податкову знижку має фізична особа-підприємець, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.

Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом п.п. 14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ.
Порядок застосування податкової знижки передбачений ст.166 ПКУ.

Згідно із п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 103.05).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

ПОГОДЖЕНО:                                                                                                       О. НІКОТІНА

26.01.2022

Ведення обліку товарних запасів не за встановленою формою призведе до застосування фінансової санкції

У разі виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання – фізичної особи – підприємця, у тому числі платника єдиного податку факту реалізації товарів, які обліковані не за формою, визначеною додатком до Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496, та/або не надання під час проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті), до нього застосовується фінансова санкція, – у розмірі вартості таких товарів, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, та адміністративна відповідальність передбачена ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.     

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб’єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Згідно з п. 1 розд. II Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496) облік товарних запасів здійснюється фізичними особами – підприємцями, у тому числі платниками єдиного податку (далі – ФОП) шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів (далі – Форма обліку), яка визначена додатком до Порядку № 496, інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку.

Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов’язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.

Згідно з п. 9 розд. II Порядку № 496 заборонено продаж товарів, на які у місцях продажу таких товарів (господарських об’єктах) відсутні:

1)первинні документи, записи про які внесено до Форми обліку;

2)відповідні записи у Формі обліку про наявні первинні документи;

3) первинні документи і записи у Формі обліку про такі первинні документи.

Форма обліку, первинні документи на товари мають зберігатись у місці продажу (господарському об’єкті) до моменту вибуття останньої одиниці товару, відображеної в таких первинних документах.

Такі документи щомісячно групуються в хронологічному порядку їх відображення у Формі обліку та/або підшиваються для подальшого зберігання разом із Формою обліку, в якій інформацію про такі документи відображено (п. 10 розд. II Порядку № 496).

Форма обліку, первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, надаються посадовій особі контролюючого органу на її вимогу під час проведення перевірки. У разі якщо оригінали первинних документів відсутні у місці продажу, посадовій особі контролюючого органу можуть бути надані копії таких первинних документів з подальшим пред’явленням їх оригіналів до закінчення перевірки (за потреби).

Такі документи надаються особисто ФОП або особою, яка фактично здійснює продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такої ФОП (п. 11 розд. II Порядку № 496).

Статтею 20 Закону № 265 визначено, що до суб’єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Разом з тим, ст. 26 Закону № 265 передбачено, що посадові особи та працівник торгівлі, громадського харчування та сфери послуг притягуються до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП) порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.02).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

Ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування може бути зменшена

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) може бути зменшена з 5 відс. (9 відс.) до 2,5 відс. у випадку застосування спеціальної пільги шляхом придбання державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, за умови, що активи одержані (набуті) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до Податкового кодексу України, «переводяться» у грошові кошти із наступним придбанням зазначених державних облігацій у періоді з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання, визначеного з номінальної вартості таких облігацій, трьома рівними частинами щорічно.

Відповідно до абзацу першого п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування Збору, визначеної згідно з п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, ставки 2,5 відс. щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно (абзац другий п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Тобто, ставку Збору можливо зменшити з 5 відс. (9 відс.) до 2,5 відс. у випадку застосування спеціальної пільги шляхом придбання державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення.

Так, припустимо, що фізична особа, яка має активи, одержані (набуті) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до ПКУ, «переводить» такі активи у грошові кошти із наступним придбанням зазначених державних облігацій.
Якщо така «конвертація» відбудеться у періоді з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання Декларації, то декларант має право зазначити номінальну вартість таких облігацій і сплатити з неї Збір за ставкою 2,5 відс. (замість 5 відс. чи 9 відс., передбачених для коштів на рахунках банків). Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання, визначеного з номінальної вартості таких облігацій, трьома рівними частинами щорічно.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 134.03).

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

Чи має право ФО – резидент на отримання податкової знижки в частині суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, якщо протягом звітного року об’єкт іпотеки був відчужений?

Фізична особа може включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом лише при дотриманні умов, передбачених п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу України.

Житловий будинок (квартира, кімната), що будується чи придбавається, має бути визначений як основне місце проживання.      Якщо протягом звітного року об’єкт іпотеки був відчужений, то фізична особа не має права включати до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом.

Відповідно до п.п. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п. 175.1 ст. 175 ПКУ).

Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла (абзац третій п. 175.1 ст. 175 ПКУ).

Право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно зі ст. 175 ПКУ, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому, зокрема, збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання (п.п. 175.4 ст. 175 ПКУ).

Таким чином, фізична особа може включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом лише при дотриманні умов, передбачених п. 175.1 ст. 175 ПКУ.

Житловий будинок (квартира, кімната), що будується чи придбавається, має бути визначений як основне місце проживання. Якщо протягом звітного року об’єкт іпотеки був відчужений, то фізична особа не має права на отримання податкової знижки в частині суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 103.06.01).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

25.01.2022

Як оподатковуються виплати з 01.01.2022 нерезиденту за послуги з виробництва та/або розповсюдження реклами про резидента?

Головне управління ДПС у Волинській області наголошує, що починаючи з 01 січня 2022 року резиденти, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи виплату доходу за виробництво та/або розповсюдження реклами з джерелом його походження з України, керуються вимогами п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Виплати нерезидентам за виробництво реклами можуть підпадати під визначення інших доходів від наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від нерезидента згідно з п.п. «к» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ. У такому випадку (якщо виплата згідно з умовами договору не підпадає під визначення інших підпунктів п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ), зазначені виплати не є об’єктом для утримання податку на доходи нерезидента.

Законом України від 03 червня 2021 року № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» скасовано з 01.01.2022 норму п.п. 141.4.6 ст. 141 розд. ІІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), яка передбачала сплату 20 відс. податку на доходи нерезидента за виробництво та/або розповсюдження реклами.

Такі операції з 01 січня 2022 року оподатковуються за загальними правилами для доходів, отриманих нерезидентом, із джерелом їх походження з України, згідно з вимогами підпунктів 141.4.1 та 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

До 01 січня 2022 року резиденти, які здійснювали виплати нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами, під час такої виплати сплачували податок за ставкою 20 відс. суми таких виплат за власний рахунок.

Починаючи з 01 січня 2022 року резиденти, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи виплату доходу за виробництво та/або розповсюдження реклами з джерелом його походження з України, керуються вимогами п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ. Виплати нерезидентам за виробництво реклами можуть підпадати під визначення інших доходів від наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від нерезидента згідно з п.п. «к» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ. У такому випадку (якщо виплата згідно з умовами договору не підпадає під визначення інших підпунктів п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ), зазначені виплати не є об’єктом для утримання податку на доходи нерезидента.
Відповідні роз’яснення наведені в Інформаційному листі № 26 «Щодо порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам», розміщеному на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці «Листівки та брошури».

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 102.16).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

Яким чином ФОП, у тому числі платник ЄП, яка здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об’єктах), веде облік товарних запасів?

Фізична особа – підприємець, у тому числі платник єдиного податку (далі – ФОП), яка здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об’єктах), веде облік товарних запасів також за кожним окремим місцем продажу (господарським об’єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об’єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об’єктами).

Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496) визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі – ФОП), які відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.

Пунктом 1 розд. II Порядку № 496 встановлено, що облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів (далі – Форма обліку) інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку.

При цьому ФОП, яка здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об’єктах), веде облік товарних запасів також за кожним окремим місцем продажу (господарським об’єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об’єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об’єктами). Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід’ємною частиною такого обліку.

Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов’язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.02).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

Чи має право ФО подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію та задекларувати активи, розташовані на території окремих країн?

Активи фізичної особи, що розташовані (зареєстровані) на території країни, визнаної державою-агресором (Російської Федерації) не можуть бути задекларовані в рамках проведення податкової «амністії»,- інформують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Виключний перелік активів, які не можуть бути об’єктами декларування наведено у п. 5 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ.

Так, зокрема, п.п. «ґ» п. 5 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ визначено, що об’єктами декларування не можуть бути активи декларанта, які обліковуються (знаходяться) на рахунках фінансових установ та/або розташовані (зареєстровані) на території країни, визнаної державою-агресором згідно із законом, чи мають джерела походження з такої країни.
Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 134.02).

ПОГОДЖЕНО:                                                                                            О. НІКОТІНА

Фактично понесені фізичною особою витрати на придбання інвестиційного активу  підтверджуються документами, що засвідчують факт здійснення розрахункових операцій

Фізична особа, яка протягом звітного року продає інвестиційний актив (корпоративні права) та отримує інвестиційний прибуток, повинна включити суму такого прибутку до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію про майновий стан і доходи у встановленому порядку.

Відповідно до п.п. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) корпоративні права – права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ.

Згідно з п.п. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Порядок оподаткування інвестиційного прибутку регулюється п. 170.2 ст. 170 ПКУ, відповідно до п.п. 170.2.1 якого облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік за результатами якого платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.

Згідно з п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу, або вартістю інвестиційного активу, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 – 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ (крім операцій з деривативами).

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи – резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Інвестиційний актив, подарований платнику податку чи успадкований платником податку, вважається придбаним за вартістю, що дорівнює сумі державного мита та податку з доходів фізичних осіб, сплачених у зв’язку з таким даруванням чи успадкуванням.

Пунктом 176.1 ст. 176 ПКУ визначено, що платники податку зобов’язані отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого ПКУ, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку.

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

Статтею 1 розд. І Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) визначено, що первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Обов’язкові реквізити, які повинні мати первинні документи передбачено ст. 9 Закону № 996.

Пунктом 1.13 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 із змінами та доповненнями, визначено, що під час здійснення розрахункових операцій використовуються такі види платіжних інструментів: меморіальний ордер, платіжне доручення, платіжна вимога-доручення, платіжна вимога, розрахунковий чек, інкасове доручення (розпорядження).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 103.10).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

ПОГОДЖЕНО:                                                                                             О. НІКОТІНА

24.01.2022

Земельні ресурси Волині торік додали громадам понад півмільярда гривень надходжень

За підсумками 2021 року на Волині до місцевих бюджетів надійшло 519 мільйонів гривень плати за землю. Це на 14,4 відсотка більше, ніж у 2020 році.

Упродовж минулого року громадяни-землевласники та землекористувачі  спрямували до місцевих бюджетів Волині майже 80 мільйонів гривень плати за землю. Внесок юридичних осіб перевищив 439 мільйонів гривень.

Щоб нинішній фінансовий рік був не менш успішним для бюджетної стабільності громад, у Головному управлінні ДПС у Волинській області рекомендують лідерам місцевого самоврядування аналізувати наявну інформацію щодо землекористувачів та своєчасно їх інформувати про обов’язок перераховувати плату за землю.

«Фінансова спроможність кожної з громад визначається здатністю залучити передбачені законом податки. Керівники органів місцевої влади володіють найбільш достовірною інформацією щодо представників бізнесу та громадян. котрі використовують у господарській діяльності землю. Тому просимо представників місцевого самоврядування приділяти належну увагу питанню впорядкуванню земельних відносин. Від ефективності цієї роботи залежать показники податкових находжень до бюджету», - наголошує начальник Головного управління ДПС у Волинській області Світлана Савчук.  

Очільниця волинських податківців підкреслила, що громадяни, котрі  придбали землю за кошти, що не були оподатковані, саме зараз мають можливість подати одноразову добровільну декларацію.

«Ми радимо скористатися правом на податкову амністію тим, хто придбав земельні наділи за кошти без сплати ПДФО. Сплативши збір після подання одноразової добровільної декларації, такі особи звільняються від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності за несплату податків», - зазначила Світлана Савчук.

Довідково: з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року кожен, хто отримував доходи, які були приховані від оподаткування, має право подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію.

Щодо активів, які підлягають декларуванню у рамках податкової амністії,  детальну інформацію можна отримати у тематичному банері на субсайті Головного управління ДПС у Волинській області та за номером телефону «гарячої» лінії (0332) 777-106, що працює щосереди з 10.00 до 12.00.

ПОГОДЖЕНО:                                                                               Світлана САВЧУК

Чи необхідно застосовувати на господарській одиниці РРО та/або ПРРО ФОП – платнику ЄП, яка здійснює реалізацію супутніх товарів за готівку, та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, в безготівковій формі шляхом внесення готівки через установи банку?

В Головному управлінні ДПС у Волинській області наголошують, що у разі проведення розрахунків між суб’єктами господарювання у безготівковій формі, а саме при переказі коштів з розрахункового рахунка суб’єкта господарювання, який отримує товари, роботи (послуги), на розрахунковий рахунок постачальника товару, робіт (послуг) згідно з рахунком-фактурою, договором тощо, реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмний РРО (далі – ПРРО) не застосовується.

Якщо фізична особа – підприємець є платником єдиного податку та здійснює продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, то такий підприємець застосовує РРО та/або ПРРО під час продажу всіх наявних на господарському об’єкті товарів, а не лише технічно складних товарів.
Слід зазначити, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку здійснює реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту лише в одній із господарських одиниць, то така особа зобов’язана проводити розрахункові операції за однаковим порядком на усіх своїх господарських одиницях, зокрема, застосовувати РРО та/або ПРРО незалежно від асортименту товарів на інших господарських одиницях, оскільки законодавством передбачені вимоги до платника податків – суб’єкта господарювання, а не до його структурних підрозділів.

Відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО) не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Статтею 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) передбачено, що термін «технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту» для цілей Закону № 265 вживається у значенні, наведеному в Законі України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» із змінами та доповненнями.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року № 231 (далі – Постанова № 231) затверджено перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО.

Відповідно до ст. 2 Закону № 265 місце проведення розрахунків – місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

При цьому абзацом шостим ст. 2 Закону № 265 встановлено, що розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Згідно з п. 1 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно з п. 12 ст. 9 Закону № 265 РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.02).

ПРЕЗЕНТАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

Чи необхідно подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи ФО, яка у звітному (податковому) році отримала дохід від продажу одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда не частіше одного разу на рік?

Подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи не потрібно у випадку якщо фізична особа отримала дохід від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, оскільки такий дохід відповідно до п. 173.2 ст. 173 Податкового кодексу України не оподатковується податком на доходи фізичних осіб, тобто у фізичної особи не виникає обов’язку щодо сплати податку.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), згідно з п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст.ст. 172 – 173 ПКУ.

Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна визначено ст. 173 ПКУ, відповідно до абзацу першого п. 173.1 якої дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою 5 відс., визначеною в п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Згідно з п. 173.2 ст. 173 ПКУ як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

 Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу, може бути зменшений на вартість такого об’єкта рухомого майна, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування, відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Відповідно до абзацу третього п. 173.1 ст. 173 ПКУ дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його ринкової вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).
Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 103.24).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

Як декларанту розрахувати базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо валютних цінностей?

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що відповідно до п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.

Пункт 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.

Згідно з п. 7.1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених підпунктом «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є грошова вартість відповідного об’єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам.

У разі якщо така грошова вартість визначена в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України (далі – НБУ) станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. У разі якщо така грошова вартість визначена у вигляді банківських металів, вартість банківських металів зазначається, виходячи з маси та облікової ціни банківських металів, розрахованої НБУ станом на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 134.02).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

21.01.2022

Чи повинні фізичні особи - підприємці, які є платниками єдиного податку, вести облік доходів та витрат?

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України містить наступні вимоги щодо підтвердження платниками податків показників, зазначених такими платниками у податковій звітності:

«44.1. Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.»

Принагідно повідомляємо, що зазначена норма Податкового кодексу України діє з 2011 року.

Згідно з пунктом 296.1 статті 296 Податкового кодексу України ФОП - платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Це означає, що такі ФОП не повинні підтверджувати документами (в тому числі первинними документами) витрати на придбання товарів/послуг, а повинні вести лише облік доходів з урахуванням вимог пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України. Водночас, такі ФОП повинні підтверджувати факт включення або не включення певних доходів до загального складу доходу (стаття 292 Податкового кодексу України).

Документами, які підтверджують дохід фізичної особи-підприємця є документи, що підтверджують надходження коштів на поточний рахунок в банку або надходження готівкових коштів.

Відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (далі - постанова № 148) готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі. Оприбуткуванням готівки в касах суб'єктів господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО, є занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО. Така вимога стосується фізичних осіб-підприємців, які не застосують РРО/ПРРО на підставі постанови №1336.

Оприбуткування та облік фізичними особами-підприємцями отриманих доходів здійснюється в книгах обліку доходів і витрат у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів у порядку, визначеному Податковим кодексом України (пункт 11 постанови № 148). Фізичні особи-підприємці касової книги не ведуть (пункт 39 постанови № 148).

Тобто фізичні особи підприємці, які не застосовують РРО/ПРРО (наприклад ФОП - платники єдиного податку першої групи) оприбутковують готівку шляхом ведення помісячного обліку доходів відповідно до пункту 296.1 Податкового кодексу України без заповнення касових книжок.

У разі застосування РРО доходи, вказані ФОП - платником єдиного податку згідно пункту 296.1 статті 296 Податкового кодексу України підтверджуються звітами РРО/ПРРО та виписками про рух коштів на рахунках, відкритих в установах банків.

У разі незастосування РРО/ПРРО згідно постанови КМУ №1336 підтвердженням доходів будуть записи в книзі КОРО (здійснені на здійснені на підставі розрахункових квитанцій) та виписки про рух коштів на рахунках, відкритих в установах банків.

Довідково: лист ДПСУ від 13.01.2022 №453/7/99-00-05-01-07.

     Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

20.01.2022

Як проводити розрахункову операцію у разі продажу товару з використанням мережі Інтернет з доставкою кур’єром продавця?

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Таким чином, РРО/ПРРО не застосовується у разі оплати покупцем коштів виключно на поточний рахунок фізичної особи-підприємця, крім карткового, оскільки така операція не є розрахунковою, тобто продавець надає покупцю повні банківські реквізити для здійснення оплати (поточний рахунок у форматі ІВАN). У разі здійснення розрахунків в інший спосіб - готівкою, платіжною карткою тощо, застосування РРО/ПРРО є обов’язковим.

У разі продажу товарів з розрахунком у місці доставки з використанням готівкових коштів чи платіжних карток, кур’єр продавця зобов’язаний оформити і видати покупцю фіскальний чек на повну суму розрахункової операції.

Фіскальний чек може бути надано у тому числі, але не виключно, шляхом відтворювання на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій рК-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти.

  Довідково: лист ДПСУ від 13.01.2022 №453/7/99-00-05-01-07.

   Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

    ПОГОДЖЕНО:                                                                                       О. НІКОТІНА

Якщо ФОП не отримувала дохід від підприємницької діяльності, то обов’язку щодо подання податкової декларації немає

Якщо протягом звітного періоду фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування діяльність не вела та дохід від підприємницької діяльності не отримувала, проте має інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, то вона подає податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) та додаток Ф2 до неї, у якому всі графи прокреслює.

У разі, якщо протягом звітного періоду фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування діяльність не вела та дохід від підприємницької діяльності не отримувала, та не має інших доходів з джерел їх походження з України та іноземних доходів, то в неї не виникає обов’язку щодо подання податкової декларації та додатку Ф2 до неї.

Відповідно до п.п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.

Фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, тобто протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Разом з тим, абзацом першим п. 49.2 ст. 49 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Абзац перший застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Разом з тим, відповідно до п. 177.11 ст. 177 ПКУ фізичні особи – підприємці у податковій декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону.
Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 104.01).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

  ПОГОДЖЕНО:                                                                                         О. НІКОТІНА

"Які активи підлягають одноразовому (спеціальному) добровільному днекларуванню?" - про це волиняни спілкувалися з податківцями в ході тематичної «гарячої» лінії

Під час «гарячої» лінії з питань подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, що відбулася 19 січня 2022 року, волиняни найчастіше ставили питання: «Які активи підлягають одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванню?»

1.Чи має право ФО – резидент подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію та задекларувати актив у вигляді права грошової вимоги за договором позики, що надана іншій ФО за рахунок коштів (у національній або іноземній валюті), з яких не були сплачені податки у податкових періодах до 01.01.2021?

Фізична особа – резидент має право подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію та задекларувати актив у вигляді права грошової вимоги, яке нотаріально посвідчене, за договором позики, що надана іншій фізичній особі за рахунок коштів (у національній або іноземній валюті), з яких не були сплачені податки у податкових періодах до 01.01.2021.

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Згідно з п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.

При цьому для об’єктів декларування, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є грошова вартість відповідного об’єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам. У разі якщо така грошова вартість визначена в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України (далі – НБУ) станом на дату подання Декларації. У разі якщо така грошова вартість визначена у вигляді банківських металів, вартість банківських металів зазначається, виходячи з маси та облікової ціни банківських металів, розрахованої НБУ станом на дату подання декларантом Декларації.

Декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування шляхом додання до Декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.

2.Чи є об’єктом одноразового (спеціального) добровільного декларування житловий будинок, який перебуває у спільній сумісній або спільній частковій власності кількох осіб?

У разі якщо об’єкт нерухомого майна у вигляді житлового будинку, що належить фізичній особі на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) був одержаний (набутий) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, то такий об’єкт майна може бути об’єктом одноразового (спеціального) добровільного декларування.
При цьому фізична особа самостійно приймає рішення щодо визначення активів, які будуть зазначені нею у Декларації.

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Згідно з п.п. «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості), що належить декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться (зареєстроване, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).

Разом з тим, п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства.

До таких активів відносяться, зокрема, об’єкти житлової нерухомості, розташовані на території України, які станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування належали фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів, в обсязі:

-житловий будинок/житлові будинки, зареєстрований/зареєстровані у встановленому порядку в Україні, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв. м., або житловий будинок незавершеного будівництва чи будинки незавершеного будівництва, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв. м., за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення.

Запитання-відповіді з питань одноразового добровільного декларування

ПОГОДЖЕНО:                                                                                                       Олена НІКОТІНА

19.01.2022

Як проводити розрахункові операції у разі продажу товарів з частковою оплатою, у тому числі при оплаті з розстроченням платежу?

При продажу товарів з оплатою декількома платежами (передплата і післяоплата; часткова оплата з подальшим розстроченням платежу тощо) продавець повинен оформити і видати окремий фіскальний чек на кожну розрахункову операцію за умови прийняття готівки чи платіжних карток від покупця.

За умови оплати покупцем коштів на поточний рахунок продавця (за реквізитами у форматі ІВАN) РРО/ПРРО може не застосовуватись.

У разі застосування різних способів оплати, наприклад, один платіж на поточний рахунок продавця за реквізитами у форматі ІВАN, а інший - готівкою, обов’язковим є видача фіскального чека саме на розрахункову операцію (в цьому випадку - на приймання готівки).

Довідково: лист ДПСУ від 13.01.2022 №453/7/99-00-05-01-07.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

  ПОГОДЖЕНО:                                                                                         О. НІКОТІНА

Платниками рентної плати за спеціальне використання води є первинні водокористувачі

Головне управління ДПС у Волинській області нагадує, що з 01.01.2018 року платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі — Рентна плата)  є первинні водокористувачі - суб’єкти, які мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води (ст. 42 Водного кодексу України), мало місце неоднозначне тлумачення норми п. 255.7 ст. 255 Податкового кодексу України (далі — Кодекс). Для  визначення частини об’єкта оподаткування Рентною платою для застосування житлово-комунальними підприємствами застосовується коефіцієнт 0,3 до ставок Рентної плати.

Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» уточнено зміст вказаної норми Кодексу, а саме визначено, що житлово-комунальні підприємства застосовують до ставок Рентної плати коефіцієнт 0,3 у частині обсягів води технологічних нормативів використання питної води, визначених відповідно до законодавства про питну воду, питне водопостачання та водовідведення.

При цьому технологічні нормативи використання питної води, у тому числі втрати та витрати для забезпечення провадження господарської діяльності з вироблення, створення та/або надання житлово-комунальних послуг, суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення визначаються відповідно до:

-наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України № 179 від 25 червня 2014 року «Про затвердження Порядку розроблення та затвердження технологічних нормативів використання питної води підприємствами, які надають послуги з централізованого водопостачання та/або водовід ведення»;

-наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України № 180 від 25 червня 2014 року «Про затвердження Методики розрахунку втрат питної води підприємствами, які надають послуги з централізованого водопостачання»;

-наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України № 181 від 25 червня 2014 року «Про затвердження Методики розрахунку технологічних витрат питної води підприємствами, які надають послуги з централізованого водопостачання та/або водовідведення».

Довідково: лист ДПС України від 17.01.2022 №746/7/99-00-04-01-03-07.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

Не сплачені суми єдиного внеску підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника

Головне управління ДПС у Волинській області  звертає увагу, що відповідно до  Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове  державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464), визначаються правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове  державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку. Законом №2464 встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Слід зазначити, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених законом.

Відповідно до Закону№2464 орган ДПС у порядку, за формою та у строки, встановлені  центральним органом виконавчої влади, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Згідно ч.16 ст.25 Закону №2464 строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Вимога органу ДПС або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому Законом України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження».   Також на підставі ст.6 Закону України від 21.01.1994 №3857-XII «Про порядок виїзду з України та в’їзду в Україну громадян України», забезпечується подання до суду про заборону виїзду боржника за кордон, як засіб забезпечення належного виконання боржником  вимог сплати боргу.

Перелік боржників

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

  ПОГОДЖЕНО:                                                                                         О. НІКОТІНА

Контролюючим органом не проводиться податкова перевірка щодо джерела отримання декларантом його доходів у рамках податкової амністії

Головне управління ДПС у Волинській області інформує, що відповідно до п. 13 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова перевірка контролюючим органом не проводиться щодо джерела отримання декларантом чи фізичною особою, що підпадає під дію п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, доходів, за рахунок яких було одержано (набуто) задекларовані таким декларантом активи або активи, передбачені п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Згідно з абз. 8 п .п. 6.1 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації не зазначається інформація про джерела одержання (набуття) декларантом об'єктів декларування. Контролюючому органу забороняється вимагати додаткові документи, крім передбачених цим пунктом.

Одночасно п. 17 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ передбачено, що  відомості, що містяться у відповідних одноразових (спеціальних) добровільних деклараціях та доданих до них документах, подані згідно з цим підрозділом, є конфіденційною інформацією та не підлягають розголошенню центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його посадовими особами без письмової згоди декларанта, крім випадків, коли це прямо передбачено законами або рішенням суду.

Отже, оскільки в рамках податкової амністії контролюючим органом не проводиться податкова перевірка щодо джерела отримання декларантом його доходів, за рахунок яких було одержано (набуто) задекларовані таким декларантом активи, та відомості, що містяться у відповідних одноразових (спеціальних) добровільних деклараціях та доданих до них документах, є конфіденційною інформацією та не підлягають розголошенню без письмової згоди декларанта, відповідно для роботодавців декларантів, які не в повній мірі виконали функції податкового агенту по утриманню податків з заробітної плати, немає ризиків щодо проведення перевірок в рамках податкової амністії

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

18.01.2022

Чи повинні фізичні особи - підприємці, які є платниками єдиного податку, вести облік товарних запасів та підтверджувати походження товарів документами?

Фізичні особи - підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння), не зобов’язані вести облік товарних запасів та підтверджувати облік та походження товарів документами (пункт 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265).

Довідково: лист ДПСУ від 13.01.2022 №453/7/99-00-05-01-07.

  Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

  ПОГОДЖЕНО:                                                                                         О. НІКОТІНА

Як проводити розрахункову операцію у разі продажу товарів з доставкою через служби доставки?

У разі продажу товарів з повною передплатою на поточний рахунок продавця у форматі ІВАN фіскальний чек через РРО/ПРРО може не видаватись. У поштове відправлення вкладається документ на товар: товарний чек, накладна тощо. У разі здійснення попередньої оплати з використанням платіжних карток така операція є розрахунковою у розумінні Закону №265/95-ВР і вимагає видачу фіскального чека, який може бути вкладений в поштове відправлення або надісланий покупцю в інший спосіб (на електрону пошту, мобільний телефон тощо).

У разі оформлення продажу товарів з післяплатою (накладний платіж) необхідність застосування РРО/ПРРО залежить від умов договору між продавцем та перевізником. Обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним в момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві (частина 2 статті 664 Цивільного кодексу України). Продавець у такому випадку вкладає в поштове відправлення документи на товар (товарний чек, накладна тощо).

У цьому випадку розрахунки здійснюються в місці отримання товару між покупцем і перевізником, який повинен видати фіскальний чек на приймання готівки чи платіжної картки. В подальшому розрахунки за товар здійснюються між перевізником та продавцем згідно договору між продавцем та перевізником. Якщо перевізник перераховує кошти продавцю на поточний рахунок, РРО/ПРРО не застосовується, в іншому випадку продавець зобов’язаний видати фіскальний чек на товар покупцю шляхом надіслання на електрону пошту, мобільний телефон тощо.

Довідково: лист ДПСУ від 13.01.2022 №453/7/99-00-05-01-07.

  Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

  ПОГОДЖЕНО:                                                                                         О. НІКОТІНА

Рішення про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу може прийняти керівник контролюючого органу

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що   Положеннями Закону № 1914 внесено зміни до пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), відповідно до яких керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу зможе приймати рішення про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу платника податків без обмеження по сумі такого боргу.

Основною умовою для застосування позасудової процедури стягнення є

виникнення податкового боргу в результаті несплати платником податків самостійно задекларованих грошових (податкових) зобов’язань, які є узгодженими, не підлягають оскарженню та повинні бути самостійно сплаченими платником або погашеними за допомогою органу стягнення.

Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу за таких умов:

-податковий борг виник в результаті несплати самостійно задекларованих платником податків сум (без обмежень по сумі),

-не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженого грошового зобов’язання,

-відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

У разі наявності непогашеного зобов’язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, рішення про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу приймається керівником (його заступником або уповноваженою особа) контролюючого органу в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов’язання держави.

Рішення про стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків приймається керівником (його заступником або уповноваженою особа) контролюючого органу за формою, затвердженою додатком 3 до Порядку стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1244 «Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України» (зі змінами).

Рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу приймається керівником (його заступником або уповноваженою особа) контролюючого органу за формою, затвердженою наказом Державної податкової служби України від 06.12.2019 № 199 «Про затвердження примірних форм Рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу; Журналу реєстрації рішень, прийнятих відповідно до статті 95 Податкового кодексу України» (зі змінами).

Звертаємо увагу, що стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу, що виник в результаті несплати донарахованих за результатами контрольно-перевірочної роботи сум грошових зобов’язань, здійснюється, як і раніше, на підставі рішення суду.

Детальніше: лист ДПС України від 29.12.2021 №28676/7/99-00-13-01-07.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

ПОГОДЖЕНО:                                                                                         О. НІКОТІНА

Терміни формування податкового кредиту зменшено з 1095 днів до 365 календарних днів

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі - закон № 1914) внесено зміни до абзаців четвертого-шостого пункту 198.6 статті 198 ПКУ, згідно з якими термін, протягом якого покупець може включити до податкового кредиту суми ПДВ, не віднесені до податкового кредиту у звітному періоді, в якому виникло право на включення таких сум до податкового кредиту, зменшено з 1095 календарних днів до 365 календарних днів з дати складання податкової накладної/ розрахунку коригування. При цьому у разі зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН такий термін (365 днів) переривається на період такого зупинення (пункт 198.6 статті 198 ПКУ доповнено абзацом відповідного змісту).

В той же час якщо у платника податку на дату набрання чинності Законом № 1914 наявні податкові накладні / розрахунки коригування за придбаними товарами/послугами, з дати складання яких не минуло 1095 днів та суми ПДВ за якими не включені до податкового кредиту, то такі суми ПДВ можуть бути віднесені до податкового кредиту на підставі таких податкових накладних / розрахунків коригування, зареєстрованих в ЄРПН, протягом 365 календарних днів з дати набрання чинності Законом № 1914, але не пізніше 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних / розрахунків коригування (пункт 80 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Наприклад:

-якщо станом на 01.01.2022 платником податку не включено до податкового кредиту суму ПДВ за зареєстрованою в ЄРПН податковою накладною, дата складання якої 01.03.2019, то таку суму ПДВ платник податку може включити до податкового кредиту не пізніше звітного періоду лютий 2022 року;

-якщо станом на 01.01.2022 платником податку не включено до податкового кредиту суму ПДВ за зареєстрованою в ЄРПН податковою накладною, дата складання якої 01.03.2021, то таку суму ПДВ платник податку може включити до податкового кредиту не пізніше звітного періоду грудень 2022 року.

Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку за податковими накладними/розрахунками коригування, зареєстрованими в ЄРПН, які не включені до податкового кредиту через відсутність оплати (компенсації вартості) товарів/послуг, можуть включити до податкового кредиту у звітному періоді, в якому відбулася оплата (компенсація вартості) товарів/послуг, але не більше ніж через 60 календарних днів з дати такої оплати (незалежно від того, який термін пройшов з дати складання такої податкової накладної).

Детальніше: лист ДПС України від 10.01.2022 №227/7/99-00-21-03-02-07.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 ПОГОДЖЕНО:                                                                                          О. НІКОТІНА

За якими ставками ПДФО оподатковується дохід ФО – резидента, отриманий від послідовного продажу трьох легкових авто та четвертого вантажного автомобіля?

Головне управління ДПС у Волинській області інформує, що дохід, отриманий фізичною особою – резидентом від послідовного продажу протягом звітного (податкового) року першого легкового автомобіля не оподатковується податком на доходи фізичних осіб, дохід від продажу другого легкового автомобіля оподатковується за ставкою 5 відс., а дохід від продажу третього та наступного легкового (вантажного) автомобіля оподатковується за ставкою 18 відсотків.

Разом з тим, дохід фізичної особи від продажу протягом звітного (податкового) року першого та другого вантажного автомобіля, оподатковується за ставкою податку 5 відсотків.

Водночас, дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу, може бути зменшений на вартість такого об’єкта рухомого майна, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування).

Порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб операцій з продажу або обміну фізичними особами об’єктів рухомого майна визначений ст. 173 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізичні особи – резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні (п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПКУ).

Відповідно до абзацу першого п. 173.1 ст. 173 ПКУ дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою 5 відс., визначеною в п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Згідно з п. 173.2 ст. 173 ПКУ, як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, а саме 18 відсотків.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу, може бути зменшений на вартість такого об’єкта рухомого майна, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування), відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно- довідковий ресурс (категорія 103.22).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

17.01.2022

Чи застосовує СГ (перевізник) РРО та/або ПРРО, який не стягує плату за проїзд, але в салоні транспортного засобу встановлений валідатор, за допомогою якого відбувається зчитування вартості та кількості проїзду з електронно-технічного засобу пасажира?

Валідатор є частиною програмно-технічного комплексу (далі – ПТКС) за допомогою якого пасажир має можливість віддаленого доступу до даних для використання та/або поповнення електронного квитка через автомати самообслуговування з метою отримання та/або використання права на отримання права на проїзд або перевезень, - наголошують в Головному управлінні ДПС у Волинській області.

Використання валідаторів врегульоване п. 2 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та розглядається як застосування ПТКС для отримання споживачами права на проїзд або перевезення поклажі.

Згідно з визначеннями понять та вимог ст.ст. 30 і 59 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» із змінами та доповненнями, Закону України від 29 червня 2004 року № 1914-IV «Про міський електричний транспорт» із змінами та доповненнями, Закону України від 17 січня 2017 року № 1812-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті», Закону України від 18 березня 2004 року № 1621-IV «Про державні цільові програми» із змінами та доповненнями, Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 № 435-IV із змінами та доповненнями, Правил надання населенню послуг з перевезень міським електротранспортом, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1735 із змінами та доповненнями:

- валідатор – пристрій для реєстрації проїзду та справляння/списання плати з пасажира (ручний термінал та/або стаціонарний термінал);

- валідація – реєстрація проїзду шляхом списання кількості або вартості їздок за допомогою валідатора, наслідком якої є друк паперового квитка;

- вартість тарифного пакету – величина вартості поповнення конкретного типу ЕК за встановлену кількість їздок;

- поїздка – транспортна послуга, що отримується пасажиром в одному транспортному засобі в межах одного рейсу з моменту посадки до висадки пасажира;

- квитковий сервер – інтернет-ресурс, за допомогою якого пасажир має можливість віддаленого доступу до даних по електронному квитку та керування ним, поповнення електронного квитка через автомати самообслуговування.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно- довідковий ресурс (категорія 109.02).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

Нормативна грошова оцінка земель є базою оподаткування плати за землю

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що  за інформацією Державної служби статистики України, індекс споживчих цін за 2021 рік становив 110,0%.

Відповідно до пункту 9 підрозділу 6 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 30.11.2021 № 1914—IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень») індекс споживчих цін, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням 100 відсотків:

за 2017-2022 роки - для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів);

за 2017-2020 роки - для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення.

Відповідно значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2021 рік становить:

для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) - 1,0;

для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення - 1,1.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік - 1,703; 1997-й - 1,059; 1998-й - 1,006; 1999-й - 1,127; 2000-й - 1,182; 2001-й - 1,02; 2005-й - 1,035; 2007-й - 1,028; 2008-й - 1,152; 2009-й - 1,059; 2010-й - 1,0; 2011-й - 1,433 (крім угідь (рілля, рік - для пасовища та 1,0; 2012-й - 1,0; 2013-й - 1,0; 2014-й - 1,249; 2015 рік - сільськогосподарських угідь) та 1,2 - для сільськогосподарських перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження); 2016 сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та  перелоги) - 1,0; для земель несільськогосподарського призначення - 1,06; 2017 рік - 1,0, 2018-й- 1,0; 2019 рік - 1,0; 2020 рік - 1,0.

Нормативна грошова оцінка земель за 2002-й, 2003-й, 2004-й та 2006 рік не індексувалася.

Довідково: лист Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 11.01.2022 №6-28-0.222-275/2-22.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

Як подається заява про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах?

Заява про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах подається юридичною особою за своєю податковою адресою засобами електронного зв’язку в електронній формі (у тому числі до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті у порядку, встановленому Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні») з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може прийняти рішення про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах шляхом подання відповідної заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий резидент Дія Сіті вважається платником податку на особливих умовах з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому до контролюючого органу подана відповідна заява. Резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може здійснити перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах один раз протягом календарного року.

Відповідно до п. 141.10 ст. 141 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для переходу на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах або відмови від такого оподаткування юридична особа подає до контролюючого органу за своєю податковою адресою відповідну заяву.

Форма заяви, порядок її подання та розгляду контролюючим органом встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Заява про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах подається засобами електронного зв’язку в електронній формі (у тому числі до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті у порядку, встановленому Законом України 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні») з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) (п.п. 141.10.1 п. 141.10 ст. 141 ПКУ).

Згідно з п.п. 141.10.2 п. 141.10 ст. 141 ПКУ юридичні особи, які подали заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті відповідно до п.п. 141.10.1 п. 141.10 ст. 141 ПКУ, вважаються резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому юридичну особу внесено до реєстру Дія Сіті.

Резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може прийняти рішення про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах шляхом подання відповідної заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий резидент Дія Сіті вважається платником податку на особливих умовах з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому до контролюючого органу подана відповідна заява. Резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може здійснити перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах один раз протягом календарного року.

Юридична особа, яка внесена до реєстру Дія Сіті, але не подала заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, вважається резидентом Дія Сіті – платником податку на загальних підставах (п.п. 141.10.3 п. 141.10 ст. 141 ПКУ).

Підпунктом 141.10.4 п. 141.10 ст. 141 ПКУ визначено, що для відмови від оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах резидент Дія Сіті не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного року подає до контролюючого органу за своєю податковою адресою засобами електронного зв’язку заяву в електронній формі з дотриманням вимог Закону № 851 та Закону № 2155.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 102.01).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                                                 О. НІКОТІНА

Який документ є підтвердженням про прийняття контролюючим органом одноразової (спеціальної) добровільної декларації, поданої через Електронний кабінет?

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття контролюючим органом одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), - звертають увагу в Головному управлінні ДПС у Волинській області.

При цьому, датою та часом прийняття Декларації контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Згідно з п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків (далі – декларант).
Відповідно до п.п. 6.2 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) подається безпосередньо декларантом до контролюючого органу, в електронній формі з урахуванням вимог, встановлених розд. II ПКУ, та особливостей, встановлених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Абзацом першим п. 42.6 ст. 42 ПКУ визначено, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями без укладення відповідного договору.

Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557).

Пунктом 2 розд. ІІ Порядку № 557, зокрема, визначено, що створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).

Автор має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Після накладання кваліфікованого електронного підпису автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням телекомунікаційних мереж до адресата протягом операційного дня (п. 3 розд. ІІ Порядку № 557).

У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка (п. 5 розд. ІІ Порядку № 557).

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня (п. 6 розд. ІІ Порядку № 557).

Відповідно до п. 8 розд. ІІ Порядку № 557 перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у п. 7 розд. ІІ Порядку № 557, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується.
Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.
Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком № 557, формується друга квитанція (абзац перший п. 9 розд. ІІ Порядку № 557).

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).

На другу квитанцію накладається печатка відповідного контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі (п. 10 розд. ІІ Порядку № 557).

У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (п. 11 розд. ІІ Порядку № 557).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно- довідковий ресурс (категорія 134.05).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                                                  О. НІКОТІНА

До граф 6 та 7 форми повідомлення 20-ОПП внесені зміни

Головне управління ДПС у Волинській області повідомляє, що 01.01.2022 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.12.2021 № 662, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30.12.2021 за № 1693/37315 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів та Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (далі — наказ № 662), яким, зокрема, внесені зміни до форми повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма № 20-ОПП, далі - повідомлення № 20-ОПП).

Згідно з наказом № 622 змінено порядок заповнення граф 6 та 7 розділу 3 повідомлення № 20-ОПП.

Так на заміну значення коду за КОАТУУ, який визначався відповідно до Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою України, в зміненій згідно з наказом № 622 формі повідомлення № 20-ОПП зазначається код КАТОТТГ згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, що розміщений на офіційному вебсайті Міністерства розвитку громад та територій України.

Внесені до форми повідомлення № 20-ОПП зміни не потребують від суб’єктів господарювання подання повідомлення № 20-ОПП із позначкою «зміни» у разі, якщо зміни відомостей про об’єкт оподаткування, які вже перебувають на обліку в контролюючих органах, стосуються лише зміни значення коду КОАТУУ на код КАТОТТГ.

Якщо повідомлення № 20-ОПП подається суб’єктом господарювання для взяття на облік в контролюючому органі новоствореного об’єкта оподаткування, у повідомленні № 20-ОПП зазначається значення коду КАТОТТГ для території територіальної громади, де знаходиться такий об’єкт оподаткування.

Довідково: лист ДПС України від 13.01.2022 №458/7/99-00-12-01-02-07.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

14.01.2022

Чи може бути зменшена ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?

 Головне управління ДПС у Волинській області  інформує, що ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) може бути зменшена з 5 відс. (9 відс.) до 2,5 відс. у випадку застосування спеціальної пільги шляхом придбання державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, за умови, що активи одержані (набуті) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до Податкового кодексу України, «переводяться» у грошові кошти із наступним придбанням зазначених державних облігацій у періоді з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання, визначеного з номінальної вартості таких облігацій, трьома рівними частинами щорічно.
Відповідно до абзацу першого п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування Збору, визначеної згідно з п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, ставки 2,5 відс. щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно (абзац другий п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Тобто, ставку Збору можливо зменшити з 5 відс. (9 відс.) до 2,5 відс. у випадку застосування спеціальної пільги шляхом придбання державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення.

Так, припустимо, що фізична особа, яка має активи, одержані (набуті) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до ПКУ, «переводить» такі активи у грошові кошти із наступним придбанням зазначених державних облігацій.
Якщо така «конвертація» відбудеться у періоді з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання Декларації, то декларант має право зазначити номінальну вартість таких облігацій і сплатити з неї Збір за ставкою 2,5 відс. (замість 5 відс. чи 9 відс., передбачених для коштів на рахунках банків). Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання, визначеного з номінальної вартості таких облігацій, трьома рівними частинами щорічно.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно- довідковий ресурс (категорія 134.03).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

Яка інформація зазначається в графі 8 Форми ведення обліку товарних запасів ФОП, у тому числі платниками ЄП?

У графі 8 Форми ведення обліку товарних запасів зазначається загальна вартість товару відповідно до первинного документа про вибуття товарів (крім даних щодо продажу через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО)/програмний РРО).     Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496) визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі – ФОП), які відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.
Пунктом 1 розд. II Порядку № 496 встановлено, що облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів (далі – Форма обліку) інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку.
Форма обліку визначена додатком до Порядку № 496 та передбачає заповнення, зокрема, графи 8 «Вибуття товару (продаж товарів в безготівковій формі, внутрішнє переміщення, знищення або втрата, повернення товару постачальнику, використання на власні потреби)».
Відповідно до п.п. 5 п. 3 розд. ІІ Порядку № 496 у графі 8 Форми обліку зазначається загальна вартість товару відповідно до первинного документа про вибуття товарів (крім даних щодо продажу через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО)/програмний РРО (далі – ПРРО)).
Вибуттям товарів для цілей Порядку № 496 вважається:

-  продаж товарів з розрахунком в безготівковій формі, який здійснено у встановлених законодавством випадках без застосування РРО/ПРРО;

-внутрішнє переміщення товару між належними одній ФОП місцями продажу (господарськими об’єктами) та/або місцями зберігання;

-знищення або втрата товару;

-повернення товару постачальнику;

-використання товарів на власні потреби.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно- довідковий ресурс (категорія 109.02).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

Значні суми податкового боргу можуть стати перепоною при виїзді керівника за кордон

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що  Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі - Закон № 1914)  внесено зміни, зокрема, до статей 14, 20, 87 та 91 Кодексу,283 і 2892 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 6 Закону України від 21 січня 1994 року № 3857-ХІІ «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», відповідно до яких запроваджується тимчасове обмеження у праві виїзду керівника платника податків - боржника за межі України.

Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента - боржника за межі України - це забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.

Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України застосовується до керівника платника податків - юридичної особи або постійного представництва нерезидента за наявності у такого платника податків податкового боргу:

 -у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень;

-що не був погашений протягом 240 календарних днів з дати вручення такому платнику податків податкової вимоги.

Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника платника податків - боржника за межі України застосовується згідно з рішенням суду, що набрало законної сили, та є забезпечувальним заходом виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу про погашення суми податкового боргу.

Детальніше: лист ДПС України від 29.12.2021 №28676/7/99-00-13-01-07.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

            Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                   О. НІКОТІНА

Хто здійснює нарахування та сплату ПДВ при наданні нерезидентом на митній території України електронних послуг фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, не зареєстрованій платником ПДВ?
Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що нарахування та сплату ПДВ здійснює особа – нерезидент, яка не має постійного представництва та постачає на митній території України фізичним особам, у тому числі фізичним особам - підприємцям, не зареєстрованим платниками ПДВ, електронні послуги, крім нерезидентів, які:

-постачають електронні послуги за посередницькими договорами, у разі якщо у рахунках (квитанціях), наданих замовникам електронних послуг, визначено перелік таких електронних послуг та їх фактичного постачальника;

-здійснюють виключно обробку платежів за електронні послуги і не беруть участі у наданні таких електронних послуг;

-постачають електронні послуги безпосередньо через своє постійне представництво в Україні.

Починаючи з 01.01.2022, з урахуванням змін, внесених до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) Законом України від 03 червня 2021 року № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» (далі – Закон № 1525) запроваджується оподаткування електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, у разі постачання таких послуг фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, яку не зареєстровано як платника податку, особою-нерезидентом, за правилами, встановленими ст. 208 прим.1 ПКУ.
Законом № 1525 доповнено перелік осіб – платників ПДВ (п.п. 9 п. 180.1 ст. 180 ПКУ), до яких віднесено особу-нерезидента, яка не має постійного представництва та постачає на митній території України фізичним особам, у тому числі фізичним особам - підприємцям, не зареєстрованим платниками ПДВ, електронні послуги, у тому числі шляхом надання доступу до електронних послуг через електронний інтерфейс, надання технічних, організаційних, інформаційних та інших можливостей, які здійснюються з використанням інформаційних технологій і систем, для встановлення контактів та укладення угод між продавцями і покупцями та/або постачає такі електронні послуги за посередницькими договорами від власного імені, але за дорученням надавача електронних послуг, є платником ПДВ, крім нерезидентів, які:

-постачають електронні послуги за посередницькими договорами, у разі якщо у рахунках (квитанціях), наданих замовникам електронних послуг, визначено перелік таких електронних послуг та їх фактичного постачальника;

-здійснюють виключно обробку платежів за електронні послуги і не беруть участі у наданні таких електронних послуг;

-постачають електронні послуги безпосередньо через своє постійне представництво в Україні (п.п. «д» п.п. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

При цьому положення п.п. «д» п.п. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 ПКУ не поширюється на нерезидентів, які:

-постачають електронні послуги за посередницькими договорами, у разі якщо у рахунках (квитанціях), наданих замовникам електронних послуг, визначено перелік таких електронних послуг та їх фактичного постачальника;

-здійснюють виключно обробку платежів за електронні послуги і не беруть участі у наданні таких електронних послуг;

-постачають електронні послуги безпосередньо через своє постійне представництво в Україні.
Відповідно до вимог п. 208 прим. 1.2 ст. 208 прим. 1 ПКУ особа-нерезидент зобов’язана подати заяву про реєстрацію як платника податку, якщо за результатами попереднього календарного року загальна сума від здійснення нею операцій з постачання фізичним особам електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, сукупно перевищує суму, еквівалентну 1000000 грн., яка обчислюється за офіційним курсом валюти України до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на 0 годин 1 січня відповідного року.
     Особа-нерезидент, яка не досягла передбаченого у п. 208 прим. 1.2 ст. 208 прим. 1 ПКУ обсягу, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, може подати заяву про реєстрацію як платника податку не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку звітного (податкового) періоду, з якого така особа-нерезидент вважатиметься платником податку.

Визначення електронних послуг та їх перелік наведено у п.п. 14.1.56 прим. 5 п. 14.1 ст. 14 ПКУ відповідно.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 101.20).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

13.01.2022

Як проводити розрахункову операцію у разі продажу товарів з доставкою товарів через служби доставки?

У разі продажу товарів з повною передплатою на поточний рахунок продавця у форматі IBAN фіскальний чек через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО) може не видаватись. В поштове відправлення вкладається документ на товар: товарний чек, накладна тощо.

У разі здійснення попередньої оплати з використанням платіжних карток така операція є розрахунковою та вимагає видачу фіскального чека, який може бути вкладений в поштове відправлення або надісланий покупцю в інший спосіб (на електрону пошту, мобільний телефон тощо).

У разі оформлення продажу товарів з післяплатою (накладений платіж) необхідність застосування РРО та/або ПРРО залежить від умов договору між продавцем та перевізником. Обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним в момент здачі товару перевізникові або організації зв’язку для доставки покупцеві. Продавець у такому випадку вкладає в поштове відправлення документи на товар (товарний чек, накладна тощо).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.01).

ПРЕЗЕНТАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

Чи звільняються від сплати ЄВ за себе ФОП та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, які одночасно є найманими працівниками (застрахованими особами)?

Фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску, -звертають увагу в Головному управлінні ДПС у Волинській області.

Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», та не менше розміру мінімального страхового внеску.

Відповідно до пп. 4 та 5 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників», який набрав чинності 01.01.2021, внесені зміни до Закону № 2464, зокрема, ст. 4 Закону № 2464 доповнено частиною шостою.

Так, згідно з частиною шостою ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені у пп. 4 і 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе ЄВ за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску.

Такі особи можуть бути платниками ЄВ за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 201.04).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

Дату та час отримання адмінпослуг у Центрах обслуговування платників можна визначити самостійно, - Головне управління ДПС у Волинській області

Для запису на прийом до фахівців Центрів обслуговування платників варто скористатися можливостями «Електронної черги», - рекомендують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.

Цей електронний сервіс допоможе самостійно обрати дату та час візиту до ЦОП для отримання адміністративних послуг чи консультаційної допомоги.

 «Волинські платники податків для запису на прийом у Центри обслуговування  вже понад 5 тисяч разів скористалися електронною чергою. Тобто, зі свого персонального комп’ютера  чи мобільного телефону зайшли на субсайт Головного управління ДПС у Волинській області в банер «Центри обслуговування» в розділ «Електронна черга»   і самостійно обрали дату та час візиту до податкової. Після нескладної реєстрації кожен може не лише переглянути, а й роздрукувати талон  із зазначенням дати та часу прийому в 4 державних податкових інспекціях області», - зазначає очільниця волинських податківців Світлана Савчук.

Наразі цей сервіс спрощує процес реєстрації на прийом до Центрів обслуговування платників у містах  Луцьк, Володимир-Волинський, Ковель і Камінь-Каширський.

            На активну роботу е-черги в податковій службі краю сподіваються у період подання річної звітності.  Головне управління ДПС у Волинській області просить платників не відкладати візит до ЦОПів на останні дні подання звітності, а перед відвідуванням Центру обслуговування платників записатися на прийом до фахівців за посередництвом «Електронної черги».

Сектор інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                Світлана САВЧУК

«Хто може скористатись одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням та хто не може бути декларантом?» - про це волиняни спілкувалися з податківцями в ході тематичної «гарячої» лінії

Під час «гарячої» лінії з питань подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, що відбулася 12 січня 2022 року, волиняни найчастіше ставили питання: «Хто може скористатись одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням та хто не може бути декларантом?»

1.Хто може скористатись одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням та хто не може бути декларантом?

Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть наступні категорії декларантів:

-фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи,

-фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до Податкового кодексу України є чи були платниками податків.

До осіб, які не можуть бути декларантами у одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванні належать:

-особи, які станом на дату початку періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави, або є особами, дієздатність яких обмежена і над такими особами встановлена опіка/піклування;

-особи, які, починаючи з 01 січня 2010 року, виконують або виконували в Україні публічні функції, передбачені п. 37 частини першої ст. 1 Закону України від 06 грудня 2019 року № 361-ІХ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»;

-особи, стосовно яких з боку України застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції» із змінами та доповненнями.

2. Чи необхідно подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, якщо ФО володіє коштами, які розміщенні на депозитному (вкладному) банківському рахунку?

Фізичній особі необхідно подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, якщо вона володіє коштами, які розміщенні на депозитному (вкладному) банківському рахунку, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування.
Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

При цьому об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи (п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Запитання-відповіді з питань одноразового добровільного декларування

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                                       Олена НІКОТІНА

12.01.2022

Який строк сплати збору з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації?

Сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).

У разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки Збору, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата Збору здійснюється декларантом: першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання Декларації; другого платежу – до 01 листопада 2023 року; третього платежу – до 01 листопада 2024 року.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 134.03).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

Де можна ознайомитись з інформацією щодо режиму роботи, розміщення пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС та переліком документів, необхідних для отримання ЕДП?

Детальну інформацію щодо режиму роботи, розміщення пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) можна отримати на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua) за посиланням Головна/«Контакти»/«Пункти обслуговування» або Головна/«Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО»/«Пункти обслуговування».

Перелік документів, необхідних для отримання електронних довірчих послуг, наведено у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО» офіційного інформаційного ресурсу КН ЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua/Головна/«Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО»), у підрозділі «Підготовка документів та реєстрація».

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 301.01).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

На території села суб’єкти господарювання працюють без застосування РРО/ПРРО, але з КОРО та РК

При здійсненні роздрібної торгівлі на території села товарами (крім підакцизних товарів) фізичним особам – підприємцям – платникам єдиного податку другої – четвертої груп дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО) з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Водночас, ця норма не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:

-така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;

-такими фізичними особами – підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема, через Інтернет;

-сільськими радами та радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом, прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села РРО та/або ПРРО.

У разі перевищення річного обсягу розрахункових операцій з продажу – 167 розмірів мінімальної заробітної плати (2022 році - 1085,5 тис.грн.), встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів), застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим.

Довідково: постанова КМУ від 23.08.2000 року №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівля, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

11.01.2022

Фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, можуть не застосовувати РРО/ПРРО

Фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, мають право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій при здійсненні готівкових та/або безготівкових розрахунків.

Відповідно до преамбули Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції Закону України від 2 грудня 2010 року № 2756-VI, далі – Закон), дія Закону поширюється на усіх суб’єктів господарювання та їх господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій у інших законах, крім Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), не допускається.

При цьому, нормами ст. 178 ПКУ, якою визначено порядок оподаткування фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, не передбачено обов’язкового застосування реєстратора розрахункових операцій при здійсненні готівкових та/або безготівкових розрахунків такими платниками податку.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.03).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

Які дії касира, якщо при здійсненні входу ПРРО відмовляє та повідомляє про відкриту зміну на іншому ПРРО, якщо програмне забезпечення одночасно встановлено на два окремі пристрої?

Якщо при здійсненні входу програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) відмовляє у вході та повідомляє про відкриту зміну на іншому ПРРО, то касиру необхідно закрити робочу зміну на одному пристрої та відкрити робочу зміну на іншому.
Програмне забезпечення «Програмний реєстратор розрахункових операцій» (далі – ПЗ ПРРО) може бути встановлено на будь-яку кількість пристроїв, але одночасно використовувати один програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) можна тільки на одному пристрої і тільки одним касиром.

ПЗ ПРРО може відмовляти у вході у випадку спроби касиром увійти на ПРРО при наявній відкритій робочій зміні на іншому ПРРО, при цьому він отримує повідомлення про наявність відкритої робочої зміни на іншому ПРРО.

У разі якщо ПЗ ПРРО одночасно встановлено на два окремі пристрої для яких зареєстровано одного касира та при здійсненні входу ПРРО відмовляє у вході і повідомляє про відкриту зміну на іншому ПРРО, то касиру необхідно закрити робочу зміну на одному пристрої та відкрити робочу зміну на іншому.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.20).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

Яким чином оподатковуються операції з постачання тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для яких встановлені максимальні роздрібні ціни?

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що операції з постачання на митній території України тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах (далі – тютюнова продукція), для яких встановлені максимальні роздрібні ціни, крім операцій:

а) з першого постачання таких товарів їх виробниками;

б) з першого постачання таких товарів суб’єктами господарювання, які пов’язані відносинами контролю з виробниками;

в) із ввезення таких товарів на митну територію України та їх першого постачання імпортером на митній території України звільняються від оподаткування ПДВ.

Базою оподаткування у разі постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України тютюнової продукції, для якої встановлено максимальні роздрібні ціни, її виробниками, суб’єктами господарювання, які пов’язані відносинами контролю з виробниками та імпортерами є максимальна роздрібна ціна таких товарів, яка були встановлена станом на дату виготовлення такої продукції.

Водночас, операції з постачання з 01 січня 2022 року залишків тютюнової продукції (тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, у тому числі ТВЕН, та рідин, що використовуються в електронних сигаретах), виготовленої до 31 грудня 2021 року, крім продукції, на яку до вказаної дати вже поширювались вимоги щодо встановлення та декларування максимальних роздрібних цін (сигарети без фільтра, з фільтром, цигарки, сигарили), на всіх етапах постачання таких залишків від виробника до кінцевого споживача оподатковуються у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відс., при цьому база оподаткування ПДВ за такими операціями визначається виходячи з договірної вартості такої продукції.
Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» з 01.01.2022 року змінено порядок оподаткування ПДВ для операцій з постачання тютюнових виробів.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно -довідковий ресурс (категорія 101.01).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

За підсумками 2021-го року місцеві бюджети Волині  отримали понад 6 мільярдів гривень податків

Упродовж 2021 року до місцевих бюджетів Волині сплачено понад 6 мільярдів гривень податкових платежів, які адмініструє Головне управління ДПС у Волинській області. 

Це на понад 1 мільярд гривень більше проти попереднього фінансового року. Сума отриманих громадами податкових надходжень на 20,9 відсотка перевищує показники 2020 року.

«Активна взаємодія з керівниками громад – важлива передумова залучення додаткових надходжень до бюджетів громад. Сподіваємося, що ефективна практика обміну інформацією між податковою службою та територіальними громадами матиме продовження у нинішньому фінансовому році», - зазначає начальник Головного управління ДПС у Волинській області Світлана Савчук. 

Очільниця волинських податківців підкреслила, що фахівці податкової служби завжди відкриті для конструктивного діалогу з лідерами місцевого самоврядування  з питань, що належать до компетенції ДПС.

«Серед головних чинників, що сприяють росту податкових доходів громад, – заходи з легалізації робочих місць, впорядкування земельних відносин та офіційна реєстрація бізнес-проєктів. Власне кроки кожної з громад у напрямку дотримання вимог закону всіма господарюючими суб’єктами – основа бюджетної стабільності в майбутньому. Важливо, що саме зараз  держава запропонувала  прийнятний механізм одноразового декларування активів, що придбані за неоподатковані в минулому доходи»,  - наголосила Світлана Савчук. 

Нагадаємо, що громадяни, котрі в минулі податкові періоди придбали нерухомість, землю чи інші активи за кошти, з яких не сплачено податки, можуть скористатися правом на податкову амністію.

Зокрема, до 1 вересня 2022 року кожен, хто отримував доходи, які були приховані від оподаткування, має право подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію.

Щодо активів, які підлягають декларуванню у рамках податкової амністії, детальну інформацію можна отримати у тематичному банері на субсайті Головного управління ДПС у Волинській області та за номером телефону «гарячої лінії» (0332) 777-106, що працює щосереди з 10.00 до 12.00.

Звертаємо увагу, що з 1 січня 2022 року стартувала кампанія декларування доходів громадянами за 2021 рік. Річну податкову декларацію про доходи за минулий рік за  новою формою  зобов’язані заповнити і подати до 1 травня 2022 року громадяни, котрі отримали доходи, з яких торік  не сплачено податок на доходи фізичних осіб.

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                Світлана САВЧУК

З 01 вересня 2021 року по 01 березня 2022 року для валютних цінностей діє пільгова ставка збору з одноразового декларування 7 відсотків 

Головне управління ДПС у Волинській області  наголошує, що згідно з п. 19 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово з 01 вересня 2021 року по 01 березня 2022 року ставка Збору, визначена п.п. 8.2 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, застосовується у розмірі 7 відсотків. Як альтернативу платник податків може обрати ставку 9,5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

Крім того, відповідно до п.п. 8.2 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування Збору, визначеної згідно з п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, таких ставок:

-9 відс. – щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках в іноземних банках або які зберігаються в іноземних фінансових установах, та щодо права грошової вимоги до нерезидентів України, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні gоложення» ПКУ (абзац другий п.п. 8.2 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення ПКУ).

Відповідно до п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути – валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі, але не виключно.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно (абзац п’ятий п.п. 8.2 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 134.03).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

06.01.2022

Яка інформація зазначається в гр. 6 Форми ведення обліку товарних запасів фізичними особами – підприємцями, у тому числі платниками єдиного податку, у разі внутрішнього переміщення товару?

 У графі 6 Форми ведення обліку товарних запасів, у разі внутрішнього переміщення товару, зазначається найменування суб’єкта господарювання (власника або користувача господарської одиниці звідки вибуває товар), його РНОКПП або код згідно з ЄДРПОУ/номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), - наголошують в Головному управлінні ДПС у Волинській області.  Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496) визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі – ФОП), які відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.

Пунктом 1 розд. II Порядку № 496 встановлено, що облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів (далі – Форма обліку) інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку.

При цьому первинні документи – опис залишку товарів на початок обліку, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару (найменування суб’єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі – РНОКПП) або код згідно з ЄДРПОУ суб’єкта господарювання, серія та номер паспорта/номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару (п. 2 розд. І Порядку № 496).

ФОП, який здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об’єктах), веде облік товарних запасів за кожним окремим місцем продажу (господарським об’єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об’єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об’єктами). Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід’ємною частиною такого обліку.

Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов’язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.

Форма обліку визначена додатком до Порядку № 496 та передбачає заповнення, зокрема, графи 6 «Постачальник (продавець, виробник) або отримувач товару».

Відповідно до п.п. 3 п. 3 розд. ІІ Порядку № 496 у графах 3 – 6 зазначаються реквізити первинного документа (вид первинного документа, дата його складання, номер первинного документа (за наявності), найменування суб’єкта господарювання – постачальника або отримувача, його РНОКПП або код згідно з ЄДРПОУ/номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті).
Згідно з п.п. 5 п. 3 розд. ІІ Порядку № 496 вибуттям товарів для цілей Порядку № 496, зокрема, вважається внутрішнє переміщення товару між місцями продажу (господарськими об’єктами) та/або місцями зберігання, що належать одному ФОП.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.02).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О.НІКОТІНА

Що означають поняття «система дистанційного обслуговування» та «сервіси переказу коштів»?

Система дистанційного обслуговування є продуктом банку, що пропонується/надається банком своїм клієнтам (фізичним особам/суб’єктам господарювання) та який надає можливість клієнтам без фізичного відвідування банку отримувати послуги банку щодо ініціювання переказу коштів з/на рахунки клієнтів з використанням як платіжних доручень, так і з використанням інших платіжних інструментів (зокрема, платіжних карток), а також здійснювати інші операції (отримання довідок, обмін валют, тощо).
Сервіси переказу коштів – є продуктом банку або небанківської фінансової установи, що має ліцензію Національного банку України на переказ коштів без відкриття рахунків, який спрощує проведення розрахунків і надається клієнтам (фізичним особам/суб’єктам господарювання), зокрема, для здійснення оплати за товари/надані послуги, ініціювання переказів коштів (готівкою/безготівково, у тому числі з використанням платіжних карток) інших операцій.

Пунктом 2.10 глави 2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Постановою Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 із змінами і доповненнями, передбачено, що клієнт, виходячи з технічних можливостей своїх та обслуговуючого банку, може подавати до банку розрахункові документи як на паперових носіях, так і у вигляді електронних розрахункових документів, використовуючи системи дистанційного обслуговування.

Система дистанційного обслуговування – є продуктом банку, що пропонується/надається банком своїм клієнтам (фізичним особам/суб’єктам господарювання) та який надає можливість клієнтам без фізичного відвідування банку отримувати послуги банку щодо ініціювання переказу коштів з/на рахунки клієнтів з використанням як платіжних доручень, так і з використанням інших платіжних інструментів (зокрема, платіжних карток), а також здійснювати інші операції (отримання довідок, обмін валют, тощо). Банківська система дистанційного обслуговування може бути реалізована на офіційному сайті банку в мережі Інтернет, в платіжних пристроях банку та/або у вигляді платіжного застосунку в технічному пристрої клієнта (ноутбуку, смартфоні, планшеті інше).

Сервіси переказу коштів – є продуктом банку або небанківської фінансової установи, що має ліцензію Національного банку України на переказ коштів без відкриття рахунків (далі – НФУ), який спрощує проведення розрахунків і надається клієнтам (фізичним особам/суб’єктам господарювання), зокрема, для здійснення оплати за товари/надані послуги, ініціювання переказів коштів (готівкою/безготівково, у тому числі з використанням платіжних карток) інших операцій.

Сервіс переказу коштів може бути реалізований на офіційному сайті банку/НФУ в мережі Інтернет, в платіжних пристроях банку/НФУ та/або у вигляді програмного забезпечення/платіжного застосунку в технічному пристрої клієнта банку/НФУ (ноутбуку, смартфоні, планшеті інше).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.00).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

За яким ідентифікатором форми в електронному вигляді подається податкова декларація платника ЄП – ФОП та як в Електронному кабінеті створюється така декларація?
 

Податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – Декларація) в електронній формі подається:

-за ідентифікатором форми F0103405 (у якого податковий (звітний) період рік);

-за ідентифікатором форми F0103307 (у якого податковий (звітний) період квартал).

При створенні Декларації в режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету користувач самостійно встановлює фільтр за параметрами: «рік», «період», «тип форми» та обирає необхідну форму податкової декларації (F0103405/F0103307) за звітний період, щодо якого здійснюється звітування. В наступному вікні обирає «стан документа» та відповідний територіальний орган ДПС: «регіон», «район».

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 107.00).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

«Які ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначені щодо валютних цінностей?» - про це волиняни спілкувалися з податківцями в ході тематичної «гарячої» лінії

Під час «гарячої» лінії з питань подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, що відбулася 05 січня 2022 року, волиняни найчастіше ставили питання: «Які ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначені щодо валютних цінностей?»

1.Які ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначені щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках в іноземних банках або які зберігаються в іноземних фінансових установах, та щодо права грошової вимоги до нерезидентів України?

Відповідно до п.п. 8.2 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування Збору, визначеної згідно з п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, таких ставок:

-9 відс. – щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках в іноземних банках або які зберігаються в іноземних фінансових установах, та щодо права грошової вимоги до нерезидентів України, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні gоложення» ПКУ (абзац другий п.п. 8.2 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення ПКУ).

Відповідно до п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути – валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі, але не виключно.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно (абзац п’ятий п.п. 8.2 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Водночас, згідно з п. 19 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово з 01 вересня 2021 року по 01 березня 2022 року ставка Збору, визначена п.п. 8.2 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, застосовується у розмірі 7 відсотків. Як альтернативу платник податків може обрати ставку 9,5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

2.Як декларанту розрахувати базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо валютних цінностей?

Відповідно до п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.

Пункт 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.
Згідно з п. 7.1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених підпунктом «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є грошова вартість відповідного об’єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам.

У разі якщо така грошова вартість визначена в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України (далі – НБУ) станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. У разі якщо така грошова вартість визначена у вигляді банківських металів, вартість банківських металів зазначається, виходячи з маси та облікової ціни банківських металів, розрахованої НБУ станом на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.

Запитання-відповіді з питань одноразового добровільного декларування

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                  Олена НІКОТІНА

05.01.2022

Яким чином повернути надміру або помилково сплачені суми ЄВ?

Повернення сум єдиного внеску здійснюється у випадках:
1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на належний рахунок 3556;

2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій не на належний рахунок 3556;

3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на бюджетний рахунок за надходженнями;

4) помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України
(далі – ПКУ) та іншими законами, на рахунок 3556;

5) виявлення технічної та/або методологічної помилки за сумами, які були зараховані на рахунок 3556 з єдиного рахунку.

У випадках, передбачених пп.1, 2 та 4, заява про повернення коштів з рахунків 3556 (далі – Заява) подається до територіального органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів.

Повернення єдиного внеску у випадку, передбаченому п. 3, здійснюється відповідно до вимог ст. 43 ПКУ.

Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі через електронний кабінет та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

До Заяви платник обов’язково додає копію розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), що підтверджує сплату коштів на рахунок 3556 (до Заяви в електронній формі – електронну копію зазначеного документа). Копія цього документа завіряється платником особисто.

У разі надходження Заяви самостійний структурний підрозділ територіального органу ДПС, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску (далі – підрозділ адміністрування єдиного внеску), у строк не більше ніж десять робочих днів з дати надходження до територіального органу ДПС Заяви проводить перевірку наданої платником інформації та формує висновок про повернення коштів з рахунків 3556 (далі – Висновок), який реєструє або надає платнику повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причин такої відмови.
Якщо за результатами розгляду Заяви встановлено правомірність повернення коштів підрозділ адміністрування єдиного внеску надсилає Висновок до самостійного структурного підрозділу територіального органу ДПС, на який покладено функцію ведення бухгалтерського обліку, який (за умови наявності поточних надходжень за день на рахунку 3556) у строк не пізніше ніж три робочих дні з дня отримання Висновку формує у встановленому порядку розрахунковий документ на повернення коштів з рахунку 3556, на який їх було сплачено, та подає його до відповідного головного управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві, Севастополі, яке виконує розрахунковий документ за рахунок поточних надходжень за день на відповідний рахунок 3556.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 201.10).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

Операції з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам на митній території України підлягають оподаткуванню ПДВ

У Головному управлінні ДПС у Волинській області повідомляють, що відповідно до Закону України від 03.06.2021 № 1525-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам», операції з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам на митній території України підлягають оподаткуванню ПДВ.

 Реєстрація як платника податку особи-нерезидента, який постачає електронні послуги фізичним особам, місце постачання яких розташовано на митній території України, здійснюється на підставі заяви про реєстрацію як платника податку такої особи-нерезидента. Особа-нерезидент зобов'язана подати заяву про реєстрацію як платника податку, якщо за результатами попереднього календарного року загальна сума від здійснення нею операцій з постачання фізичним особам електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, сукупно перевищує суму, еквівалентну 1000000 гривень, яка обчислюється за офіційним курсом валюти України до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на 0 годин 1 січня відповідного року. Така заява подається до 31 березня включно відповідного календарного року, наступного за роком, у якому така особа-нерезидент досягла передбаченого у цьому пункті обсягу.

Особа-нерезидент, яка не досягла передбаченого у цьому пункті обсягу, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, може подати заяву про реєстрацію як платника податку не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку звітного (податкового) періоду, з якого така особа-нерезидент вважатиметься платником податку.

Заява про реєстрацію як платника податку разом із копіями витягу з відповідного бізнес-реєстру (торговельного, банківського або іншого реєстру, в якому фіксується факт державної реєстрації компанії, організації), виданого в країні реєстрації такої особи-нерезидента, та документа, що підтверджує присвоєння ідентифікаційного (реєстраційного, облікового) номера (коду) нерезидента в країні його реєстрації, якщо у витягу з відповідного бізнес-реєстру не зазначені відомості про такий номер (код), подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, шляхом електронної ідентифікації.

У заяві про реєстрацію як платника податку зазначаються інформація щодо реєстрації нерезидента у країні нерезидента, ідентифікаційні дані нерезидента, нерезидента, який буде підлягати електронній ідентифікації, дані щодо його представника, електронна адреса, причина реєстрації, інформація щодо підтвердження факту та періоду досягнення суми операцій з постачання фізичним особам електронних послуг, визначеної для обов'язкової реєстрації платником податку відповідно до абзацу другого цього пункту, а також іноземна валюта (євро або долар США), в якій особа-нерезидент буде сплачувати податок.

Довідково: Інформаційний лист № 27 : Щодо особливостей реєстрації як платників ПДВ осіб-нерезидентів, які здійснюють операції з постачання фізичним особам електронних послуг, та подання ними податкової звітності.

https://vl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/547864.html

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

Чи може ЮО (керівник або посадова особа) та ФОП, які мають КЕП, отримати КЕП для ПРРО без відвідування відокремленого пункту реєстрації?     

Головне управління ДПС у Волинській області наголошує, що юридична особа (керівник або посадова особа), яка має КЕП, може отримати КЕП для ПРРО без відвідування відокремленого пункту реєстрації, а  фізична особа – підприємець – ні.

Отримання кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) для програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) без відвідування відокремленого пункту реєстрації (далі – ВПР) можливе виключно для юридичних осіб (керівника або посадової особи) за наявності чинного КЕП.

Інструкцію щодо дистанційного формування сертифікатів для ПРРО (для юридичних осіб) наведено у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО» офіційного інформаційного ресурсу Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – Надавач) (https://acskidd.gov.ua) у підрозділі «Підготовка документів та реєстрація» в категорії «електронна печатка для РРО (Юридична особа)».

Фізичним особам – підприємцям для отримання КЕП для ПРРО необхідно звернутися до ВПР з відповідними реєстраційними документами.

Перелік реєстраційних документів можна переглянути у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО» офіційного інформаційного ресурсу Надавача, обравши категорію «електронна печатка для РРО (Фізична особа)».

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 301.01).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

З 1 січня 2022 року вводиться в дію нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи

Головне управління ДПС у Волинській області звертаємо увагу платників податків – фізичних осіб, що з 1 січня 2022 року вводиться в дію нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація), яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17 грудня 2020 року № 783 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859», зареєстрованого в Мінюсті 28 грудня 2020 року за № 1295/35578 (далі – Наказ № 783).

Нова форма декларації передбачає об’єднання звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), а також декларування частини прибутку контрольованої іноземної компанії (далі – КІК).

Форма декларації в редакції наказу № 783 доповнена новими додатками:

1) ЄСВ 1, ЄСВ 2 та ЄСВ 3 – для платників єдиного внеску самозайнятих осіб (крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування) та осіб, які сплачували добровільні внески, передбачені договором про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування;

2) КІК – для платників, у яких виникає обов’язок декларувати прибутки КІК відповідно до п. 170.13 ст. 170 Податкового кодексу України.

Разом з тим, п. 54 підрозділу Х Перехідних положень Податкового кодексу України встановлені особливості застосування положень про оподаткування прибутку КІК протягом перехідного періоду, а саме: першим звітним (податковим) роком для звіту про КІК є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році).

Отже, за звітний період 2021 рік фізичні особи – платники податку додаток до податкової декларації КІК не заповнюють та не подають.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

04.01.2022

Суми коштів, сплачені резидентом Дія Сіті за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення, не включаються до його доходу

Не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку суми, що сплачуються резидентом Дія Сіті за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення та/або за договорами добровільного медичного страхування платника податку – гіг-спеціаліста в межах 30 відс. нарахованої винагороди такому гіг-спеціалісту, - наголошують в Головному управлінні ДПС у Волинській області.
Відповідно до п.п. «г» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до закону, страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у тому числі, за договорами добровільного медичного страхування та за договором страхування додаткової пенсії, внесків на пенсійні вклади, внесків до фонду банківського управління, сплачена будь-якою особою – резидентом за платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються:

-резидентом Дія Сіті за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення та/або за договорами добровільного медичного страхування платника податку – гіг-спеціаліста в межах 30 відс. нарахованої винагороди такому гіг-спеціалісту.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 103.02).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

Кампанія декларування доходів громадянами за 2021 рік розпочалася

Із 1 січня 2022 року стартувала кампанія декларування доходів громадянами за 2021 рік. Відтак Річну податкову декларацію про доходи за минулий рік за  новою формою  зобов’язані заповнити і подати до 1 травня 2022 року громадяни, котрі отримали доходи, з яких торік  не сплачено податок на доходи фізичних осіб.

Тобто, якщо у 2021 році Ви отримували доходи, з яких не було сплачено податків, варто вже зараз спланувати своєчасне подання декларації про доходи, - рекомендують в Головному управлінні ДПС у Волинській області.

Звертаємо увагу, що обов’язок громадянина подати річну податкову декларацію передбачає Конституція України. Зокрема, стаття 67 Основного Закону нашої держави зобов’язує кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до вказаної законодавчої норми «Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом».

Згідно вимог Податкового кодексу України обов’язковому декларуванню підлягають:

- доходи , з яких при нарахуванні або виплаті ПДФО не утримувався;

- доходи від особи, яка не є податковим агентом (в тому числі від здачі в оренду власного рухомого чи нерухомого майна, продажу власного майна, продажу власної сільгосппродукції фізичним особам, тощо);

- спадок  від осіб, які не є членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення та подарунки від осіб, які не є членами сім’ї першого ступеня споріднення;

- доходи від продажу інвестиційних активів;

- іноземні доходи.

Разом з тим, громадяни. котрі впродовж  минулих податкових періодів не декларували доходи та не сплачували повною мірою податки, саме зараз мають право на одноразове добровільне декларування активів, - нагадують у податковій службі Волині.

Особи, які задекларують активи, придбані за доходи без сплати податків, за умови сплати одноразового збору з одноразового добровільного декларування, звільняються від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності за несплату податків.

30.12.2021

У разі отримання квитанції з помилкою після подання заяви №1-ПРРО суб’єкт господарювання повинен подати заяву повторно

Головне управління ДПС у Волинській області наголошує, що суб’єкт господарювання, який після подання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО (J/F1316603, далі – заява) отримав квитанцію з помилкою «Адреса розміщення ГО не відповідає реєстраційним даним», якщо вказана платником у заяві адреса відповідає даним, зазначеним у повідомленні ф. 20-ОПП повинен повторно подати реєстраційну заяву про реєстрацію РРО за формою №1-ПРРО (далі - реєстраційна заява за ф. №1-ПРРО).

При цьому для забезпечення повної відповідності адреси місцезнаходження господарської одиниці необхідно в приватній частині Електронного кабінету в розд. «Облікові дані платника»/«Відомості про об’єкти оподаткування» у графі «Місцезнаходження об’єкта оподаткування» скопіювати адресу та вставити її в реєстраційну заяву за ф. № 1-ПРРО.
Відповідно до п. 3 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» із змінами та доповненнями (далі – Порядок) для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) складається заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО) за ідентифікатором форми J/F 1316604 (додаток 1 до Порядку).

У реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.

Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО.

У разі отримання суб’єктом господарювання (користувачем ПРРО) квитанції з помилкою «Адреса розміщення ГО не відповідає реєстраційним даним», якщо вказана платником у заяві адреса відповідає даним, зазначеним у повідомлені про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП, такий суб’єкт господарювання повинен повторно подати реєстраційну заяву за ф. № 1-ПРРО. При цьому для забезпечення повної відповідності адреси місцезнаходження господарської одиниці необхідно в приватній частині Електронного кабінету в розд. «Облікові дані платника»/«Відомості про об’єкти оподаткування» з графи «Місцезнаходження об’єкта оподаткування» скопіювати адресу та вставити її в реєстраційну заяву за ф. № 1-ПРРО.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.00).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

Установи та організації мають подати заяву за формою 1-РН з метою отримання статусу неприбуткової організації протягом 10 календарних днів з дня їх державної реєстрації

З метою отримання статусу неприбуткової організації зареєстровані установи та організації (новостворені) мають подати реєстраційну заяву за формою 1-РН державному реєстратору під час їх державної реєстрації або контролюючому органу за основним місцем обліку протягом 10 календарних днів з дня їх державної реєстрації.

Відповідно до абзацу першого п. 6 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 зі змінами і доповненнями (далі – Порядок), для включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) неприбуткова організація повинна подати до контролюючого органу за її основним місцем обліку реєстраційну заяву за формою 1-РН і засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів неприбуткової організації (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» зі змінами і доповненнями, а житлово-будівельні кооперативи також засвідчені підписом керівника або представника такого кооперативу та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом. Неприбуткові організації, що діють на підставі установчих документів організації вищого рівня, відповідно до закону подають разом із реєстраційною заявою за формою 1-РН засвідчену підписом керівника або представника такої організації та скріплену печаткою (за наявності) копію документа, який підтверджує включення до організації вищого рівня та надає право діяти на підставі установчих документів такої організації вищого рівня.

Зареєстровані установи та організації (новостворені), які подали в установленому порядку документи для внесення до Реєстру під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації та які за результатами розгляду таких документів внесені до Реєстру, вважаються для цілей оподаткування неприбутковими організаціями з дня їх державної реєстрації (абзац двадцять другий п. 4 Порядку).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 102.04).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

Викривачі корупціонерів перебувають під захистом держави

Інформувати відповідні органи про факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень чи інших порушень Закону України від 14 жовтня 2014 року №1700 «Про запобігання корупції» (далі – Закон №1700) має право кожен громадянин України, іноземець чи особа без громадянства, - нагадують у секторі  з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Волинській області.  

Відповідно до статті 53 Закону №1700 викривачам гарантується державний захист, а саме:

1. Викривачі, їх близькі особи перебувають під захистом держави.
2. За наявності загрози життю, житлу, здоров’ю та майну викривачів, їх близьких осіб у зв’язку із здійсненим повідомленням про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону правоохоронними органами до них можуть бути застосовані правові, організаційно-технічні та інші спрямовані на захист від протиправних посягань заходи, передбачені Законом України “Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві”.
3. Для захисту прав та представництва своїх інтересів викривач може користуватися всіма видами правової допомоги, передбаченої Законом України “Про безоплатну правову допомогу”, або залучити адвоката самостійно.
4. Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство, інші спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції, державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, юридичні особи публічного права та юридичні особи, зазначені у частині другій статті 62  Закону, зобов’язані створити захищені анонімні канали зв’язку (канали онлайн-зв’язку, анонімні гарячі лінії, електронні поштові скриньки та інше), через які викривач може здійснити повідомлення, гарантовано зберігаючи свою анонімність. Вимоги до захисту таких каналів зв’язку визначає Національне агентство.
5. Повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону може бути здійснене працівником відповідного органу без зазначення авторства (анонімно).

         Анонімне повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону підлягає розгляду, якщо наведена у ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.

         Анонімне повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону підлягає перевірці у строк не більше 15 днів від дня його отримання. Якщо у вказаний строк перевірити інформацію, що міститься в повідомленні, неможливо, керівник відповідного органу або його заступник продовжують строк розгляду повідомлення до 30 днів від дня його отримання.

Отож, якщо Ви володієте інформацією щодо протиправних дій з боку службових осіб Головного управління ДПС у Волинській області, то її можна повідомити у будь-який зручний спосіб, зокрема:

- з використанням засобів поштового зв’язку  на адресу: 43010, м. Луцьк, вул. Київський майдан, 4;

- на електронну адресу підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Волинській області vl.kor@tax.gov.ua ;

засобами телефонного зв’язку через працівників сектору з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Волинській області, на номер (0332)777-171.

Сектор інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Волинській області

Які дії платника податків у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН?

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, - звертають увагу в Головному управлінні ДПС у Волинській області.

Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Порядок № 520).

Пунктом 2 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі – комісія регіонального рівня).

Відповідно до п. 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Згідно з п. 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, може включати:
-договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

-договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

-первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
-розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

-документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)) (п. 6 Порядку № 520).

Згідно із п. 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 ( в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).
Пунктом 8 Порядку № 520 визначено, що ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв’язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до п. 4 Порядку № 520, розглядає комісія регіонального рівня (п. 9 Порядку № 520).
Комісія регіонального рівня протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п. 4 Порядку № 520, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 101.00).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                    О. НІКОТІНА

Чи може платник надіслати звернення про надання довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) та отримати таку довідку в електронному вигляді, у т. ч. через Електронний кабінет?

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що порядок видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) та форма цієї довідки затверджені наказом Міністерства фінансів України від 03.12.2012 № 1264 (далі – Порядок № 1264).
Відповідно до п. 4 Порядку № 1264 письмове звернення нерезидента про надання довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) (далі – Довідка) надсилається до відповідного податкового органу безпосередньо або через особу, яка здійснює на користь нерезидента виплату доходів з джерелом їх походження з України, або через уповноважену особу, яка повинна підтвердити свої повноваження.

Звернення має бути подане українською мовою або іноземною мовою разом з офіційним перекладом українською мовою. Звернення обов’язково повинно містити відомості про нерезидента та відомості про джерело доходу.

Відповідно до п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом подання звернень в електронній формі.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).

Режим «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику надіслати звернення (лист тощо) до відповідного органу ДПС. Форма підготовки такої кореспонденції передбачає вибір наступних реквізитів: регіон в якому знаходиться орган ДПС, орган ДПС, до якого направляється документ, тип документу, тематику та заповнення короткого змісту документу і можливість завантаження сканованого документу (файл повинен бути у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 5 МБ).

Інформацію щодо отримання та реєстрації звернення в органі ДПС платник може переглянути у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.
Поряд з цим п. 2 Порядку № 1264 визначено, що Довідка видається органом ДПС за місцезнаходженням (місцем проживання) резидента або постійного представництва нерезидента, що здійснює на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України.

Довідка або обґрунтована відмова у її видачі видається на бланку органу ДПС за підписом керівника органу ДПС протягом 5 робочих днів від дати одержання письмового Звернення нерезидента або уповноваженої ним особи (п. 3 Порядку № 1264).

Отримання платником Довідки у формі електронного документу не передбачено законодавством України.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 102.16).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

Чи є об’єктом одноразового (спеціального) добровільного декларування ТЗ, який було придбано за кошти, з яких не сплачені податки і збори, якщо в подальшому його викрадено, однак право власності залишилось за ФО?

У разі використання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації об’єктом декларування може бути транспортний засіб, придбаний за кошти, з яких не сплачені податки і збори, якщо в подальшому його викрадено, однак право власності залишилось за фізичною особою.

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Підпунктом «в» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, зокрема, рухоме майно, у тому числі транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми.

Разом з тим, п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, зокрема:
-один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тис. куб. см. та/або середньоринковою вартістю понад 400 тис. грн., мотоцикла із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 куб. см., літака, гелікоптера, яхти, катера), право власності на який було зареєстровано відповідно до законодавства України станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування (п.п. 3 п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Таким чином, положення п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовуються у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 134.02).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                                       О. НІКОТІНА

28.12.2021

Який порядок заповнення книг обліку розрахункових операцій на господарську одиницю?

Головне управління ДПС у Волинській області наголошує, що відповідно до п. 5 глава 4 розд. ІІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (далі – Порядок), використання книги обліку розрахункових операцій (далі - КОРО), зареєстрованої на господарську одиницю, передбачає:

-наявність КОРО в господарській одиниці, на яку ця книга зареєстрована, або на місці проведення розрахунків;

-здійснення записів про реквізити розрахункових квитанцій до початку використання розрахункової книжки та безпосередньо після закінчення її використання у межах робочого дня чи зміни;

-щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Перед початком використання КОРО на її титульній сторінці слід зазначити дату початку використання. Записи в КОРО мають виконуватися кульковою ручкою з пастою темного кольору (п. 4 глави 4 розд. ІІ Порядку).

Заповнення КОРО на господарську одиницю здійснюється наступним чином:

-у графі 1 «Дата» - вказується день проведення розрахункових операцій;

- у графі 2 «Номер розрахункової книжки» - номер, який складається з фіскального номера першої КОРО та проставленого через дріб порядкового номера такої розрахункової книжки та літери «к»;

-у графах 3 і 4 «Номер та серія розрахункової квитанції: першої, останньої» - реквізити розрахункових квитанцій проведених протягом дня (першої та останньої);

- у графі 5 «Сума готівки службове внесення» зазначається сума готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків до початку робочого дня, яка вноситься суб’єктом господарювання протягом робочого дня, записується в корінець розрахункової квитанції з поміткою «Службове внесення»;

- у графі 6 «Сума готівки службова видача» зазначається сума готівки, що вилучається суб’єктом господарювання протягом робочого дня з місця проведення розрахунків, записується у корінець розрахункової квитанції з поміткою «Службова видача»;

- у графі 7 «Сума розрахунків загальна» - загальна сума розрахунків проведених за день;

- у графі 8 «Сума розрахунків за ставкою податку на додану вартість» - сума розрахунків за ставкою податку на додану вартість проведених за день (якщо суб’єкт господарювання є платником ПДВ);

- у графі 9 «Сума розрахунків за ставкою акцизного податку (або іншого податку)» - сума розрахунків за ставкою акцизного податку (або іншого податку) проведених за день (якщо суб’єкт господарювання є платником акцизного податку);

- у графі 10 «Сума ПДВ» - заповнюється сума ПДВ, якщо суб’єкт господарювання є платником ПДВ;

- у графі 11 «Сума акцизного податку (іншого податку)» - вказується сума акцизного податку (якщо суб’єкт господарювання є платником акцизного податку) та/або інших податків та зборів;
- у графі 12 «Видано при поверненні товару» - сума видана покупцям (клієнтам) при поверненні товару (наданої послуги).

У разі використання КОРО, зареєстрованої на господарську одиницю, на декількох місцях проведення розрахунків щоденні записи про реквізити розрахункових квитанцій та про рух готівки здійснюються окремо щодо кожного місця проведення розрахунків. Якщо на одному місці проведення розрахунків протягом дня використовувались декілька розрахункових книжок, записи за обліком розрахункових квитанцій та рухом готівки виконуються щодо кожної розрахункової книжки окремо (п. 7 глава 4 розд. ІІ Порядку).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.07).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

Спрощенці другої групи, які надають послуги з надання доступу до мережі Інтернет, повинні перейти на третю групу

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що з 01.01.2022 ФОП – платники єдиного податку, які здійснюють, зокрема, послуги з надання доступу до мережі Інтернет (у тому числі провайдерські послуги (КВЕД ДК 009:2010 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв’язку») мають право здійснювати свою діяльність виключно на третій групі платника єдиного податку з урахуванням вимог, визначених п.п. 8 п.п. 291.5 п. 291.5 ст. 291 Кодексу.

ФОП – платники єдиного податку другої групи, які надають послуги з надання доступу до мережі Інтернет, мають можливість подати до 31.12.2021 (включно) до відповідного контролюючого органу заяви про обрання спрощеної системи оподаткування в частині:

*зміни ставки та групи платника єдиного податку (обрати третю групу платника єдиного податку

*та/або внесення змін до реєстру платників єдиного податку щодо виключення виду господарської діяльності з надання послуги доступу до мережі Інтернет (у тому числі провайдерських послуг КВЕД ДК 009:2010 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв’язку») (можливість залишитись на другій групі платника єдиного податку за умови виключення виду діяльності з надання послуг з надання доступу до мережі Інтернет) та/або відмови з 01.01.2022 від спрощеної системи оподаткування.

У разі неподання таких заяв реєстрація платником єдиного податку може бути анульована за рішенням контролюючого органу.

Довідково: Закон України від 30.11.2021 № 1914-ХІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

Із 1 січня 2022 року доповнено перелік підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що Законом України від 30.11.2021 року №1914-IX  «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон) доповнено перелік підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни виробниками або імпортерами, а саме: тютюн та промислові замінники тютюну, рідини, що використовуються в електронних сигаретах, шляхом їх декларування (підпункт 14.1.106 пункту 14.1 статті 14 розділу І Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

З набуттям чинності Законом № 1914 на виробників та імпортерів покладається податковий обов’язок зі сплати податку на додану вартість (з 01.01.2022) та акцизного податку з роздрібного продажу (з дня набрання чинності змінами до Бюджетного кодексу України) із застосуванням максимальних роздрібних цін, які встановлюються, зокрема, на:

-сигари, включно з сигарами з відрізаними кінцями, з вмістом тютюну (код згідно з УКТ ЗЕД 2402 10 0010) (далі - сигари);

-тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівана з електронним управлінням (код згідно з УКТ ЗЕД 2403 99 90 10) (далі -ТВЕН);

-тютюн та замінники тютюну, інші, промислового виробництва; тютюн «гомогенізований» або «відновлений»;

-тютюнові екстракти та есенції (крім тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівана з електронним управлінням) (код згідно з УКТ ЗЕД 2403 (крім 2403 99 90 10)) (далі - тютюн та замінники тютюну (крім ТВЕН));

-рідини, що використовуються в електронних сигаретах (код згідно з УКТ ЗЕД 3824 99 96 20) (далі - рідини).

Кодексом визначено терміни подання декларації про максимальні роздрібні ціни (далі — Декларація) та процедуру їх запровадження:

-Декларація подається виробником або імпортером підакцизних товарів (продукції) до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше ніж 10 та 25 числа місяця (пункт 220.4 статті 220 Кодексу);

-установлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на перелічені у декларації товари (продукцію) не пізніше ніж 10 числа запроваджуються з 15 числа місяця, в якому подається Декларація, а установлені не пізніше ніж 25 числа - з 01 числа місяця, що настає за місяцем, у якому декларацію подано центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і діють до їх зміни у порядку, встановленому Кодексом (пункт 220.7 статті 220 Кодексу).

Особливості заповнення окремих граф Декларації з урахуванням Закону № 1914:

-у графі 2, крім кодів товарів (продукції) згідно з УКТ ЗЕД 2402 20 90 10, 20 90 20, 2402 10 00 90, надано можливість внесення за кодами товарів (продукції) згідно з УКТ ЗЕД таких кодів: 2402 10 00 10, 2403 11 00 00, 19 10 00, 2403 19 90 00, 2403 91 00 00, 2403 99 10 00, 2403 99 90 10, 2403 99 90 90, 3824 99 96 2020;

-у графі 5 «Одиниця товару (продукції), на яку встановлено ціну» може бути зазначено або пачка, або упаковка, або ємність, або тара;

у графі 6 «Кількість одиниць виробу в одиниці товару (продукції), на яку встановлено ціну» зазначається:

-кількість підакцизного товару (продукції) в штуках - для сигарет без фільтру, сигарет з фільтром, сигарил, ТВЕН;

-місткість тари (ємності) в літрах - для рідин;

-вага нетто підакцизного товару (продукції) в кілограмах - для сигар, тютюну та замінників тютюну (крім ТВЕН);

-показник графи 6 «Кількість одиниць виробу в одиниці товару (продукції), на яку встановлено ціну» для рідин, сигар, тютюну та замінників тютюну (крім ТВЕН) може зазначатися у форматі числа з кількістю знаків після коми - до п’яти.

Починаючи з 22.12.2021, ДПС забезпечено технічну можливість надання виробниками та імпортерами Декларацій з урахуванням вищенаведених вимог.

Відповідна інформація щодо заповнення Декларації розміщена на вебпорталі ДПС:«https://tax.gov.ua/Головна/Повідомлення та нагадування» та «https://tax.gov.ua/Головна/ Новини».

Довідково: лист ДПСУ від 23.12.2021 №28327/7/99-00-03-02-08.

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                                О. НІКОТІНА

Який порядок заповнення книг обліку розрахункових операцій на господарську одиницю?

Головне управління ДПС у Волинській області наголошує, що відповідно до п. 5 глава 4 розд. ІІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (далі – Порядок), використання книги обліку розрахункових операцій (далі - КОРО), зареєстрованої на господарську одиницю, передбачає:

-наявність КОРО в господарській одиниці, на яку ця книга зареєстрована, або на місці проведення розрахунків;

-здійснення записів про реквізити розрахункових квитанцій до початку використання розрахункової книжки та безпосередньо після закінчення її використання у межах робочого дня чи зміни;

-щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Перед початком використання КОРО на її титульній сторінці слід зазначити дату початку використання. Записи в КОРО мають виконуватися кульковою ручкою з пастою темного кольору (п. 4 глави 4 розд. ІІ Порядку).

Заповнення КОРО на господарську одиницю здійснюється наступним чином:

-у графі 1 «Дата» - вказується день проведення розрахункових операцій;

- у графі 2 «Номер розрахункової книжки» - номер, який складається з фіскального номера першої КОРО та проставленого через дріб порядкового номера такої розрахункової книжки та літери «к»;

-у графах 3 і 4 «Номер та серія розрахункової квитанції: першої, останньої» - реквізити розрахункових квитанцій проведених протягом дня (першої та останньої);

- у графі 5 «Сума готівки службове внесення» зазначається сума готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків до початку робочого дня, яка вноситься суб’єктом господарювання протягом робочого дня, записується в корінець розрахункової квитанції з поміткою «Службове внесення»;

- у графі 6 «Сума готівки службова видача» зазначається сума готівки, що вилучається суб’єктом господарювання протягом робочого дня з місця проведення розрахунків, записується у корінець розрахункової квитанції з поміткою «Службова видача»;

- у графі 7 «Сума розрахунків загальна» - загальна сума розрахунків проведених за день;

- у графі 8 «Сума розрахунків за ставкою податку на додану вартість» - сума розрахунків за ставкою податку на додану вартість проведених за день (якщо суб’єкт господарювання є платником ПДВ);

- у графі 9 «Сума розрахунків за ставкою акцизного податку (або іншого податку)» - сума розрахунків за ставкою акцизного податку (або іншого податку) проведених за день (якщо суб’єкт господарювання є платником акцизного податку);

- у графі 10 «Сума ПДВ» - заповнюється сума ПДВ, якщо суб’єкт господарювання є платником ПДВ;

- у графі 11 «Сума акцизного податку (іншого податку)» - вказується сума акцизного податку (якщо суб’єкт господарювання є платником акцизного податку) та/або інших податків та зборів;
- у графі 12 «Видано при поверненні товару» - сума видана покупцям (клієнтам) при поверненні товару (наданої послуги).

У разі використання КОРО, зареєстрованої на господарську одиницю, на декількох місцях проведення розрахунків щоденні записи про реквізити розрахункових квитанцій та про рух готівки здійснюються окремо щодо кожного місця проведення розрахунків. Якщо на одному місці проведення розрахунків протягом дня використовувались декілька розрахункових книжок, записи за обліком розрахункових квитанцій та рухом готівки виконуються щодо кожної розрахункової книжки окремо (п. 7 глава 4 розд. ІІ Порядку).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.07).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

23.12.2021

«Які ставки збору застосовуються при одноразовому декларуванні?» - про це волиняни спілкувалися з податківцями в ході тематичної «гарячої» лінії

Під час «гарячої» лінії з питань подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, що відбулася 22 грудня 2021 року, волиняни найчастіше ставили питання «Які ставки збору застосовуються при одноразовому декларуванні?»

1.При придбанні яких видів державних облігацій застосовується ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у розмірі 2,5 відсотка?

Ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у розмірі 2,5 відс. застосовується при придбанні декларантом середньострокових та/або довгострокових державних облігацій України без права дострокового погашення, у період з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Відповідно до абзацу першого п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування Збору, визначеної згідно з п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, ставки 2,5 відс. щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно (абзац другий п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Відповідно до п. 1 ст. 16 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» (у редакції Закону України від 19 червня 2020 року № 738-IX) (далі – Закон № 3480) державні облігації України можуть бути:

1)довгостроковими – із строком обігу понад п’ять років;

2)середньостроковими – із строком обігу від одного до п’яти років;

3)короткостроковими – із строком обігу до одного року.

Пунктом 2 Закону № 3480 передбачено, що державні облігації України поділяються на облігації внутрішньої державної позики України та облігації зовнішніх державних позик України.

2.Які ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначені щодо об’єктів декларування, що знаходяться (зареєстровані) за кордоном?

Відповідно до п.п. 8.2 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування Збору, визначеної згідно з п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, таких ставок:

-9 відс. – щодо об’єктів декларування, визначених підпунктами «б» - «е» п. 4 розд. XX «Перехідні положення», що знаходяться (зареєстровані) за кордоном, крім тих, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ (абзац третій п.п. 8.2 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення ПКУ).

Згідно з п.п. «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ об’єктами декларування можуть бути активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі, але не виключно:

а) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).
Для цілей цього підрозділу до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:

-не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;

-не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;

б) рухоме майно, у тому числі:

-транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;

-інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);

в) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;

г) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;

ґ) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;

д) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.

Підпунктом 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено ставку Збору у розмірі 2,5 відсотка щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 1 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно).

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно (абзац п’ятий п.п. 8.2 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Водночас, згідно з п. 19 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово з 01 вересня 2021 року по 01 березня 2022 року ставка Збору, визначена п.п. 8.2 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, застосовується у розмірі 7 відсотків. Як альтернативу платник податків може обрати ставку 9,5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

Запитання-відповіді з питань одноразового добровільного декларування

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                  Олена НІКОТІНА

Господарюючі суб’єкти повинні подбати про програмування та відображення у чеках РРО/ПРРО кодів згідно з УКТ ЗЕД

Із 1 січня 2022 року суб’єктам господарювання, які зареєстрували РРО/ПРРО,  обов’язково потрібно  забезпечити програмування та відображення у чеках РРО/ПРРО кодів згідно з УКТ ЗЕД, а також передачі копій розрахункових документів із зазначенням усіх обов’язкових реквізитів до СОД РРО, - звертають увагу господарюючих суб’єктів у Головному  управлінні ДПС у Волинській області.

Відповідно до законодавчих вимог невідображення суб’єктами господарювання в чеках РРО/ПРРО коду згідно з УКТ ЗЕД призводить не лише до застосування фінансових санкцій, але й суттєво впливає на зарахування акцизного податку до загального фонду відповідних бюджетів, та водночас, є підставою для організації та проведення фактичних перевірок.

Як свідчить практика проведення фактичних перевірок, упродовж 2021 року при проведенні фактичних перевірок територіальними підрозділами аудиту Головного управління ДПС у Волинській області почастішали випадки встановлення фактів використання суб’єктами господарювання РРО/ПРРО з порушенням використання режиму програмування найменування підакцизних товарів, зокрема без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Зокрема, лише протягом поточного року, в ході проведення фактичних перевірок, встановлено 302 випадки (у 67 відсотках перевірок) реалізації підакцизних товарів (алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального) без відображення в чеку коду згідно з УКТ ЗЕД.

Дотримання вимог щодо відображення у чеках РРО/ПРРО кодів згідно з УКТ ЗЕД важливе ще й для своєчасного наповнення бюджетів громад, - наголошують у податковій службі краю.

 Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» із 2022 року змінює механізм справляння акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (далі - акцизний податок з роздрібного продажу тютюнових виробів). Вказаний закон покладає на виробників та імпортерів обов’язок сплати 5% акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів, який на сьогодні сплачують суб’єкти роздрібної торгівлі.

Одночасно законопроєктом «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо зарахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів» (реєстр. № 5719) пропонується змінити механізм зарахування та розподілу надходжень акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів між територіальними громадами, який передбачає пропорційний розподіл акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів між територіальними громадами в залежності від вартості реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі на відповідній території на основі даних РРО/ПРРО. При цьому передбачається, що Державна податкова служба буде щомісячно визначати частки для зарахування акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів та оприлюднювати їх на своєму офіційному порталі.

Довідково: відповідно до пункту 7 статті 17 Закону України від 06 липня 1996 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, застосовується фінансова санкція у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (300 х 17 = 5100 грн.).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

22.12.2021

На яких СГ поширюються вимоги наказу Мінфіну від 03.09.2021 № 496 щодо ведення обліку товарних запасів?

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що вимоги наказу Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 «Про затвердження Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку» поширюються на:

*фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють:
-реалізацію технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

-реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення;
-реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

*фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку третьої групи, які зареєстровані платниками податку на додану вартість;

*фізичних осіб – підприємців – на загальній системі оподаткування, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.00).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                                       О. НІКОТІНА

Для реєстрації ПРРО необхідно подати Заяву за ф. № 1-ПРРО

Для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) формується Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (J/F 1316604) (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО) в електронній формі, яка подається за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами телекомунікацій, - звертають увагу в Головному управлінні ДПС у Волинській області.

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.

Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.
Форма заяви за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/formi-prro/formi-prro/

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                                       О. НІКОТІНА

В яких випадках у ФО – резидента виникає право на отримання податкової знижки в частині процентів за користування іпотечним житловим кредитом?

Відповідно до п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 та п. 175.1 ст. 175 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.

При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів.

Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

Крім того, відповідно до п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ фізична особа – резидент має право включити до податкової знижки суми витрат, які пов’язані із сплатою видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, гаданого на такі цілі, та процентів за ним.

Згідно із п. 175.4 ст. 175 ПКУ право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно з ст. 175, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому:

-об’єкт житлової іпотеки придбавається;

-збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.

У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.

Відповідно до п. 175.5 ст. 175 ПКУ у разі якщо сума одержаного фізичною особою іпотечного житлового кредиту перевищує суму, витрачену на придбання (будівництво) предмета іпотеки, до складу витрат включається сума відсотків, сплачена за користування іпотечним кредитом у частині, витраченій за цільовим призначенням.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 103.06.01).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                                       О. НІКОТІНА

При придбанні яких видів державних облігацій застосовується ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у розмірі 2,5 відсотка?

Ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у розмірі 2,5 відс. застосовується при придбанні декларантом середньострокових та/або довгострокових державних облігацій України без права дострокового погашення, у період з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Відповідно до абзацу першого п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування Збору, визначеної згідно з п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, ставки 2,5 відс. щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно (абзац другий п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Відповідно до п. 1 ст. 16 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» (у редакції Закону України від 19 червня 2020 року № 738-IX) (далі – Закон № 3480) державні облігації України можуть бути:

1. довгостроковими – із строком обігу понад п’ять років;
2. середньостроковими – із строком обігу від одного до п’яти років;
3. короткостроковими – із строком обігу до одного року.

Пунктом 2 Закону № 3480 передбачено, що державні облігації України поділяються на облігації внутрішньої державної позики України та облігації зовнішніх державних позик України.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 134.03).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                                       О. НІКОТІНА

21.12.2021

Увага! Термін подання документів на податкову знижку закінчується 31 грудня 2021 року

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що для отримання права на податкову знижку декларант повинен надати довідку про отриманні доходи за 2020 рік. Враховуючи те,  що   затвердженої форми довідки про доходи, яку повинні надавати податкові агенти на вимогу платника податків, нормами чинного законодавства не передбачено, то довідка надається довільній формі, в якій, крім загальної інформації про фізичну особу  (П.І.Б, реєстраційний номер облікової картки, період роботи), зазначається обов’язково наступна інформація:

-сума нарахованого оподатковуваного доходу (помісячно та загальною сумою);

-розмір та сума податкової соціальної пільги;

-сума нарахованого та утриманого податку на доходи фізичних осіб.

Відповідно до п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за встановленою формою.     
На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

При цьому особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку (п.п. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 103.05).

 Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» .

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                                       О. НІКОТІНА

Про переваги використання РРО - в презентаційних матеріалах ДПС України

Головне управління ДПС у Волинській області наголошує, що з 01 січня 2022 року суб’єкти господарювання спрощеної системи оподаткування, крім першої групи, у разі здійснення готівкових розрахунків зобов’язані використовувати РРО.

Про переваги застосування РРО – у тематичних презентаційних матеріалах ДПС, пропонованих для ознайомлення.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                              О. НІКОТІНА

У разі відсутності готівкових розрахунків протягом дня роздруковувати Z-звіти на резервному РРО не потрібно

Якщо резервний РРО протягом робочого дня не використовувався, то щоденне роздрукування Z-звіту чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до ст. 5 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР ”Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами і доповненнями, на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО). Тобто, резервний РРО використовується виключно в період виходу з ладу основного РРО або у разі вичерпання строку служби РРО.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.06).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                              О. НІКОТІНА

20.12.2021

Додаток 4ДФ до Розрахунку коригується на підставі інформації з раніше поданих Розрахунків

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), порядок його заповнення та подання податковими агентами затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773).

Розрахунки «Звітний новий» та «Уточнюючий» подаються на підставі інформації з раніше поданих Розрахунків і містять інформацію лише за рядками з реквізитами або сумами нарахованого податку на доходи фізичних осіб, військового збору, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до платника.

При цьому Розрахунок, сформований для виправлення помилок за звітний (податковий) та за попередній періоди, не має містити інших додатків крім тих, у яких проводиться коригування.

Коригування показників додатка 4ДФ до Розрахунку проводиться таким чином:

1) у розд. I:

для виключення одного помилкового рядка з попередньо поданої (прийнятої) інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 10 указати «1» - на виключення рядка;

для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи й у графі 10 указати «0» - на введення рядка;

для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію відповідно до абзацу другого цього пункту та ввести правильну інформацію відповідно до абзацу третього цього пункту, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 10 указується «1» - рядок на виключення, а в другому – «0» - рядок на введення;
2) у розд. II:

у рядку «Оподаткування процентів» для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування процентів – виключення» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування процентів» відобразити правильну інформацію;
у рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею – виключення3» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» відобразити правильну інформацію;

у рядку «Військовий збір» під час проведення коригування показників додатка 4ДФ до Розрахунку за минулі періоди зазначається період, відповідно за який була подана звітність, що коригується.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 103.00).

Сектор інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Волинській області 

ПОГОДЖЕНО:                                                                                                 О. НІКОТІНА

З дня виникнення права власності або права користування власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю

Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).

Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним.

Відповідно до п. 287.1 ст. 287 ПКУ власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою, - наголошують в ГУ ДПС у Волинській області.

Пунктом 286.1 ст. 286 ПКУ передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру.

Статтею 1 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі», визначено, що оренда землі – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПКУ).

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог ст.ст. 285 – 287 ПКУ (п. 288.7 ст. 288 ПКУ).

Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ (п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, якщо право власності на земельну ділянку, право постійного користування та/або право оренди земельної ділянки (земельних ділянок) оформлено на фізичну особу – підприємця, то така особа подає до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності).

У разі якщо право власності на земельну ділянку, право постійного користування та/або право оренди земельної ділянки оформлено на фізичну особу, то нарахування плати за землю (земельного податку та/або орендної плати) здійснює контролюючий орган (за місцем знаходження земельної ділянки), який надсилає (вручає) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення плати за землю.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 111.05).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О. НІКОТІНА

Які особливості визначення ліквідних активів для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Грошовими активами фізичної особи для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування є:

- кошти в національній та іноземній валютах, розміщені на рахунках в українських та іноземних банках;

- грошові внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ;

- права грошової вимоги (у тому числі кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до фізичної особи;

-активи у банківських металах, пам’ятні банкноти та монети, електронні гроші.
При цьому електронні гроші – це одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж особа, яка їх випускає, і є грошовим зобов’язанням цієї особи, що виконується в готівковій або безготівковій формі, -наголошують в Головному управлінні ДПС у Волинській області. Обіг електронних грошей регулюється відповідним положенням, затвердженим Національним банком України.

Водночас, визначення «грошові активи фізичної особи» не охоплює віртуальні активи – як цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей.

Згідно з п.п. 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) грошові активи фізичної особи для цілей підрозд. 9 прим 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ – це кошти в національній та іноземній валютах, розміщені на рахунках в українських та іноземних банках, грошові внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, права грошової вимоги (у тому числі кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до фізичної особи, а також активи у банківських металах, пам’ятні банкноти та монети, електронні гроші.

В даному випадку термін «електронні гроші» слід розглядати у визначенні, наведеному у Законі України від 05 квітня 2001 року «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами та доповненнями, відповідно до якого – це одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж особа, яка їх випускає, і є грошовим зобов’язанням цієї особи, що виконується в готівковій або безготівковій формі.

При цьому, відповідно до Положення про електронні гроші в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 листопада 2010 року № 481 із змінами та доповненнями, обіг електронних грошей регулюється відповідним положенням, затвердженим Національним банком України.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 134.02).

Запитання-відповіді з питань одноразового добровільного декларування

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                                       О. НІКОТІНА

16.12.2021

Волинські податківці через ЗМІ звернулися до громадян з проханням сплатити заборговані податки

Задля соціальної підтримки платників податків в умовах карантину волинянам було списано 22 мільйони гривень податкових боргів. Списанню підлягали заборговані податкові зобов’язання, що не перевищували 3060 гривень. Такий податковий борг було списано 91,5 тисячі платників.

Про це на брифінгу для представників місцевих мас-медіа повідомила начальник управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Волинській області Ірина Савелькіна.

«Відповідно до норм закону автоматичному списанню підлягав податковий борг, сума якого не перевищувала 3060 гривень. Таким чином, заборговані податки було списано 90 відсоткам платників-боржників вказаної категорії. Втім, протягом поточного року в області чимало фізичних осіб не сплачували податки і знову потрапили до переліку боржників. Зокрема, станом на 1 грудня 2021 року в області боргують податки 58,5 тисячі платників. Переважно – це фізичні особи, податковий борг яких не перевищує 3060 гривень», - зазначила Ірина Савелькіна.

Посадовець наголосила, що на податковий борг нараховується пеня і штрафні санкції. Якщо платник певний час не сплачує до бюджету нараховану суму, то його борг швидко перевищить 3060 гривень.

«Тобто, це борг, що погашається із застосуванням заходів стягнення. Зокрема, податківці мають право вживати весь передбачений комплекс заходів стягнення боргу, насамперед ініціювати блокування рахунків, опис майна, заборону виїзду за кордон. Просимо громадян врахувати цей момент, не накопичувати борги, провести звірку у податковій щодо заборгованих податків і розрахуватися з бюджетом», - підсумувала Ірина Савелькіна.

«Звірку щодо розрахунків з бюджетом варто провести через Електронний кабінет. Щоб стати користувачем електронних сервісів ДПС треба отримати електронний цифровий підпис, зареєструватися на вебпорталі ДПС і в будь-який зручний час не тільки переглянути нараховані платежі, але й сплатити їх до бюджету», - розповіла журналістам начальник управління податкових сервісів ГУ ДПС у Волинській області Ірина Чуйко.

Інформацію щодо нарахованих податкових зобов’язань  можна отримати у Центрах обслуговування платників, що діють при державних податкових інспекціях області.

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                            Ірина САВЕЛЬКІНА

Волинські податківці через ЗМІ звернулися до громадян з проханням сплатити заборговані податки

Задля соціальної підтримки платників податків в умовах карантину волинянам було списано 22 мільйони гривень податкових боргів. Списанню підлягали заборговані податкові зобов’язання, що не перевищували 3060 гривень. Такий податковий борг було списано 91,5 тисячі платників.

Про це на брифінгу для представників місцевих мас-медіа повідомила начальник управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Волинській області Ірина Савелькіна.

«Відповідно до норм закону автоматичному списанню підлягав податковий борг, сума якого не перевищувала 3060 гривень. Таким чином, заборговані податки було списано 90 відсоткам платників-боржників вказаної категорії. Втім, протягом поточного року в області чимало фізичних осіб не сплачували податки і знову потрапили до переліку боржників. Зокрема, станом на 1 грудня 2021 року в області боргують податки 58,5 тисячі платників. Переважно – це фізичні особи, податковий борг яких не перевищує 3060 гривень», - зазначила Ірина Савелькіна.

Посадовець наголосила, що на податковий борг нараховується пеня і штрафні санкції. Якщо платник певний час не сплачує до бюджету нараховану суму, то його борг швидко перевищить 3060 гривень.

«Тобто, це борг, що погашається із застосуванням заходів стягнення. Зокрема, податківці мають право вживати весь передбачений комплекс заходів стягнення боргу, насамперед ініціювати блокування рахунків, опис майна, заборону виїзду за кордон. Просимо громадян врахувати цей момент, не накопичувати борги, провести звірку у податковій щодо заборгованих податків і розрахуватися з бюджетом», - підсумувала Ірина Савелькіна.

«Звірку щодо розрахунків з бюджетом варто провести через Електронний кабінет. Щоб стати користувачем електронних сервісів ДПС треба отримати електронний цифровий підпис, зареєструватися на вебпорталі ДПС і в будь-який зручний час не тільки переглянути нараховані платежі, але й сплатити їх до бюджету», - розповіла журналістам начальник управління податкових сервісів ГУ ДПС у Волинській області Ірина Чуйко.

Інформацію щодо нарахованих податкових зобов’язань  можна отримати у Центрах обслуговування платників, що діють при державних податкових інспекціях області.

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                            Ірина САВЕЛЬКІНА

Що означає ”первинна реєстрація РРО”?

Первинна реєстрація реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) в контролюючому органі означає, що реєстрація цього РРО здійснюється вперше. Первинній реєстрації підлягають моделі (модифікації) РРО, що містяться у першій частині Державного реєстру РРО та раніше не були зареєстровані, тобто які не експлуатувалися (нові).
Інформацію про РРО, первинну реєстрацію яких заборонено, містить друга частина реєстру РРО.
Відповідно до п. 3 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) що включені до Державного реєстру РРО (далі – Реєстр РРО) та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року № 1315 «Про затвердження Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій» із змінами та доповненнями (далі – Положення) визначено, що Реєстр РРО – перелік моделей РРО, їх модифікацій вітчизняного та іноземного виробництва (далі – моделі), які відповідають вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, пройшли державну сертифікацію і дозволені для застосування під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Пунктом 2 Положення встановлено, що Реєстр РРО складається з двох частин, які містять:
-перша – перелік моделей, дозволених до первинної реєстрації в контролюючих органах;

-друга – перелік моделей, строк первинної реєстрації (дії сертифікатів відповідності) яких закінчився.

Такі моделі повторно включаються до першої частини Реєстру РРО в порядку, встановленому для первинної реєстрації моделі.

Строк первинної реєстрації моделі – граничний строк, до закінчення якого дозволяється реєструвати в контролюючих органах конкретні моделі, що раніше не були зареєстровані, який визначається згідно із строком дії сертифіката відповідності моделі з конкретною версією внутрішнього програмного забезпечення (п.п. 2 п. 4 Положення).

Згідно з п. 2 глави 2 розд. ІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями, реєстрації в контролюючому органі підлягають РРО, модифікації яких включені до Реєстру РРО, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, установлених Реєстром РРО.

Отже, якщо РРО на момент його придбання (взяття в оренду) суб’єктом господарювання, знаходиться у другій частині Реєстру РРО, то такий РРО не підлягає реєстрації в контролюючих органах.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.01).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                                       О. НІКОТІНА

Державні унітарні підприємства не можуть бути внесені в Реєстр неприбуткових установ та організацій

Для перебування державних унітарних підприємств в Реєстрі неприбуткових установ та організацій відсутні правові підстави оскільки такими підприємствами не можуть бути дотримані вимоги, встановлені підпунктом 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПКУ.

Особливості оподаткування податком на прибуток підприємств та включення неприбуткових організацій до Реєстру визначено пунктом 133.4 статті 133 ПКУ.

Перелік неприбуткових організацій, що відповідають вимогам пункту 133.4 статті 133 ПКУ і не є платниками податку на прибуток підприємств, визначено підпунктом 133.4.6 пункту 133.4 статті 133 ПКУ.

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440, зі змінами та доповненнями (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 7 Порядку контролюючий орган здійснює включення неприбуткової організації до Реєстру за умови відповідності такої організації вимогам, визначеним підпунктом 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 ПКУ.

ПКУ та Порядком не передбачено особливостей включення підприємств, установ, організацій до Реєстру згідно з їх організаційно-правовою формою, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Правові основи господарської діяльності (господарювання) встановлює Господарський кодекс України (далі - ГКУ).

Особливості здійснення господарської діяльності державними унітарними підприємствами визначено статтями 73 -77 ГКУ.

Відповідно до частини дев’ятої статті 73 ГКУ державні унітарні підприємства діють як державні комерційні підприємства або казенні підприємства.

Відповідно до статей 75 та 77 ГКУ розподіл прибутку (доходу) державних комерційних підприємств та казенних підприємств здійснюється відповідно до затвердженого фінансового плану з урахуванням вимог ГКУ та інших законів.

У фінансовому плані затверджуються суми коштів, які направляються державі як власнику і зараховуються до Державного бюджету України.

Спрямування державним унітарним підприємством до Державного бюджету України частини чистого прибутку (доходу) відповідно до статті 11¹ Закону № 185 є розподілом прибутку (доходу) на користь держави як власника.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 73 ГКУ майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

Отже, власником майна, що закріплюється за державними унітарними підприємствами, залишається держава.

Довідково: лист ДПСУ від   20.12.2021 №28040/7/99-00-18-04-02-07.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                                       О. НІКОТІНА

Фізична особа – платник податку може включити до податкової знижки суму понесених витрат у вигляді пожертвувань або благодійних внесків

 
Фізична особа – платник податку на доходи фізичних осіб, яка має право скористатись правом на нарахування податкової знижки щодо сум понесених витрат у вигляді коштів або вартості майна, переданих як пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям зобов’язана подати до контролюючого органу разом з річною податковою декларацією про майновий стан і доходи копії платіжних та розрахункових документів, зокрема, квитанції, фіскальні чеки, що ідентифікують надавача послуг і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх отримувача), а також копію договору про пожертву.

Відповідно до п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відс. суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Згідно з п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).
Копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів для отримання податкової знижки (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з річною податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – Декларація), а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в Декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.
При цьому п. 729.1 ст. 729 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ) передбачено, що пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема, грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою ст. 720 ЦКУ, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.

Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви (п. 729.2 ст. 729 ЦКУ).

До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом (п. 729.3 ст. 729 ЦКУ).

Таким чином, одним із підтверджуючих документів, які необхідно надати платником податку контролюючому органу, є копія договору про пожертву.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 103.06.02).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                                       О. НІКОТІНА

«Що є базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?» - про це волиняни спілкувалися з податківцями в ході тематичної «гарячої» лінії

Під час «гарячої» лінії з питань подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, що відбулася 15 грудня 2021 року, волиняни найчастіше ставили питання: «Що є базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?»

1.Що є базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у разі, якщо ФО є власником 10 земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, кожна з яких не перевищує 2,0 гектара?

У разі наявності в фізичної особи земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, придбаних за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, сукупний розмір яких перевищує 2,0 гектара, декларант самостійно приймає рішення щодо подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація). При цьому, у разі подання Декларації базою для нарахування збору кожної окремої земельної ділянки є витрати декларанта на придбання (набуття)/оціночна вартість такої земельної ділянки, у сумі з яких не сплачено податки і збори, - наголошують в Головному управлінні ДПС у Волинській області.

Відповідно до п.п. «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості), що належить декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться (зареєстроване, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).
Пункт 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.

Згідно з п. 7.2 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених п.п. «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:

-витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

-вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання Декларації.

Пунктом 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства.

До таких активів відноситься, зокрема, земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями (далі – Земельний кодекс).

Частиною першою ст. 121 Земельного кодексу визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара.

Положення пункту 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовуються у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації.

2. Об’єктом одноразового декларування можуть бути будь-які активи, придбані за рахунок доходів, з яких не були сплачені податки і збори

У разі використання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, об’єктом декларування може бути гараж, придбаний за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори.

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Підпунктом «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості), що належить декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться (зареєстроване, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).

Для цілей підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:

-не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;

-не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію.

Згідно з п.п. 14.1.129 прим. 1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ у нежитловій нерухомості (будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду) виділяють, зокрема:

-гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки (п.п. «г» п.п. 14.1.129 прим. 1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ);

-господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо (п.п. «е» п.п. 14.1.129 прим. 1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Визначення належності об’єкта нежитлової нерухомості (будівлі, незавершеного будівництва) до того чи іншого класу будівель за призначенням проводиться на підставі документів, що підтверджують їх право власності.

Разом з тим, п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства.

До цього виключного переліку відноситься, зокрема, нерухоме майно у вигляді об’єктів нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 кв.м., розташоване на території України, яке станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування належало фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів (п.п. «б» п.п. 2 п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

При цьому, положення п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовуються у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Запитання-відповіді з питань одноразового добровільного декларування

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                  Олена НІКОТІНА

15.12.2021

При здійсненні діяльності у сфері торгівлі, г/х та послуг проводити розрахунки необхідно з використанням  РРО або ПРРО

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами доповненнями (далі –Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.00).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                                       О. НІКОТІНА

Яким чином здійснюється реєстрація РРО та взяття його на облік контролюючим органом?

Реєстрація реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

Для реєстрації РРО суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання подає до контролюючого органу заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-РРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-РРО) за ідентифікатором форми J/F1311405.
У разі відсутності підстав для відмови в реєстрації РРО посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня надходження реєстраційної заяви за ф. № 1-РРО приймає рішення про можливість реєстрації РРО, формує та резервує фіскальний номер РРО в інформаційній системі ДПС та надсилає до центру сервісного обслуговування (далі – ЦСО) інформацію у вигляді довідки про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій за ф. № 2-РРО засобами телекомунікацій в електронній формі.
Після закінчення робіт із введення РРО в експлуатацію ЦСО надсилає до контролюючого органу, де проводиться реєстрація РРО, примірники довідки про опломбування РРО та акта введення в експлуатацію РРО засобами телекомунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов’язкових реквізитів електронних документів. Роботи з введення РРО в експлуатацію виконуються ЦСО відповідно до вимог експлуатаційних документів у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати його інформування ДПС про резервування фіскального номера реєстратора.

Протягом трьох робочих днів з дати надсилання до ЦСО довідки про резервування фіскального номера суб’єкт господарювання повинен забезпечити переведення РРО у фіскальний режим роботи (внесення фіскального номера до фіскальної пам’яті РРО, персоналізація та опломбування РРО в ЦСО).

Після отримання належним чином оформлених документів посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня проводить реєстрацію РРО шляхом внесення даних до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС, розміщує в Електронному кабінеті в електронній формі та/або надає (надсилає) суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення РРО за ф. № 3-РРО (додаток 3 до Порядку)за ідентифікатором форми J1413404 (далі – реєстраційне посвідчення за ф. № 3-РРО), що засвідчує реєстрацію РРО в контролюючому органі.

При реєстрації резервного РРО у правому верхньому куті реєстраційного посвідчення за ф. № 3-РРО робиться відмітка «Резервний», у першому рядку відповідної таблиці в реєстраційному посвідченні за ф. № 3-РРО зазначаються назва та адреса господарської одиниці, де буде зберігатися резервний РРО, а в інших рядках – назви та адреси всіх господарських одиниць, де він може використовуватися. Щодо кожної господарської одиниці, де використовуватиметься резервний РРО, суб’єкт господарювання має завчасно повідомити як про об’єкт оподаткування.

Реєстрація резервного РРО для використання та зберігання у господарський одиниці, на якій використовується як основний програмний РРО, проводиться в порядку, визначеному розд. ІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.00).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                                       О. НІКОТІНА

Підприємцю-спрощенцю після припинення підприємницької діяльності необхідно подати податкову декларацію з Додатком 1 

Фізичні особи, щодо яких до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, подають податкові декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – Декларація) востаннє за податковий (звітний) квартал, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу або до закінчення такого звітного періоду на який припадає дата ліквідації.

У полі 8 «Особливі відмітки» Декларації у рядку 8.1 «платника податку, що подає декларацію за останній податковий (звітний) період, на який припадає дата державної реєстрації припинення» проставляється позначка «+».

При цьому фізичні особи, разом з останньою Декларацією подають додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (крім фізичних осіб, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» зі змінами та доповненнями).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 107.00).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                                       О. НІКОТІНА

Що є базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у разі, якщо ФО є власником 10 земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, кожна з яких не перевищує 2,0 гектара?

У разі наявності в фізичної особи земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, придбаних за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, сукупний розмір яких перевищує 2,0 гектара, декларант самостійно приймає рішення щодо подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація). При цьому, у разі подання Декларації базою для нарахування збору кожної окремої земельної ділянки є витрати декларанта на придбання (набуття)/оціночна вартість такої земельної ділянки, у сумі з яких не сплачено податки і збори, - наголошують в Головному управлінні ДПС у Волинській області.

Відповідно до п.п. «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості), що належить декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться (зареєстроване, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).
Пункт 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.

Згідно з п. 7.2 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених п.п. «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:

-витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

-вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання Декларації.

Пунктом 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства.

До таких активів відноситься, зокрема, земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями (далі – Земельний кодекс).

Частиною першою ст. 121 Земельного кодексу визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара.

Положення пункту 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовуються у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації.
Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 134.02).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                                       О. НІКОТІНА

Термін подання заяви ФОП для обрання спрощеної системи оподаткування закінчується 16 грудня 2021 року

Головне управління ДПС у Волинській області наголошує, що відповідно до п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 107.00).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                                       О. НІКОТІНА

Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок доповнено Додатком 59

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу платників податків, що Порядок ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 доповнено Додатком 59 «Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, який застосовує кодифікацію цільового використання земель відмінну від тих, що застосовувалися відповідно до наказу Держкомзему від 23 липня 2010 р. № 548.

Тобто, класифікатор видів цільового призначення земель, затверджений Наказом № 548, припинив свою дію з 11.08.2021.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 р. №483 затверджено форми типових рішень про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Зокрема, передбачено, що код виду цільового призначення земель зазначається згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою Наказом № 548.

У формі податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 червня 2015 р. №560 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 січня 2017 року №9) також передбачено застосування кодів виду цільового призначення земель відповідно до Наказу № 548.

З метою реалізації рішень рад щодо встановлених ставок та пільг з плати за землю, а також уніфікованої системи декларування податкових зобов’язань слід користуватися інформацією з Додатку 59, в якому наведено порівняльну таблицю з відповідністю кодів виду цільового призначення земельних ділянок до УКЦВЗ (Наказ №548).

Крім того, на даний час з метою контролю за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати земельного податку, ДПС вживає заходи щодо приведення форми податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) у відповідність до положень Порядку.

Довідково: лист ДПС України від 13.12.2021 №7482/7/99-000-04-01-02-07.

Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                                       О. НІКОТІНА

14.12.2021

Чи можуть ФОП – платники ЄП здійснювати види діяльності, які сільська, селищна, міська рада або рада об’єднаних територіальних громад заборонила своїм рішенням та/або не встановила ставку ЄП, якщо такі види діяльності не заборонені ПКУ?

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку можуть здійснювати всі види діяльності, які не заборонені чинним законодавством та дають право застосовувати спрощену систему оподаткування відповідно до вимог норм ПКУ.

При цьому у разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об’єднаних територіальних громад не прийняла рішення щодо відповідної ставки єдиного податку для окремого виду діяльності, то використовується ставка, яка діяла до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування єдиного податку, для здійснення фізичними особами – підприємцями своєї діяльності.

Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. 12.4.1 п. 12.4 ст. 12 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належить встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених ПКУ.

До місцевих податків належить єдиний податок (п.п. 10.1.2 п. 10.1 ст. 10 ПКУ).

Місцеві ради обов’язково установлюють, зокрема, єдиний податок (п.п. 10.2 прим. 1 п. 10.2 ст. 10 ПКУ).

Згідно з п. 12.3 ст. 12 ПКУ сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені у главі 1 розд. ХІV ПКУ.

Обмеження та заборони щодо видів діяльності для платників єдиного податку встановлені п. 291.5 ст. 291 ПКУ.

Пунктом 293.2 ст. 293 ПКУ визначено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку – не більше 10 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року;

2) для другої групи платників єдиного податку – не більше 20 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Водночас, згідно з п.п. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 ПКУ у разі якщо до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування місцевих податків та/або зборів, сільська, селищна, міська рада або рада об’єднаних територіальних громад, створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків та/або зборів, що є обов’язковими згідно з нормами ПКУ, такі податки та/або збори справляються виходячи з норм ПКУ із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування таких місцевих податків та/або зборів.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 107.01).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                                       О. НІКОТІНА

Заява про розстрочення грошового зобов’язання (податкового боргу) подається за місцем свого обліку

Для розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) платнику податків необхідно звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов’язання (податкового боргу), - наголошують в Головному управлінні ДПС у Волинській області.

Відповідно до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податків має право одержувати відстрочення, розстрочення сплати податків або податковий кредит в порядку і на умовах, встановлених ПКУ (п.п. 17.1.5 п. 17.1 ст. 17 ПКУ), а контролюючі органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу (п.п. 20.1.29 п. 20.1 ст. 20 ПКУ).

Також п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 ПКУ встановлено, що контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій ст. 19 прим. 3 ПКУ. Зокрема контролюючі органи виконують функцію щодо відстрочення, розстрочення та реструктуризації грошових зобов’язань та/або податкового боргу (п.п. 19 прим. 1.1.24 п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 ПКУ).

Контролюючими органами є – податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи (п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ).

Згідно з п. 100.2 ст. 100 ПКУ платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.

У той же час п. 3.1 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574 (далі – Порядок № 574), передбачено, що для розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платник податків звертається до контролюючого органу за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов’язання (податкового боргу) з письмовою заявою.

Згідно з п. 2.1. Порядку № 574 розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) можуть надавати в межах повноважень за кожним окремим випадком:

-ДПС – без обмежень суми;

-головні управління ДПС в областях, місті Києві, міжрегіональні управління ДПС по роботі з великими платниками податків (Центральне, Східне, Західне, Південне, Північне) – на суму не більше 3 млн. гривень.

Платники за своїм бажанням можуть звертатися за розстроченням (відстроченням) грошових зобов’язань (податкового боргу) на суми, більші 3 млн. грн., до Державної податкової служби України, однак таке звернення не позбавляє їх обов’язку подати відповідну заяву до головних управлінь ДПС в областях, місті Києві, міжрегіональних управлінь ДПС по роботі з великими платниками податків (Центрального, Східного, Західного, Південного, Північного).
Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 128.10).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                                       О. НІКОТІНА

13.12.2021

Якщо загальна сума від здійснення операцій перевищує 1,0 млн. гривень платник податків підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ

Особа підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ у разі:
-якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 грн. (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 Податкового кодексу України, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи;

-проведення нею операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави , незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, 1000000 грн., а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.

У разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій 1000000 гривень.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 101.01).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                                       О. НІКОТІНА

Громади Волині залучили на 20 відсотків більше єдиного податку

Підприємці-спрощенці Волині впродовж січня-листопада 2021 року спрямували до місцевих бюджетів 706 мільйонів гривень єдиного податку. Це на 20,1 відсотка більше проти аналогічного періоду торік.

Позитивна динаміка надходжень єдиного податку має місце як серед фізичних осіб-підприємців, так і юридичних осіб, які працюють в умовах спрощеної системи оподаткування.

         «Стабільність і прогнозованість надходжень єдиного податку – основа бюджетної стійкості громад. Поряд із ПДФО єдиний податок належить до податкових платежів, які гарантують фінансову спроможність місцевого самоврядування вирішувати актуальні питання. Тож лише повна легалізація трудових відносин та державна реєстрація всіх бізнес-ініціатив, що втілюються на території громад, забезпечать належні бюджетні надходження», – наголошує начальник Головного управління ДПС у Волинській області Світлана Савчук.

Очільниця волинських податківців підкреслила, що лише за умови створення комфортних умов для діяльності легального бізнесу, бюджети громад матимуть кошти для вирішення соціально-економічних питань. Зі свого боку, ДПС пропонує платникам зручний та сучасний дистанційний формат спілкування через Електронний кабінет та консультаційну допомогу в Центрах обслуговування платників.

Щодо фізичних осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність без сплати податків, то саме зараз можна скористатися правом на податкову амністію, - нагадують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.

З 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року кожен, хто отримував доходи, які були приховані від оподаткування, має право подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію.

Щодо активів, які підлягають декларуванню у рамках податкової амністії, то детальну інформацію можна отримати у тематичному банері на субсайті Головного управління ДПС у Волинській області та за номером телефону «гарячої» лінії (0332) 777-106, що працює щосереди з 10.00 до 12.00.

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

На Горохівщині надходження з плати за землю склали 19,5 мільйона гривень

Протягом січня-листопада 2021 року до бюджетів громад Горохівщини сплачено 19,5 мільйона гривень плати за землю. Сума сплаченої на території району плати за землю на 18,5 відсотка  перевищує минулорічні показники.  

Зокрема, з початку року юридичні особи спрямували до місцевих бюджетів понад 14,8 мільйона гривень, а фізичні особи – понад 4,6 мільйона гривень плати за землю.

Якщо належна вам земельна ділянка придбана за кошти, з яких не сплачено податків, саме час скористатися правом на одноразове добровільне декларування, - нагадують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.

Щоб скористатися правом на податкову амністію до 1 вересня 2022 року потрібно заповнити в Електронному кабінеті і подати одноразову добровільну (спеціальну) декларацію, згодом сплатити передбачений спеціальний збір. Про те, як це зробити правильно - детальна інформація в банері «Одноразове добровільне декларування».

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

Чи зобов’язані СГ застосовувати РРО та/або програмні РРО при продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів?

Пунктом 11 ст. 9 Закону № 265 визначено, що РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються, зокрема, при продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.03).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                                       О. НІКОТІНА

Електронний кабінет - помічник платникам податків для визначення напрямку використання коштів з Єдиного рахунку

Відповідно до п.35¹.8 статті 351 Податкового кодексу України платник податків має право через електронний кабінет визначити напрям використання суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені, наявних на дату формування Реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків, які повинні враховуватися при формуванні такого Реєстру.

Для зручності платників податків Головне управління ДПС у Волинській області пропонуємо покроковий опис процесу визначення платниками в ІТС «Електронний кабінет» напряму використання коштів, сплачених на єдиний рахунок (залишки)

1. КРОК

Увійти до приватної частини електронного кабінету за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua.

Увійти у вкладку «Єдиний рахунок»/«Визначення напряму використання коштів». На екран надається перелік розрахункових документів на сплату коштів на єдиний рахунок, за якими наявні залишки на єдиному рахунку.

2. КРОК

Здійснити вибір напряму спрямування коштів на бюджетні/небюджетні рахунки (за даними ІТС «Податковий блок») у документі «Визначення напряму використання коштів, сплачених на єдиний рахунок (залишки)» за формою J/F1307402.

3. КРОК

Підписати документ «Визначення напряму використання коштів, сплачених на єдиний рахунок (залишки)» за формою J/F1307402 та відправити до ДПС.

4. КРОК

Отримати квитанцію № 2 до документу «Визначення напряму використання коштів, сплачених на єдиний рахунок (залишки)» за формою J/F1307402 з результатом обробки про його успішне прийняття ДПС.

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                                       О. НІКОТІНА

Чи необхідно подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, якщо ФО володіє коштами, які розміщенні на депозитному (вкладному) банківському рахунку?

 
Фізичній особі необхідно подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, якщо вона володіє коштами, які розміщенні на депозитному (вкладному) банківському рахунку, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, - звертають увагу в Головному управління ДПС у Волинській області.

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

При цьому об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи (п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 134.02).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                                       О. НІКОТІНА

10.12.2021

Фізична особа-підприємець  може надіслати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування через Електронний кабінет

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Наразі здійснюються заходи щодо доопрацювання програмного забезпечення в частині реалізації можливості в Електронному кабінеті створення та надсилання до відповідного органу ДПС заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява).

Однак, за допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету фізична особа – підприємець має можливість направити до органу ДПС разом із супровідним листом Заяву та розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування за встановленою формою у форматі pdf (обмеження 2 МБ).

Датою подання Заяви із супровідним листом є дата реєстрації супровідного листа в органі ДПС. Протягом одного робочого дня після надсилання такого листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації. Інформацію щодо отримання та реєстрації листа в органі ДПС можна переглянути у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи».

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                                       О. НІКОТІНА

Податківці нагадують волинським землевласникам про заборговану плату за землю

Громадяни-землевласники та землекористувачі у січні-листопаді 2021 року спрямували до місцевих бюджетів Волині майже 75 мільйонів гривень плати за землю. Це на 11,3 відсотка більше проти аналогічного періоду торік.

Разом з тим, 42 тисячі волинян ще не перерахували визначену суму плати за землю до бюджетів громад. Ці громадяни боргують понад 18 мільйонів гривень земельного податку.

У Головному управлінні ДРС у Волинській області просять землевласників не зволікати з перерахуванням земельного податку, щоб не потрапляти до переліку боржників бюджету.

«Насамперед, кожен власник землі чи нерухомості зобов’язаний сплачувати законодавчо визначені податкові платежі. Саме плата за землю належить до вагомих джерел бюджетних надходжень громад. Просимо волинян подбати про фінансову спроможність громади, тобто виконати свій конституційний обов’язок щодо сплати податків», - наголошує начальник Головного управління ДПС у Волинській області Світлана Савчук.  

          Водночас у податковій службі  нагадують волинянам, котрі придбали землю чи інші активи за кошти, що не були оподатковані, про можливість скористатися правом на податкову амністію.

«Якщо земельна ділянка набута в межах норм безоплатної приватизації, її декларувати не потрібно. Про інші земельні наділи, придбані за кошти без сплати ПДФО, варто відзвітуватися у рамках одноразового добровільного декларування», - підкреслила Світлана Савчук. 

Довідково: з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року кожен, хто отримував доходи, які були приховані від оподаткування, має право подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію.

Щодо активів, які підлягають декларуванню у рамках податкової амністії,  детальну інформацію можна отримати у тематичному банері на субсайті Головного управління ДПС у Волинській області та за номером телефону «гарячої» лінії (0332) 777-106, що працює щосереди з 10.00 до 12.00.

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                               Світлана САВЧУК

09.12.2021

Cтрок служби РРО - 7 років з моменту введення в експлуатацію, але не більше 9 років від дати випуску

Строк служби реєстраторів розрахункових операцій встановлює виробник цієї продукції.
У випадку якщо виробником (постачальником) не встановлено строку служби (а це здебільшого стосується старих моделей касових апаратів), слід керуватися нормою щодо 7 років з моменту введення в експлуатацію, але не більше 9 років від дати випуску, строку служби апарата.   Відповідно до п. 2 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року № 601 із змінами і доповненнями, строк служби — строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність реєстратора розрахункових операцій, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів. Строк служби реєстраторів розрахункових операцій встановлює виробник цієї продукції.
У випадку якщо виробником (постачальником) не встановлено строку служби (а це здебільшого стосується старих моделей касових апаратів), слід керуватися нормою щодо семирічного з моменту введення в експлуатацію, але не більше дев’яти років від дати випуску, строку служби апарата.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.11).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                                       О. НІКОТІНА

08.12.2021

Податківці просять волинян поквапитися з поданням декларації для отримання податкової знижки

Останній день подання декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік з метою отримання податкової знижки – 31 грудня 2021 року, - нагадують у Головному управлінні ДПС у Волинській області. Тож у податковій службі радять волинянам, котрі оплачують навчання за себе чи дітей, не відкладати на останні дні подання декларації.

Наразі 4479 волинян вже подали декларації з метою реалізації права на отримання податкової знижки. 4100 із них вже повернуто з бюджету 10,9 мільйона гривень.    

«Враховуючи, що до кінцевої дати подання декларації залишилося менше місяця, просимо волинян відвідати Центри обслуговування платників при державних податкових інспекціях області, де Вам допоможуть правильно заповнити і подати декларацію. Активні користувачі електронних сервісів можуть подати декларацію і підкріпити необхідні копії документів через Електронний кабінет. Варто врахувати, що податкова знижка надається лише громадянам, котрі отримують легальну заробітну плату, тобто сплачують ПДФО», - розповідає начальник Головного управління ДПС у Волинській області Світлана Савчук.

Очільниця волинських податківців наголосила, що право на отримання податкової знижки не переноситься на наступні роки, тобто для отримання знижки за 2020 рік, необхідно подати декларацію до 31 грудня 2021 року включно.

Довідково: Порядок отримання податкової знижки визначено статтею 166 Податкового кодексу України. До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Після отримання декларації визначається сума, що підлягає поверненню, яка громадянам перераховується протягом 60 днів поштовим переказом або на банківський рахунок. 

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                 Світлана САВЧУК 

ФОП на загальній системі оподаткування потрібно застосовувати РРО та/або ПРРО

 
Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування при здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг), а також операцій з приймання готівки для подальшого її переказу повинні застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО за виключенням суб’єктів господарювання, яким дозволено проводити розрахункові операції з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Тобто, фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування при здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) повинні застосовувати РРО та або ПРРО з дотриманням норм Закону № 265.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 1336), затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).

Пунктом 2 Постанови № 1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, для форм та умов проведення діяльності, визначених у пп. 2, 3, 5, 6, 13, 14, 17, 22, 23, 27 Переліку, 500 тис. грн. на один суб’єкт господарювання, а визначених у пунктах 4 і 7 Переліку, – 250 тис. грн. на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг)).

Для форм і умов проведення діяльності, визначених у пп. 1, 8 - 11, 15, 19 - 21, 24 - 26 Переліку, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.02).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                                       О. НІКОТІНА

Скористатися правом на податкову знижку можна при наявності Договору про навчання

З метою використання права на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року платник податку може включити фактично здійснені ним витрати у вигляді суми коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, підтверджені відповідними документами, зокрема, копією договору, що ідентифікує заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг (його законного представника) та/або юридичну чи фізичну особу, яка здійснює оплату.

При цьому в договорі про навчання повинно бути зазначено прізвище, ім’я та по батькові особи, яка буде безпосередньо навчатися (дитини).

Право платника податку на доходи фізичних осіб на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Відповідно до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені (п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Підпунктом 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ визначено, що копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з річною податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права регулює Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VІІІ «Про освіту» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2145).

Крім того, спеціальними законами, які визначають правові, організаційні, фінансові засади, а також структуру та типи закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти є: Закон України від 22 червня 2000 року № 1841-III «Про позашкільну освіту» із змінами та доповненнями, Закон України від 11 липня 2001 року № 2628-III «Про дошкільну освіту» із змінами та доповненнями, Закон України від 16 січня 2020 року № 463-IX «Про повну загальну середню освіту» із змінами та доповненнями.

Згідно з п. 6 ст. 79 Закону № 2145 встановлено, що розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, за надання додаткових освітніх послуг встановлюються договором.

Договір укладається між закладом освіти і здобувачем освіти (його законними представниками) та/або юридичною чи фізичною особою, яка здійснює оплату.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 103.06.03).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                                       О. НІКОТІНА       

Які земельні ділянки не підлягають оподаткуванню земельним податком?

Перелік земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком, наведено у ст. 283 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Не сплачується податок за:

-сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій, визначених відповідно до закону такими, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (зон відчуження, безумовного (обов’язкового) відселення, гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю), і хімічно забруднених сільськогосподарських угідь, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства (п.п. 283.1.1 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

-землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння (п.п. 283.1.2 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

-земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур (п.п. 283.1.3 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

-землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування - землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв’язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:

а)паралельні об’їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з’їзди, захисні насадження, шумові екрани, очисні споруди;

б)майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, склади, гаражі, резервуари для зберігання паливно-мастильних матеріалів, комплекси для зважування великогабаритного транспорту, виробничі бази, штучні та інші споруди, що перебувають у державній власності, власності державних підприємств або власності господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відс. акцій (часток, паїв) належить державі (п.п. 283.1.4 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

-земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень (п.п. 283.1.5 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

-земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв (п.п. 283.1.6 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

-земельні ділянки, на яких розташовані дипломатичні представництва, які відповідно до міжнародних договорів (угод), згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, користуються приміщеннями та прилеглими до них земельними ділянками на безоплатній основі (п.п. 283.1.7 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

-земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку (п.п. 283.1.8 п. 283.1 ст. 283 ПКУ).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 111.04).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                                       О. НІКОТІНА

Коли податкові вимоги, податкові повідомлення вважаються відкликаними?

Згідно з ст. 60 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 –VI (далі – ПКУ) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:

-сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення (податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі);

-контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов’язання або податкову вимогу (податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги);

-контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов’язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі (податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов’язання або податкового боргу);

-рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду);

-рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов’язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов’язання або податкового боргу).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 128.02).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

07.12.2021

Платники податків мають можливість сплатити податки та збори через Електронний кабінет

Меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету надає можливість фізичним особам після ідентифікації за допомогою платіжної системи сплатити податки, збори, платежі за допомогою платіжної карти або за допомогою QR-коду. Для юридичних осіб можливість сплати податків, зборів та платежів через Електронний кабінет не реалізована.

З інформацією щодо сплати податків, зборів, платежів фізичними особами можна ознайомитись в меню «Стан розрахунків з бюджетом» розділу «Допомога» Електронного кабінету.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Згідно з абзацами першим та другим п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), здійсненням податкового контролю, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, ЄВ (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.

Платник податків в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету має доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів.

При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс (категорія 135.03).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                                       О. НІКОТІНА 

Яким чином платник податку може отримати інформацію щодо відсутності податкової застави майна?

З метою отримання інформації щодо відсутності податкової застави майна платник податку має право звернутись до реєстратора Державного реєстру обтяжень рухомого майна із запитом.
Відповідно до ст. 45 Закону України від 18 листопада 2003 року № 1255-IV ”Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” із змінами та доповненнями, держатель або реєстратор Державного реєстру зобов’язані на запит будь-якої фізичної або юридичної особи надати завірений держателем або реєстратором Державного реєстру витяг з Державного реєстру. Пошук у Державному реєстрі може здійснюватися за реєстраційним номером запису та/або за найменуванням боржника, ідентифікаційним кодом боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, за індивідуальним ідентифікаційним номером боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів. Держатель Державного реєстру зобов’язаний на запит бюро кредитних історій надавати витяги з Державного реєстру в електронному вигляді (у форматі бази даних), у разі наявності письмової згоди юридичних, фізичних осіб - власників рухомого майна.

Витяг з Державного реєстру свідчить про внесення записів про обтяження до Державного реєстру або про їх відсутність. У разі наявності обтяження у витягу вказуються всі наявні записи та відомості, що містяться в них.

Витяг надається у строк не пізніше трьох робочих днів із дня отримання держателем або реєстратором Державного реєстру відповідного запиту. Відмова в наданні витягу з Державного реєстру допускається лише в разі невнесення заявником плати за надання витягу.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 128.03).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                                       О. НІКОТІНА

Чи може бути зменшена ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Так, ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) може бути зменшена з 5 відс. (9 відс.) до 2,5 відс. у випадку застосування спеціальної пільги шляхом придбання державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, за умови, що активи одержані (набуті) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до Податкового кодексу України, «переводяться» у грошові кошти із наступним придбанням зазначених державних облігацій у періоді з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання, визначеного з номінальної вартості таких облігацій, трьома рівними частинами щорічно.

Відповідно до абзацу першого п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування Збору, визначеної згідно з п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, ставки 2,5 відс. щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно (абзац другий п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Тобто, ставку Збору можливо зменшити з 5 відс. (9 відс.) до 2,5 відс. у випадку застосування спеціальної пільги шляхом придбання державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення.

Так, припустимо, що фізична особа, яка має активи, одержані (набуті) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до ПКУ, «переводить» такі активи у грошові кошти із наступним придбанням зазначених державних облігацій.
Якщо така «конвертація» відбудеться у періоді з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання Декларації, то декларант має право зазначити номінальну вартість таких облігацій і сплатити з неї Збір за ставкою 2,5 відс. (замість 5 відс. чи 9 відс., передбачених для коштів на рахунках банків). Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання, визначеного з номінальної вартості таких облігацій, трьома рівними частинами щорічно.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 134.03).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                                       О. НІКОТІНА

06.12.2021

Про зміну засновників ЮО контролюючі органи повідомляти не потрібно

Стосовно платників податків, відомості про яких включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР):

-інформація про зміну засновників оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора.  Стосовно платників податків, відомості про яких не включаються до ЄДР, інформація про зміну засновників оновлюється на підставі уточнених документів та заяви за ф. № 1-ОПП з позначкою «Зміни» або за ф. № 1-ОПН – з позначкою «Перереєстрація/зміни».     Відповідно до п. 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема:

-інформація органів державної реєстрації;

-документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.

Внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 66.2 ст. 66 ПКУ).

У разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з главою 6 ПКУ, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний подати контролюючому органу, в якому він обліковується, уточнені документи протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів (п. 66.5 ст. 66 ПКУ).

Відповідно до ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами (далі – Закон № 755) в ЄДР містяться дані, зокрема, й про перелік засновників (учасників) юридичної особи: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), серія та номер паспорта, якщо засновник – фізична особа; найменування, країна резидентства, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник – юридична особа; відмітка про закінчення повноважень засновника громадського формування у зв’язку з державною реєстрацією.

Порядок внесення змін до облікових даних платників податків встановлено розд. ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок).

Згідно з п. 9.2 розд. IX Порядку у разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік, крім змін, які вносяться до ЄДР, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати до контролюючого органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. Додаткова реєстраційна заява за формами № 1-ОПП подається з позначкою «Зміни» або за формою № 1-ОПН – з позначкою «Перереєстрація/зміни».

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 116.06).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                                       О. НІКОТІНА

Подати заяву на отримання довідки-підтвердження статусу податкового резидента України суб’єкти господарювання можуть через Електронний кабінет

Будь-який платник – юридична особа, фізична особа – підприємець, фізична особа може надіслати лист (запит тощо) у довільній формі через Електронний кабінет до відповідного органу ДПС за місцезнаходженням юридичної особи (місцем проживання фізичної особи) щодо отримання довідки-підтвердження статусу податкового резидента України (далі – Довідка).

При цьому, нормами наказу ДПА України від 12.04.2002 № 173 «Про підтвердження статусу податкового резидента України» зі змінами та доповненнями не передбачено отримання платником Довідки в електронному вигляді.

Орган ДПС на своєму бланку видає платнику податків (юридичній особі, фізичній особі – підприємцю, фізичній особі) Довідку протягом 10-ти робочих днів з моменту подання письмового звернення такої особи.

Форма довідки-підтвердження статусу податкового резидента України (далі – Довідка) визначена наказом ДПА України від 12.04.2002 № 173 «Про підтвердження статусу податкового резидента України» зі змінами та доповненнями (далі – Наказ № 173).

Згідно з п. 2 Наказу № 173 Довідку видає державна податкова інспекція за місцезнаходженням юридичної особи (місцем проживання фізичної особи) на своєму бланку протягом 10-ти робочих днів з моменту подання письмового звернення такої особи.

Звернення щодо отримання Довідки може бути подано особисто заявником, уповноваженою на це особою або надіслано поштою.

Довідка видається для підтвердження, що особа є платником податків в Україні і є резидентом України у розумінні договору про уникнення подвійного оподаткування між Україною та відповідною країною.

Довідка діє в межах календарного року та потребує щорічного її оновлення.

Згідно з п. 42 прим. 1. 2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема подання звернень.

Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабiнету дозволяє надіслати лист (запит тощо) до відповідного органу ДПС.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Протягом одного робочого дня після надсилання листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації запиту в органі ДПС, до якого даний запит направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації листів в органі ДПС користувач може переглянути в вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи».

Довідково: Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс (категорія 135.03).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області 

Які дії СГ у випадку помилкового подання податкової звітності (подано звітність, яку взагалі не потрібно подавати або подано не до того контролюючого органу)?

У випадку помилкового подання податкової звітності (подано звітність, яку взагалі не потрібно подавати або подано не до того контролюючого органу) платнику податків необхідно:
-до закінчення граничного строку подання такої податкової звітності подати податкову звітність з ознакою «Звітна нова» та зменшити податкове зобов’язання;

-після граничного терміну подання такої податкової звітності та виникнення податкових зобов’язань, подати податкову звітність з ознакою «Уточнююча» та зменшити податкове зобов’язання.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Абзацом першим п. 49.2 ст. 49 ПКУ визначено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (абзац другий п. 49.2 прим. 1 ст. 49 ПКУ).

Згідно з п. 49.8. ст. 49 ПКУ прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених пп. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (абзац перший п. 50.1 ст. 50 ПКУ).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс (категорія 129.02).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

30.11.2021

При здійсненні розрахунків у безготівковій формі через установи банку СГ не застосовує РРО/ПРРО

У разі якщо в місці отримання товарів розрахунки проводяться у безготівковій формі, то реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) або програмний РРО (далі – ПРРО) не застосовується, але в місці отримання готівкових коштів суб’єкт господарювання зобов’язаний застосовувати РРО або ПРРО чи проводити розрахунки у безготівковій формі за продані товари через установи банків.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).

Згідно з п. 1.4 глави 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 із змінами та доповненнями, безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Відповідно до п. 12 ст. 9 Закону № 265 РРО та/або ПРРО та РК не застосовуються якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.00).

Протягом якого терміну ФОП – платник ЄП третьої групи повинна подати заяву про внесення змін до реєстру платників ЄП в разі зміни видів господарської діяльності?
 

Для забезпечення відображення у реєстрі платників єдиного податку достовірної інформації про види господарської діяльності, фізична особа - платник єдиного податку третьої групи у разі зміни видів господарської діяльності протягом податкового (звітного) періоду повинна подати заяву про внесення змін до реєстру платників єдиного податку не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.

Разом з цим, у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом України, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.     Відповідно до п.п. 299.7 ст. 299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:

-прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);

-податкова адреса суб’єкта господарювання;

-місце провадження господарської діяльності;

-ставка єдиного податку та група платника податку;

-дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

-дата реєстрації;

-види господарської діяльності;

-дата анулювання реєстрації.

Згідно з п.п. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку у разі зміни відомостей, внесених до реєстру платників єдиного податку, мають надати заяву, до якої, зокрема включаються відомості про зміну видів господарської діяльності.

Абзацом першим п. 298.6 ст. 298 ПКУ визначено, що у разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.

Також, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку третьої групи вимог, встановлених главою 1 розд. XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом (абзац перший п. 299.11 ст. 299 ПКУ).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 107.05).

Перший запис до Форми ведення обліку товарних запасів відображає інформацію про залишки товарів

Перший запис, що вноситься фізичною особою – підприємцем, у тому числі платником єдиного податку (далі – ФОП) до Форми ведення обліку товарних запасів (далі – Форма обліку), має відображати інформацію про залишки товарів, наявних у такої ФОП на дату набуття ним обов’язку щодо ведення обліку товарних запасів.

Такий запис вноситься до Форми обліку на підставі самостійно складеного ФОП документа щодо опису залишків товарів у такому порядку:

графа 1 - цифра «1»;

графа 2 - дата внесення запису;

графа 3 - опис залишку товарів на початок обліку;

графа 4 - дата складання опису залишку товарів на початок обліку;

графа 5 - цифра «1»;

графа 7 - загальна вартість товару відповідно до опису залишку товарів на початок обліку;

графи 6, 8, 9 - не заповнюються.

Перший запис про залишки товарів до Форми обліку не вноситься, якщо у ФОП, в яких виникає обов’язок щодо ведення обліку товарних запасів, відсутні залишки товарів на дату виникнення такого обов’язку.

Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496) визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі – ФОП), які відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.

Пунктом 1 розд. II Порядку № 496 встановлено, що облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів (далі – Форма обліку), яка визначена додатком до Порядку № 496, інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку.

Відповідно до п. 5 розд. ІІ Порядку № 496 для ФОП, в яких виникає обов’язок щодо ведення обліку товарних запасів, перший запис, що вноситься ФОП до Форми обліку, має відображати інформацію про залишки товарів, наявних у такої ФОП на дату набуття ним обов’язку щодо ведення обліку товарних запасів.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.02).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                                      О. НІКОТІНА

18.11.2021

Як оформити повернення готівки за товар ФО, якщо у скриньці РРО не вистачає готівкових коштів?

Касир повинен звернутися до бухгалтерії підприємства, щоб з каси видали певну суму готівки для повернення покупцю.

Видача готівки із каси підприємства оформляється видатковим касовим ордером. Унесення готівки до скриньки реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) касир здійснює за допомогою операції «службове внесення».

Якщо у скриньці РРО, який використовується фізичною особою – підприємцем, недостатньо готівки, щоб повернути необхідну суму покупцеві, така особа вносить готівку до скриньки РРО за допомогою операції «службове внесення».

Реєстрація видачі коштів у разі повернення товару здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.
При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

При видачі коштів покупцеві при поверненні товару видається розрахунковий документ, який має бути надрукований РРО і мати форму № ФКЧ-2 – фіскальний касовий чек (видаткового чека).
При цьому, якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн., то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів.
Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 116.09).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                                       О. НІКОТІНА

У касовій книзі щоденно підсумовуються операції за день

Касир щоденно в кінці робочого дня підсумовує операції за день, виводить залишок готівки в касі на початок наступного дня і передає до бухгалтерії як звіт касира другі примірники, що є відривною частиною аркуша касової книги (копію записів у касовій книзі за день), з прибутковими і видатковими касовими ордерами під підпис у касовій книзі.   Відповідно до п. 40 розд. IV Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (далі – Положення № 148) касир здійснює записи в касовій книзі за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день не здійснюються.

Касир щоденно в кінці робочого дня підсумовує операції за день, виводить залишок готівки в касі на початок наступного дня і передає до бухгалтерії як звіт касира другі примірники, що є відривною частиною аркуша касової книги (копію записів у касовій книзі за день), з прибутковими і видатковими касовими ордерами під підпис у касовій книзі. Готівка, видана за видатковими відомостями на виплати, пов’язані з оплатою праці, відображається в касовій книзі після закінчення строків цих виплат згідно з п. 18 розд. II Положення № 148, а закриття вищезазначених документів та виписка відповідних видаткових касових ордерів здійснюються в порядку, визначеному в п. 31 розд. III Положення № 148.

Пунктом 31 розд. III Положення № 148 визначено, що касир зобов’язаний після закінчення встановлених строків виплат, пов’язаних з оплатою праці за видатковими відомостями:
1) у видатковій відомості проти прізвища осіб, яким не здійснено виплату, поставити відбиток штампа або зробити напис «Депоновано»;

2) скласти реєстр депонованих сум;

3) у кінці видаткової відомості зазначити фактично виплачену суму та недоодержану суму виплат, яка підлягає депонуванню, звірити ці суми із загальним підсумком за видатковою відомістю і засвідчити напис своїм підписом. Якщо готівка видавалася не касиром, а іншою особою, то на відомості додатково робиться напис «Готівку за відомістю видав (підпис)»;

4) здійснити запис у касовій книзі згідно з виписаним бухгалтерією видатковим касовим ордером на фактично видану суму за видатковою відомістю.

Бухгалтер здійснює перевірку записів, зроблених касирами у видаткових відомостях та здійснює підрахунок виданих і депонованих за ними сум. Депоновані суми, що підлягають здаванню в банк, оформляються шляхом складання одного загального видаткового касового ордера.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.15).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                                       О. НІКОТІНА

Для отримання інформації щодо відсутності податкової застави майна необхідно звернутися із запитом до реєстратора

З метою отримання інформації щодо відсутності податкової застави майна платник податку має право звернутись до реєстратора Державного реєстру обтяжень рухомого майна із запитом.
Відповідно до ст. 45 Закону України від 18 листопада 2003 року № 1255-IV ”Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” із змінами та доповненнями, держатель або реєстратор Державного реєстру зобов’язані на запит будь-якої фізичної або юридичної особи надати завірений держателем або реєстратором Державного реєстру витяг з Державного реєстру. Пошук у Державному реєстрі може здійснюватися за реєстраційним номером запису та/або за найменуванням боржника, ідентифікаційним кодом боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, за індивідуальним ідентифікаційним номером боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів. Держатель Державного реєстру зобов’язаний на запит бюро кредитних історій надавати витяги з Державного реєстру в електронному вигляді (у форматі бази даних), у разі наявності письмової згоди юридичних, фізичних осіб - власників рухомого майна.
Витяг з Державного реєстру свідчить про внесення записів про обтяження до Державного реєстру або про їх відсутність. У разі наявності обтяження у витягу вказуються всі наявні записи та відомості, що містяться в них.

Витяг надається у строк не пізніше трьох робочих днів із дня отримання держателем або реєстратором Державного реєстру відповідного запиту. Відмова в наданні витягу з Державного реєстру допускається лише в разі невнесення заявником плати за надання витягу.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 128.03).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О.НІКОТІНА

Як оподатковуються ПДФО доходи нараховані (виплачені, надані) у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг)?

Доходи нараховані (виплачені, надані) у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків.

Відповідно до п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 - 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 103.02).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                           О.НІКОТІНА

15.11.2021

Перевірити термін дії кваліфікованого сертифіката можна на офіційному інформаційному ресурсі Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС

Перевірити термін дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, отриманого в Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС), можна на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС наступним чином:

1) за посиланням Головна/«Пошук сертифікатів та СВС»/«Пошук сертифікатів».

 Для цього в полі:

«код ЄДРПОУ» необхідно зазначити відповідно код ЄДРПОУ (для юридичних осіб);

«Реєстраційний номер облікової картки платника податків» – реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта у разі, якщо через релігійні переконання користувач в установленому порядку відмовився від реєстраційного номеру облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті (для фізичних осіб);

«УНЗР ІD картки» – унікальний номер запису у реєстрі ІD картки (для фізичних осіб).

При цьому пошук сертифікатів користувачем може здійснюватись за одним або декількома реквізитами.

Після проставлення відповідних реквізитів користувачу необхідно натиснути «Пошук». У вікні «Результати пошуку» зазначено відомості про початок та закінчення строку дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа;

2) за допомогою безкоштовного програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» (далі – Програма), актуальна версія якого доступна для завантаження за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1 (версія:1.3.1.46)».

Після завантаження Програми необхідно в меню Програми натиснути посилання «Переглянути сертифікати». Із наведеного переліку сертифікатів необхідно вибрати свій сертифікат або, у разі його відсутності, додати його за допомогою кнопки «Імпортувати». Натиснути на вибраний сертифікат подвійним кліком лівої кнопки миші, обрати пункт «Детальна інформація». У вікні, яке з’явилось, можна переглянути детальну інформацію про кваліфікований сертифікат відкритого ключа, у т.ч. щодо терміну його дії.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 301.03).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                                      О. НІКОТІНА

З метою оподаткування ПДФО вартості земельної ділянки застосовується оціночна вартість

З урахуванням норм ст. 5 та ст. 13 Закону України «Про оцінку земель» з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб вартості земельної ділянки як об’єкта подарунку (спадщини) застосовується оціночна вартість, яка визначається за допомогою експертної грошової оцінки земельної ділянки.     

Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначено Законом України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1378).

Відповідно до ст. 5 та ст. 13 Закону № 1378 грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об’єкта оцінки.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених Законом № 1378, а також іншими законами.

Відповідно до п. 174.6 ст. 174 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. ІV ПКУ для оподаткування спадщини.

Підпунктом 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ передбачено, що вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не зазначені у п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ, зокрема членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відсотків).
0Враховуючи викладене вище, фізична особа - резидент, яка отримує подарунок (спадщину ) від фізичної особи - резидента, але не відноситься до членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення, сплачує податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відс. від вартості будь-якого подарунку. З урахуванням норм ст. 5 та ст. 13 Закону № 1378 з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб вартості земельної ділянки як об’єкта подарунку (спадщини) застосовується оціночна вартість, яка визначається за допомогою експертної грошової оцінки земельної ділянки.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 103.02).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                                       О. НІКОТІНА

Дізнатися про залишок коштів на єдиному рахунку можна через Електронний кабінет

Платник податків, включений до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, у приватній частині Електронного кабінету має можливість перегляду інформації про рух коштів на єдиному рахунку та доступ до інформації про залишок коштів на єдиному рахунку.

Для отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетом та цільовими фондами платник податків, який використовує єдиний рахунок, надсилає до органу ДПС за основним (неосновним) місцем обліку запит за формою «F/J1300204» через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.

Відповідь на запит надсилається платнику податків через Електронний кабінет не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня його отримання у вигляді витягу з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами за формою «F/J1300204». Витяг формується за період, вибраний платником податків при створенні запиту, з урахуванням строків давності станом на дату відправлення запиту до органу ДПС.
Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 129.05).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

ПОГОДЖЕНО:                                                                                                       О. НІКОТІНА

12.11.2021

У 2021 році податкова соціальна пільга при граничному доході у вигляді заробітної плати надається в сумі 3180 гривень

У 2021 році податкова соціальна пільга дорівнює 1135,0 грн. при граничному доході – 3180,0 гривень. Відповідно до п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.
У 2021 році податкова соціальна пільга дорівнює 1135,0 грн. при граничному доході – 3180,0 гривень.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 103.08.02).